Науково-дослідний відділ виставкових проектів, видавничої справи, дитячих музейних програм, зв‘язків із громадскістю
Фотофіксація експозицій виставки “Катерина Білокур. Квіти на блакитному”, 6.12.2024 р. – 31.12.2025 р.

м. Київ, Україна

Authors and responsible:
Науково-дослідний відділ виставкових проектів, видавничої справи, дитячих музейних програм, зв‘язків із громадскістю

Фотофіксація експозицій виставки “Катерина Білокур. Квіти на блакитному”, з фондової колекції Національного музею Тараса Шевченка, м. Київ, 6.12.2024 р. – 31.12.2025 р.
6 грудня 2024 р. в Національному музеї Тараса Шевченка розпочала роботу виставка “Катерина Білокур. Квіти на блакитному”. В центрі експозиції — полотно, яке художниця присвятила Музею. Білокур розпочала роботу над ним у 1942 році, коли її рідне село перебувало під німецькою окупацією.

“Війна! І потемнів мені світ білий. Кругом і гухало, і бухало…“ — згадувала художниця в 1947 році. Та попри трагічні обставини, Катерина Білокур створила світлий і життєствердний світ, обертаючи власну мистецьку оптику до мирного майбутнього.

У мистецьких колах про художницю дізналися саме під час війни, у 1940 році, коли її картини почали експонувати на виставках у Полтаві та Києві. Через спротив рідних вона не здобула фахової освіти, і це суттєво ускладнило її шлях до мрії стати професійною художницею. Та жодні труднощі не спинили Катерину Білокур.

Шевченко був для неї орієнтиром, прикладом, адже сам попри всі виклики став професійним художником. Коли було особливо важко, Білокур зверталася до нього у внутрішньому діалозі, навіть здійснила паломництво на могилу Шевченка.

Виставка “Катерина Білокур. Квіти на блакитному” розпочинає проєкт “Мисткині” Національного музею Тараса Шевченка, присвячений українським художницям. Команда музею надалі представлятиме мисткинь, які брали за основу сюжети й образи з поезії Шевченка чи прийшли в професію, надихнувшись його прикладом, і чиї твори є частиною колекції музею.

Національний музей Тараса Шевченка
... Коли було особливо важко, Катерина Білокур зверталася у внутрішньому діалозі до Тараса Шевченка. ...

м. Київ, Україна

Authors and responsible:
Національний музей Тараса Шевченка

"Як узяла я того «Кобзаря» в руки, як глянула на ті чарівні малюнки, як прочитала ті вірші дорогі і прозу (там же він і про художників пише!)... І я мов зрочилась!.. От як засіло мені в голову те велике слово художник! І як його вдіяти, і що б вдіяти, щоб носити заслужено те велике слово?!"

Катерина Білокур народилася 7 грудня 1900 року в селі Богданівка (нині Яготинський район, Київщина). До мрії — стати професійною художницею, висловленої в цитованому вище листі, йшла довго і шлях цей не був легким.

Через спротив рідних вона не змогла здобути фахової освіти. Але й це не спинило майбутню художницю. Коли було особливо важко, Катерина Білокур зверталася у внутрішньому діалозі до Тараса Шевченка. Навіть здійснила паломництво на його могилу. Шевченко був для Білокур прикладом, адже попри далеко не найкращі стартові умови не покинув мрії малювати і став професійним художником.

До дня народження художниці в Національному музеї Тараса Шевченка розпочав роботу проєкт “Катерина Білокур. Квіти на блакитному”. Крім однойменної картини, в залі можна побачити графіку Шевченка, яка дає уявлення про рослинність Центральної Азії. Саме там у другій половині 1850-х художник відбував заслання.

Шевченко Т. Г.
Городні рослини. Декоративні рослини.

Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.

Городні рослини. 1854. Декоративні рослини. 1854.
Тарас Шевченко виконав начерки “Рослина. Жук. Водяні квіти”, “Городні рослини”, “Декоративні рослини”, а також “Очерет. Маяк”, імовірно, під час перебування в Новопетровському укріпленні. Воно було розташоване на східному березі Каспійського моря, у крайній західній точці півострова Мангишлак. У цій частині Центральної Азії чи не найсуворіші кліматичні умови: навколо лише випалений, кам’янистий, солончакуватий степ. Рослини зарисовані Шевченком в цей період заслання дають нам уявлення про флору місцевості.

