Пам’ятник Тарасові Шевченку в Ірпені – один із найунікальніших у світі. Про це сьогодні після покладання квітів до монумента написав на своїй сторінці у фейсбуці міський голова Олександр Маркушин. " Сьогодні біля підніжжя пам’ятника Тарасу Шевченку в Ірпені багато квітів. 9 березня 207 років тому народився легендарний український Кобзар. Прийдіть і ви на центральну площу міста, поклоніться та помилуйтеся одним із найунікальніших пам’ятників Шевченку у світі. І це визнають усі, хто приїжджає в Ірпінь", – зазначив мер. Він зауважив, що "ця скульптура, встановлена у 2017 році, зображує Кобзаря не суворим змореним старцем, яким ми звикли його бачити, а молодим юнаком, з пензлем у руках, натхненними очима та невимовним бажанням у них жити і творити". "Позаду Шевченка – символічна палітра із зображенням його найвідоміших літературних образів. Автори цього шедевру – скульптори Борис Крилов та Олесь Сидорук. І сьогодні щиро дякую меценатам Володимиру Карплюку і Володимиру Співаку, за чиї кошти він був встановлений. З Днем народження, Тарасе!" – написав Олександр Маркушин.
2022
Автор: itvua.tv
Опубліковано: 2025-02-09
27 червня, напередодні святкування Дня Конституції України, в Хусті відбулися урочистості з нагоди відкриття пам’ятника Тарасові Шевченку. Його автор – Ігор Гречаник. Монумент висотою майже в чотири метри виконано з бронзи. Пам’ятник відкрито завдяки меценатській підтримці міністра МНС Віктора Балоги та депутата облради Павла Балоги. За даними шевченкознавців, у світі нараховується близько 600 пам’ятників Тарасові Григоровичу Шевченку. Сьогодні монументальна Шевченкіана збагатилася ще одним пам’ятником, який окрасить славне місто Хуст. Під молитву «Боже, великий єдиний», яку виконала хорова капела працівників освіти Хустського району, представники духовенства освятили монумент. Завершилось дійство покладанням квітів до його підніжжя. Про це Закарпаття онлайн повідомили в прес-службі Закарпатської облради.
2012
Автор: Закарпаття онлайн
Опубліковано: 2025-02-09
На будівлі другої школи Ігор Шевченко розмістив свою тезку по прізвищу, Тараса Шевченка, відомого українського письменника. Де підписом додав його цитату: «Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь». Час створення муралу невідомо. На фото мурал-портрет Тараса Шевченка Фото Наталії Біловол, журналістки MISTOSUMY.com
2025
Автор: MISTOSUMY.com
Опубліковано: 2025-02-09
"Як узяла я того «Кобзаря» в руки, як глянула на ті чарівні малюнки, як прочитала ті вірші дорогі і прозу (там же він і про художників пише!)... І я мов зрочилась!.. От як засіло мені в голову те велике слово художник! І як його вдіяти, і що б вдіяти, щоб носити заслужено те велике слово?!" Катерина Білокур народилася 7 грудня 1900 року в селі Богданівка (нині Яготинський район, Київщина). До мрії — стати професійною художницею, висловленої в цитованому вище листі, йшла довго і шлях цей не був легким. Через спротив рідних вона не змогла здобути фахової освіти. Але й це не спинило майбутню художницю. Коли було особливо важко, Катерина Білокур зверталася у внутрішньому діалозі до Тараса Шевченка. Навіть здійснила паломництво на його могилу. Шевченко був для Білокур прикладом, адже попри далеко не найкращі стартові умови не покинув мрії малювати і став професійним художником. До дня народження художниці в Національному музеї Тараса Шевченка розпочав роботу проєкт “Катерина Білокур. Квіти на блакитному”. Крім однойменної картини, в залі можна побачити графіку Шевченка, яка дає уявлення про рослинність Центральної Азії. Саме там у другій половині 1850-х художник відбував заслання.
2024
Автор: Національний музей Тараса Шевченка
Опубліковано: 2024-12-22
2024
Автор: Національний музей Тараса Шевченка
Опубліковано: 2024-05-03
2023
Автор: Форостян І.
Опубліковано: 2024-03-08
Любов Ппанченко: ПОВЕРНЕННЯ
Альбом з прекрасними роботами Любові Панченко вже в бібліотеці. Це перше і поки єдине видання творів художниці. Акварелі, ліногравюри, декоративні розписи, колажі, ескізи моделей одягу – творчий спадок Любові Панченко. Альбом містить статті О. Лодзинської, В. Перевальського і Д. Клочко.
Більша частина робіт Любові Панченко зберігається в Музеї шістдесятництва (філії Музею історії міста Києва). Дякуємо Музей шістдесятництва за наданий примірник. Світлини з альбому: Любов Панченко: повернення. Київ-Харків. Видавець Олександр Савчук. 2022.
2022
Автор: Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного
Опубліковано: 2024-03-08
2022
Автор: Ігнатюк М.
Опубліковано: 2024-03-08
""сьогодні поховали Нелю Григорівну Горай. це мама, що пережила двох своїх синів: Сашу і Льошу. молодший Олексій був добровольцем, який загинув під Іловайськом...
я писала інтерв'ю з Нелею Григорівною декілька років тому - до Дня Пам'яті.
2000
Автор: Васинська В.
Опубліковано: 2024-03-08
Українські мадонни зараз пестять зброю, а не дітей. From Ukraine with NLAW Добраніч, хунточко Поборемо!
2022
Автор: Борисенко Д.
Опубліковано: 2024-03-07
2022
Автор: Збережена Спадщина - ХХІ століття
Опубліковано: 2024-03-07
Коли прийшла зима, а війна ще не пішла геть із нашого життя. Коли бракує сонця. Коли накривають емоції і думки про те, як же важко твоїм друзям і знайомим ТАМ. Коли треба не впасти у зневіру. Необхідно торкнутися світлого й справді вічного, перезавантажити почуття, настрій, згармонізувати внутрішній світ.
І таку можливість дає виставка "ПроЗимове" в Національному музеї Тараса Шевченка. Експонуються твори з музейної колекції, які поведуть вас у чистий, світлий, добрий зимовий світ.
Засніжений Київ і Київщина у творах Ю. Химича, біло-блакитна зимова седнівська казка Л. Задорожної, місячна морозна ніч І. Марчука, підсвічена снігами Шевченкова гора Є. Болдирєвої... За два дні - вихідні. Приходьте! Тут вам буде добре, цікаво й затишно. Усміхнетесь і впевнено скажете собі: "Переживемо!"
2023
Автор: Чуйко Т.
Опубліковано: 2024-01-25
Юрій Шаповал малює Кобзаря у незвичайних образах. Полтавець Юрій Шаповал створив серію картин під назвою "Григорович". Головним героєм серії став великий український поет Тарас Шевченко. На одній з картин Шевченко робить селфи на айфон, на іншому полотні він з шинами та каністрою бензину їде автостопом до Москви, на третій - несе службу в зоні АТО, на четвертій - робить татуювання Володимиру Путіну. Першою роботою в серії стала картина "Григорович проти". Шевченко зображений на ній як активний учасник Майдану. До речі, ця картина згодом з'явилася на поштовій марці, яку випустили представники української асоціації Нової Зеландії. "Старий образ Тараса Шевченка - образ такої сільської напівграмотної людини в кожусі і шапці - нав'язувався комуністичною пропагандою. Але, якщо подивитись глибше біографію поета, то можна побачити, що він жива людина, а радості життя йому зовсім не чужі", - так Юрій Шаповал говорить про свої роботи. Картини полтавського художника викликають неоднозначну реакцію у глядачів. Юрій зізнається, що через роботу, на якій зображені Шевченко і Путін, російські користувачі часто пишуть йому образи і погрози. Втім, далеко не всі українці позитивно сприймають портрети Кобзаря в індіанських пір'ях або з маленькою собачкою в руках. "Використовуючи образ Шевченка я намагаюся зачепити актуальні теми, які хвилюють мене і суспільство. Багато нашіх співвітчизників дуже поверхнево мислять. У картинах є і гумор, і, звичайно, фантазія. Я приміряв на Тараса Григоровича різні образи. Наприклад, у мультфільмі про черепашок-ніндзя мені подобався мудрий вчитель-щур, і на його місці в моїй картині виявився Шевченко", - розповів ZN.UA Юрій Шаповал. Картини Шаповала зберігаються в київському музеї Тараса Шевченка. Зараз у серії "Григорович" 12 робіт, але до наступної річниці народження українського поета митець планує створити ще 8 або 9 картин.
