Малюнок з натури виконано на прямокутному аркуші паперу аквареллю. За сюжетом і манерою письма нагадує акварельні малюнки періоду навчання в Академії мистецтв під керівництвом професора Карла Брюллова. У цьому творі, позначеному багатством колірних поєднань та вишуканою грою світлотіні, проявилося властиве Шевченкові тонке відчуття натури, уміння реалістично передавати форми людського тіла. Незвичним тут є те, що за рівнем виконання твір превищує завдання мистецьких студій, оскільки модель трактується не як об'єкт академічних вправ, а як справжній художній образ. На барвистому смугастому ліжку спиною до глядача лежить оголена жінка з покривалом на ногах. В центрі над нею - рожева завіса. Волосся темне з закрученою косою. Окремі елементи оформлення інтер'єру та реквізиту цього малюнка використані також у малюнках "Жінка і ліжку" і "Марія". Твір уперше згаданий 1911 р. з назвою "Спящая женщина". З назвою "Одаліска" прокоментовано і введено до наукового обігу К.В.Широцьким 1915 р. Вперше репродуковано з назвою "Сама собі господиня в хаті" у 1925 р. У ПЗТ твір уміщено з назвою "Натурщиця".
1840
Автор: Шевченко Тарас Григорович
Опубліковано: 2021-11-17
1836 : Г-890
Автор: Шевченко Тарас Григорович
Опубліковано: 2021-11-14
1843
Автор: Шевченко Тарас Григорович
с. Березова Рудка, Пирятинського повіту Полтавської губернії
Опубліковано: 2021-10-28
1843
Автор: Шевченко Тарас Григорович
с. Березова Рудка, Пирятинського повіту Полтавської губернії
Опубліковано: 2021-10-28
Зображено Михайлівську церкву Видубицького монастиря в Києві, побудовану в 1070-1078 рр. князем Всеволодом, сином Ярослава Мудрого, і відбудовану в 1766-1769 рр. архітектором М. Юрасовим. Датується березнем-листопадом 1844 р. з урахуванням наявної інформації у статті Р. Подберезького «Ukraina Malownicza», де офорт уперше згадано та описано з назвою «Вид Видубицького монастиря під Києвом». Підготовчий малюнок до офорта. Офорт детально описано і репродуковано 1895 р. Д.О. Ровінським. Офортна дошка зберігається у Варшавській національній бібліотеці. У ДЛМ (Москва) знаходиться приписувана Шевченкові акварель, виконана в тому ж відображенні, що й офорт. Відбиток, що зберігається в НМТШ - № Г-914. 17,3х24,7; 20,1х26,5; 33,7х42,0. Місця зберігання: н.п. 1885 надійшов до В.В. Тарновського; з 1899 – ЧМТ; з 1925 – ЧІМ; з 1933 – ГКШ; з 1948 – ДМШ.
1844
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2021-05-23
Ліворуч унизу червоною аквареллю авторські дата і підпис: 1840. Шевченко. На звороті олівцем напис: T. Schevchenko. Подібний напис є на звороті малюнка "Циганка-ворожка". Зображено сповнену драматизмом сцену – мати прийшла просити дочку умовити гетьмана Мазепу врятувати її батька, Василя Кочубея, якого мали скарати на смерть. Малюнок міг готуватися для альманаху "Утренняя заря", який видавав В.А. Владиславлєв у 1839-1843 рр. Шевченко для цього видання тоді вже виконав дві акварельні копії з творів К.П. Брюллова – "Перерване побачення»" і "Сон бабусі та онуки". Ці твори Шевченка разом із творами інших художників – його сучасників, репродукованими в альманасі, зберігалися в альбомі В.А. Владиславлєва. Спираючись на повідомлення у пресі 1841 р. про підготовку малюнків до майбутнього видання творів О.С. Пушкіна, В.М. Яцюк висловив довільне припущення, що акварель призначалася як ілюстрація до цього видання. Окремі елементи інтер’єру та реквізиту використані також в акварелях «Жінка в ліжку», «Одаліска» та в ілюстрації до «Історії Суворова» - «Суворов у Людовіка XVIII». Вперше малюнок опубліковано І.Я. Айзенштоком із назвою «Марія». У літературі згадується з назвами: «Мотря Кочубей у палатах Мазепи»; «Сон Марії»; «Сцена из «Полтавы»». Місця зберігання: власність В.А. Владиславлєва; згодом – К.Т. Солдатьонкова; з 1901 – В.І. Солдатьонкова; 1925 – від Н.Г. Солдатьонкової надійшов до ДМОМП; згодом – до Всеросійського музею О.С. Пушкіна (Санкт-Петербург); з 1948 – ДМШ.
