Шевченко Т. Г.
Кобзар

С.-Петербург

Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Т. Г. “Кобзар”. СПб, 1860 р.

Шевченко Т. Г.
Сон бабусі та онуки
[1839-1840]
Санкт-Петербург, місто, Росія (1703-1913, С.-Петербург, С.-Пб.)

Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
"Сон бабусі та онуки", Г-800, копія з малюнка К. П. Брюллова [1839-1840]. Папір, акварель. 218х276 мм.

Шевченко Тарас Григорович
Старець на кладовищі
н.п. 15 березня
С.-Петербург

Authors and responsible:
Шевченко Тарас Григорович

Шевченко Тарас Григорович
Одаліска

С.-Петербург

Authors and responsible:
Шевченко Тарас Григорович

  Малюнок з натури виконано на прямокутному аркуші паперу аквареллю. За сюжетом і манерою письма нагадує акварельні малюнки періоду навчання в Академії мистецтв під керівництвом професора Карла Брюллова. У цьому творі, позначеному багатством колірних поєднань та вишуканою грою світлотіні, проявилося властиве Шевченкові тонке відчуття натури, уміння реалістично передавати форми людського тіла. Незвичним тут є те, що за рівнем виконання твір превищує завдання мистецьких студій, оскільки модель трактується не як об'єкт академічних вправ, а як справжній художній образ. На барвистому смугастому ліжку спиною до глядача лежить оголена жінка з покривалом на ногах. В центрі над нею  - рожева завіса. Волосся темне з закрученою косою.  Окремі елементи оформлення інтер'єру та реквізиту цього малюнка використані також у малюнках "Жінка і ліжку" і "Марія". Твір уперше згаданий 1911 р. з назвою "Спящая женщина". З назвою "Одаліска" прокоментовано і введено до наукового обігу К.В.Широцьким 1915 р. Вперше репродуковано з назвою "Сама собі господиня в хаті" у 1925 р. У ПЗТ твір уміщено з назвою "Натурщиця".

Шевченко Тарас Григорович
Автопортрет у темному костюмі
н. п. 14 березня
С.-Петербург

Authors and responsible:
Шевченко Тарас Григорович

Шевченко Тарас Григорович
Александр Македонський виявляє довіру своєму лікареві Філіппу

С.-Петербург

Authors and responsible:
Шевченко Тарас Григорович

Г-890

Шевченко Тарас Григорович
Портрет О.Є. Коцебу
[н. п. травня]
[С.-Петербург]

Authors and responsible:
Шевченко Тарас Григорович

Г-897

Шевченко Тарас Григорович
Вірсавія

С.-Петербург

Authors and responsible:
Шевченко Тарас Григорович

Г-884

Шевченко Тарас Григорович
Дари в Чигирині
[березень - 6-7.05.1844 р.]
С.-Петербург

Authors and responsible:
Шевченко Тарас Григорович

Г-876

Перо сталеве з жестяною ручкою, що належало Тарасові Шевченку
[1858 - 1861]
[С.-Петербург]

Перо стальне з жестяною ручкою, що належало Тарасові Шевченку
[Санкт-Петербург, 1858 - 1861 рр.]
Сталь, метал анодований, штампування

Шевченко Т.Г.
Притча про виноградаря

[С.-Петербург]

Authors and responsible:
Шевченко Т.Г.

Цифровий каталог робіт Марії Примаченко у фонді Національного музею Тараса Шевченко

[С.-Петербург]

Каталог робіт Марії Примаченко у фонді Національного музею Тараса Шевченка
Примаченко (Приймаченко) Марія Овксентіївна [30.12.1908 (12.01.1909), с Болотня — 18.08.1997, с. Болотня (нині Іванківського р-ну Київської обл.)] - укр. майстер народного декоративного мистецтва, заслужений діяч мистецтв УРСР (1970), народний художник УРСР (1988), лауреат Республіканської премії імені Т. Г. Шевченка (1966).
В колекції Національного музею Тараса Шевченко зберігаються 116 художніх таорів Марії Примаченко.

Шевченко Т.Г.
Видубицький монастир у Києві
1844.[Березень-листопад]
[С.-Петербург]

Authors and responsible:
Шевченко Т.Г.

Шевченко Т.Г. Видубицький монастир у Києві. Офорт. 1844.[Березень-листопад. С.-Петербург].
Зображено Михайлівську церкву Видубицького монастиря в Києві, побудовану в 1070-1078 рр. князем Всеволодом, сином Ярослава Мудрого, і відбудовану в 1766-1769 рр. архітектором М. Юрасовим. Датується березнем-листопадом 1844 р. з урахуванням наявної інформації у статті Р. Подберезького «Ukraina Malownicza», де офорт уперше згадано та описано з назвою «Вид Видубицького монастиря під Києвом». Підготовчий малюнок до офорта. Офорт детально описано і репродуковано 1895 р. Д.О. Ровінським. Офортна дошка зберігається у Варшавській національній бібліотеці. У ДЛМ (Москва) знаходиться приписувана Шевченкові акварель, виконана в тому ж відображенні, що й офорт. Відбиток, що зберігається в НМТШ - № Г-914. 17,3х24,7; 20,1х26,5; 33,7х42,0. Місця зберігання: н.п. 1885 надійшов до В.В. Тарновського; з 1899 – ЧМТ; з 1925 – ЧІМ; з 1933 – ГКШ; з 1948 – ДМШ.

Шевченко Т.Г.
Марія. За поемою О.С. Пушкіна "Полтава"

[С.-Петербург]

Authors and responsible:
Шевченко Т.Г.