2023
Автор: Дзеркало тижня
Опубліковано: 2023-11-25
24 грудня 1916 року на Румунському фронті від кількох пострілів у серце загинув юнкер російської армії Олександр. У його польовій сумці знайшли щоденник, лист до сестри і "Кобзар" Тараса Шевченка виданий 1912 року. На сторінках книжки залишилися сліди крові. 20 липня 2015 року розвідник Володимир Регеша знайшов у зруйнованому житловому будинку у селищі Піски під Донецьком домашню бібліотеку. Книжки належали комусь із місцевих мешканців. З усієї бібліотеки простреленим виявився тільки "Кобзар"
2022
Автор: istpravda
Опубліковано: 2023-11-25
ШЕВЧЕНКО, ПУШКІН, ХАРКІВ І МІХНОВСЬКИЙ. Історія про перший пам’ятник «Кобзарю» в світі, яку має знати кожен українець… «Війна пам’ятників» в Україні розпочалась ще в 1900 році. У Харкові. В листопаді того року коштом родини Алчевських у місті встановлено бюст Шевченку. Роботи скульптора-художника Володимира Беклемішева, уродженця з околиць Бахмута. Того самого Бахмута! То був не лише перший пам'ятник Кобзарю в Україні й світі. Ви не повірите, але це був взагалі перший пам’ятник в Харкові. Якщо не рахувати "монументу" у формі кам'яного стовпа-п'єдесталу на куті вулиці Університетської та Павлівської площі. Шансів встановити Шевченка у публічному просторі не було. Окупаційна московська влада добре розуміла що це за символ. Тому бюст розташовано на приватній території – в саду садиби Алчевських, який виходив на Мироносницький перевулок (тепер вул. Жон Мироносиць, 13). В самому центрі міста. Преса повідомляла, що поставлено його "такъ что бюстъ будетъ виденъ съ улицы черезъ железную решетку сада". На світлині - саме цей пам’ятник. А внизу під ним сидять два легендарні побратими-націоналісти: Левко Мацієвич та Микола Міхновський. Перший був визначним в царській росії авіатором. І коли він трагічно загинув, то на центральну вулицю Пітера (Невський проспект) масово вийшли мешканці столиці імперії. Тисячі пітерців прощали одного із творців українського націоналізму. Після трагічної смерті Олексія Алчевського і багатьох подальших несправедливих судів, його родині довелося залишити свою садибу. Проте бюст Алчевські зберегли. А постамент (п'єдестал пам'ятнику), який був одним з перших зразків модерну у Харкові, демонтований – за однією із версій, відповідно до вказівки російського уряду. Демонтувавши пам'ятник Шевченку, тодішня харківська влада організувала встановлення одразу трьох нових. Які маркували імперську ідентичність міста: Пушкіну (1904), Каразіну (1905) і Гоголю (1909). Перший же пам'ятник – Пушкіну, за лічені тижні після відкриття підірвали члени підпільної Української Народної Партії, створеної вище згаданими Міхновським та Мацієвичем. Організатор підриву, згодом твердив: "Я був переконаний, що доки на Україні нема пам'ятника Шевченку — не сміє стояти інший пам'ятник". Міхновський крок за кроком українізував індустріальний Харків. І вже на початку 1911 року, як гласний Харківської міської думи (читай – депутат міськради), вимагав: а) придбати для міського музею портрет Шевченка; б) назвати іменем Шевченка нову вулицю; в) створити "фонд імени Шевченка" для студентів-істориків; г) фінансово підтримати український відділ харківської громадської бібліотеки і надати йому ім'я Шевченка; д) "поставити в Харькові обеліск-колону з барельєфом Т. Г. Шевченка й оздобленням в українському стилю". Міська управа розглянула запит і загалом задовольнила усі вище зазначені пункти. Зокрема, вирішила надати фінансування для облаштування Мироносицького скверу (опісля сквер Перемоги), "де буде поставлено пам'ятник-колону Т. Г. Шевченкові". Тобто фактично Міхновський добився рішення про відновлення пам'ятника Кобзарю у тому ж місті, де його встановив Олексій Алчевський. Але уже не на приватній ділянці, а на громадській. З невідомих причин рішення думи реалізувати не вийшло. Однак, харківські українці продовжували боротьбу. І вже у 1912 році ще один бюст Т. Шевченка, явно не без участі і наполегливості Міхновського, з'явився на будівлі новозбудованого Селянського дому в самісінькому центрі Харкова. Обидва харківські бюсти Шевченка пережили дві світові війни та сучасні російські обстріли. Ці «привіти від Міхновського» й сьогодні можна побачити. Один на фасаді будинку БТІ Харкова (Павлівський майдан, 4). А бюст роботи Беклемішева – в Національнмоу музеї Шевченка у Києві. Правнучка Алчевського, того самого, сьогодні є очільницею Пласт - український скаутинг в Харкові та продовжує національну справу своєї легендарної родини.
2023
Автор: Юзич Юрій
Опубліковано: 2023-03-11
На открытии выставки "ВЕЛИКА СІМКА 2.0" в Національний музей Тараса Шевченка с организаторами экспозиции картин великих украинских художников.
2022
Автор: Степухін Іван
Опубліковано: 2022-11-09
Вчора в Національний музей Тараса Шевченка відбулось відкриття виставки ВЕЛИКА СІМКА Скажу коротко - це має подивитись і відчути кожний, хто буде в Києві наступні 10 днів, так тільки до 13 листопада! Вражаюче, виразно, потужно і елегантно! Дякую @Julia Shylenko за запрошення Дякую Богу, що я украінка! #велика_сімка #культура #мистецтво #ukraine
2022
Автор: Костенко Василевська Катерина
Опубліковано: 2022-11-08
Монтую свій новий проект Національний проєкт «ВЕЛИКА СІМКА 2.0» в чудовому атріумі Національний музей Тараса Шевченка. Це продовження мого проекту "Велика сімка", який був реалізований у 2021 р. Але суттєво змінений за час війни. Публікую фото з головним експонатом - всесвітньовідомою розстріляною скульптурою Тараса Шевченка, яка стала символом знищення орками культури України. Її бачили в Бородянці майже всі лідери країн світу. Тепер у вас є така можливість! З 4 по 13 листопада. Із приємного. Знайшов однодумця і партнера Володимир Гавриш, дуже активного волонтера і громадського діяча. Він очолює волонтерский благодійний фонд "Сучасна Україна". Фонд став організатором міжнародного мистецького туру по 22 країнам світу. Тепер "ВЕЛІКУ СІМКУ 2.0" побачить весь світ. P.S. В першому коментарі публікую посилання на подію з повною інформацією
2022
Автор: Комельков Юрій
Опубліковано: 2022-11-08
На відкритті виставки "ВЕЛИКА СІМКА 2.0" до Національного музею Тараса Шевченка з організаторами експозиції картин великих українських художників. Національний проект «ВЕЛИКА СІМКА 2.0» триватиме лише до 13 листопада.