1840
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2021-05-22
Праворуч унизу коричневою аквареллю авторські дата і підпис: 1841. Шевченко. На звороті олівцем напис:T. Schevchenko. Подібний напис є на звороті малюнка "Марія". Внизу на паспарту бронзовою фарбою друкованим шрифтом відтиснуто: T. Schevchenko. Малюнок є авторською копією або варіантом картини, "що зображує циганку", за яку 26 вересня 1841 р. Шевченка було нагороджено срібною медаллю другого ступеня. Іноді акварель помилково ототожнювалася із картиною, хоча за акварельні твори учнів Академії медалями не нагороджували. Д.В. Антонович вважає, що "акварель з ворожкою є повторення олійного образу, за який Шевченко дістав в Академії відзначення в 1841 р., - а це більш ніж імовірно". Такої думки дотримується і О.М. Скворцов: "... нема даних вважати цю акварель тією картиною "Циганка", за яку Шевечнко в 1841 р. одержав другу срібну медаль". Для рослин, зображених унизу на передньому плані акварелі, використано зарисовки 1840-1841 рр. "Куток Смоленського кладовища" та "Бур'яни". Г.М. Честахівський, переказуючи спогади Шевченка, свідчив, що художник часто вміщував рослини на першому плані творів як деталі композиції: "Воно дуже пригоже на картині". Малюнок, можливо, готувався до гравірування та вміщення в альманасі "Утренняя заря", оскільки зберігався в альбомі його видавця В.А. Владиславлєва серед творів інших художників, які в гравюрах-вклейках уміщувалися в цьому виданні. В описі творів альбому Владиславлєва акварель Шевченка значиться під №6 з назвою "Цыганка, гадающая малороссиянке". Малюнок вперше згадано і репродуковано І.Я.Айзенштоком з цією ж назвою і припущенням, що постать дівчини була етюдом до картини "Катерина". Згадується також з назвою "Катерина з ворожкою". Місця зберігання: власність В.А. Владиславлєва; згодом - К.Т. Солдатьонкова; з 1901 - В.І. Солдатьонкова; 1925 - від Н.Г. Солдатьонкової надійшов до ДМОМП; з 1938 - ГКШ; з 1940 - ЦМШ; з 1948 - ДМШ.
1841
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2021-05-22
Малюнок з натури виконано на прямокутному аркуші паперу аквареллю. За сюжетом і манерою письма нагадує акварельні малюнки періоду навчання в Академії мистецтв під керівництвом професора Карла Брюллова. У цьому творі, позначеному багатством колірних поєднань та вишуканою грою світлотіні, проявилося властиве Шевченкові тонке відчуття натури, уміння реалістично передавати форми людського тіла. Незвичним тут є те, що за рівнем виконання твір превищує завдання мистецьких студій, оскільки модель трактується не як об'єкт академічних вправ, а як справжній художній образ. На барвистому смугастому ліжку спиною до глядача лежить оголена жінка з покривалом на ногах. В центрі над нею - рожева завіса. Волосся темне з закрученою косою. Окремі елементи оформлення інтер'єру та реквізиту цього малюнка використані також у малюнках "Жінка і ліжку" і "Марія". Твір уперше згаданий 1911 р. з назвою "Спящая женщина". З назвою "Одаліска" прокоментовано і введено до наукового обігу К.В.Широцьким 1915 р. Вперше репродуковано з назвою "Сама собі господиня в хаті" у 1925 р. У ПЗТ твір уміщено з назвою "Натурщиця".