Начерки водяних квітів і жука використані у сепіях «Нарцис та німфа Ехо» й «Діоген» відповідно та датуються за часом виконання цих творів. Верхню частину начерку “Городні рослини” — виноград на тичині можемо побачити на акварелі «Мангишлацький сад». Зображення вперше згадано у 8 томі повного зібрання творів Тараса Шевченка (Харків, 1932) під назвою “Квітки”.

Середня частина начерку “Декоративні квіти” також послугувала деталлю для акварелі “Мангишлацький сад”. Перша згадка про начерк — у каталозі Музею української старовини В.В.Тарновського (1900). Під назвою “Рослини і звірі” начерк згадано у виданні Олександра Новицького “Тарас Шевченко як маляр” (1914).

Начерк “Очерет. Маяк” використано в малюнку «Щасливий ловець». Вгорі зліва можна роздивитися невеликий начерк маяка в гавані Новопетровського укріплення.

Taras Shevchenko made sketches for ‘Plant. Beetle. Water Flowers’, ‘Garden Plants’, ‘Decorative Plants’, and ‘Reeds. Lighthouse’, presumably during his stay in Novopetrovsk fortress. The fortress was located on the eastern shore of the Caspian Sea, at the westernmost point of the Mangyshlak Peninsula. This part of Central Asia has one of the harshest climatic conditions: there is only a scorched, rocky, saline steppe around. Plants sketched by Shevchenko during this period of exile give us an idea of the flora of the area.

● The sketches of water flowers and a beetle are used in the sepia paintings Narcissus and Nymph Echo and Diogenes, so their date corresponds to the date of execution of these works.

● Garden Plants and Decorative Flowers can be seen in the watercolour Grove on Mangyshlak Peninsula.

● Sketch Reeds. Lighthouse is used in the painting Happy Catcher. At the top left you can see a small sketch of a lighthouse in the harbour of Novopetrovsk fortress.

Науково-дослідний відділ виставкових проектів, видавничої справи, дитячих музейних програм, зв‘язків із громадскістю
Квіти на блакитному тлі
1942-1943
м. Київ, Україна

Authors and responsible:
Науково-дослідний відділ виставкових проектів, видавничої справи, дитячих музейних програм, зв‘язків із громадскістю

Катерина Білокур. Квіти на блакитному тлі. 1942-1943.

Шевченко Т. Г.
Куток Смоленського кладовища

Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.

Тарас Шевченко. Куток Смоленського кладовища. Начерки. 1840.
Рисунок “Куток Смоленського кладовища” — єдиний петербурзький краєвид у творчості Шевченка, виконаний у період навчання в Академії мистецтв.

«Що ж мені сказати вам про самого себе? Дістав першу срібну медалю за етюд із натури. Намалював ще невеличку картину олійними фарбами: “Сирітка-хлопчик ділиться милостинею з собакою під парканом”, — от і все. Ціле літо постійно працював у класах, а ранками ходив з Йоахімом на Смоленське кладовище рисувати лопухи й дерева»*, — говорить оповідач у Шевченковій повісті “Художник”.

В уривку згадано і про картину «Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці», виконану в 1840 pоці. Одночасна згадка двох творів у повісті стала підставою для датування рисунка “Куток Смоленського кладовища”.

Твір зустрічається під назвами «Кладовище», «Лопухи на кладовищі» або «Рисунок з натури на Смоленськім кладовищі», як вказано у списку Григорія Честахівського.
* Цитату з повісті “Художник” подано в перекладі Леоніда Білецького.

Part of the Smolensk Cemetery is the only landscape of St. Petersburg in Shevchenko's oeuvre, created during his studies at the Academy of Fine Arts.

Шевченко Т. Г.
Мангишлацький сад

Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.