2022
Автор: Саміт Книга
Опубліковано: 2022-11-08
Цифровий архів створено у 2014 р. у рамках реалізації спільного проєкту Національного музею Тараса Шевченка і Британської бібліотеки "Архіви під загрозою".
Проєктний ресурс розміщений на веб-сайті Британської бібліотеки https://eap.bl.uk/project/EAP657, містить 7 тематичних розділів колекцій: 367 оцифрованих архівних документів та книг, наданих у зображеннях високій якості у захищених форматах TIFF.
2014
Опубліковано: 2022-04-07
Пам’ятник Тарасові Шевченку в Ірпені – один із найунікальніших у світі. Про це сьогодні після покладання квітів до монумента написав на своїй сторінці у фейсбуці міський голова Олександр Маркушин. " Сьогодні біля підніжжя пам’ятника Тарасу Шевченку в Ірпені багато квітів. 9 березня 207 років тому народився легендарний український Кобзар. Прийдіть і ви на центральну площу міста, поклоніться та помилуйтеся одним із найунікальніших пам’ятників Шевченку у світі. І це визнають усі, хто приїжджає в Ірпінь", – зазначив мер. Він зауважив, що "ця скульптура, встановлена у 2017 році, зображує Кобзаря не суворим змореним старцем, яким ми звикли його бачити, а молодим юнаком, з пензлем у руках, натхненними очима та невимовним бажанням у них жити і творити". "Позаду Шевченка – символічна палітра із зображенням його найвідоміших літературних образів. Автори цього шедевру – скульптори Борис Крилов та Олесь Сидорук. І сьогодні щиро дякую меценатам Володимиру Карплюку і Володимиру Співаку, за чиї кошти він був встановлений. З Днем народження, Тарасе!" – написав Олександр Маркушин.
2022
Автор: itvua.tv
Опубліковано: 2025-02-09
27 червня, напередодні святкування Дня Конституції України, в Хусті відбулися урочистості з нагоди відкриття пам’ятника Тарасові Шевченку. Його автор – Ігор Гречаник. Монумент висотою майже в чотири метри виконано з бронзи. Пам’ятник відкрито завдяки меценатській підтримці міністра МНС Віктора Балоги та депутата облради Павла Балоги. За даними шевченкознавців, у світі нараховується близько 600 пам’ятників Тарасові Григоровичу Шевченку. Сьогодні монументальна Шевченкіана збагатилася ще одним пам’ятником, який окрасить славне місто Хуст. Під молитву «Боже, великий єдиний», яку виконала хорова капела працівників освіти Хустського району, представники духовенства освятили монумент. Завершилось дійство покладанням квітів до його підніжжя. Про це Закарпаття онлайн повідомили в прес-службі Закарпатської облради.
2012
Автор: Закарпаття онлайн
Опубліковано: 2025-02-09
На будівлі другої школи Ігор Шевченко розмістив свою тезку по прізвищу, Тараса Шевченка, відомого українського письменника. Де підписом додав його цитату: «Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь». Час створення муралу невідомо. На фото мурал-портрет Тараса Шевченка Фото Наталії Біловол, журналістки MISTOSUMY.com
2025
Автор: MISTOSUMY.com
Опубліковано: 2025-02-09
"Як узяла я того «Кобзаря» в руки, як глянула на ті чарівні малюнки, як прочитала ті вірші дорогі і прозу (там же він і про художників пише!)... І я мов зрочилась!.. От як засіло мені в голову те велике слово художник! І як його вдіяти, і що б вдіяти, щоб носити заслужено те велике слово?!" Катерина Білокур народилася 7 грудня 1900 року в селі Богданівка (нині Яготинський район, Київщина). До мрії — стати професійною художницею, висловленої в цитованому вище листі, йшла довго і шлях цей не був легким. Через спротив рідних вона не змогла здобути фахової освіти. Але й це не спинило майбутню художницю. Коли було особливо важко, Катерина Білокур зверталася у внутрішньому діалозі до Тараса Шевченка. Навіть здійснила паломництво на його могилу. Шевченко був для Білокур прикладом, адже попри далеко не найкращі стартові умови не покинув мрії малювати і став професійним художником. До дня народження художниці в Національному музеї Тараса Шевченка розпочав роботу проєкт “Катерина Білокур. Квіти на блакитному”. Крім однойменної картини, в залі можна побачити графіку Шевченка, яка дає уявлення про рослинність Центральної Азії. Саме там у другій половині 1850-х художник відбував заслання.
2024
Автор: Національний музей Тараса Шевченка
Опубліковано: 2024-12-22
2024
Автор: Національний музей Тараса Шевченка
Опубліковано: 2024-05-03
2023
Автор: Форостян І.
Опубліковано: 2024-03-08
Любов Ппанченко: ПОВЕРНЕННЯ
Альбом з прекрасними роботами Любові Панченко вже в бібліотеці. Це перше і поки єдине видання творів художниці. Акварелі, ліногравюри, декоративні розписи, колажі, ескізи моделей одягу – творчий спадок Любові Панченко. Альбом містить статті О. Лодзинської, В. Перевальського і Д. Клочко.
Більша частина робіт Любові Панченко зберігається в Музеї шістдесятництва (філії Музею історії міста Києва). Дякуємо Музей шістдесятництва за наданий примірник. Світлини з альбому: Любов Панченко: повернення. Київ-Харків. Видавець Олександр Савчук. 2022.
2022
Автор: Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного
Опубліковано: 2024-03-08
2022
Автор: Ігнатюк М.
Опубліковано: 2024-03-08
""сьогодні поховали Нелю Григорівну Горай. це мама, що пережила двох своїх синів: Сашу і Льошу. молодший Олексій був добровольцем, який загинув під Іловайськом...
я писала інтерв'ю з Нелею Григорівною декілька років тому - до Дня Пам'яті.
2000
Автор: Васинська В.
Опубліковано: 2024-03-08
Українські мадонни зараз пестять зброю, а не дітей. From Ukraine with NLAW Добраніч, хунточко Поборемо!
2022
Автор: Борисенко Д.
Опубліковано: 2024-03-07
2022
Автор: Збережена Спадщина - ХХІ століття
Опубліковано: 2024-03-07
Коли прийшла зима, а війна ще не пішла геть із нашого життя. Коли бракує сонця. Коли накривають емоції і думки про те, як же важко твоїм друзям і знайомим ТАМ. Коли треба не впасти у зневіру. Необхідно торкнутися світлого й справді вічного, перезавантажити почуття, настрій, згармонізувати внутрішній світ.
І таку можливість дає виставка "ПроЗимове" в Національному музеї Тараса Шевченка. Експонуються твори з музейної колекції, які поведуть вас у чистий, світлий, добрий зимовий світ.
Засніжений Київ і Київщина у творах Ю. Химича, біло-блакитна зимова седнівська казка Л. Задорожної, місячна морозна ніч І. Марчука, підсвічена снігами Шевченкова гора Є. Болдирєвої... За два дні - вихідні. Приходьте! Тут вам буде добре, цікаво й затишно. Усміхнетесь і впевнено скажете собі: "Переживемо!"
2023
Автор: Чуйко Т.
