Шевченко Т. Г.
Куток Смоленського кладовища

Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.

Тарас Шевченко. Куток Смоленського кладовища. Начерки. 1840.
Рисунок “Куток Смоленського кладовища” — єдиний петербурзький краєвид у творчості Шевченка, виконаний у період навчання в Академії мистецтв.

«Що ж мені сказати вам про самого себе? Дістав першу срібну медалю за етюд із натури. Намалював ще невеличку картину олійними фарбами: “Сирітка-хлопчик ділиться милостинею з собакою під парканом”, — от і все. Ціле літо постійно працював у класах, а ранками ходив з Йоахімом на Смоленське кладовище рисувати лопухи й дерева»*, — говорить оповідач у Шевченковій повісті “Художник”.

В уривку згадано і про картину «Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці», виконану в 1840 pоці. Одночасна згадка двох творів у повісті стала підставою для датування рисунка “Куток Смоленського кладовища”.

Твір зустрічається під назвами «Кладовище», «Лопухи на кладовищі» або «Рисунок з натури на Смоленськім кладовищі», як вказано у списку Григорія Честахівського.
* Цитату з повісті “Художник” подано в перекладі Леоніда Білецького.

Part of the Smolensk Cemetery is the only landscape of St. Petersburg in Shevchenko's oeuvre, created during his studies at the Academy of Fine Arts.

Шевченко Т. Г.
Рослина. Жук. Водяні квіти.

Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.

Тарас Шевченко. Рослина. Жук. Водяні квіти. Начерки. 1856.
Тарас Шевченко виконав начерки “Рослина. Жук. Водяні квіти”, “Городні рослини”, “Декоративні рослини”, а також “Очерет. Маяк”, імовірно, під час перебування в Новопетровському укріпленні. Воно було розташоване на східному березі Каспійського моря, у крайній західній точці півострова Мангишлак. У цій частині Центральної Азії чи не найсуворіші кліматичні умови: навколо лише випалений, кам’янистий, солончакуватий степ. Рослини зарисовані Шевченком в цей період заслання дають нам уявлення про флору місцевості.

Начерки водяних квітів і жука використані у сепіях «Нарцис та німфа Ехо» й «Діоген» відповідно та датуються за часом виконання цих творів. Верхню частину начерку “Городні рослини” — виноград на тичині можемо побачити на акварелі «Мангишлацький сад». Зображення вперше згадано у 8 томі повного зібрання творів Тараса Шевченка (Харків, 1932) під назвою “Квітки”.

Середня частина начерку “Декоративні квіти” також послугувала деталлю для акварелі “Мангишлацький сад”. Перша згадка про начерк — у каталозі Музею української старовини В.В.Тарновського (1900). Під назвою “Рослини і звірі” начерк згадано у виданні Олександра Новицького “Тарас Шевченко як маляр” (1914).

Начерк “Очерет. Маяк” використано в малюнку «Щасливий ловець». Вгорі зліва можна роздивитися невеликий начерк маяка в гавані Новопетровського укріплення.

Taras Shevchenko made sketches for ‘Plant. Beetle. Water Flowers’, ‘Garden Plants’, ‘Decorative Plants’, and ‘Reeds. Lighthouse’, presumably during his stay in Novopetrovsk fortress. The fortress was located on the eastern shore of the Caspian Sea, at the westernmost point of the Mangyshlak Peninsula. This part of Central Asia has one of the harshest climatic conditions: there is only a scorched, rocky, saline steppe around. Plants sketched by Shevchenko during this period of exile give us an idea of the flora of the area.

● The sketches of water flowers and a beetle are used in the sepia paintings Narcissus and Nymph Echo and Diogenes, so their date corresponds to the date of execution of these works.

● Garden Plants and Decorative Flowers can be seen in the watercolour Grove on Mangyshlak Peninsula.

● Sketch Reeds. Lighthouse is used in the painting Happy Catcher. At the top left you can see a small sketch of a lighthouse in the harbour of Novopetrovsk fortress.

Шевченко Т. Г.
Городні рослини. Декоративні рослини.

Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.

Городні рослини. 1854. Декоративні рослини. 1854.
Тарас Шевченко виконав начерки “Рослина. Жук. Водяні квіти”, “Городні рослини”, “Декоративні рослини”, а також “Очерет. Маяк”, імовірно, під час перебування в Новопетровському укріпленні. Воно було розташоване на східному березі Каспійського моря, у крайній західній точці півострова Мангишлак. У цій частині Центральної Азії чи не найсуворіші кліматичні умови: навколо лише випалений, кам’янистий, солончакуватий степ. Рослини зарисовані Шевченком в цей період заслання дають нам уявлення про флору місцевості.

