ШЕВЧЕНКО – ХУДОЖНИК
| Назва: | ШЕВЧЕНКО – ХУДОЖНИК |
| Створювач: | Національний музей Тараса Шевченка |
| Стислий опис: | Малярська творчість митця нараховує понад 20 полотен та близько 1200 графічних творів (акварелі, рисунки олівцем, тушшю, офорти). Більше 90% цієї спадщини зберігається у Національному музеї Тараса Шевченка. |
| Дата створення: | 2021-05-22 |
| Ідентифікатор: | https://collection.museumshevchenko.org.ua/collections/11 |
| Права на депозитарій (фонд, колекцію): | Національний музей Тараса Шевченка |
| Об'єктів: | 143 |
| Дата оновлення: | 2023-03-09 |
| Дата публікації: | 2021-05-22 |
Перший олійний автопортрет Тараса Шевченка, виконаний у віці 26 років під час навчання в Імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі.
1840
Автор: Шевченко Т. Г.
м. Санкт-Петербург, Російська імперія
Опубліковано: 2021-05-23
1836
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-11-14
На звороті – зарисовка «Аскольдова могила» (не репродукується). Праворуч унизу олівцем напис : Рисовалъ Михаилъ Сажинъ. На малюнку – кам’яна церка-ротонда Святого Миколая, споруджена архітектором А.І. Меленським 1809 р. на схилах Дніпра на Печерську. За літописом, саме тут новгородський князь Олег 882 р. вбив київського князя Аскольда (у хрещенні Миколу). В часи княгині Ольги тут було збудовано дерев’яну церкву, навколо якої згодом облаштовано цвинтар. Датується за спогадами О.С. Афанасьєва-Чужбинського про спільне малювання Шевченком і М.М. Сажиним київських краєвидів у 1846 р. з урахуванням часу перебування Шевченка у Києві. Вперше репродукований як твір М.М. Сажина 1861 р. Вперше як малюнок Шевченка атрибутований 1959 р. П.О. Білецьким. Вперше репродукований 1959 р. Я.П. Затенацьким. Виконаний М.М. Сажиним малюнок «Аскольдова могила» репродуковано 1993 р. Місця зберігання: власність П.І. Щукіна; з 1911-1912 – ДІМ; з 1926 – ВІМШ; з 1930 – Софійський заповідник; БМШ; з 1963 – ДМШ.
1846
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-05-23
Зображено Михайлівську церкву Видубицького монастиря в Києві, побудовану в 1070-1078 рр. князем Всеволодом, сином Ярослава Мудрого, і відбудовану в 1766-1769 рр. архітектором М. Юрасовим. Датується березнем-листопадом 1844 р. з урахуванням наявної інформації у статті Р. Подберезького «Ukraina Malownicza», де офорт уперше згадано та описано з назвою «Вид Видубицького монастиря під Києвом». Підготовчий малюнок до офорта. Офорт детально описано і репродуковано 1895 р. Д.О. Ровінським. Офортна дошка зберігається у Варшавській національній бібліотеці. У ДЛМ (Москва) знаходиться приписувана Шевченкові акварель, виконана в тому ж відображенні, що й офорт. Відбиток, що зберігається в НМТШ - № Г-914. 17,3х24,7; 20,1х26,5; 33,7х42,0. Місця зберігання: н.п. 1885 надійшов до В.В. Тарновського; з 1899 – ЧМТ; з 1925 – ЧІМ; з 1933 – ГКШ; з 1948 – ДМШ.
1844
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-05-23
Графічні твори Тараса Шевченка групи Графіка – Г : картотека Основного Фонду. Частина 1 (109 інвентарних карток).
2025
Автор: Національний музей Тараса Шевченка
Опубліковано: 2025-09-21
Графічні твори Тараса Шевченка групи Графіка – Г : картотека Основного Фонду. Частина 2 (166 інвентарних карток, 400 сторінок).
2025
Автор: Національний музей Тараса Шевченка
Опубліковано: 2025-10-16
Графічні твори Тараса Шевченка групи Графіка – Г : картотека Основного Фонду. Частина 3 (121 інвентарних карток, 404 сторінок).
2025
Автор: Національний музей Тараса Шевченка
Опубліковано: 2025-11-06
Графічні твори Тараса Шевченка групи Графіка – Г : картотека Основного Фонду. Частина 4 (94 інвентарні картки, 378 сторінок).
2025
Автор: Національний музей Тараса Шевченка
Опубліковано: 2025-12-04
Графічні твори Тараса Шевченка групи Графіка – Г : картотека Основного Фонду. Частина 5 (76 інвентарних карток, 334 сторінки).
2025
Автор: Національний музей Тараса Шевченка
Опубліковано: 2025-12-16
Підставою для датування є спогади М.Білозерського пр опочаток роботи Шевченка над цим малюнком: "Около половины марта 1859 г. Кочубей заказал Шевченку написать четыре картины масляными красками, за что назначил 4 т.рубюсер. Помню два сюжета для этих картин: один - "Як русалки місяць ловлять", а другой про Сомка Мушкета".
12 квітня 1860р. Шевченко в листі до М.Я.Макарова згадував пр цей малюнок: "Попросіть у Петра Аркадьєвича [Кочубея] до осени мой рисунок "Русалки". Я хочу дещо поправить і выгравировать к выставке. Если можно, то подателю сего и вручите рисунок...".
Малюнок зустрічається також під назвою "Дніпрові русалки" (Пчела, 1876, №16). З цього малюнка відома гравюра Шаблера. В літературі є помилкова вказівка, що малюнок був у збірці Є.Є.Рейтерна.
