Національний музей Тараса Шевченка
... Коли було особливо важко, Катерина Білокур зверталася у внутрішньому діалозі до Тараса Шевченка. ...

м. Київ, Україна

Authors and responsible:
Національний музей Тараса Шевченка

"Як узяла я того «Кобзаря» в руки, як глянула на ті чарівні малюнки, як прочитала ті вірші дорогі і прозу (там же він і про художників пише!)... І я мов зрочилась!.. От як засіло мені в голову те велике слово художник! І як його вдіяти, і що б вдіяти, щоб носити заслужено те велике слово?!"

Катерина Білокур народилася 7 грудня 1900 року в селі Богданівка (нині Яготинський район, Київщина). До мрії — стати професійною художницею, висловленої в цитованому вище листі, йшла довго і шлях цей не був легким.

Через спротив рідних вона не змогла здобути фахової освіти. Але й це не спинило майбутню художницю. Коли було особливо важко, Катерина Білокур зверталася у внутрішньому діалозі до Тараса Шевченка. Навіть здійснила паломництво на його могилу. Шевченко був для Білокур прикладом, адже попри далеко не найкращі стартові умови не покинув мрії малювати і став професійним художником.

До дня народження художниці в Національному музеї Тараса Шевченка розпочав роботу проєкт “Катерина Білокур. Квіти на блакитному”. Крім однойменної картини, в залі можна побачити графіку Шевченка, яка дає уявлення про рослинність Центральної Азії. Саме там у другій половині 1850-х художник відбував заслання.

Науково-дослідний відділ виставкових проектів, видавничої справи, дитячих музейних програм, зв‘язків із громадскістю
Фотофіксація експозицій виставки “Катерина Білокур. Квіти на блакитному”, 6.12.2024 р. – 31.12.2025 р.

м. Київ, Україна

Authors and responsible:
Науково-дослідний відділ виставкових проектів, видавничої справи, дитячих музейних програм, зв‘язків із громадскістю

Фотофіксація експозицій виставки “Катерина Білокур. Квіти на блакитному”, з фондової колекції Національного музею Тараса Шевченка, м. Київ, 6.12.2024 р. – 31.12.2025 р.
6 грудня 2024 р. в Національному музеї Тараса Шевченка розпочала роботу виставка “Катерина Білокур. Квіти на блакитному”. В центрі експозиції — полотно, яке художниця присвятила Музею. Білокур розпочала роботу над ним у 1942 році, коли її рідне село перебувало під німецькою окупацією.

“Війна! І потемнів мені світ білий. Кругом і гухало, і бухало…“ — згадувала художниця в 1947 році. Та попри трагічні обставини, Катерина Білокур створила світлий і життєствердний світ, обертаючи власну мистецьку оптику до мирного майбутнього.

У мистецьких колах про художницю дізналися саме під час війни, у 1940 році, коли її картини почали експонувати на виставках у Полтаві та Києві. Через спротив рідних вона не здобула фахової освіти, і це суттєво ускладнило її шлях до мрії стати професійною художницею. Та жодні труднощі не спинили Катерину Білокур.

Шевченко був для неї орієнтиром, прикладом, адже сам попри всі виклики став професійним художником. Коли було особливо важко, Білокур зверталася до нього у внутрішньому діалозі, навіть здійснила паломництво на могилу Шевченка.

Виставка “Катерина Білокур. Квіти на блакитному” розпочинає проєкт “Мисткині” Національного музею Тараса Шевченка, присвячений українським художницям. Команда музею надалі представлятиме мисткинь, які брали за основу сюжети й образи з поезії Шевченка чи прийшли в професію, надихнувшись його прикладом, і чиї твори є частиною колекції музею.

Науково-дослідний відділ виставкових проектів, видавничої справи, дитячих музейних програм, зв‘язків із громадскістю
Квіти на блакитному тлі
1942-1943
м. Київ, Україна

Authors and responsible:
Науково-дослідний відділ виставкових проектів, видавничої справи, дитячих музейних програм, зв‘язків із громадскістю

Катерина Білокур. Квіти на блакитному тлі. 1942-1943.