"Як узяла я того «Кобзаря» в руки, як глянула на ті чарівні малюнки, як прочитала ті вірші дорогі і прозу (там же він і про художників пише!)... І я мов зрочилась!.. От як засіло мені в голову те велике слово художник! І як його вдіяти, і що б вдіяти, щоб носити заслужено те велике слово?!" Катерина Білокур народилася 7 грудня 1900 року в селі Богданівка (нині Яготинський район, Київщина). До мрії — стати професійною художницею, висловленої в цитованому вище листі, йшла довго і шлях цей не був легким. Через спротив рідних вона не змогла здобути фахової освіти. Але й це не спинило майбутню художницю. Коли було особливо важко, Катерина Білокур зверталася у внутрішньому діалозі до Тараса Шевченка. Навіть здійснила паломництво на його могилу. Шевченко був для Білокур прикладом, адже попри далеко не найкращі стартові умови не покинув мрії малювати і став професійним художником. До дня народження художниці в Національному музеї Тараса Шевченка розпочав роботу проєкт “Катерина Білокур. Квіти на блакитному”. Крім однойменної картини, в залі можна побачити графіку Шевченка, яка дає уявлення про рослинність Центральної Азії. Саме там у другій половині 1850-х художник відбував заслання.
2024
Автор: Національний музей Тараса Шевченка
Опубліковано: 2024-12-22
6 грудня 2024 р. в Національному музеї Тараса Шевченка розпочала роботу виставка “Катерина Білокур. Квіти на блакитному”. В центрі експозиції — полотно, яке художниця присвятила Музею. Білокур розпочала роботу над ним у 1942 році, коли її рідне село перебувало під німецькою окупацією.
“Війна! І потемнів мені світ білий. Кругом і гухало, і бухало…“ — згадувала художниця в 1947 році. Та попри трагічні обставини, Катерина Білокур створила світлий і життєствердний світ, обертаючи власну мистецьку оптику до мирного майбутнього.
У мистецьких колах про художницю дізналися саме під час війни, у 1940 році, коли її картини почали експонувати на виставках у Полтаві та Києві. Через спротив рідних вона не здобула фахової освіти, і це суттєво ускладнило її шлях до мрії стати професійною художницею. Та жодні труднощі не спинили Катерину Білокур.
Шевченко був для неї орієнтиром, прикладом, адже сам попри всі виклики став професійним художником. Коли було особливо важко, Білокур зверталася до нього у внутрішньому діалозі, навіть здійснила паломництво на могилу Шевченка.
Виставка “Катерина Білокур. Квіти на блакитному” розпочинає проєкт “Мисткині” Національного музею Тараса Шевченка, присвячений українським художницям. Команда музею надалі представлятиме мисткинь, які брали за основу сюжети й образи з поезії Шевченка чи прийшли в професію, надихнувшись його прикладом, і чиї твори є частиною колекції музею.
2024
Автор: Науково-дослідний відділ виставкових проектів, видавничої справи, дитячих музейних програм, зв‘язків із громадскістю
Опубліковано: 2024-12-21
1942-1943
Автор: Науково-дослідний відділ виставкових проектів, видавничої справи, дитячих музейних програм, зв‘язків із громадскістю
Опубліковано: 2024-12-21
"Як узяла я того «Кобзаря» в руки, як глянула на ті чарівні малюнки, як прочитала ті вірші дорогі і прозу (там же він і про художників пише!)... І я мов зрочилась!.. От як засіло мені в голову те велике слово художник! І як його вдіяти, і що б вдіяти, щоб носити заслужено те велике слово?!" Катерина Білокур народилася 7 грудня 1900 року в селі Богданівка (нині Яготинський район, Київщина). До мрії — стати професійною художницею, висловленої в цитованому вище листі, йшла довго і шлях цей не був легким. Через спротив рідних вона не змогла здобути фахової освіти. Але й це не спинило майбутню художницю. Коли було особливо важко, Катерина Білокур зверталася у внутрішньому діалозі до Тараса Шевченка. Навіть здійснила паломництво на його могилу. Шевченко був для Білокур прикладом, адже попри далеко не найкращі стартові умови не покинув мрії малювати і став професійним художником. До дня народження художниці в Національному музеї Тараса Шевченка розпочав роботу проєкт “Катерина Білокур. Квіти на блакитному”. Крім однойменної картини, в залі можна побачити графіку Шевченка, яка дає уявлення про рослинність Центральної Азії. Саме там у другій половині 1850-х художник відбував заслання.
2024
Автор: Національний музей Тараса Шевченка
Опубліковано: 2024-12-22
6 грудня 2024 р. в Національному музеї Тараса Шевченка розпочала роботу виставка “Катерина Білокур. Квіти на блакитному”. В центрі експозиції — полотно, яке художниця присвятила Музею. Білокур розпочала роботу над ним у 1942 році, коли її рідне село перебувало під німецькою окупацією.