Опубліковано: 2024-01-25
Юрій Шаповал малює Кобзаря у незвичайних образах. Полтавець Юрій Шаповал створив серію картин під назвою "Григорович". Головним героєм серії став великий український поет Тарас Шевченко. На одній з картин Шевченко робить селфи на айфон, на іншому полотні він з шинами та каністрою бензину їде автостопом до Москви, на третій - несе службу в зоні АТО, на четвертій - робить татуювання Володимиру Путіну. Першою роботою в серії стала картина "Григорович проти". Шевченко зображений на ній як активний учасник Майдану. До речі, ця картина згодом з'явилася на поштовій марці, яку випустили представники української асоціації Нової Зеландії. "Старий образ Тараса Шевченка - образ такої сільської напівграмотної людини в кожусі і шапці - нав'язувався комуністичною пропагандою. Але, якщо подивитись глибше біографію поета, то можна побачити, що він жива людина, а радості життя йому зовсім не чужі", - так Юрій Шаповал говорить про свої роботи. Картини полтавського художника викликають неоднозначну реакцію у глядачів. Юрій зізнається, що через роботу, на якій зображені Шевченко і Путін, російські користувачі часто пишуть йому образи і погрози. Втім, далеко не всі українці позитивно сприймають портрети Кобзаря в індіанських пір'ях або з маленькою собачкою в руках. "Використовуючи образ Шевченка я намагаюся зачепити актуальні теми, які хвилюють мене і суспільство. Багато нашіх співвітчизників дуже поверхнево мислять. У картинах є і гумор, і, звичайно, фантазія. Я приміряв на Тараса Григоровича різні образи. Наприклад, у мультфільмі про черепашок-ніндзя мені подобався мудрий вчитель-щур, і на його місці в моїй картині виявився Шевченко", - розповів ZN.UA Юрій Шаповал. Картини Шаповала зберігаються в київському музеї Тараса Шевченка. Зараз у серії "Григорович" 12 робіт, але до наступної річниці народження українського поета митець планує створити ще 8 або 9 картин.
2023
Автор: Дзеркало тижня
Опубліковано: 2023-11-25
24 грудня 1916 року на Румунському фронті від кількох пострілів у серце загинув юнкер російської армії Олександр. У його польовій сумці знайшли щоденник, лист до сестри і "Кобзар" Тараса Шевченка виданий 1912 року. На сторінках книжки залишилися сліди крові. 20 липня 2015 року розвідник Володимир Регеша знайшов у зруйнованому житловому будинку у селищі Піски під Донецьком домашню бібліотеку. Книжки належали комусь із місцевих мешканців. З усієї бібліотеки простреленим виявився тільки "Кобзар"
2022
Автор: istpravda
Опубліковано: 2023-11-25
ШЕВЧЕНКО, ПУШКІН, ХАРКІВ І МІХНОВСЬКИЙ. Історія про перший пам’ятник «Кобзарю» в світі, яку має знати кожен українець… «Війна пам’ятників» в Україні розпочалась ще в 1900 році. У Харкові. В листопаді того року коштом родини Алчевських у місті встановлено бюст Шевченку. Роботи скульптора-художника Володимира Беклемішева, уродженця з околиць Бахмута. Того самого Бахмута! То був не лише перший пам'ятник Кобзарю в Україні й світі. Ви не повірите, але це був взагалі перший пам’ятник в Харкові. Якщо не рахувати "монументу" у формі кам'яного стовпа-п'єдесталу на куті вулиці Університетської та Павлівської площі. Шансів встановити Шевченка у публічному просторі не було. Окупаційна московська влада добре розуміла що це за символ. Тому бюст розташовано на приватній території – в саду садиби Алчевських, який виходив на Мироносницький перевулок (тепер вул. Жон Мироносиць, 13). В самому центрі міста. Преса повідомляла, що поставлено його "такъ что бюстъ будетъ виденъ съ улицы черезъ железную решетку сада". На світлині - саме цей пам’ятник. А внизу під ним сидять два легендарні побратими-націоналісти: Левко Мацієвич та Микола Міхновський. Перший був визначним в царській росії авіатором. І коли він трагічно загинув, то на центральну вулицю Пітера (Невський проспект) масово вийшли мешканці столиці імперії. Тисячі пітерців прощали одного із творців українського націоналізму. Після трагічної смерті Олексія Алчевського і багатьох подальших несправедливих судів, його родині довелося залишити свою садибу. Проте бюст Алчевські зберегли. А постамент (п'єдестал пам'ятнику), який був одним з перших зразків модерну у Харкові, демонтований – за однією із версій, відповідно до вказівки російського уряду. Демонтувавши пам'ятник Шевченку, тодішня харківська влада організувала встановлення одразу трьох нових. Які маркували імперську ідентичність міста: Пушкіну (1904), Каразіну (1905) і Гоголю (1909). Перший же пам'ятник – Пушкіну, за лічені тижні після відкриття підірвали члени підпільної Української Народної Партії, створеної вище згаданими Міхновським та Мацієвичем. Організатор підриву, згодом твердив: "Я був переконаний, що доки на Україні нема пам'ятника Шевченку — не сміє стояти інший пам'ятник". Міхновський крок за кроком українізував індустріальний Харків. І вже на початку 1911 року, як гласний Харківської міської думи (читай – депутат міськради), вимагав: а) придбати для міського музею портрет Шевченка; б) назвати іменем Шевченка нову вулицю; в) створити "фонд імени Шевченка" для студентів-істориків; г) фінансово підтримати український відділ харківської громадської бібліотеки і надати йому ім'я Шевченка; д) "поставити в Харькові обеліск-колону з барельєфом Т. Г. Шевченка й оздобленням в українському стилю". Міська управа розглянула запит і загалом задовольнила усі вище зазначені пункти. Зокрема, вирішила надати фінансування для облаштування Мироносицького скверу (опісля сквер Перемоги), "де буде поставлено пам'ятник-колону Т. Г. Шевченкові". Тобто фактично Міхновський добився рішення про відновлення пам'ятника Кобзарю у тому ж місті, де його встановив Олексій Алчевський. Але уже не на приватній ділянці, а на громадській. З невідомих причин рішення думи реалізувати не вийшло. Однак, харківські українці продовжували боротьбу. І вже у 1912 році ще один бюст Т. Шевченка, явно не без участі і наполегливості Міхновського, з'явився на будівлі новозбудованого Селянського дому в самісінькому центрі Харкова. Обидва харківські бюсти Шевченка пережили дві світові війни та сучасні російські обстріли. Ці «привіти від Міхновського» й сьогодні можна побачити. Один на фасаді будинку БТІ Харкова (Павлівський майдан, 4). А бюст роботи Беклемішева – в Національнмоу музеї Шевченка у Києві. Правнучка Алчевського, того самого, сьогодні є очільницею Пласт - український скаутинг в Харкові та продовжує національну справу своєї легендарної родини.
2023
Автор: Юзич Юрій
Опубліковано: 2023-03-11
На открытии выставки "ВЕЛИКА СІМКА 2.0" в Національний музей Тараса Шевченка с организаторами экспозиции картин великих украинских художников.
