Робота прямокутної форми по горизонталі. На передньому плані, праворуч, частина хати з двокатним гостроверхим дахом, з одним вікном (боковий фасад).  На підвищенні, ліворуч, частина дощатого паркану, прикріпленого до дерева, поруч, ближче до води - юрта. Поруч - вертикальна довга жердина з прапором. Праворуч - ще дві юрти, огороджені натягнутим канатом на трьох жердинах. Біля юрти з прапором - вартовий, на пагорбі, праворуч, ще одна постать чоловіка (казаха). З юрт іде дим. Ліворчу - широке плесо води (річка Сир-Дар'я), начерки вершника на коні. Видніються невисокі гори, на небі - смугасті хмари. 

Наверсні 1848 р. була організована Аральська експедиція під керівництвом О.І. Бутакова. До її складу було включено Т.Шевченка, який неофіційно виконував обов'язки художника. Під час сухопутного переходу учасники експедиції зупинилися в укріпленні Раїм (засноване 1847 р). Про це укріплення згадує О.І. Макшеєв: "Раимское укрепление было построено в виде неправильного многоугольника, на мысу нагорнаго берега Сыръ-Дарьи, круто возвышающегося сажней на 17 над разливами реки, которые образуют, с востока и запада от мыса озеро Раимъ... В Раиме, в ожидании окончания сбора шхуны мне пришлось прожить более месяца". (Макшеев А. Путешествия по киргизским степям и Туркестанскому краю, СПб, 1896, с. 44,45).

В повісті "Близнецы" Шевченко також згадує укріплення Раїм: "Подъезжаю к самому укреплению, открывается зеленая широкая полоса камыша, и кой-где из из темной зелени выглядывает серебристая Сыр-Дарья... Между двумя широкими озерами высовывается высокий мыс, на котором построено укрепление, называется Раим, от абы, воздвигнутой здесь сто лет назад прахом батыря Раима". (Повне зібрання творів Шевченка, т.4, 1939, С.93-94)

Інші види Раїма - Г-264, Г-449, Г-475