“Війна! І потемнів мені світ білий. Кругом і гухало, і бухало…“ — згадувала художниця в 1947 році. Та попри трагічні обставини, Катерина Білокур створила світлий і життєствердний світ, обертаючи власну мистецьку оптику до мирного майбутнього.
У мистецьких колах про художницю дізналися саме під час війни, у 1940 році, коли її картини почали експонувати на виставках у Полтаві та Києві. Через спротив рідних вона не здобула фахової освіти, і це суттєво ускладнило її шлях до мрії стати професійною художницею. Та жодні труднощі не спинили Катерину Білокур.
Шевченко був для неї орієнтиром, прикладом, адже сам попри всі виклики став професійним художником. Коли було особливо важко, Білокур зверталася до нього у внутрішньому діалозі, навіть здійснила паломництво на могилу Шевченка.
Виставка “Катерина Білокур. Квіти на блакитному” розпочинає проєкт “Мисткині” Національного музею Тараса Шевченка, присвячений українським художницям. Команда музею надалі представлятиме мисткинь, які брали за основу сюжети й образи з поезії Шевченка чи прийшли в професію, надихнувшись його прикладом, і чиї твори є частиною колекції музею.
2024
Автор: Науково-дослідний відділ виставкових проектів, видавничої справи, дитячих музейних програм, зв‘язків із громадскістю
Опубліковано: 2024-12-21
1942-1943
Автор: Науково-дослідний відділ виставкових проектів, видавничої справи, дитячих музейних програм, зв‘язків із громадскістю
Опубліковано: 2024-12-21
"Як узяла я того «Кобзаря» в руки, як глянула на ті чарівні малюнки, як прочитала ті вірші дорогі і прозу (там же він і про художників пише!)... І я мов зрочилась!.. От як засіло мені в голову те велике слово художник! І як його вдіяти, і що б вдіяти, щоб носити заслужено те велике слово?!" Катерина Білокур народилася 7 грудня 1900 року в селі Богданівка (нині Яготинський район, Київщина). До мрії — стати професійною художницею, висловленої в цитованому вище листі, йшла довго і шлях цей не був легким. Через спротив рідних вона не змогла здобути фахової освіти. Але й це не спинило майбутню художницю. Коли було особливо важко, Катерина Білокур зверталася у внутрішньому діалозі до Тараса Шевченка. Навіть здійснила паломництво на його могилу. Шевченко був для Білокур прикладом, адже попри далеко не найкращі стартові умови не покинув мрії малювати і став професійним художником. До дня народження художниці в Національному музеї Тараса Шевченка розпочав роботу проєкт “Катерина Білокур. Квіти на блакитному”. Крім однойменної картини, в залі можна побачити графіку Шевченка, яка дає уявлення про рослинність Центральної Азії. Саме там у другій половині 1850-х художник відбував заслання.
2024
Автор: Національний музей Тараса Шевченка
Опубліковано: 2024-12-22
6 грудня 2024 р. в Національному музеї Тараса Шевченка розпочала роботу виставка “Катерина Білокур. Квіти на блакитному”. В центрі експозиції — полотно, яке художниця присвятила Музею. Білокур розпочала роботу над ним у 1942 році, коли її рідне село перебувало під німецькою окупацією.
“Війна! І потемнів мені світ білий. Кругом і гухало, і бухало…“ — згадувала художниця в 1947 році. Та попри трагічні обставини, Катерина Білокур створила світлий і життєствердний світ, обертаючи власну мистецьку оптику до мирного майбутнього.
У мистецьких колах про художницю дізналися саме під час війни, у 1940 році, коли її картини почали експонувати на виставках у Полтаві та Києві. Через спротив рідних вона не здобула фахової освіти, і це суттєво ускладнило її шлях до мрії стати професійною художницею. Та жодні труднощі не спинили Катерину Білокур.
Шевченко був для неї орієнтиром, прикладом, адже сам попри всі виклики став професійним художником. Коли було особливо важко, Білокур зверталася до нього у внутрішньому діалозі, навіть здійснила паломництво на могилу Шевченка.
Виставка “Катерина Білокур. Квіти на блакитному” розпочинає проєкт “Мисткині” Національного музею Тараса Шевченка, присвячений українським художницям. Команда музею надалі представлятиме мисткинь, які брали за основу сюжети й образи з поезії Шевченка чи прийшли в професію, надихнувшись його прикладом, і чиї твори є частиною колекції музею.
2024
Автор: Науково-дослідний відділ виставкових проектів, видавничої справи, дитячих музейних програм, зв‘язків із громадскістю
Опубліковано: 2024-12-21
1942-1943
Автор: Науково-дослідний відділ виставкових проектів, видавничої справи, дитячих музейних програм, зв‘язків із громадскістю
Опубліковано: 2024-12-21
Національний музей Тараса Шевченка
... Коли було особливо важко, Катерина Білокур зверталася у внутрішньому діалозі до Тараса Шевченка. ...