Натурниками для композиції "Дніпрові русалки" буди О.Соколенко та Б.Г. Суханов-Подколзін (Б.Суханов-Подколзин. Воспоминания о Т.Г.Шевченко его случайного ученика, М.Г. Бурачек. Великий народний художник. Харків, 1939. С. 44).
Етюди до цього малюнка: "Русалка" (НМТШ Г-700), "Русалка" (НМТШ Г-699), "Русалка" (НМТШ Г-765).
1859
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-10-27
Цей малюнок разом з іншими творами Шевченко 1857 р. подарував родині Ускових, про що відомо зі спогадів Наталії Ускової: "Было нарисовано и несколько портретов. Усковым на память о прожитом с ними времени и о самом себе Шевченко оставил портреты: жены коменданта Агафьи Емельяновны со старшей дочерью на руках, Кати – няни Наташиной, в киргизском костюме…". Моделлю для малюнка була молодша сестра уральскої козачки Явдохи, няньки дітей Ускових – Катя, яку Шевченко згадував у листі до Іраклія Ускова від 17 лютого 1858 р.: "Письмо мое вы получите не раньше праздника Воскресенья Христова. Та я и поздравляю вас с этим светлым праздником и от души целую вас всех – и Катю, и няню, и в особенности больших друзей моих Наташеньку и Наденьку". Імовірно, що Катя позувала також для жіночих образів на сепіях "Благословіння дітей", "Самарянка", "Киргизка". Про це згадувала донька коменданта Надія Іракліївна Смоляк: "Була ще одна сепія: та ж Катя ставить мисочку з прісною водою на могилі, щоб пили її птиці. Не пам’ятаю уже, кому подарував Шевченко ту картину. Десь, мабуть, загинула". 1929 р. малюнок був придбаний ІТШ як портрет "Киргизки Каті» разом з іншими творами Шевченка. В.М. Яцюк атрибутував малюнок як "Молитва за небіжчиків", ототожнивши його з незнайденими до сьогодні малюнками, надісланими Шевченком Б. Залеському для продажу. Цю атрибуцію підтримав О. Боронь. За іншою аргументацією, стало переконливішим повернення традиційної назви малюнка. Л.Н. Большаков пов’язує сюжет малюнка з казахським народним звичаєм, за яким під час хуртовини дівчата палять у мисочках жир, щоб подорожній міг знайти дорогу. Датується останніми місяцями перебування Шевченка на Мангишлаці. Вперше згадано 1882 р. під назвою "Портрет Кати, няни Наташиной, в киргизском костюме». Вперше репродуковано 1929 р. під назвою "Катя ставить світильник на могилі". Згадується під назвами: "Портрет Катрі, годованки Ускових"; "Портрет киргизки, няньки Наташеньки"; "Катя; киргизка наймичка"; "Портрет служниці Каті"; "Киргизка Катя"; "Служниця Катря"; "Казашка Катя"; "Казахская девушка Катя"; "Поклонение мертвым"; "Киргизская девушка Катя Батогоз"; "Казашка біля надгробка"; "Портрет казашки Батогоз". Місця зберігання: з 1857 – власність родини Ускових; з 1882 – в А.О. Ускової та доньок; з 1899 – у Наталії Іракліївни (у заміжжі Зарянко), з 1914 – у Надії Іракліївни (у заміжжі Смоляк); з 1929 – ІТШ; з 1933 – ГКШ; з 1948 – ДМШ.
1857
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-05-22
2023
Автор: Національний музей Тараса Шевченка
Опубліковано: 2023-04-02
2024
Автор: Національний музей Тараса Шевченка
Опубліковано: 2024-07-26
Перший олійний автопортрет Тараса Шевченка, виконаний у віці 26 років під час навчання в Імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі.
1840
Автор: Шевченко Т. Г.
м. Санкт-Петербург, Російська імперія
Опубліковано: 2021-05-23
1836
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-11-14
На звороті – зарисовка «Аскольдова могила» (не репродукується). Праворуч унизу олівцем напис : Рисовалъ Михаилъ Сажинъ. На малюнку – кам’яна церка-ротонда Святого Миколая, споруджена архітектором А.І. Меленським 1809 р. на схилах Дніпра на Печерську. За літописом, саме тут новгородський князь Олег 882 р. вбив київського князя Аскольда (у хрещенні Миколу). В часи княгині Ольги тут було збудовано дерев’яну церкву, навколо якої згодом облаштовано цвинтар. Датується за спогадами О.С. Афанасьєва-Чужбинського про спільне малювання Шевченком і М.М. Сажиним київських краєвидів у 1846 р. з урахуванням часу перебування Шевченка у Києві. Вперше репродукований як твір М.М. Сажина 1861 р. Вперше як малюнок Шевченка атрибутований 1959 р. П.О. Білецьким. Вперше репродукований 1959 р. Я.П. Затенацьким. Виконаний М.М. Сажиним малюнок «Аскольдова могила» репродуковано 1993 р. Місця зберігання: власність П.І. Щукіна; з 1911-1912 – ДІМ; з 1926 – ВІМШ; з 1930 – Софійський заповідник; БМШ; з 1963 – ДМШ.
