Честахівський Г.М. – українських художник, рисувальник, майстер академічного анатомічного малюнка. Сторонній учень Академії мистецтв Петербурга (1843-1854рр.), займався у К.Брюллова та Ф.Бруні. Колезький реєстратор. Народився у посаді Нова Прага Олександрівського повіту Херсонської губ. (тепер – с.м.т. Олександрійського р-ну Кіровоградської обл.). Військовопоселенець. У молодому віці звернув на себе увагу копіюванням ікон. В одному з кантоністських  ескадронів пройшов курс рисунка за методою відомого на свій час педагога Сапожнікова (автора підручника 1834р.) – на це навчання відряджений управою Новоросійського військового поселення. Далі Честахівського відрядили до Одеси копіювати картини з відомих оригіналів. Завдяки клопотанням начальника управління Херсонського військового поселення барона фон Остен-Саксена у 1843р. дістав дозвіл відвідувати класи Академії мистецтв. У 1854р. отримав звання некласного художника з живопису історичного і портретного – за картину "Розкаяння с. апостола Петра" та етюд з натури. У 1852-1857рр. проходив студійні заняття в Ермітажі. Платню за його навчання в Академії мистецтв вносив Департамент військових поселень у розмірі 9 крб. на рік, а самому Честахівському виплачувалося 110 крб на рік.

Із Т.Шевченком познайомився в 1844р., але заприязнився лише в 1858р., після повернення поета із заслання і переселення від М.Лазаревського на квартиру в Академії мистецтв. Став членом петербурзької Української громади. Збереглося дві фотографії Т.Шевченка у товаристві Г.Честахівського. Т.Шевченко подарував йому "Кобзар" 1860р. з дарчим написом: "Козакові Грицеві Честаховському Кобзар Тарас".

Г.Честахівський уклав опис гравюр, літографій, фотографій, акварелей та різних малюнків, що належали Т.Шевченку і були на його академічній квартирі після смерті митця. Придбав з аукціону на користь родичів поета малярське приладдя, чисті офортні дошки Т.Шевченка, деякі його малюнки. Передав збережені реліквії Т.Шевченка та свої малюнки з його похорону В.Тарновському для майбутнього музею. В НМТШ зберігається альбом з малюнками Г.Честахівського (115 аркушів) серед яких – зображення могили Т.Шевченка в Петербурзі, перевезення труни поета в Україну, чимало олівцевих малюнків натурників академічного періоду (1843-1854рр.), з ескізами омріяних Т.Шевченком канівських гір на зворотах деяких з них (пізнішими, 1861р.).

Взяв участь у перевезенні праху поета в Україну, відобразив останній шлях Кобзаря в листах до Ф.Черненка, членів петербурзької Української громади, , у поетичних рядках, у серії малюнків та начерків; звів першу в Україні могилу над Шевченком на Чернечій горі, встановив на ній 4-метровий хрест. У листах і замальовках відобразив перших відвідувачів могили Кобзаря. Першим занотував пісні, легенди, перекази про поета. Придбав 4 рисунки плану хати, розробленого поетом з інженером Ф.Черненком. Її збирався будувати Т.Шевченко на горі Мотовиловщині (частині Великого Скіфського городища – за науковою назвою) десь поблизу Чернечої у селі Межирічі. На одному з відбитків офорту "Свята родина" є авторський напис: "16 июля 1858 року. Ф.И.Черненку на пам’ять. Т.Шевченко й Честахівський тут були", а на звороті – автограф вірша "На панщині пшеницю жала", датованого 13.07.1858р.

Для впорядкування Шевченкової могили Честахівський оселився в Каневі в родині рибалки Ничипора Денисенка. За читання селянам поезії Т.Шевченка і поширення серед них видань творів Кобзаря Г.Честахівського було заарештовано, 1 серпня 1861р. допитано. З нього взяли  3 підписки: спершу – про невиїзд з Канева, незабаром – про негайний виїзд до Києва, 5 серпня – про негайний виїзд за межі України із забороною приїздити до Київської губернії, після чого він переїхав до Петербурга, де служив у Капітулі орденів до 1883р. У 1867р. перевіз прах М.М.Лазаревського до  його рідного села Гирявки (на батьківщину). Для Гирявської церкви створив ікони св. Тарасія та Михайла (патронів Т.Шевченка й М.Лазаревського). В останні роки часто навідувався і подовгу жив у Качанівці, в маєтку В.Тарновського. За прикладом Т.Шевченка, Г.Честахівського було поховано двічі: вперше в Петербурзі, вдруге в Качанівці, в парку, куди його труну перевіз В.Тарновський. А над похованням була насипана висока могила з хрестом – на пошану Шевченка.