Тарас Шевченко. Мангишлацький сад. 1854.
Мангишлацький сад

За 7 років перебування на півострові Мангишлак Тарас Шевченко виконав понад 170 малюнків у різних техніках. Художник відобразив красу і своєрідність суворих ландшафтів місцевості, про яку писав другові Андрієві Лизогубові: “Пустеля, абсолютна пустеля без жодної рослинності, пісок і каміння... Від погляду на цю безжиттєвість така туга охоплює, що не знаєш, що з собою робити, і якщо мені можна було малювати, то і правда, нічого б не намалював..”

Сад, зображений Шевченком на акварелі, описав у спогадах інший знайомий художника — Микита Савичев: «Шевченко, коли дізнався, що я трохи малюю, порадив мені з’їздити в Разумановський сад, що за 7 верст від фортеці. На одному з невеликих майданчиків, який з трьох боків природно огороджувала кам’яна огорожа, височіли три великі дикорослі шовковиці; кілька грядок з квітами, молодий виноградник на тичинах, місток через розколину, кілька лавок — оце й увесь сад Разуманова, названий на честь одного заможного купця, який відкрив і вподобав цю місцину».

Grove on Mangyshlak Peninsula

During the 7 years of his stay on the Mangyshlak peninsula, Taras Shevchenko created more than 170 drawings in various techniques. The artist captured the beauty and originality of the harsh landscapes of the area, which he wrote about to his friend Andrii Lyzohub: ‘Desert, absolute desert without any vegetation, only sands and stones... Looking at this lifelessness, such a deep sadness covers you that you do not know what to do with yourself. Even if I weren't banned from painting, I really would not paint anything...’

The garden depicted by Shevchenko in watercolour was described in his memoirs by another friend of the artist, Mykyta Savychev: ‘Shevchenko, when he learned that I painted a little, advised me to go to the Razumanov garden, which is 7 versts from the fortress. On one of the small areas, which was naturally enclosed by a stone fence on three sides, there were three large wild mulberry trees; several flower beds, a young vineyard on poles, a bridge over a gorge, several benches - that was the whole Razumanov garden, named after a wealthy merchant who discovered this place and fell in love with it.’

Шевченко Т. Г.
Нарцис і німфа Ехо

Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.

Тарас Шевченко. Нарцис і німфа Ехо. 1856.
Нарцис і німфа Ехо

Шевченко виконав сепію на сюжет старогрецького міфу. За сюжетом красень Нарцис побачив у воді власне відображення — і закохався в себе так сильно, що зрештою загинув від цього почуття. По смерті став квіткою, яку було названо його ім’ям. Історія закінчилася трагічно й для німфи Ехо, безнадійно закоханої в Нарциса. Від неї залишився лише звук.

Зліва внизу зображення автор залишив підпис чорнилом: Т. Шевченко.

Narcissus and the nymph Echo

Shevchenko created a sepia painting based on the story of an ancient Greek myth. According to the story, the handsome Narcissus saw his own reflection in the water and fell in love with himself so much that he eventually died from this feeling. After his death, he became a flower that was named after him. The story also ended tragically for the nymph Echo, who was hopelessly in love with Narcissus. Only a sound remained of her.

The author put an ink signature at the bottom left of the image: T. Shevchenko.

Шевченко Т. Г.
Очерет. Маяк.
1856-1857

Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.

Тарас Шевченко. Очерет. Маяк. Начерки. 1856-1857.
Тарас Шевченко виконав начерки “Рослина. Жук. Водяні квіти”, “Городні рослини”, “Декоративні рослини”, а також “Очерет. Маяк”, імовірно, під час перебування в Новопетровському укріпленні. Воно було розташоване на східному березі Каспійського моря, у крайній західній точці півострова Мангишлак. У цій частині Центральної Азії чи не найсуворіші кліматичні умови: навколо лише випалений, кам’янистий, солончакуватий степ. Рослини зарисовані Шевченком в цей період заслання дають нам уявлення про флору місцевості.

Начерки водяних квітів і жука використані у сепіях «Нарцис та німфа Ехо» й «Діоген» відповідно та датуються за часом виконання цих творів. Верхню частину начерку “Городні рослини” — виноград на тичині можемо побачити на акварелі «Мангишлацький сад». Зображення вперше згадано у 8 томі повного зібрання творів Тараса Шевченка (Харків, 1932) під назвою “Квітки”.