1846
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-05-23
Зображено Михайлівську церкву Видубицького монастиря в Києві, побудовану в 1070-1078 рр. князем Всеволодом, сином Ярослава Мудрого, і відбудовану в 1766-1769 рр. архітектором М. Юрасовим. Датується березнем-листопадом 1844 р. з урахуванням наявної інформації у статті Р. Подберезького «Ukraina Malownicza», де офорт уперше згадано та описано з назвою «Вид Видубицького монастиря під Києвом». Підготовчий малюнок до офорта. Офорт детально описано і репродуковано 1895 р. Д.О. Ровінським. Офортна дошка зберігається у Варшавській національній бібліотеці. У ДЛМ (Москва) знаходиться приписувана Шевченкові акварель, виконана в тому ж відображенні, що й офорт. Відбиток, що зберігається в НМТШ - № Г-914. 17,3х24,7; 20,1х26,5; 33,7х42,0. Місця зберігання: н.п. 1885 надійшов до В.В. Тарновського; з 1899 – ЧМТ; з 1925 – ЧІМ; з 1933 – ГКШ; з 1948 – ДМШ.
1844
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-05-23
Графічні твори Тараса Шевченка групи Графіка – Г : картотека Основного Фонду. Частина 1 (109 інвентарних карток).
2025
Автор: Національний музей Тараса Шевченка
Опубліковано: 2025-09-21
Графічні твори Тараса Шевченка групи Графіка – Г : картотека Основного Фонду. Частина 2 (166 інвентарних карток, 400 сторінок).
2025
Автор: Національний музей Тараса Шевченка
Опубліковано: 2025-10-16
Графічні твори Тараса Шевченка групи Графіка – Г : картотека Основного Фонду. Частина 3 (121 інвентарних карток, 404 сторінок).
2025
Автор: Національний музей Тараса Шевченка
Опубліковано: 2025-11-06
Графічні твори Тараса Шевченка групи Графіка – Г : картотека Основного Фонду. Частина 4 (94 інвентарні картки, 378 сторінок).
2025
Автор: Національний музей Тараса Шевченка
Опубліковано: 2025-12-04
Графічні твори Тараса Шевченка групи Графіка – Г : картотека Основного Фонду. Частина 5 (76 інвентарних карток, 334 сторінки).
2025
Автор: Національний музей Тараса Шевченка
Опубліковано: 2025-12-16
Підставою для датування є спогади М.Білозерського пр опочаток роботи Шевченка над цим малюнком: "Около половины марта 1859 г. Кочубей заказал Шевченку написать четыре картины масляными красками, за что назначил 4 т.рубюсер. Помню два сюжета для этих картин: один - "Як русалки місяць ловлять", а другой про Сомка Мушкета".
12 квітня 1860р. Шевченко в листі до М.Я.Макарова згадував пр цей малюнок: "Попросіть у Петра Аркадьєвича [Кочубея] до осени мой рисунок "Русалки". Я хочу дещо поправить і выгравировать к выставке. Если можно, то подателю сего и вручите рисунок...".
Малюнок зустрічається також під назвою "Дніпрові русалки" (Пчела, 1876, №16). З цього малюнка відома гравюра Шаблера. В літературі є помилкова вказівка, що малюнок був у збірці Є.Є.Рейтерна.
Натурниками для композиції "Дніпрові русалки" буди О.Соколенко та Б.Г. Суханов-Подколзін (Б.Суханов-Подколзин. Воспоминания о Т.Г.Шевченко его случайного ученика, М.Г. Бурачек. Великий народний художник. Харків, 1939. С. 44).
Етюди до цього малюнка: "Русалка" (НМТШ Г-700), "Русалка" (НМТШ Г-699), "Русалка" (НМТШ Г-765).
1859
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-10-27
Цей малюнок разом з іншими творами Шевченко 1857 р. подарував родині Ускових, про що відомо зі спогадів Наталії Ускової: "Было нарисовано и несколько портретов. Усковым на память о прожитом с ними времени и о самом себе Шевченко оставил портреты: жены коменданта Агафьи Емельяновны со старшей дочерью на руках, Кати – няни Наташиной, в киргизском костюме…". Моделлю для малюнка була молодша сестра уральскої козачки Явдохи, няньки дітей Ускових – Катя, яку Шевченко згадував у листі до Іраклія Ускова від 17 лютого 1858 р.: "Письмо мое вы получите не раньше праздника Воскресенья Христова. Та я и поздравляю вас с этим светлым праздником и от души целую вас всех – и Катю, и няню, и в особенности больших друзей моих Наташеньку и Наденьку". Імовірно, що Катя позувала також для жіночих образів на сепіях "Благословіння дітей", "Самарянка", "Киргизка". Про це згадувала донька коменданта Надія Іракліївна Смоляк: "Була ще одна сепія: та ж Катя ставить мисочку з прісною водою на могилі, щоб пили її птиці. Не пам’ятаю уже, кому подарував Шевченко ту картину. Десь, мабуть, загинула". 1929 р. малюнок був придбаний ІТШ як портрет "Киргизки Каті» разом з іншими творами Шевченка. В.М. Яцюк атрибутував малюнок як "Молитва за небіжчиків", ототожнивши його з незнайденими до сьогодні малюнками, надісланими Шевченком Б. Залеському для продажу. Цю атрибуцію підтримав О. Боронь. За іншою аргументацією, стало переконливішим повернення традиційної назви малюнка. Л.Н. Большаков пов’язує сюжет малюнка з казахським народним звичаєм, за яким під час хуртовини дівчата палять у мисочках жир, щоб подорожній міг знайти дорогу. Датується останніми місяцями перебування Шевченка на Мангишлаці. Вперше згадано 1882 р. під назвою "Портрет Кати, няни Наташиной, в киргизском костюме». Вперше репродуковано 1929 р. під назвою "Катя ставить світильник на могилі". Згадується під назвами: "Портрет Катрі, годованки Ускових"; "Портрет киргизки, няньки Наташеньки"; "Катя; киргизка наймичка"; "Портрет служниці Каті"; "Киргизка Катя"; "Служниця Катря"; "Казашка Катя"; "Казахская девушка Катя"; "Поклонение мертвым"; "Киргизская девушка Катя Батогоз"; "Казашка біля надгробка"; "Портрет казашки Батогоз". Місця зберігання: з 1857 – власність родини Ускових; з 1882 – в А.О. Ускової та доньок; з 1899 – у Наталії Іракліївни (у заміжжі Зарянко), з 1914 – у Надії Іракліївни (у заміжжі Смоляк); з 1929 – ІТШ; з 1933 – ГКШ; з 1948 – ДМШ.