м. Київ, Україна
Authors and responsible:
Національний музей Тараса Шевченка
"Як узяла я того «Кобзаря» в руки, як глянула на ті чарівні малюнки, як прочитала ті вірші дорогі і прозу (там же він і про художників пише!)... І я мов зрочилась!.. От як засіло мені в голову те велике слово художник! І як його вдіяти, і що б вдіяти, щоб носити заслужено те велике слово?!"
Катерина Білокур народилася 7 грудня 1900 року в селі Богданівка (нині Яготинський район, Київщина). До мрії — стати професійною художницею, висловленої в цитованому вище листі, йшла довго і шлях цей не був легким.
Через спротив рідних вона не змогла здобути фахової освіти. Але й це не спинило майбутню художницю. Коли було особливо важко, Катерина Білокур зверталася у внутрішньому діалозі до Тараса Шевченка. Навіть здійснила паломництво на його могилу. Шевченко був для Білокур прикладом, адже попри далеко не найкращі стартові умови не покинув мрії малювати і став професійним художником.
До дня народження художниці в Національному музеї Тараса Шевченка розпочав роботу проєкт “Катерина Білокур. Квіти на блакитному”. Крім однойменної картини, в залі можна побачити графіку Шевченка, яка дає уявлення про рослинність Центральної Азії. Саме там у другій половині 1850-х художник відбував заслання.
... Коли було особливо важко, Катерина Білокур зверталася у внутрішньому діалозі до Тараса Шевченка. ...
Authors and responsible:
Національний музей Тараса Шевченка
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/3038 |
Дата онлайнової публікації | 2024-12-22 |
Науково-дослідний відділ виставкових проектів, видавничої справи, дитячих музейних програм, зв‘язків із громадскістю
Фотофіксація експозицій виставки “Катерина Білокур. Квіти на блакитному”, 6.12.2024 р. – 31.12.2025 р.
м. Київ, Україна
Authors and responsible:
Науково-дослідний відділ виставкових проектів, видавничої справи, дитячих музейних програм, зв‘язків із громадскістю
Фотофіксація експозицій виставки “Катерина Білокур. Квіти на блакитному”, з фондової колекції Національного музею Тараса Шевченка, м. Київ, 6.12.2024 р. – 31.12.2025 р.
6 грудня 2024 р. в Національному музеї Тараса Шевченка розпочала роботу виставка “Катерина Білокур. Квіти на блакитному”. В центрі експозиції — полотно, яке художниця присвятила Музею. Білокур розпочала роботу над ним у 1942 році, коли її рідне село перебувало під німецькою окупацією.
“Війна! І потемнів мені світ білий. Кругом і гухало, і бухало…“ — згадувала художниця в 1947 році. Та попри трагічні обставини, Катерина Білокур створила світлий і життєствердний світ, обертаючи власну мистецьку оптику до мирного майбутнього.
У мистецьких колах про художницю дізналися саме під час війни, у 1940 році, коли її картини почали експонувати на виставках у Полтаві та Києві. Через спротив рідних вона не здобула фахової освіти, і це суттєво ускладнило її шлях до мрії стати професійною художницею. Та жодні труднощі не спинили Катерину Білокур.
Шевченко був для неї орієнтиром, прикладом, адже сам попри всі виклики став професійним художником. Коли було особливо важко, Білокур зверталася до нього у внутрішньому діалозі, навіть здійснила паломництво на могилу Шевченка.
Виставка “Катерина Білокур. Квіти на блакитному” розпочинає проєкт “Мисткині” Національного музею Тараса Шевченка, присвячений українським художницям. Команда музею надалі представлятиме мисткинь, які брали за основу сюжети й образи з поезії Шевченка чи прийшли в професію, надихнувшись його прикладом, і чиї твори є частиною колекції музею.
Фотофіксація експозицій виставки “Катерина Білокур. Квіти на блакитному”, 6.12.2024 р. – 31.12.2025 р.
Authors and responsible:
Науково-дослідний відділ виставкових проектів, видавничої справи, дитячих музейних програм, зв‘язків із громадскістю
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/3035 |
Дата онлайнової публікації | 2024-12-21 |
Науково-дослідний відділ виставкових проектів, видавничої справи, дитячих музейних програм, зв‘язків із громадскістю
Квіти на блакитному тлі
1942-1943
м. Київ, Україна
Authors and responsible:
Науково-дослідний відділ виставкових проектів, видавничої справи, дитячих музейних програм, зв‘язків із громадскістю
Катерина Білокур. Квіти на блакитному тлі. 1942-1943.
Квіти на блакитному тлі
Authors and responsible:
Науково-дослідний відділ виставкових проектів, видавничої справи, дитячих музейних програм, зв‘язків із громадскістю
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/3036 |
Дата онлайнової публікації | 2024-12-21 |
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими.
Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий.
Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання,
отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі.
Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.