Начерки водяних квітів і жука використані у сепіях «Нарцис та німфа Ехо» й «Діоген» відповідно та датуються за часом виконання цих творів. Верхню частину начерку “Городні рослини” — виноград на тичині можемо побачити на акварелі «Мангишлацький сад». Зображення вперше згадано у 8 томі повного зібрання творів Тараса Шевченка (Харків, 1932) під назвою “Квітки”.

Середня частина начерку “Декоративні квіти” також послугувала деталлю для акварелі “Мангишлацький сад”. Перша згадка про начерк — у каталозі Музею української старовини В.В.Тарновського (1900). Під назвою “Рослини і звірі” начерк згадано у виданні Олександра Новицького “Тарас Шевченко як маляр” (1914).

Начерк “Очерет. Маяк” використано в малюнку «Щасливий ловець». Вгорі зліва можна роздивитися невеликий начерк маяка в гавані Новопетровського укріплення.

Taras Shevchenko made sketches for ‘Plant. Beetle. Water Flowers’, ‘Garden Plants’, ‘Decorative Plants’, and ‘Reeds. Lighthouse’, presumably during his stay in Novopetrovsk fortress. The fortress was located on the eastern shore of the Caspian Sea, at the westernmost point of the Mangyshlak Peninsula. This part of Central Asia has one of the harshest climatic conditions: there is only a scorched, rocky, saline steppe around. Plants sketched by Shevchenko during this period of exile give us an idea of the flora of the area.

● The sketches of water flowers and a beetle are used in the sepia paintings Narcissus and Nymph Echo and Diogenes, so their date corresponds to the date of execution of these works.

● Garden Plants and Decorative Flowers can be seen in the watercolour Grove on Mangyshlak Peninsula.

● Sketch Reeds. Lighthouse is used in the painting Happy Catcher. At the top left you can see a small sketch of a lighthouse in the harbour of Novopetrovsk fortress.

Шевченко Т. Г.
Мангишлацький сад

Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.

Тарас Шевченко. Мангишлацький сад. 1854.
Мангишлацький сад

За 7 років перебування на півострові Мангишлак Тарас Шевченко виконав понад 170 малюнків у різних техніках. Художник відобразив красу і своєрідність суворих ландшафтів місцевості, про яку писав другові Андрієві Лизогубові: “Пустеля, абсолютна пустеля без жодної рослинності, пісок і каміння... Від погляду на цю безжиттєвість така туга охоплює, що не знаєш, що з собою робити, і якщо мені можна було малювати, то і правда, нічого б не намалював..”

Сад, зображений Шевченком на акварелі, описав у спогадах інший знайомий художника — Микита Савичев: «Шевченко, коли дізнався, що я трохи малюю, порадив мені з’їздити в Разумановський сад, що за 7 верст від фортеці. На одному з невеликих майданчиків, який з трьох боків природно огороджувала кам’яна огорожа, височіли три великі дикорослі шовковиці; кілька грядок з квітами, молодий виноградник на тичинах, місток через розколину, кілька лавок — оце й увесь сад Разуманова, названий на честь одного заможного купця, який відкрив і вподобав цю місцину».

Grove on Mangyshlak Peninsula

During the 7 years of his stay on the Mangyshlak peninsula, Taras Shevchenko created more than 170 drawings in various techniques. The artist captured the beauty and originality of the harsh landscapes of the area, which he wrote about to his friend Andrii Lyzohub: ‘Desert, absolute desert without any vegetation, only sands and stones... Looking at this lifelessness, such a deep sadness covers you that you do not know what to do with yourself. Even if I weren't banned from painting, I really would not paint anything...’

The garden depicted by Shevchenko in watercolour was described in his memoirs by another friend of the artist, Mykyta Savychev: ‘Shevchenko, when he learned that I painted a little, advised me to go to the Razumanov garden, which is 7 versts from the fortress. On one of the small areas, which was naturally enclosed by a stone fence on three sides, there were three large wild mulberry trees; several flower beds, a young vineyard on poles, a bridge over a gorge, several benches - that was the whole Razumanov garden, named after a wealthy merchant who discovered this place and fell in love with it.’

Шевченко Т. Г.
Портрет батька
1829-1830

Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)

Знайдений у приватному зібранні у Вільнюсі рисунок виконано на папері (перо, пензель). Зображення супроводжуєтьсяя двома написами: "Се мій батько"(чорнилом) та (пізніший) "Rys. Taras Szewczenko" (олівцем). Портретний живопис посідає, як це вже давно визнано, центральне місце в усьому мистецькому доробку Шевченка. Саме до цього жанру належить "Портрет батька" - робота, що її авторство досить упевнено приписують Шевченкові, датуючи 1829-1830 рр. - часом перебування юного Тараса у Вільні.