1857
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-05-22
2023
Автор: Національний музей Тараса Шевченка
Опубліковано: 2023-04-02
2024
Автор: Національний музей Тараса Шевченка
Опубліковано: 2024-07-26
Перший олійний автопортрет Тараса Шевченка, виконаний у віці 26 років під час навчання в Імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі.
1840
Автор: Шевченко Т. Г.
м. Санкт-Петербург, Російська імперія
Опубліковано: 2021-05-23
1836
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-11-14
На звороті – зарисовка «Аскольдова могила» (не репродукується). Праворуч унизу олівцем напис : Рисовалъ Михаилъ Сажинъ. На малюнку – кам’яна церка-ротонда Святого Миколая, споруджена архітектором А.І. Меленським 1809 р. на схилах Дніпра на Печерську. За літописом, саме тут новгородський князь Олег 882 р. вбив київського князя Аскольда (у хрещенні Миколу). В часи княгині Ольги тут було збудовано дерев’яну церкву, навколо якої згодом облаштовано цвинтар. Датується за спогадами О.С. Афанасьєва-Чужбинського про спільне малювання Шевченком і М.М. Сажиним київських краєвидів у 1846 р. з урахуванням часу перебування Шевченка у Києві. Вперше репродукований як твір М.М. Сажина 1861 р. Вперше як малюнок Шевченка атрибутований 1959 р. П.О. Білецьким. Вперше репродукований 1959 р. Я.П. Затенацьким. Виконаний М.М. Сажиним малюнок «Аскольдова могила» репродуковано 1993 р. Місця зберігання: власність П.І. Щукіна; з 1911-1912 – ДІМ; з 1926 – ВІМШ; з 1930 – Софійський заповідник; БМШ; з 1963 – ДМШ.
1846
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-05-23
Зображено Михайлівську церкву Видубицького монастиря в Києві, побудовану в 1070-1078 рр. князем Всеволодом, сином Ярослава Мудрого, і відбудовану в 1766-1769 рр. архітектором М. Юрасовим. Датується березнем-листопадом 1844 р. з урахуванням наявної інформації у статті Р. Подберезького «Ukraina Malownicza», де офорт уперше згадано та описано з назвою «Вид Видубицького монастиря під Києвом». Підготовчий малюнок до офорта. Офорт детально описано і репродуковано 1895 р. Д.О. Ровінським. Офортна дошка зберігається у Варшавській національній бібліотеці. У ДЛМ (Москва) знаходиться приписувана Шевченкові акварель, виконана в тому ж відображенні, що й офорт. Відбиток, що зберігається в НМТШ - № Г-914. 17,3х24,7; 20,1х26,5; 33,7х42,0. Місця зберігання: н.п. 1885 надійшов до В.В. Тарновського; з 1899 – ЧМТ; з 1925 – ЧІМ; з 1933 – ГКШ; з 1948 – ДМШ.
1844
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-05-23
Графічні твори Тараса Шевченка групи Графіка – Г : картотека Основного Фонду. Частина 1 (109 інвентарних карток).
2025
Автор: Національний музей Тараса Шевченка
Опубліковано: 2025-09-21
Графічні твори Тараса Шевченка групи Графіка – Г : картотека Основного Фонду. Частина 2 (166 інвентарних карток, 400 сторінок).
2025
Автор: Національний музей Тараса Шевченка
Опубліковано: 2025-10-16
Графічні твори Тараса Шевченка групи Графіка – Г : картотека Основного Фонду. Частина 3 (121 інвентарних карток, 404 сторінок).
2025
Автор: Національний музей Тараса Шевченка
Опубліковано: 2025-11-06
Графічні твори Тараса Шевченка групи Графіка – Г : картотека Основного Фонду. Частина 4 (94 інвентарні картки, 378 сторінок).
2025
Автор: Національний музей Тараса Шевченка
Опубліковано: 2025-12-04
Графічні твори Тараса Шевченка групи Графіка – Г : картотека Основного Фонду. Частина 5 (76 інвентарних карток, 334 сторінки).
2025
Автор: Національний музей Тараса Шевченка
Опубліковано: 2025-12-16
Підставою для датування є спогади М.Білозерського пр опочаток роботи Шевченка над цим малюнком: "Около половины марта 1859 г. Кочубей заказал Шевченку написать четыре картины масляными красками, за что назначил 4 т.рубюсер. Помню два сюжета для этих картин: один - "Як русалки місяць ловлять", а другой про Сомка Мушкета".
12 квітня 1860р. Шевченко в листі до М.Я.Макарова згадував пр цей малюнок: "Попросіть у Петра Аркадьєвича [Кочубея] до осени мой рисунок "Русалки". Я хочу дещо поправить і выгравировать к выставке. Если можно, то подателю сего и вручите рисунок...".
Малюнок зустрічається також під назвою "Дніпрові русалки" (Пчела, 1876, №16). З цього малюнка відома гравюра Шаблера. В літературі є помилкова вказівка, що малюнок був у збірці Є.Є.Рейтерна.