Шевченко Т.Г. Марія. За поемою О.С. Пушкіна "Полтава". 1840.[С.-Петербург].
Ліворуч унизу червоною аквареллю авторські дата і підпис: 1840. Шевченко. На звороті олівцем напис: T. Schevchenko. Подібний напис є на звороті малюнка "Циганка-ворожка". Зображено сповнену драматизмом сцену – мати прийшла просити дочку умовити гетьмана Мазепу врятувати її батька, Василя Кочубея, якого мали скарати на смерть. Малюнок міг готуватися для альманаху "Утренняя заря", який видавав В.А. Владиславлєв у 1839-1843 рр. Шевченко для цього видання тоді вже виконав дві акварельні копії з творів К.П. Брюллова – "Перерване побачення»" і "Сон бабусі та онуки". Ці твори Шевченка разом із творами інших художників – його сучасників, репродукованими в альманасі, зберігалися в альбомі В.А. Владиславлєва. Спираючись на повідомлення у пресі 1841 р. про підготовку малюнків до майбутнього видання творів О.С. Пушкіна, В.М. Яцюк висловив довільне припущення, що акварель призначалася як ілюстрація до цього видання. Окремі елементи інтер’єру та реквізиту використані також в акварелях «Жінка в ліжку», «Одаліска» та в ілюстрації до «Історії Суворова» - «Суворов у Людовіка XVIII». Вперше малюнок опубліковано І.Я. Айзенштоком із назвою «Марія». У літературі згадується з назвами: «Мотря Кочубей у палатах Мазепи»; «Сон Марії»; «Сцена из «Полтавы»». Місця зберігання: власність В.А. Владиславлєва; згодом – К.Т. Солдатьонкова; з 1901 – В.І. Солдатьонкова; 1925 – від Н.Г. Солдатьонкової надійшов до ДМОМП; згодом – до Всеросійського музею О.С. Пушкіна (Санкт-Петербург); з 1948 – ДМШ.

Шевченко Т.Г.
У Києві
1844.[Березень – початок травня]
[С.-Петербург]

Authors and responsible:
Шевченко Т.Г.

Шевченко Т.Г. У Києві. 1844.[Березень – початок травня. С.-Петербург].

Шевченко Т.Г.
Натюрморт
[1860]
[С.-Петербург]

Authors and responsible:
Шевченко Т.Г.

Шевченко Т.Г. Натюрморт. [1860. С.-Петербург].
Ліворуч угорі рукою Шевченка позначено номер, що нині напіввідрізаний: 3 або 5. За списком Г. Честахівського, це "Жіноча статура, по коліна з маленьким хлопчиком" і належить до малюнків, які "рисовані в Петербурзі 1860 року". Це підтверджується зображеними на малюнку речами (настінний годинник, килим, скульптура тощо, які були в шевченковій майстерні-квартирі й зареєстровані у списку предметів, що залишилися після його смерті. У списку М.М. Лазаревського зареєстровано як "Торс Венери". Вперше згадано і репродуковано 1901 р. під назвою "Торс". Згадується під назвами: "Мёртвая натура", "Жіноча спина", "Гіпсовий торс". Місця зберігання: власність Д.Л. Мордовця; з 1899 – ЧМТ; з 1925 – ЧІМ; з 1933 – ГКШ; з 1948 – ДМШ.

Шевченко Т.Г.
Циганка-ворожка

[С.-Петербург]

Authors and responsible:
Шевченко Т.Г.

Шевченко Т.Г. Циганка-ворожка. 1841.[С.-Петербург].
Праворуч унизу коричневою аквареллю авторські дата і підпис: 1841. Шевченко. На звороті олівцем напис:T. Schevchenko. Подібний напис є на звороті малюнка "Марія". Внизу на паспарту бронзовою фарбою друкованим шрифтом відтиснуто: T. Schevchenko. Малюнок є авторською копією або варіантом картини, "що зображує циганку", за яку 26 вересня 1841 р. Шевченка було нагороджено срібною медаллю другого ступеня. Іноді акварель помилково ототожнювалася із картиною, хоча за акварельні твори учнів Академії медалями не нагороджували. Д.В. Антонович вважає, що "акварель з ворожкою є повторення олійного образу, за який Шевченко дістав в Академії відзначення в 1841 р., - а це більш ніж імовірно". Такої думки дотримується і О.М. Скворцов: "... нема даних вважати цю акварель тією картиною "Циганка", за яку Шевечнко в 1841 р. одержав другу срібну медаль". Для рослин, зображених унизу на передньому плані акварелі, використано зарисовки 1840-1841 рр. "Куток Смоленського кладовища" та "Бур'яни". Г.М. Честахівський, переказуючи спогади Шевченка, свідчив, що художник часто вміщував рослини на першому плані творів як деталі композиції: "Воно дуже пригоже на картині". Малюнок, можливо, готувався до гравірування та вміщення в альманасі "Утренняя заря", оскільки зберігався в альбомі його видавця В.А. Владиславлєва серед творів інших художників, які в гравюрах-вклейках уміщувалися в цьому виданні. В описі творів альбому Владиславлєва акварель Шевченка значиться під №6 з назвою "Цыганка, гадающая малороссиянке". Малюнок вперше згадано і репродуковано І.Я.Айзенштоком з цією ж назвою і припущенням, що постать дівчини була етюдом до картини "Катерина". Згадується також з назвою "Катерина з ворожкою". Місця зберігання: власність В.А. Владиславлєва; згодом - К.Т. Солдатьонкова; з 1901 - В.І. Солдатьонкова; 1925 - від Н.Г. Солдатьонкової надійшов до ДМОМП; з 1938 - ГКШ; з 1940 - ЦМШ; з 1948 - ДМШ.