1840
Автор: Шевченко Тарас Григорович
Опубліковано: 2021-11-17
1836 : Г-890
Автор: Шевченко Тарас Григорович
Опубліковано: 2021-11-14
1843
Автор: Шевченко Тарас Григорович
с. Березова Рудка, Пирятинського повіту Полтавської губернії
Опубліковано: 2021-10-28
1843
Автор: Шевченко Тарас Григорович
с. Березова Рудка, Пирятинського повіту Полтавської губернії
Опубліковано: 2021-10-28
Зображено Михайлівську церкву Видубицького монастиря в Києві, побудовану в 1070-1078 рр. князем Всеволодом, сином Ярослава Мудрого, і відбудовану в 1766-1769 рр. архітектором М. Юрасовим. Датується березнем-листопадом 1844 р. з урахуванням наявної інформації у статті Р. Подберезького «Ukraina Malownicza», де офорт уперше згадано та описано з назвою «Вид Видубицького монастиря під Києвом». Підготовчий малюнок до офорта. Офорт детально описано і репродуковано 1895 р. Д.О. Ровінським. Офортна дошка зберігається у Варшавській національній бібліотеці. У ДЛМ (Москва) знаходиться приписувана Шевченкові акварель, виконана в тому ж відображенні, що й офорт. Відбиток, що зберігається в НМТШ - № Г-914. 17,3х24,7; 20,1х26,5; 33,7х42,0. Місця зберігання: н.п. 1885 надійшов до В.В. Тарновського; з 1899 – ЧМТ; з 1925 – ЧІМ; з 1933 – ГКШ; з 1948 – ДМШ.
1844
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2021-05-23
Ліворуч унизу червоною аквареллю авторські дата і підпис: 1840. Шевченко. На звороті олівцем напис: T. Schevchenko. Подібний напис є на звороті малюнка "Циганка-ворожка". Зображено сповнену драматизмом сцену – мати прийшла просити дочку умовити гетьмана Мазепу врятувати її батька, Василя Кочубея, якого мали скарати на смерть. Малюнок міг готуватися для альманаху "Утренняя заря", який видавав В.А. Владиславлєв у 1839-1843 рр. Шевченко для цього видання тоді вже виконав дві акварельні копії з творів К.П. Брюллова – "Перерване побачення»" і "Сон бабусі та онуки". Ці твори Шевченка разом із творами інших художників – його сучасників, репродукованими в альманасі, зберігалися в альбомі В.А. Владиславлєва. Спираючись на повідомлення у пресі 1841 р. про підготовку малюнків до майбутнього видання творів О.С. Пушкіна, В.М. Яцюк висловив довільне припущення, що акварель призначалася як ілюстрація до цього видання. Окремі елементи інтер’єру та реквізиту використані також в акварелях «Жінка в ліжку», «Одаліска» та в ілюстрації до «Історії Суворова» - «Суворов у Людовіка XVIII». Вперше малюнок опубліковано І.Я. Айзенштоком із назвою «Марія». У літературі згадується з назвами: «Мотря Кочубей у палатах Мазепи»; «Сон Марії»; «Сцена из «Полтавы»». Місця зберігання: власність В.А. Владиславлєва; згодом – К.Т. Солдатьонкова; з 1901 – В.І. Солдатьонкова; 1925 – від Н.Г. Солдатьонкової надійшов до ДМОМП; згодом – до Всеросійського музею О.С. Пушкіна (Санкт-Петербург); з 1948 – ДМШ.