Натурниками для композиції "Дніпрові русалки" буди О.Соколенко та Б.Г. Суханов-Подколзін (Б.Суханов-Подколзин. Воспоминания о Т.Г.Шевченко его случайного ученика, М.Г. Бурачек. Великий народний художник. Харків, 1939. С. 44).
Етюди до цього малюнка: "Русалка" (НМТШ Г-700), "Русалка" (НМТШ Г-699), "Русалка" (НМТШ Г-765).
1859
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-10-27
Цей малюнок разом з іншими творами Шевченко 1857 р. подарував родині Ускових, про що відомо зі спогадів Наталії Ускової: "Было нарисовано и несколько портретов. Усковым на память о прожитом с ними времени и о самом себе Шевченко оставил портреты: жены коменданта Агафьи Емельяновны со старшей дочерью на руках, Кати – няни Наташиной, в киргизском костюме…". Моделлю для малюнка була молодша сестра уральскої козачки Явдохи, няньки дітей Ускових – Катя, яку Шевченко згадував у листі до Іраклія Ускова від 17 лютого 1858 р.: "Письмо мое вы получите не раньше праздника Воскресенья Христова. Та я и поздравляю вас с этим светлым праздником и от души целую вас всех – и Катю, и няню, и в особенности больших друзей моих Наташеньку и Наденьку". Імовірно, що Катя позувала також для жіночих образів на сепіях "Благословіння дітей", "Самарянка", "Киргизка". Про це згадувала донька коменданта Надія Іракліївна Смоляк: "Була ще одна сепія: та ж Катя ставить мисочку з прісною водою на могилі, щоб пили її птиці. Не пам’ятаю уже, кому подарував Шевченко ту картину. Десь, мабуть, загинула". 1929 р. малюнок був придбаний ІТШ як портрет "Киргизки Каті» разом з іншими творами Шевченка. В.М. Яцюк атрибутував малюнок як "Молитва за небіжчиків", ототожнивши його з незнайденими до сьогодні малюнками, надісланими Шевченком Б. Залеському для продажу. Цю атрибуцію підтримав О. Боронь. За іншою аргументацією, стало переконливішим повернення традиційної назви малюнка. Л.Н. Большаков пов’язує сюжет малюнка з казахським народним звичаєм, за яким під час хуртовини дівчата палять у мисочках жир, щоб подорожній міг знайти дорогу. Датується останніми місяцями перебування Шевченка на Мангишлаці. Вперше згадано 1882 р. під назвою "Портрет Кати, няни Наташиной, в киргизском костюме». Вперше репродуковано 1929 р. під назвою "Катя ставить світильник на могилі". Згадується під назвами: "Портрет Катрі, годованки Ускових"; "Портрет киргизки, няньки Наташеньки"; "Катя; киргизка наймичка"; "Портрет служниці Каті"; "Киргизка Катя"; "Служниця Катря"; "Казашка Катя"; "Казахская девушка Катя"; "Поклонение мертвым"; "Киргизская девушка Катя Батогоз"; "Казашка біля надгробка"; "Портрет казашки Батогоз". Місця зберігання: з 1857 – власність родини Ускових; з 1882 – в А.О. Ускової та доньок; з 1899 – у Наталії Іракліївни (у заміжжі Зарянко), з 1914 – у Надії Іракліївни (у заміжжі Смоляк); з 1929 – ІТШ; з 1933 – ГКШ; з 1948 – ДМШ.
1857
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-05-22
2023
Автор: Національний музей Тараса Шевченка
Опубліковано: 2023-04-02
2024
Автор: Національний музей Тараса Шевченка
Опубліковано: 2024-07-26
Шевченко Т. Г.
Автопортрет
[Червень-липень, 1840 р.]
м. Санкт-Петербург, Російська імперія
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Імператорська академія мистецтв
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861 рр.)
Шевченко Т. Г. Автопортрет. 1840 р.
Перший олійний автопортрет Тараса Шевченка, виконаний у віці 26 років під час навчання в Імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі.
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861 рр.)
Автопортрет
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Імператорська академія мистецтв
Characteristic:
Форма: прямокутник
h: 57,0 см, l: 35,0 см
Дата вимірювання: 2013-04-05
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/22 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-05-23 |
Шевченко Т. Г.
Автопортрет у шапці та кожусі
Петербург
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Тарас Шевченко. Автопортрет у шапці та кожусі 1860 р.
Після повернення із заслання до Петербурга Шевченко найбільше працює в техніці офорта акватинти, що приваблює його як один із найдемократичніших видів мистецтва. В цей період він виконав ряд офортів-копій та низку оригінальних творів, п'ять автопортретів та портрети знайомих.
Автопортрет у шапці й кожусі Шевченко виконав за літографією паризького художника Адольфа Мульєрона. Літографію останній виконав за світлиною Генріха Деньєра: Т. Шевченко. 1959 р. Про обставини, за яких виконувався літографований портрет , згадував приятель поета, художник Лев Жемчужников: "На прохання Куліша мною були замовлені кращому в Парижі літографу Мульєрону з фотографій портрети Куліша, Костомарова і Шевченка, прекрасно виконані вони є нині надзвичайною рідкістю" (Жемчужников Л. Мои воспоминания из прошлого. Л., 1971. С. 339)
Катерина Юнге - художниця, донька скульптора Федора Толстого, - яка добре знала Тараса Шевенка, вважала цей портрет найкращим і найподібнішим з усіх тогочасних портретів Шевченка.
Даний офорт - естамп першого стану. Штрихи рівномірно травлені.
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Автопортрет у шапці та кожусі
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Characteristic:
369х305 мм
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/146 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-10-27 |
Шевченко Т. Г.