Середня частина начерку “Декоративні квіти” також послугувала деталлю для акварелі “Мангишлацький сад”. Перша згадка про начерк — у каталозі Музею української старовини В.В.Тарновського (1900). Під назвою “Рослини і звірі” начерк згадано у виданні Олександра Новицького “Тарас Шевченко як маляр” (1914).

Начерк “Очерет. Маяк” використано в малюнку «Щасливий ловець». Вгорі зліва можна роздивитися невеликий начерк маяка в гавані Новопетровського укріплення.

Taras Shevchenko made sketches for ‘Plant. Beetle. Water Flowers’, ‘Garden Plants’, ‘Decorative Plants’, and ‘Reeds. Lighthouse’, presumably during his stay in Novopetrovsk fortress. The fortress was located on the eastern shore of the Caspian Sea, at the westernmost point of the Mangyshlak Peninsula. This part of Central Asia has one of the harshest climatic conditions: there is only a scorched, rocky, saline steppe around. Plants sketched by Shevchenko during this period of exile give us an idea of the flora of the area.

● The sketches of water flowers and a beetle are used in the sepia paintings Narcissus and Nymph Echo and Diogenes, so their date corresponds to the date of execution of these works.

● Garden Plants and Decorative Flowers can be seen in the watercolour Grove on Mangyshlak Peninsula.

● Sketch Reeds. Lighthouse is used in the painting Happy Catcher. At the top left you can see a small sketch of a lighthouse in the harbour of Novopetrovsk fortress.

Шевченко Т. Г.
Рослина. Жук. Водяні квіти.

Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.

Тарас Шевченко. Рослина. Жук. Водяні квіти. Начерки. 1856.
Тарас Шевченко виконав начерки “Рослина. Жук. Водяні квіти”, “Городні рослини”, “Декоративні рослини”, а також “Очерет. Маяк”, імовірно, під час перебування в Новопетровському укріпленні. Воно було розташоване на східному березі Каспійського моря, у крайній західній точці півострова Мангишлак. У цій частині Центральної Азії чи не найсуворіші кліматичні умови: навколо лише випалений, кам’янистий, солончакуватий степ. Рослини зарисовані Шевченком в цей період заслання дають нам уявлення про флору місцевості.

Начерки водяних квітів і жука використані у сепіях «Нарцис та німфа Ехо» й «Діоген» відповідно та датуються за часом виконання цих творів. Верхню частину начерку “Городні рослини” — виноград на тичині можемо побачити на акварелі «Мангишлацький сад». Зображення вперше згадано у 8 томі повного зібрання творів Тараса Шевченка (Харків, 1932) під назвою “Квітки”.

Середня частина начерку “Декоративні квіти” також послугувала деталлю для акварелі “Мангишлацький сад”. Перша згадка про начерк — у каталозі Музею української старовини В.В.Тарновського (1900). Під назвою “Рослини і звірі” начерк згадано у виданні Олександра Новицького “Тарас Шевченко як маляр” (1914).

Начерк “Очерет. Маяк” використано в малюнку «Щасливий ловець». Вгорі зліва можна роздивитися невеликий начерк маяка в гавані Новопетровського укріплення.

Taras Shevchenko made sketches for ‘Plant. Beetle. Water Flowers’, ‘Garden Plants’, ‘Decorative Plants’, and ‘Reeds. Lighthouse’, presumably during his stay in Novopetrovsk fortress. The fortress was located on the eastern shore of the Caspian Sea, at the westernmost point of the Mangyshlak Peninsula. This part of Central Asia has one of the harshest climatic conditions: there is only a scorched, rocky, saline steppe around. Plants sketched by Shevchenko during this period of exile give us an idea of the flora of the area.

● The sketches of water flowers and a beetle are used in the sepia paintings Narcissus and Nymph Echo and Diogenes, so their date corresponds to the date of execution of these works.

● Garden Plants and Decorative Flowers can be seen in the watercolour Grove on Mangyshlak Peninsula.

● Sketch Reeds. Lighthouse is used in the painting Happy Catcher. At the top left you can see a small sketch of a lighthouse in the harbour of Novopetrovsk fortress.