Дошка являє собою тонку прямокутну мідну пластину зі зрізаними кутами та скошеними гранями (фасетами) вздовж її периметра. На робочій частині пластини вигравірувано малюнок для виконання офорта "Судня рада", що увійшов до альбому "Живописна Україна" (1844, СПб). Офорт відтворює сцену судочинства в українському селі у минулому. На малюнку зображено чоловіків в українському вбранні, що зібралися на подвір'ї перед хатою вирішувати суперечку між односельцями. Посередині сидить старшина, обабіч його стоять чотири чоловіки. На другому плані, праворуч, розмовляють між собою двоє селян. Ліворуч, під стіною хати, - двоє інших чоловіків. Угорі, праворуч, з-за стріхи хати відніються дві церкви.
По периметру дошки залишені поля.
Під малюнком праворуч, у дзеркальному відображенні, вигравірувано дату та підпис автора: "1844. Т. Шевченко". На нижньому полі, посередині, великими літерами - назва "Судня рада". Праворуч у дзеркальному відображенні, - пояснювальний текст (почерком Т. Шевченка): "Отаманъ сбира насело громаду колы що трапица незвичайне на раду и судъ, коло оранды або на майдани, громада, порадывше и посудывше добре и давше миръ ворогамъ чито кару, розходыця пьючи почарци позвовои". Ліворуч від назви "Судня рада" - пояснювальний текст, перекладений французькою мовою.

 Дошка являє собою прямокутну тонку мідну пластину із заокругленими кутами та скошеними гранями (фасетами) вздовж її периметра. На робочій частині пластини вигравіровано малюнок для виконання офорту "Старости", що увійшов до альбому "Живописна Україна" (СПб, 1844). Офорт зображує обряд сватання в українському селі. Дія відбувається в ітнер'єрі сільської хати. У центрі композиції стоять дівчина та парубок, якому вона подає хустку на знак згоди стати його дружиною. Праворуч від них за столом сидить батько, поряд нього стоїть мати. Ліворуч, із протилежного боку стола, стоять двоє старостів, перев'язаних рушниками. Позаду них у прочинені двері заглядають двоє дівчат. На другому плані - деталі інтер'єру кімнати.
По периметру дошки залишені поля. 
Під малюнком праворуч, у дзеркальному відображенні, вигравіровано підпис автора і дату: "Шевченко.1844". На нижньому полі, посередині, великим літерами - назва "Старости" (старослов'янським шрифтом), що нижче дублюється французькою мовою "Les Starostis". Праворуч від назви, у дзеркальному відображенні, - пояснювальний текст (почерком Т. Шевченка). Ліворуч - цей же текст французькою мовою.