1840
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2021-05-22
Праворуч унизу коричневою аквареллю авторські дата і підпис: 1841. Шевченко. На звороті олівцем напис:T. Schevchenko. Подібний напис є на звороті малюнка "Марія". Внизу на паспарту бронзовою фарбою друкованим шрифтом відтиснуто: T. Schevchenko. Малюнок є авторською копією або варіантом картини, "що зображує циганку", за яку 26 вересня 1841 р. Шевченка було нагороджено срібною медаллю другого ступеня. Іноді акварель помилково ототожнювалася із картиною, хоча за акварельні твори учнів Академії медалями не нагороджували. Д.В. Антонович вважає, що "акварель з ворожкою є повторення олійного образу, за який Шевченко дістав в Академії відзначення в 1841 р., - а це більш ніж імовірно". Такої думки дотримується і О.М. Скворцов: "... нема даних вважати цю акварель тією картиною "Циганка", за яку Шевечнко в 1841 р. одержав другу срібну медаль". Для рослин, зображених унизу на передньому плані акварелі, використано зарисовки 1840-1841 рр. "Куток Смоленського кладовища" та "Бур'яни". Г.М. Честахівський, переказуючи спогади Шевченка, свідчив, що художник часто вміщував рослини на першому плані творів як деталі композиції: "Воно дуже пригоже на картині". Малюнок, можливо, готувався до гравірування та вміщення в альманасі "Утренняя заря", оскільки зберігався в альбомі його видавця В.А. Владиславлєва серед творів інших художників, які в гравюрах-вклейках уміщувалися в цьому виданні. В описі творів альбому Владиславлєва акварель Шевченка значиться під №6 з назвою "Цыганка, гадающая малороссиянке". Малюнок вперше згадано і репродуковано І.Я.Айзенштоком з цією ж назвою і припущенням, що постать дівчини була етюдом до картини "Катерина". Згадується також з назвою "Катерина з ворожкою". Місця зберігання: власність В.А. Владиславлєва; згодом - К.Т. Солдатьонкова; з 1901 - В.І. Солдатьонкова; 1925 - від Н.Г. Солдатьонкової надійшов до ДМОМП; з 1938 - ГКШ; з 1940 - ЦМШ; з 1948 - ДМШ.
1841
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2021-05-22
Малюнок з натури виконано на прямокутному аркуші паперу аквареллю. За сюжетом і манерою письма нагадує акварельні малюнки періоду навчання в Академії мистецтв під керівництвом професора Карла Брюллова. У цьому творі, позначеному багатством колірних поєднань та вишуканою грою світлотіні, проявилося властиве Шевченкові тонке відчуття натури, уміння реалістично передавати форми людського тіла. Незвичним тут є те, що за рівнем виконання твір превищує завдання мистецьких студій, оскільки модель трактується не як об'єкт академічних вправ, а як справжній художній образ. На барвистому смугастому ліжку спиною до глядача лежить оголена жінка з покривалом на ногах. В центрі над нею - рожева завіса. Волосся темне з закрученою косою. Окремі елементи оформлення інтер'єру та реквізиту цього малюнка використані також у малюнках "Жінка і ліжку" і "Марія". Твір уперше згаданий 1911 р. з назвою "Спящая женщина". З назвою "Одаліска" прокоментовано і введено до наукового обігу К.В.Широцьким 1915 р. Вперше репродуковано з назвою "Сама собі господиня в хаті" у 1925 р. У ПЗТ твір уміщено з назвою "Натурщиця".