Александр Македонський виявляє довіру своєму лікареві Філіппу
С.-Петербург
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Александр Македонський виявляє довіру своєму лікареві Філіппу
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Characteristic:
259х357 мм
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/382 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-11-14 |
Шевченко Т. Г.
Аскольдова могила
1846 [Травень-кінець вересня]
[Київ, місто, Україна]
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Шевченко Т.Г. Аскольдова могила. 1846 [Травень-кінець вересня. Київ]
На звороті – зарисовка «Аскольдова могила» (не репродукується). Праворуч унизу олівцем напис : Рисовалъ Михаилъ Сажинъ.
На малюнку – кам’яна церка-ротонда Святого Миколая, споруджена архітектором А.І. Меленським 1809 р. на схилах Дніпра на Печерську. За літописом, саме тут новгородський князь Олег 882 р. вбив київського князя Аскольда (у хрещенні Миколу). В часи княгині Ольги тут було збудовано дерев’яну церкву, навколо якої згодом облаштовано цвинтар.
Датується за спогадами О.С. Афанасьєва-Чужбинського про спільне малювання Шевченком і М.М. Сажиним київських краєвидів у 1846 р. з урахуванням часу перебування Шевченка у Києві.
Вперше репродукований як твір М.М. Сажина 1861 р.
Вперше як малюнок Шевченка атрибутований 1959 р. П.О. Білецьким.
Вперше репродукований 1959 р. Я.П. Затенацьким.
Виконаний М.М. Сажиним малюнок «Аскольдова могила» репродуковано 1993 р.
Місця зберігання: власність П.І. Щукіна; з 1911-1912 – ДІМ; з 1926 – ВІМШ; з 1930 – Софійський заповідник; БМШ; з 1963 – ДМШ.
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Аскольдова могила
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Characteristic:
26,0х37,0 см
h: 26,0 см, l: 37,0 см
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/21 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-05-23 |
Шевченко Т. Г.
Будинок І. П. Котляревського в Полтаві
м. Полтава, Полтавська обл.
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Шевченко Т. Г. Будинок І. П. Котляревського в Полтаві. 1845 р.
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Будинок І. П. Котляревського в Полтаві
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Characteristic:
Стан збереженості - задовільний
h: 16,7 см, l: 24,4 см
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/1970 |
| Дата онлайнової публікації | 2023-01-18 |
Шевченко Т. Г.
В Решетилівці
серпень 1845 р.
с. Решетилівка
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
В Решитилівці, Шевченко Т. Г., 1845 р.
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
В Решетилівці
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Characteristic:
179х271 мм
h: 17,19 см, l: 27,1 см
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/381 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-11-14 |
Шевченко Т. Г.
В Решитилівці
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Шевченко Т. Г. В Решитилівці. 1845 р.
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
В Решитилівці
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Characteristic:
Стан збереження - задовільний
h: 19 см, l: 27,4 см
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/1966 |
| Дата онлайнової публікації | 2023-01-18 |
Шевченко Т. Г.
В Яготині
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Шевченко Т. Г. В Яготині,1845 р.
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
В Яготині
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Characteristic:
Стан збереження - задовільний
h: 18,5 см, l: 27,0 см
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/1972 |
| Дата онлайнової публікації | 2023-01-18 |
Шевченко Т. Г.
Вірсавія
С.-Петербург
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Вірсавія
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Characteristic:
362х272 мм - зображення; 435х335 мм – дошка; 435х320 мм - аркуш
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/384 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-11-14 |
Шевченко Т. Г.
Видубицький монастир у Києві
1844.[Березень-листопад]
[С.-Петербург]
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Шевченко Т.Г. Видубицький монастир у Києві. Офорт. 1844.[Березень-листопад. С.-Петербург].
Зображено Михайлівську церкву Видубицького монастиря в Києві, побудовану в 1070-1078 рр. князем Всеволодом, сином Ярослава Мудрого, і відбудовану в 1766-1769 рр. архітектором М. Юрасовим.
Датується березнем-листопадом 1844 р. з урахуванням наявної інформації у статті Р. Подберезького «Ukraina Malownicza», де офорт уперше згадано та описано з назвою «Вид Видубицького монастиря під Києвом». Підготовчий малюнок до офорта. Офорт детально описано і репродуковано 1895 р. Д.О. Ровінським. Офортна дошка зберігається у Варшавській національній бібліотеці. У ДЛМ (Москва) знаходиться приписувана Шевченкові акварель, виконана в тому ж відображенні, що й офорт.
Відбиток, що зберігається в НМТШ - № Г-914. 17,3х24,7; 20,1х26,5; 33,7х42,0.
Місця зберігання: н.п. 1885 надійшов до В.В. Тарновського; з 1899 – ЧМТ; з 1925 – ЧІМ; з 1933 – ГКШ; з 1948 – ДМШ.
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Видубицький монастир у Києві
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Characteristic:
17,3х24,7; 20,1х26,5 (37,0х50,9) см
h: 17,3 см, l: 24,7 см
h: 20,1 см, l: 26,5 см
h: 37,0 см, l: 50,9 см
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/20 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-05-23 |
Шевченко Т. Г.
Воздвиженський монастир в Полтаві
[серпень] 1845 р.
м. Полтава, Полтавська обл.
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Воздвиженський монастир в Полтаві
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Characteristic:
191х271 мм
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/594 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-12-02 |
Шевченко Т. Г.
Воздвиженський монастир у Полтаві
м. Полтава, Полтавська обл.
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Шевченко Т. Г. Воздвиженський монастир у Полтаві, 1845 р.