2022
Автор: Степухін Іван
Опубліковано: 2022-11-09
Вчора в Національний музей Тараса Шевченка відбулось відкриття виставки ВЕЛИКА СІМКА Скажу коротко - це має подивитись і відчути кожний, хто буде в Києві наступні 10 днів, так тільки до 13 листопада! Вражаюче, виразно, потужно і елегантно! Дякую @Julia Shylenko за запрошення Дякую Богу, що я украінка! #велика_сімка #культура #мистецтво #ukraine
2022
Автор: Костенко Василевська Катерина
Опубліковано: 2022-11-08
Монтую свій новий проект Національний проєкт «ВЕЛИКА СІМКА 2.0» в чудовому атріумі Національний музей Тараса Шевченка. Це продовження мого проекту "Велика сімка", який був реалізований у 2021 р. Але суттєво змінений за час війни. Публікую фото з головним експонатом - всесвітньовідомою розстріляною скульптурою Тараса Шевченка, яка стала символом знищення орками культури України. Її бачили в Бородянці майже всі лідери країн світу. Тепер у вас є така можливість! З 4 по 13 листопада. Із приємного. Знайшов однодумця і партнера Володимир Гавриш, дуже активного волонтера і громадського діяча. Він очолює волонтерский благодійний фонд "Сучасна Україна". Фонд став організатором міжнародного мистецького туру по 22 країнам світу. Тепер "ВЕЛІКУ СІМКУ 2.0" побачить весь світ. P.S. В першому коментарі публікую посилання на подію з повною інформацією
2022
Автор: Комельков Юрій
Опубліковано: 2022-11-08
На відкритті виставки "ВЕЛИКА СІМКА 2.0" до Національного музею Тараса Шевченка з організаторами експозиції картин великих українських художників. Національний проект «ВЕЛИКА СІМКА 2.0» триватиме лише до 13 листопада.
2022
Автор: Саміт Книга
Опубліковано: 2022-11-08
Цифровий архів створено у 2014 р. у рамках реалізації спільного проєкту Національного музею Тараса Шевченка і Британської бібліотеки "Архіви під загрозою".
Проєктний ресурс розміщений на веб-сайті Британської бібліотеки https://eap.bl.uk/project/EAP657, містить 7 тематичних розділів колекцій: 367 оцифрованих архівних документів та книг, наданих у зображеннях високій якості у захищених форматах TIFF.
2014
Опубліковано: 2022-04-07
Пам’ятник Тарасові Шевченку в Ірпені – один із найунікальніших у світі. Про це сьогодні після покладання квітів до монумента написав на своїй сторінці у фейсбуці міський голова Олександр Маркушин. " Сьогодні біля підніжжя пам’ятника Тарасу Шевченку в Ірпені багато квітів. 9 березня 207 років тому народився легендарний український Кобзар. Прийдіть і ви на центральну площу міста, поклоніться та помилуйтеся одним із найунікальніших пам’ятників Шевченку у світі. І це визнають усі, хто приїжджає в Ірпінь", – зазначив мер. Він зауважив, що "ця скульптура, встановлена у 2017 році, зображує Кобзаря не суворим змореним старцем, яким ми звикли його бачити, а молодим юнаком, з пензлем у руках, натхненними очима та невимовним бажанням у них жити і творити". "Позаду Шевченка – символічна палітра із зображенням його найвідоміших літературних образів. Автори цього шедевру – скульптори Борис Крилов та Олесь Сидорук. І сьогодні щиро дякую меценатам Володимиру Карплюку і Володимиру Співаку, за чиї кошти він був встановлений. З Днем народження, Тарасе!" – написав Олександр Маркушин.
2022
Автор: itvua.tv
Опубліковано: 2025-02-09
27 червня, напередодні святкування Дня Конституції України, в Хусті відбулися урочистості з нагоди відкриття пам’ятника Тарасові Шевченку. Його автор – Ігор Гречаник. Монумент висотою майже в чотири метри виконано з бронзи. Пам’ятник відкрито завдяки меценатській підтримці міністра МНС Віктора Балоги та депутата облради Павла Балоги. За даними шевченкознавців, у світі нараховується близько 600 пам’ятників Тарасові Григоровичу Шевченку. Сьогодні монументальна Шевченкіана збагатилася ще одним пам’ятником, який окрасить славне місто Хуст. Під молитву «Боже, великий єдиний», яку виконала хорова капела працівників освіти Хустського району, представники духовенства освятили монумент. Завершилось дійство покладанням квітів до його підніжжя. Про це Закарпаття онлайн повідомили в прес-службі Закарпатської облради.
2012
Автор: Закарпаття онлайн
Опубліковано: 2025-02-09
На будівлі другої школи Ігор Шевченко розмістив свою тезку по прізвищу, Тараса Шевченка, відомого українського письменника. Де підписом додав його цитату: «Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь». Час створення муралу невідомо. На фото мурал-портрет Тараса Шевченка Фото Наталії Біловол, журналістки MISTOSUMY.com
2025
Автор: MISTOSUMY.com
Опубліковано: 2025-02-09
"Як узяла я того «Кобзаря» в руки, як глянула на ті чарівні малюнки, як прочитала ті вірші дорогі і прозу (там же він і про художників пише!)... І я мов зрочилась!.. От як засіло мені в голову те велике слово художник! І як його вдіяти, і що б вдіяти, щоб носити заслужено те велике слово?!" Катерина Білокур народилася 7 грудня 1900 року в селі Богданівка (нині Яготинський район, Київщина). До мрії — стати професійною художницею, висловленої в цитованому вище листі, йшла довго і шлях цей не був легким. Через спротив рідних вона не змогла здобути фахової освіти. Але й це не спинило майбутню художницю. Коли було особливо важко, Катерина Білокур зверталася у внутрішньому діалозі до Тараса Шевченка. Навіть здійснила паломництво на його могилу. Шевченко був для Білокур прикладом, адже попри далеко не найкращі стартові умови не покинув мрії малювати і став професійним художником. До дня народження художниці в Національному музеї Тараса Шевченка розпочав роботу проєкт “Катерина Білокур. Квіти на блакитному”. Крім однойменної картини, в залі можна побачити графіку Шевченка, яка дає уявлення про рослинність Центральної Азії. Саме там у другій половині 1850-х художник відбував заслання.
2024
Автор: Національний музей Тараса Шевченка
Опубліковано: 2024-12-22
2024
Автор: Національний музей Тараса Шевченка
Опубліковано: 2024-05-03
2023
Автор: Форостян І.
Опубліковано: 2024-03-08
Любов Ппанченко: ПОВЕРНЕННЯ
Альбом з прекрасними роботами Любові Панченко вже в бібліотеці. Це перше і поки єдине видання творів художниці. Акварелі, ліногравюри, декоративні розписи, колажі, ескізи моделей одягу – творчий спадок Любові Панченко. Альбом містить статті О. Лодзинської, В. Перевальського і Д. Клочко.
Більша частина робіт Любові Панченко зберігається в Музеї шістдесятництва (філії Музею історії міста Києва). Дякуємо Музей шістдесятництва за наданий примірник. Світлини з альбому: Любов Панченко: повернення. Київ-Харків. Видавець Олександр Савчук. 2022.
2022
Автор: Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного
Опубліковано: 2024-03-08
2022
Автор: Ігнатюк М.
Опубліковано: 2024-03-08
""сьогодні поховали Нелю Григорівну Горай. це мама, що пережила двох своїх синів: Сашу і Льошу. молодший Олексій був добровольцем, який загинув під Іловайськом...
я писала інтерв'ю з Нелею Григорівною декілька років тому - до Дня Пам'яті.
2000
Автор: Васинська В.
Опубліковано: 2024-03-08
Українські мадонни зараз пестять зброю, а не дітей. From Ukraine with NLAW Добраніч, хунточко Поборемо!
2022
Автор: Борисенко Д.
Опубліковано: 2024-03-07
2022
Автор: Збережена Спадщина - ХХІ століття
Опубліковано: 2024-03-07
Коли прийшла зима, а війна ще не пішла геть із нашого життя. Коли бракує сонця. Коли накривають емоції і думки про те, як же важко твоїм друзям і знайомим ТАМ. Коли треба не впасти у зневіру. Необхідно торкнутися світлого й справді вічного, перезавантажити почуття, настрій, згармонізувати внутрішній світ.