1840
Автор: Шевченко Тарас Григорович
Опубліковано: 2021-11-17
1836 : Г-890
Автор: Шевченко Тарас Григорович
Опубліковано: 2021-11-14
1843
Автор: Шевченко Тарас Григорович
с. Березова Рудка, Пирятинського повіту Полтавської губернії
Опубліковано: 2021-10-28
1843
Автор: Шевченко Тарас Григорович
с. Березова Рудка, Пирятинського повіту Полтавської губернії
Опубліковано: 2021-10-28
Зображено Михайлівську церкву Видубицького монастиря в Києві, побудовану в 1070-1078 рр. князем Всеволодом, сином Ярослава Мудрого, і відбудовану в 1766-1769 рр. архітектором М. Юрасовим. Датується березнем-листопадом 1844 р. з урахуванням наявної інформації у статті Р. Подберезького «Ukraina Malownicza», де офорт уперше згадано та описано з назвою «Вид Видубицького монастиря під Києвом». Підготовчий малюнок до офорта. Офорт детально описано і репродуковано 1895 р. Д.О. Ровінським. Офортна дошка зберігається у Варшавській національній бібліотеці. У ДЛМ (Москва) знаходиться приписувана Шевченкові акварель, виконана в тому ж відображенні, що й офорт. Відбиток, що зберігається в НМТШ - № Г-914. 17,3х24,7; 20,1х26,5; 33,7х42,0. Місця зберігання: н.п. 1885 надійшов до В.В. Тарновського; з 1899 – ЧМТ; з 1925 – ЧІМ; з 1933 – ГКШ; з 1948 – ДМШ.
1844
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2021-05-23
Ліворуч унизу червоною аквареллю авторські дата і підпис: 1840. Шевченко. На звороті олівцем напис: T. Schevchenko. Подібний напис є на звороті малюнка "Циганка-ворожка". Зображено сповнену драматизмом сцену – мати прийшла просити дочку умовити гетьмана Мазепу врятувати її батька, Василя Кочубея, якого мали скарати на смерть. Малюнок міг готуватися для альманаху "Утренняя заря", який видавав В.А. Владиславлєв у 1839-1843 рр. Шевченко для цього видання тоді вже виконав дві акварельні копії з творів К.П. Брюллова – "Перерване побачення»" і "Сон бабусі та онуки". Ці твори Шевченка разом із творами інших художників – його сучасників, репродукованими в альманасі, зберігалися в альбомі В.А. Владиславлєва. Спираючись на повідомлення у пресі 1841 р. про підготовку малюнків до майбутнього видання творів О.С. Пушкіна, В.М. Яцюк висловив довільне припущення, що акварель призначалася як ілюстрація до цього видання. Окремі елементи інтер’єру та реквізиту використані також в акварелях «Жінка в ліжку», «Одаліска» та в ілюстрації до «Історії Суворова» - «Суворов у Людовіка XVIII». Вперше малюнок опубліковано І.Я. Айзенштоком із назвою «Марія». У літературі згадується з назвами: «Мотря Кочубей у палатах Мазепи»; «Сон Марії»; «Сцена из «Полтавы»». Місця зберігання: власність В.А. Владиславлєва; згодом – К.Т. Солдатьонкова; з 1901 – В.І. Солдатьонкова; 1925 – від Н.Г. Солдатьонкової надійшов до ДМОМП; згодом – до Всеросійського музею О.С. Пушкіна (Санкт-Петербург); з 1948 – ДМШ.
1840
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2021-05-22
Праворуч унизу коричневою аквареллю авторські дата і підпис: 1841. Шевченко. На звороті олівцем напис:T. Schevchenko. Подібний напис є на звороті малюнка "Марія". Внизу на паспарту бронзовою фарбою друкованим шрифтом відтиснуто: T. Schevchenko. Малюнок є авторською копією або варіантом картини, "що зображує циганку", за яку 26 вересня 1841 р. Шевченка було нагороджено срібною медаллю другого ступеня. Іноді акварель помилково ототожнювалася із картиною, хоча за акварельні твори учнів Академії медалями не нагороджували. Д.В. Антонович вважає, що "акварель з ворожкою є повторення олійного образу, за який Шевченко дістав в Академії відзначення в 1841 р., - а це більш ніж імовірно". Такої думки дотримується і О.М. Скворцов: "... нема даних вважати цю акварель тією картиною "Циганка", за яку Шевечнко в 1841 р. одержав другу срібну медаль". Для рослин, зображених унизу на передньому плані акварелі, використано зарисовки 1840-1841 рр. "Куток Смоленського кладовища" та "Бур'яни". Г.М. Честахівський, переказуючи спогади Шевченка, свідчив, що художник часто вміщував рослини на першому плані творів як деталі композиції: "Воно дуже пригоже на картині". Малюнок, можливо, готувався до гравірування та вміщення в альманасі "Утренняя заря", оскільки зберігався в альбомі його видавця В.А. Владиславлєва серед творів інших художників, які в гравюрах-вклейках уміщувалися в цьому виданні. В описі творів альбому Владиславлєва акварель Шевченка значиться під №6 з назвою "Цыганка, гадающая малороссиянке". Малюнок вперше згадано і репродуковано І.Я.Айзенштоком з цією ж назвою і припущенням, що постать дівчини була етюдом до картини "Катерина". Згадується також з назвою "Катерина з ворожкою". Місця зберігання: власність В.А. Владиславлєва; згодом - К.Т. Солдатьонкова; з 1901 - В.І. Солдатьонкова; 1925 - від Н.Г. Солдатьонкової надійшов до ДМОМП; з 1938 - ГКШ; з 1940 - ЦМШ; з 1948 - ДМШ.