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Воздвиженський монастир у Полтаві
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Characteristic:
Стан збереження - задовільний
h: 19,1 см, l: 27,1 см
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/1968 |
| Дата онлайнової публікації | 2023-01-18 |
Національний музей Тараса Шевченка
Графічні твори Тараса Шевченка. Картотека. Група Графіка – Г. Частина 1.
м. Київ, Україна
Authors and responsible:
Національний музей Тараса Шевченка
Імідж-картотека інвентарних карток Національного музею Тараса Шевченка
Графічні твори Тараса Шевченка групи Графіка – Г : картотека Основного Фонду. Частина 1 (109 інвентарних карток).
Імідж-картотека інвентарних карток Національного музею Тараса Шевченка
Графічні твори Тараса Шевченка. Картотека. Група Графіка – Г. Частина 1.
Authors and responsible:
Національний музей Тараса Шевченка
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL оцифрованого об’єкту | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/visu/3377 |
| URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/3377 |
| Дата онлайнової публікації | 2025-09-21 |
Національний музей Тараса Шевченка
Графічні твори Тараса Шевченка. Картотека. Група Графіка – Г. Частина 2.
м. Київ, Україна
Authors and responsible:
Національний музей Тараса Шевченка
Імідж-картотека інвентарних карток Національного музею Тараса Шевченка
Графічні твори Тараса Шевченка групи Графіка – Г : картотека Основного Фонду. Частина 2 (166 інвентарних карток, 400 сторінок).
Імідж-картотека інвентарних карток Національного музею Тараса Шевченка
Графічні твори Тараса Шевченка. Картотека. Група Графіка – Г. Частина 2.
Authors and responsible:
Національний музей Тараса Шевченка
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL оцифрованого об’єкту | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/visu/3378 |
| URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/3378 |
| Дата онлайнової публікації | 2025-10-16 |
Національний музей Тараса Шевченка
Графічні твори Тараса Шевченка. Картотека. Група Графіка – Г. Частина 3.
м. Київ, Україна
Authors and responsible:
Національний музей Тараса Шевченка
Імідж-картотека інвентарних карток Національного музею Тараса Шевченка
Графічні твори Тараса Шевченка групи Графіка – Г : картотека Основного Фонду. Частина 3 (121 інвентарних карток, 404 сторінок).
Імідж-картотека інвентарних карток Національного музею Тараса Шевченка
Графічні твори Тараса Шевченка. Картотека. Група Графіка – Г. Частина 3.
Authors and responsible:
Національний музей Тараса Шевченка
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL оцифрованого об’єкту | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/visu/3379 |
| URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/3379 |
| Дата онлайнової публікації | 2025-11-06 |
Національний музей Тараса Шевченка
Графічні твори Тараса Шевченка. Картотека. Група Графіка – Г. Частина 4.
м. Київ, Україна
Authors and responsible:
Національний музей Тараса Шевченка
Імідж-картотека інвентарних карток Національного музею Тараса Шевченка
Графічні твори Тараса Шевченка групи Графіка – Г : картотека Основного Фонду. Частина 4 (94 інвентарні картки, 378 сторінок).
Імідж-картотека інвентарних карток Національного музею Тараса Шевченка
Графічні твори Тараса Шевченка. Картотека. Група Графіка – Г. Частина 4.
Authors and responsible:
Національний музей Тараса Шевченка
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL оцифрованого об’єкту | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/visu/3385 |
| URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/3385 |
| Дата онлайнової публікації | 2025-12-04 |
Національний музей Тараса Шевченка
Графічні твори Тараса Шевченка. Картотека. Група Графіка – Г. Частина 5.
м. Київ, Україна
Authors and responsible:
Національний музей Тараса Шевченка
Імідж-картотека інвентарних карток Національного музею Тараса Шевченка
Графічні твори Тараса Шевченка групи Графіка – Г : картотека Основного Фонду. Частина 5 (76 інвентарних карток, 334 сторінки).
Імідж-картотека інвентарних карток Національного музею Тараса Шевченка
Графічні твори Тараса Шевченка. Картотека. Група Графіка – Г. Частина 5.
Authors and responsible:
Національний музей Тараса Шевченка
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL оцифрованого об’єкту | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/visu/3386 |
| URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/3386 |
| Дата онлайнової публікації | 2025-12-15 |
Шевченко Т. Г.
Дари в Чигирині
[березень - 6-7.05.1844 р.]
С.-Петербург
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Дари в Чигирині
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Characteristic:
196 х 272 мм - зображення без тексту,
229 х 280 мм- аркуш
аркуш обрізаний
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/215 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-11-05 |
Шевченко Т. Г.
Дніпрові русалки
н.р. березня 1859
Петербург
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Шевченко Т. Г. Дніпрові русалки. 1859
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Дніпрові русалки
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Characteristic:
303х454 мм
Amount: 12 мб
Підставою для датування є спогади М.Білозерського пр опочаток роботи Шевченка над цим малюнком: "Около половины марта 1859 г. Кочубей заказал Шевченку написать четыре картины масляными красками, за что назначил 4 т.рубюсер. Помню два сюжета для этих картин: один - "Як русалки місяць ловлять", а другой про Сомка Мушкета".
12 квітня 1860р. Шевченко в листі до М.Я.Макарова згадував пр цей малюнок: "Попросіть у Петра Аркадьєвича [Кочубея] до осени мой рисунок "Русалки". Я хочу дещо поправить і выгравировать к выставке. Если можно, то подателю сего и вручите рисунок...".
Малюнок зустрічається також під назвою "Дніпрові русалки" (Пчела, 1876, №16). З цього малюнка відома гравюра Шаблера. В літературі є помилкова вказівка, що малюнок був у збірці Є.Є.Рейтерна.