І таку можливість дає виставка "ПроЗимове" в Національному музеї Тараса Шевченка. Експонуються твори з музейної колекції, які поведуть вас у чистий, світлий, добрий зимовий світ.
Засніжений Київ і Київщина у творах Ю. Химича, біло-блакитна зимова седнівська казка Л. Задорожної, місячна морозна ніч І. Марчука, підсвічена снігами Шевченкова гора Є. Болдирєвої... За два дні - вихідні. Приходьте! Тут вам буде добре, цікаво й затишно. Усміхнетесь і впевнено скажете собі: "Переживемо!"
2023
Автор: Чуйко Т.
Опубліковано: 2024-01-25
Юрій Шаповал малює Кобзаря у незвичайних образах. Полтавець Юрій Шаповал створив серію картин під назвою "Григорович". Головним героєм серії став великий український поет Тарас Шевченко. На одній з картин Шевченко робить селфи на айфон, на іншому полотні він з шинами та каністрою бензину їде автостопом до Москви, на третій - несе службу в зоні АТО, на четвертій - робить татуювання Володимиру Путіну. Першою роботою в серії стала картина "Григорович проти". Шевченко зображений на ній як активний учасник Майдану. До речі, ця картина згодом з'явилася на поштовій марці, яку випустили представники української асоціації Нової Зеландії. "Старий образ Тараса Шевченка - образ такої сільської напівграмотної людини в кожусі і шапці - нав'язувався комуністичною пропагандою. Але, якщо подивитись глибше біографію поета, то можна побачити, що він жива людина, а радості життя йому зовсім не чужі", - так Юрій Шаповал говорить про свої роботи. Картини полтавського художника викликають неоднозначну реакцію у глядачів. Юрій зізнається, що через роботу, на якій зображені Шевченко і Путін, російські користувачі часто пишуть йому образи і погрози. Втім, далеко не всі українці позитивно сприймають портрети Кобзаря в індіанських пір'ях або з маленькою собачкою в руках. "Використовуючи образ Шевченка я намагаюся зачепити актуальні теми, які хвилюють мене і суспільство. Багато нашіх співвітчизників дуже поверхнево мислять. У картинах є і гумор, і, звичайно, фантазія. Я приміряв на Тараса Григоровича різні образи. Наприклад, у мультфільмі про черепашок-ніндзя мені подобався мудрий вчитель-щур, і на його місці в моїй картині виявився Шевченко", - розповів ZN.UA Юрій Шаповал. Картини Шаповала зберігаються в київському музеї Тараса Шевченка. Зараз у серії "Григорович" 12 робіт, але до наступної річниці народження українського поета митець планує створити ще 8 або 9 картин.
2023
Автор: Дзеркало тижня
Опубліковано: 2023-11-25
24 грудня 1916 року на Румунському фронті від кількох пострілів у серце загинув юнкер російської армії Олександр. У його польовій сумці знайшли щоденник, лист до сестри і "Кобзар" Тараса Шевченка виданий 1912 року. На сторінках книжки залишилися сліди крові. 20 липня 2015 року розвідник Володимир Регеша знайшов у зруйнованому житловому будинку у селищі Піски під Донецьком домашню бібліотеку. Книжки належали комусь із місцевих мешканців. З усієї бібліотеки простреленим виявився тільки "Кобзар"
2022
Автор: istpravda
Опубліковано: 2023-11-25
ШЕВЧЕНКО, ПУШКІН, ХАРКІВ І МІХНОВСЬКИЙ. Історія про перший пам’ятник «Кобзарю» в світі, яку має знати кожен українець… «Війна пам’ятників» в Україні розпочалась ще в 1900 році. У Харкові. В листопаді того року коштом родини Алчевських у місті встановлено бюст Шевченку. Роботи скульптора-художника Володимира Беклемішева, уродженця з околиць Бахмута. Того самого Бахмута! То був не лише перший пам'ятник Кобзарю в Україні й світі. Ви не повірите, але це був взагалі перший пам’ятник в Харкові. Якщо не рахувати "монументу" у формі кам'яного стовпа-п'єдесталу на куті вулиці Університетської та Павлівської площі. Шансів встановити Шевченка у публічному просторі не було. Окупаційна московська влада добре розуміла що це за символ. Тому бюст розташовано на приватній території – в саду садиби Алчевських, який виходив на Мироносницький перевулок (тепер вул. Жон Мироносиць, 13). В самому центрі міста. Преса повідомляла, що поставлено його "такъ что бюстъ будетъ виденъ съ улицы черезъ железную решетку сада". На світлині - саме цей пам’ятник. А внизу під ним сидять два легендарні побратими-націоналісти: Левко Мацієвич та Микола Міхновський. Перший був визначним в царській росії авіатором. І коли він трагічно загинув, то на центральну вулицю Пітера (Невський проспект) масово вийшли мешканці столиці імперії. Тисячі пітерців прощали одного із творців українського націоналізму. Після трагічної смерті Олексія Алчевського і багатьох подальших несправедливих судів, його родині довелося залишити свою садибу. Проте бюст Алчевські зберегли. А постамент (п'єдестал пам'ятнику), який був одним з перших зразків модерну у Харкові, демонтований – за однією із версій, відповідно до вказівки російського уряду. Демонтувавши пам'ятник Шевченку, тодішня харківська влада організувала встановлення одразу трьох нових. Які маркували імперську ідентичність міста: Пушкіну (1904), Каразіну (1905) і Гоголю (1909). Перший же пам'ятник – Пушкіну, за лічені тижні після відкриття підірвали члени підпільної Української Народної Партії, створеної вище згаданими Міхновським та Мацієвичем. Організатор підриву, згодом твердив: "Я був переконаний, що доки на Україні нема пам'ятника Шевченку — не сміє стояти інший пам'ятник". Міхновський крок за кроком українізував індустріальний Харків. І вже на початку 1911 року, як гласний Харківської міської думи (читай – депутат міськради), вимагав: а) придбати для міського музею портрет Шевченка; б) назвати іменем Шевченка нову вулицю; в) створити "фонд імени Шевченка" для студентів-істориків; г) фінансово підтримати український відділ харківської громадської бібліотеки і надати йому ім'я Шевченка; д) "поставити в Харькові обеліск-колону з барельєфом Т. Г. Шевченка й оздобленням в українському стилю". Міська управа розглянула запит і загалом задовольнила усі вище зазначені пункти. Зокрема, вирішила надати фінансування для облаштування Мироносицького скверу (опісля сквер Перемоги), "де буде поставлено пам'ятник-колону Т. Г. Шевченкові". Тобто фактично Міхновський добився рішення про відновлення пам'ятника Кобзарю у тому ж місті, де його встановив Олексій Алчевський. Але уже не на приватній ділянці, а на громадській. З невідомих причин рішення думи реалізувати не вийшло. Однак, харківські українці продовжували боротьбу. І вже у 1912 році ще один бюст Т. Шевченка, явно не без участі і наполегливості Міхновського, з'явився на будівлі новозбудованого Селянського дому в самісінькому центрі Харкова. Обидва харківські бюсти Шевченка пережили дві світові війни та сучасні російські обстріли. Ці «привіти від Міхновського» й сьогодні можна побачити. Один на фасаді будинку БТІ Харкова (Павлівський майдан, 4). А бюст роботи Беклемішева – в Національнмоу музеї Шевченка у Києві. Правнучка Алчевського, того самого, сьогодні є очільницею Пласт - український скаутинг в Харкові та продовжує національну справу своєї легендарної родини.
