Естамп остаточного стану. В центрі композиції зображений старець у подертому одязі, босий. Він тримає перед собою розгорнуту книгу, дивиться в бік брами, через яку заходить поховальна процесія. Біля старця лежать ціпок на торбі з одягом, бриль. За речами сидять два жебраки: перший - підігнув під себе ноги, другий - схилився до землі. За спиною старця - різьблений саркофаг, за ним - два могильні хрести на постаментах, великі дерева. У лівому нижньому куті - "кущ" з будяків. 

7 і 14 травня 1861 р. на квартирі М.Лазаревського відбулися аукціони з розпродажу майна Шевченка, на яких було продано три відбитки офорта. Вони були куплені В.Білозерським (арк. 6, №3 опис речей, зроблений М.Лазаревським (ІЛ, ф.1., №460), К. Білозерським (арк. 7 №6, З. Ндоборовським (арк. 6, №4).

Відомо ще 5 відбитків з цього форта, два з них зберігаються в НМТШ (Г-306, Г-670). В фондах Державного музею образотворчих мистецтв ім О.С.Пушкіна зберігається літографський відбиток з офорта (інв. 35672), який належав Д.О. Ровінському ("Подробный словарь русских граверов XVI-XIX вв" - СПб, 1895, - С. 1176). У фондах науково-дослідного музею Російської академії мистецтв в Петербурзі також зберігається літографський відбиток з офорта (інв. №2806). В фондах Національного художнього музею України (Київ) та Одеському художньому музеї зберігаються підготовчі малюнки до цього офорта - Г-609 (сепія), Г-610 (олівець). В меморіальній майстерні Т.Шевченка в Петербурзі зберігається офорт, переданий з НМТШ - Г-883. 

Малюнок з натури виконано на прямокутному аркуші паперу аквареллю. За сюжетом і манерою письма нагадує акварельні малюнки періоду навчання в Академії мистецтв під керівництвом професора Карла Брюллова.
У цьому творі, позначеному багатством колірних поєднань та вишуканою грою світлотіні, проявилося властиве Шевченкові тонке відчуття натури, уміння реалістично передавати форми людського тіла. Незвичним тут є те, що за рівнем виконання твір превищує завдання мистецьких студій, оскільки модель трактується не як об'єкт академічних вправ, а як справжній художній образ.
На барвистому смугастому ліжку спиною до глядача лежить оголена жінка з покривалом на ногах. В центрі над нею  - рожева завіса. Волосся темне з закрученою косою.  Окремі елементи оформлення інтер'єру та реквізиту цього малюнка використані також у малюнках "Жінка і ліжку" і "Марія".

Зображена гетьманська (? ) кімната. В центрі стоїть стіл із дарами. Біля столу ліворуч у кріслі сидить московський посол, праворуч стоїть турецький посол, за ним на лаві сидить польський посол. Над останнім висить ікона; в глибині кімнати - картина "Козак Мамай". У композиції ліворуч - вхід в іншу кімнату з групою козаків. Біля входу по обидва боки стоять вартові. У листі до О.М.Бодянського від 6-8.05.1844 р. Т.Шевченко цей офорт називає "Дари Богданові і українському народові"