Натурниками для композиції "Дніпрові русалки" буди О.Соколенко та Б.Г. Суханов-Подколзін (Б.Суханов-Подколзин. Воспоминания о Т.Г.Шевченко его случайного ученика, М.Г. Бурачек. Великий народний художник. Харків, 1939. С. 44).
Етюди до цього малюнка: "Русалка" (НМТШ Г-700), "Русалка" (НМТШ Г-699), "Русалка" (НМТШ Г-765).
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/147 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-10-27 |
Шевченко Т. Г.
Казарма
Відень
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Казарма
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Characteristic:
189 х 254 мм; 229 х 305 мм.
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL оцифрованого об’єкту | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/visu/42 |
| URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/42 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-07-21 |
Шевченко Т. Г.
Казахи біля вогню
між 6.10.1848 та 02.04.1849
Косарал
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Казахи біля вогню
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Characteristic:
230х176 мм
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/431 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-11-16 |
Шевченко Т. Г.
Казашка Катя
[1857. Червень-липень]
[Мангишлак]
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Шевченко Т.Г. Казашка Катя. [1857. Червень-липень. Мангишлак]
Цей малюнок разом з іншими творами Шевченко 1857 р. подарував родині Ускових, про що відомо зі спогадів Наталії Ускової: "Было нарисовано и несколько портретов. Усковым на память о прожитом с ними времени и о самом себе Шевченко оставил портреты: жены коменданта Агафьи Емельяновны со старшей дочерью на руках, Кати – няни Наташиной, в киргизском костюме…". Моделлю для малюнка була молодша сестра уральскої козачки Явдохи, няньки дітей Ускових – Катя, яку Шевченко згадував у листі до Іраклія Ускова від 17 лютого 1858 р.: "Письмо мое вы получите не раньше праздника Воскресенья Христова. Та я и поздравляю вас с этим светлым праздником и от души целую вас всех – и Катю, и няню, и в особенности больших друзей моих Наташеньку и Наденьку". Імовірно, що Катя позувала також для жіночих образів на сепіях "Благословіння дітей", "Самарянка", "Киргизка". Про це згадувала донька коменданта Надія Іракліївна Смоляк: "Була ще одна сепія: та ж Катя ставить мисочку з прісною водою на могилі, щоб пили її птиці. Не пам’ятаю уже, кому подарував Шевченко ту картину. Десь, мабуть, загинула". 1929 р. малюнок був придбаний ІТШ як портрет "Киргизки Каті» разом з іншими творами Шевченка. В.М. Яцюк атрибутував малюнок як "Молитва за небіжчиків", ототожнивши його з незнайденими до сьогодні малюнками, надісланими Шевченком Б. Залеському для продажу. Цю атрибуцію підтримав О. Боронь. За іншою аргументацією, стало переконливішим повернення традиційної назви малюнка. Л.Н. Большаков пов’язує сюжет малюнка з казахським народним звичаєм, за яким під час хуртовини дівчата палять у мисочках жир, щоб подорожній міг знайти дорогу. Датується останніми місяцями перебування Шевченка на Мангишлаці. Вперше згадано 1882 р. під назвою "Портрет Кати, няни Наташиной, в киргизском костюме». Вперше репродуковано 1929 р. під назвою "Катя ставить світильник на могилі". Згадується під назвами: "Портрет Катрі, годованки Ускових"; "Портрет киргизки, няньки Наташеньки"; "Катя; киргизка наймичка"; "Портрет служниці Каті"; "Киргизка Катя"; "Служниця Катря"; "Казашка Катя"; "Казахская девушка Катя"; "Поклонение мертвым"; "Киргизская девушка Катя Батогоз"; "Казашка біля надгробка"; "Портрет казашки Батогоз". Місця зберігання: з 1857 – власність родини Ускових; з 1882 – в А.О. Ускової та доньок; з 1899 – у Наталії Іракліївни (у заміжжі Зарянко), з 1914 – у Надії Іракліївни (у заміжжі Смоляк); з 1929 – ІТШ; з 1933 – ГКШ; з 1948 – ДМШ.
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Казашка Катя
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Characteristic:
h: 27,6 см, l: 21,5 см
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/12 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-05-22 |
Національний музей Тараса Шевченка
Картотека. Меморіальні речі Т. Г. Шевченка. З Основного Фонду.
м. Київ, Україна
Authors and responsible:
Національний музей Тараса Шевченка
Імідж-картотека інвентарних карток Національного музею Тараса Шевченка
Імідж-картотека інвентарних карток Національного музею Тараса Шевченка
Картотека. Меморіальні речі Т. Г. Шевченка. З Основного Фонду.
Authors and responsible:
Національний музей Тараса Шевченка
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL оцифрованого об’єкту | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/visu/2162 |
| URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2162 |
| Дата онлайнової публікації | 2023-04-02 |
Національний музей Тараса Шевченка
Картотека. Меморіальні речі Т. Г. Шевченка. З фонду Літературно-меморіального будинку-музею Тараса Шевченка.
м. Київ, Україна
Authors and responsible:
Національний музей Тараса Шевченка
Імідж-картотека інвентарних карток Національного музею Тараса Шевченка
Імідж-картотека інвентарних карток Національного музею Тараса Шевченка
Картотека. Меморіальні речі Т. Г. Шевченка. З фонду Літературно-меморіального будинку-музею Тараса Шевченка.
Authors and responsible:
Національний музей Тараса Шевченка
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL оцифрованого об’єкту | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/visu/2939 |
| URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2939 |
| Дата онлайнової публікації | 2024-07-26 |
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими.
Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий.
Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання,
отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі.
Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.