2023
Автор: Юзич Юрій
Опубліковано: 2023-03-11
На открытии выставки "ВЕЛИКА СІМКА 2.0" в Національний музей Тараса Шевченка с организаторами экспозиции картин великих украинских художников.
2022
Автор: Степухін Іван
Опубліковано: 2022-11-09
Вчора в Національний музей Тараса Шевченка відбулось відкриття виставки ВЕЛИКА СІМКА Скажу коротко - це має подивитись і відчути кожний, хто буде в Києві наступні 10 днів, так тільки до 13 листопада! Вражаюче, виразно, потужно і елегантно! Дякую @Julia Shylenko за запрошення Дякую Богу, що я украінка! #велика_сімка #культура #мистецтво #ukraine
2022
Автор: Костенко Василевська Катерина
Опубліковано: 2022-11-08
Монтую свій новий проект Національний проєкт «ВЕЛИКА СІМКА 2.0» в чудовому атріумі Національний музей Тараса Шевченка. Це продовження мого проекту "Велика сімка", який був реалізований у 2021 р. Але суттєво змінений за час війни. Публікую фото з головним експонатом - всесвітньовідомою розстріляною скульптурою Тараса Шевченка, яка стала символом знищення орками культури України. Її бачили в Бородянці майже всі лідери країн світу. Тепер у вас є така можливість! З 4 по 13 листопада. Із приємного. Знайшов однодумця і партнера Володимир Гавриш, дуже активного волонтера і громадського діяча. Він очолює волонтерский благодійний фонд "Сучасна Україна". Фонд став організатором міжнародного мистецького туру по 22 країнам світу. Тепер "ВЕЛІКУ СІМКУ 2.0" побачить весь світ. P.S. В першому коментарі публікую посилання на подію з повною інформацією
2022
Автор: Комельков Юрій
Опубліковано: 2022-11-08
На відкритті виставки "ВЕЛИКА СІМКА 2.0" до Національного музею Тараса Шевченка з організаторами експозиції картин великих українських художників. Національний проект «ВЕЛИКА СІМКА 2.0» триватиме лише до 13 листопада.
2022
Автор: Саміт Книга
Опубліковано: 2022-11-08
Цифровий архів створено у 2014 р. у рамках реалізації спільного проєкту Національного музею Тараса Шевченка і Британської бібліотеки "Архіви під загрозою".
Проєктний ресурс розміщений на веб-сайті Британської бібліотеки https://eap.bl.uk/project/EAP657, містить 7 тематичних розділів колекцій: 367 оцифрованих архівних документів та книг, наданих у зображеннях високій якості у захищених форматах TIFF.
2014
Опубліковано: 2022-04-07
itvua.tv
Пам’ятник Тарасові Шевченку в Ірпені – один із найунікальніших у світі
м. Ірпінь, Київська обл.
Authors and responsible:
itvua.tv
Пам’ятник Тарасові Шевченку в Ірпені – один із найунікальніших у світі
Пам’ятник Тарасові Шевченку в Ірпені – один із найунікальніших у світі. Про це сьогодні після покладання квітів до монумента написав на своїй сторінці у фейсбуці міський голова Олександр Маркушин.
" Сьогодні біля підніжжя пам’ятника Тарасу Шевченку в Ірпені багато квітів. 9 березня 207 років тому народився легендарний український Кобзар. Прийдіть і ви на центральну площу міста, поклоніться та помилуйтеся одним із найунікальніших пам’ятників Шевченку у світі. І це визнають усі, хто приїжджає в Ірпінь", – зазначив мер.
Він зауважив, що "ця скульптура, встановлена у 2017 році, зображує Кобзаря не суворим змореним старцем, яким ми звикли його бачити, а молодим юнаком, з пензлем у руках, натхненними очима та невимовним бажанням у них жити і творити".
"Позаду Шевченка – символічна палітра із зображенням його найвідоміших літературних образів. Автори цього шедевру – скульптори Борис Крилов та Олесь Сидорук. І сьогодні щиро дякую меценатам Володимиру Карплюку і Володимиру Співаку, за чиї кошти він був встановлений. З Днем народження, Тарасе!" – написав Олександр Маркушин.
Пам’ятник Тарасові Шевченку в Ірпені – один із найунікальніших у світі
Authors and responsible:
itvua.tv
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/3050 |
Дата онлайнової публікації | 2025-02-09 |
Закарпаття онлайн
Пам'ятник Шевченку в Хусті приєднався до аналогів у Софії і Баку
м. Хуст, Закарпатська обл.
Authors and responsible:
Закарпаття онлайн
Пам'ятник Шевченку в Хусті приєднався до аналогів у Софії і Баку
27 червня, напередодні святкування Дня Конституції України, в Хусті відбулися урочистості з нагоди відкриття пам’ятника Тарасові Шевченку. Його автор – Ігор Гречаник. Монумент висотою майже в чотири метри виконано з бронзи. Пам’ятник відкрито завдяки меценатській підтримці міністра МНС Віктора Балоги та депутата облради Павла Балоги.
За даними шевченкознавців, у світі нараховується близько 600 пам’ятників Тарасові Григоровичу Шевченку. Сьогодні монументальна Шевченкіана збагатилася ще одним пам’ятником, який окрасить славне місто Хуст.
Під молитву «Боже, великий єдиний», яку виконала хорова капела працівників освіти Хустського району, представники духовенства освятили монумент. Завершилось дійство покладанням квітів до його підніжжя. Про це Закарпаття онлайн повідомили в прес-службі Закарпатської облради.
Пам'ятник Шевченку в Хусті приєднався до аналогів у Софії і Баку
Authors and responsible:
Закарпаття онлайн
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/3051 |
Дата онлайнової публікації | 2025-02-09 |
MISTOSUMY.com
Мурал "Тарас Шевченко"
м. Суми, Сумська обл.
Authors and responsible:
MISTOSUMY.com
Мурал "Тарас Шевченко"
На будівлі другої школи Ігор Шевченко розмістив свою тезку по прізвищу, Тараса Шевченка, відомого українського письменника. Де підписом додав його цитату: «Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь». Час створення муралу невідомо.
На фото мурал-портрет Тараса Шевченка
Фото Наталії Біловол, журналістки MISTOSUMY.com
Мурал "Тарас Шевченко"
Authors and responsible:
MISTOSUMY.com
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/3052 |
Дата онлайнової публікації | 2025-02-09 |
Національний музей Тараса Шевченка
... Коли було особливо важко, Катерина Білокур зверталася у внутрішньому діалозі до Тараса Шевченка. ...
м. Київ, Україна
Authors and responsible:
Національний музей Тараса Шевченка
"Як узяла я того «Кобзаря» в руки, як глянула на ті чарівні малюнки, як прочитала ті вірші дорогі і прозу (там же він і про художників пише!)... І я мов зрочилась!.. От як засіло мені в голову те велике слово художник! І як його вдіяти, і що б вдіяти, щоб носити заслужено те велике слово?!"
Катерина Білокур народилася 7 грудня 1900 року в селі Богданівка (нині Яготинський район, Київщина). До мрії — стати професійною художницею, висловленої в цитованому вище листі, йшла довго і шлях цей не був легким.
Через спротив рідних вона не змогла здобути фахової освіти. Але й це не спинило майбутню художницю. Коли було особливо важко, Катерина Білокур зверталася у внутрішньому діалозі до Тараса Шевченка. Навіть здійснила паломництво на його могилу. Шевченко був для Білокур прикладом, адже попри далеко не найкращі стартові умови не покинув мрії малювати і став професійним художником.