1841
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2021-05-22
Шевченко Тарас Григорович
Одаліска
С.-Петербург
Authors and responsible:
Шевченко Тарас Григорович
Малюнок з натури виконано на прямокутному аркуші паперу аквареллю. За сюжетом і манерою письма нагадує акварельні малюнки періоду навчання в Академії мистецтв під керівництвом професора Карла Брюллова. У цьому творі, позначеному багатством колірних поєднань та вишуканою грою світлотіні, проявилося властиве Шевченкові тонке відчуття натури, уміння реалістично передавати форми людського тіла. Незвичним тут є те, що за рівнем виконання твір превищує завдання мистецьких студій, оскільки модель трактується не як об'єкт академічних вправ, а як справжній художній образ. На барвистому смугастому ліжку спиною до глядача лежить оголена жінка з покривалом на ногах. В центрі над нею - рожева завіса. Волосся темне з закрученою косою. Окремі елементи оформлення інтер'єру та реквізиту цього малюнка використані також у малюнках "Жінка і ліжку" і "Марія". Твір уперше згаданий 1911 р. з назвою "Спящая женщина". З назвою "Одаліска" прокоментовано і введено до наукового обігу К.В.Широцьким 1915 р. Вперше репродуковано з назвою "Сама собі господиня в хаті" у 1925 р. У ПЗТ твір уміщено з назвою "Натурщиця".
Одаліска
Authors and responsible:
Шевченко Тарас Григорович
Characteristic:
162х205 мм
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/457 |
Дата онлайнової публікації | 2021-11-17 |
Шевченко Т. Г.
В Решетилівці, Шевченко Т. Г., 1845 р.
серпень
с. Решетилівка
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович
В Решитилівці, Шевченко Т. Г., 1845 р.
Шевченко Тарас Григорович
В Решетилівці, Шевченко Т. Г., 1845 р.
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Characteristic:
179х271 мм
h: 17,19 см, l: 27,1 см
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/381 |
Дата онлайнової публікації | 2021-11-14 |
Шевченко Тарас Григорович
Александр Македонський виявляє довіру своєму лікареві Філіппу
С.-Петербург
Authors and responsible:
Шевченко Тарас Григорович
Г-890
Г-890
Александр Македонський виявляє довіру своєму лікареві Філіппу
1836 : Г-890
Authors and responsible:
Шевченко Тарас Григорович
Characteristic:
259х357 мм
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/382 |
Дата онлайнової публікації | 2021-11-14 |
Шевченко Тарас Григорович
Тарас Шевченко. Портрет Ганни Закревської. 1843 (9-23 грудня)
1843 (9-23 грудня
с. Березова Рудка, Пирятинського повіту Полтавської губернії
Authors and responsible:
Шевченко Тарас Григорович
Тарас Шевченко. Портрет Ганни Закревської. 1843 (9-23 грудня)
Authors and responsible:
Шевченко Тарас Григорович
Characteristic:
51,0х39,6 см
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/148 |
Дата онлайнової публікації | 2021-10-28 |
Шевченко Тарас Григорович
Портрет Платона Закревського
(9-23 грудня)
с. Березова Рудка, Пирятинського повіту Полтавської губернії
Authors and responsible:
Шевченко Тарас Григорович
Портрет Платона Закревського
Authors and responsible:
Шевченко Тарас Григорович
Characteristic:
52,0х40,1 см
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/149 |
Дата онлайнової публікації | 2021-10-28 |
Шевченко Т.Г.
