Мольберт у вигляді триноги, рама вгорі звужена та вирізьблена у формі ліри, має три перетинки: дві дугоподібні у верхній частині та одну пряму – у нижній. Від другої до третьої перетинки кріпиться планка зі спеціальними металевими зубцями, по якій переміщується та фіксується підставка для картин із прикріпленою до неї вертикальною планкою. Опорна ніжка кріпиться до різьбленої ручки. Кут нахилу регулюється металевою дугоподібною пластиною.

 На першому плані зображено коня, що пасеться. Праворуч - постать селянина в профіль, з великою торбою за плечима. На другому плані, ліворуч, на пагорбі серед кущів та дерев, розташовано комплекс будівель монастиря: ліворуч - висока дзвінниця, праворуч - п'ятибанна церква та кілька будинків. Ліворуч від дзвінниці - дорога, що простяглася знизу вгору до монастиря. На третьому плані, в перспективі, водне плесо та ліс до самого обрію.

В літературі малюнок відомий під невірною датою (1843-1844) та під назвою "Хресто-Воздвиженський монастир у Полтав" (Малюнки Т.Шевченка), вип. ІІ. Пб, 1914, табл. ХІ)

За завданням Археографічної комісії в липні 1845 р. Шевченко відвідав Полтаву, де ознайомився з численними історичними місцями та визначними архітектурними пам'ятками міста і замалював деякі з них.

На малюнку зображено комплекс архітектурних пам'яток у стилі українського бароко XVII-XVIII століть - Полтавський Воздвиженський монастир із собором, дзвінницею та іншими спорудами, що знаходяться на березі ріки Ворксли при впадінні в неї Полтавки. 

Заснував монастир у 1650 р. полтавський полковник Мартин Пушкар, соратник Богдана Хмельницького, один із організаторів повстання проти польської шляхти в 1650 р. Про Воздвиженський монастир у Полтаві Шевченко згадує в повісті "Близнецы": "Долго смотрел он на монастыть и его чудные окресности". Автор уточнює, що така панорама відкривалася від будинку А.Ф. Лук'яновича, куди герой перейшов через майдан і долину, щоб краще роздивитися пейзаж. Можливо, що саме з цього місця з змальовувався краєвид.