Видубицький монастир у Києві
1844.[Березень-листопад]
[С.-Петербург]
Authors and responsible:
Шевченко Т.Г.
Шевченко Т.Г. Видубицький монастир у Києві. Офорт. 1844.[Березень-листопад. С.-Петербург].
Зображено Михайлівську церкву Видубицького монастиря в Києві, побудовану в 1070-1078 рр. князем Всеволодом, сином Ярослава Мудрого, і відбудовану в 1766-1769 рр. архітектором М. Юрасовим.
Датується березнем-листопадом 1844 р. з урахуванням наявної інформації у статті Р. Подберезького «Ukraina Malownicza», де офорт уперше згадано та описано з назвою «Вид Видубицького монастиря під Києвом». Підготовчий малюнок до офорта. Офорт детально описано і репродуковано 1895 р. Д.О. Ровінським. Офортна дошка зберігається у Варшавській національній бібліотеці. У ДЛМ (Москва) знаходиться приписувана Шевченкові акварель, виконана в тому ж відображенні, що й офорт.
Відбиток, що зберігається в НМТШ - № Г-914. 17,3х24,7; 20,1х26,5; 33,7х42,0.
Місця зберігання: н.п. 1885 надійшов до В.В. Тарновського; з 1899 – ЧМТ; з 1925 – ЧІМ; з 1933 – ГКШ; з 1948 – ДМШ.
Видубицький монастир у Києві
Authors and responsible:
Шевченко Т.Г.
Characteristic:
17,3х24,7; 20,1х26,5 (37,0х50,9) см
h: 17,3 см, l: 24,7 см
h: 20,1 см, l: 26,5 см
h: 37,0 см, l: 50,9 см
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/20 |
Дата онлайнової публікації | 2021-05-23 |
Шевченко Т.Г.
Марія. За поемою О.С. Пушкіна "Полтава"
[С.-Петербург]
Authors and responsible:
Шевченко Т.Г.
Шевченко Т.Г. Марія. За поемою О.С. Пушкіна "Полтава". 1840.[С.-Петербург].
Ліворуч унизу червоною аквареллю авторські дата і підпис: 1840. Шевченко. На звороті олівцем напис: T. Schevchenko. Подібний напис є на звороті малюнка "Циганка-ворожка". Зображено сповнену драматизмом сцену – мати прийшла просити дочку умовити гетьмана Мазепу врятувати її батька, Василя Кочубея, якого мали скарати на смерть. Малюнок міг готуватися для альманаху "Утренняя заря", який видавав В.А. Владиславлєв у 1839-1843 рр. Шевченко для цього видання тоді вже виконав дві акварельні копії з творів К.П. Брюллова – "Перерване побачення»" і "Сон бабусі та онуки". Ці твори Шевченка разом із творами інших художників – його сучасників, репродукованими в альманасі, зберігалися в альбомі В.А. Владиславлєва. Спираючись на повідомлення у пресі 1841 р. про підготовку малюнків до майбутнього видання творів О.С. Пушкіна, В.М. Яцюк висловив довільне припущення, що акварель призначалася як ілюстрація до цього видання. Окремі елементи інтер’єру та реквізиту використані також в акварелях «Жінка в ліжку», «Одаліска» та в ілюстрації до «Історії Суворова» - «Суворов у Людовіка XVIII». Вперше малюнок опубліковано І.Я. Айзенштоком із назвою «Марія». У літературі згадується з назвами: «Мотря Кочубей у палатах Мазепи»; «Сон Марії»; «Сцена из «Полтавы»». Місця зберігання: власність В.А. Владиславлєва; згодом – К.Т. Солдатьонкова; з 1901 – В.І. Солдатьонкова; 1925 – від Н.Г. Солдатьонкової надійшов до ДМОМП; згодом – до Всеросійського музею О.С. Пушкіна (Санкт-Петербург); з 1948 – ДМШ.
Марія. За поемою О.С. Пушкіна "Полтава"
Authors and responsible:
Шевченко Т.Г.
Characteristic:
24,7х20,1 см
h: 24,7 см, l: 20,1 см
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/11 |
Дата онлайнової публікації | 2021-05-22 |
Шевченко Т.Г.
У Києві
1844.[Березень – початок травня]
[С.-Петербург]
Authors and responsible:
Шевченко Т.Г.
Шевченко Т.Г. У Києві. 1844.[Березень – початок травня. С.-Петербург].
У Києві
Authors and responsible:
Шевченко Т.Г.
Characteristic:
17,5х26,0; 22,3х30,0(37,0х50,9) см
1.
h: 17,5 см, l: 26,0 см
2.
h: 22,3 см, l: 30,0 см
3.
h: 37,0 см, l: 50,9 см
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/13 |
Дата онлайнової публікації | 2021-05-22 |
Шевченко Т.Г.
Циганка-ворожка
[С.-Петербург]
Authors and responsible:
Шевченко Т.Г.
Шевченко Т.Г. Циганка-ворожка. 1841.[С.-Петербург].
Праворуч унизу коричневою аквареллю авторські дата і підпис: 1841. Шевченко.
На звороті олівцем напис:T. Schevchenko. Подібний напис є на звороті малюнка "Марія". Внизу на паспарту бронзовою фарбою друкованим шрифтом відтиснуто: T. Schevchenko.
Малюнок є авторською копією або варіантом картини, "що зображує циганку", за яку 26 вересня 1841 р. Шевченка було нагороджено срібною медаллю другого ступеня. Іноді акварель помилково ототожнювалася із картиною, хоча за акварельні твори учнів Академії медалями не нагороджували. Д.В. Антонович вважає, що "акварель з ворожкою є повторення олійного образу, за який Шевченко дістав в Академії відзначення в 1841 р., - а це більш ніж імовірно". Такої думки дотримується і О.М. Скворцов: "... нема даних вважати цю акварель тією картиною "Циганка", за яку Шевечнко в 1841 р. одержав другу срібну медаль".
Для рослин, зображених унизу на передньому плані акварелі, використано зарисовки 1840-1841 рр. "Куток Смоленського кладовища" та "Бур'яни". Г.М. Честахівський, переказуючи спогади Шевченка, свідчив, що художник часто вміщував рослини на першому плані творів як деталі композиції: "Воно дуже пригоже на картині".
Малюнок, можливо, готувався до гравірування та вміщення в альманасі "Утренняя заря", оскільки зберігався в альбомі його видавця В.А. Владиславлєва серед творів інших художників, які в гравюрах-вклейках уміщувалися в цьому виданні. В описі творів альбому Владиславлєва акварель Шевченка значиться під №6 з назвою "Цыганка, гадающая малороссиянке".
Малюнок вперше згадано і репродуковано І.Я.Айзенштоком з цією ж назвою і припущенням, що постать дівчини була етюдом до картини "Катерина". Згадується також з назвою "Катерина з ворожкою".
Місця зберігання:
власність В.А. Владиславлєва;
згодом - К.Т. Солдатьонкова;
з 1901 - В.І. Солдатьонкова;
1925 - від Н.Г. Солдатьонкової надійшов до ДМОМП;
з 1938 - ГКШ;
з 1940 - ЦМШ;
з 1948 - ДМШ.
Циганка-ворожка
Authors and responsible:
Шевченко Т.Г.
Characteristic:
25,6х20,7 см
h: 25,6 см, l: 20,7 см
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/19 |
Дата онлайнової публікації | 2021-05-22 |
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими.
Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий.
Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання,
отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі.
Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.