До дня народження художниці в Національному музеї Тараса Шевченка розпочав роботу проєкт “Катерина Білокур. Квіти на блакитному”. Крім однойменної картини, в залі можна побачити графіку Шевченка, яка дає уявлення про рослинність Центральної Азії. Саме там у другій половині 1850-х художник відбував заслання.
... Коли було особливо важко, Катерина Білокур зверталася у внутрішньому діалозі до Тараса Шевченка. ...
Authors and responsible:
Національний музей Тараса Шевченка
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/3038 |
Дата онлайнової публікації | 2024-12-22 |
Темпора
Тарас Шевченко у приватному житті
Authors and responsible:
Темпора
Тарас Шевченко у приватному житті: збірник статей. К.: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2014. - 280 с. з іл.
Тарас Шевченко у приватному житті
Authors and responsible:
Темпора
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/3017 |
Дата онлайнової публікації | 2024-09-17 |
Національний музей Тараса Шевченка
Виставка Люди Ястреб відкрилася у Національному музеї Тараса Шевченка в її День народження
м. Київ, Україна
Authors and responsible:
Національний музей Тараса Шевченка
Виставка Люди Ястреб відкрилася у Національному музеї Тараса Шевченка в її День народження
Authors and responsible:
Національний музей Тараса Шевченка
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2864 |
Дата онлайнової публікації | 2024-05-03 |
Форостян І.
We continue to talking about long-line Ukrainian woman's history...from neolithic to this days...
м. Київ, Україна
Authors and responsible:
Форостян І.
We continue to talking about long-line Ukrainian woman's history...from neolithic to this days...
We continue to talking about long-line Ukrainian woman's history...from neolithic to this days...
Authors and responsible:
Форостян І.
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2731 |
Дата онлайнової публікації | 2024-03-08 |
Ярощенко Т.
Одеса в траурі - 4 березня 2024 р.
м. Одеса, Одеська обл.
Authors and responsible:
Ярощенко Т.
Одеса в траурі. 4 березня 2024 р. Під завалами будинку, зруйнованого російським ударом, загинули 12 людей, зокрема п'ятеро дітей.
Одеса в траурі - 4 березня 2024 р.
Authors and responsible:
Ярощенко Т.
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2732 |
Дата онлайнової публікації | 2024-03-08 |
Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного
Повернення
Authors and responsible:
Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного
Любов Панченко. Повернення
Любов Ппанченко: ПОВЕРНЕННЯ
Альбом з прекрасними роботами Любові Панченко вже в бібліотеці. Це перше і поки єдине видання творів художниці. Акварелі, ліногравюри, декоративні розписи, колажі, ескізи моделей одягу – творчий спадок Любові Панченко. Альбом містить статті О. Лодзинської, В. Перевальського і Д. Клочко.
Більша частина робіт Любові Панченко зберігається в Музеї шістдесятництва (філії Музею історії міста Києва). Дякуємо Музей шістдесятництва за наданий примірник. Світлини з альбому: Любов Панченко: повернення. Київ-Харків. Видавець Олександр Савчук. 2022.
Повернення
Authors and responsible:
Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2733 |
Дата онлайнової публікації | 2024-03-08 |
Шугайло І.
Ірпінь … Біль…
м. Ірпінь, Київська обл.
Authors and responsible:
Шугайло І.
Ірпінь … Біль… 06.03.2022
Ірпінь … Біль…
Authors and responsible:
Шугайло І.
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2734 |
Дата онлайнової публікації | 2024-03-08 |
Ігнатюк М.
Життя координально змінилося на До і Після... Війна увірвалася в наше життя
Authors and responsible:
Ігнатюк М.
Життя координально змінилося на До і Після... Війна увірвалася в наше життя. 06.07.2022
Життя координально змінилося на До і Після... Війна увірвалася в наше життя
Authors and responsible:
Ігнатюк М.
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2735 |
Дата онлайнової публікації | 2024-03-08 |
Шугайло І.
Ірпінь...
Authors and responsible:
Шугайло І.
Ірпінь … Біль… 06.03.2022 …
Ірпінь...
Authors and responsible:
Шугайло І.
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2736 |
Дата онлайнової публікації | 2024-03-08 |
Васинська В.
Нелz Григорівнf Горай, мати
24 жовтня 2020 р.
Authors and responsible:
Васинська В.
Нелz Григорівнf Горай. це мама, що пережила двох своїх синів: Сашу і Льошу. молодший Олексій був добровольцем, який загинув під Іловайськом...
""сьогодні поховали Нелю Григорівну Горай. це мама, що пережила двох своїх синів: Сашу і Льошу. молодший Олексій був добровольцем, який загинув під Іловайськом...
я писала інтерв'ю з Нелею Григорівною декілька років тому - до Дня Пам'яті.
Нелz Григорівнf Горай, мати
Authors and responsible:
Васинська В.
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2739 |
Дата онлайнової публікації | 2024-03-08 |
Борисенко Д.
Українські мадонни зараз пестять зброю, а не дітей. From Ukraine with NLAW
м. Київ, Україна
Authors and responsible:
Борисенко Д.
Українські мадонни зараз пестять зброю, а не дітей.
From Ukraine with NLAW
Добраніч, хунточко
Поборемо!
Українські мадонни зараз пестять зброю, а не дітей. From Ukraine with NLAW
Authors and responsible:
Борисенко Д.
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2715 |
Дата онлайнової публікації | 2024-03-07 |
Збережена Спадщина - ХХІ століття
Українські Мадонни та Архангели
м. Київ, Україна
Authors and responsible:
Збережена Спадщина - ХХІ століття
Українські Мадонни та Архангели
Authors and responsible:
Збережена Спадщина - ХХІ століття
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2716 |
Дата онлайнової публікації | 2024-03-07 |
Чуйко Т.
Коли прийшла зима, а війна ще не пішла геть із нашого життя
м. Київ, Україна
Authors and responsible:
Чуйко Т.
Коли прийшла зима, а війна ще не пішла геть із нашого життя
Коли прийшла зима, а війна ще не пішла геть із нашого життя. Коли бракує сонця. Коли накривають емоції і думки про те, як же важко твоїм друзям і знайомим ТАМ. Коли треба не впасти у зневіру. Необхідно торкнутися світлого й справді вічного, перезавантажити почуття, настрій, згармонізувати внутрішній світ.
І таку можливість дає виставка "ПроЗимове" в Національному музеї Тараса Шевченка. Експонуються твори з музейної колекції, які поведуть вас у чистий, світлий, добрий зимовий світ.
Засніжений Київ і Київщина у творах Ю. Химича, біло-блакитна зимова седнівська казка Л. Задорожної, місячна морозна ніч І. Марчука, підсвічена снігами Шевченкова гора Є. Болдирєвої... За два дні - вихідні. Приходьте! Тут вам буде добре, цікаво й затишно. Усміхнетесь і впевнено скажете собі: "Переживемо!"
Коли прийшла зима, а війна ще не пішла геть із нашого життя
Authors and responsible:
Чуйко Т.
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2645 |
Дата онлайнової публікації | 2024-01-25 |
Дзеркало тижня
Полтавець Юрій Шаповал створив серію картин під назвою "Григорович"
м. Полтава, Полтавська обл.
Authors and responsible:
Дзеркало тижня
ПОЛТАВСЬКИЙ ХУДОЖНИК ЗОБРАЗИВ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА З АВТОМАТОМ В АТО
Юрій Шаповал малює Кобзаря у незвичайних образах.
Полтавець Юрій Шаповал створив серію картин під назвою "Григорович". Головним героєм серії став великий український поет Тарас Шевченко.
На одній з картин Шевченко робить селфи на айфон, на іншому полотні він з шинами та каністрою бензину їде автостопом до Москви, на третій - несе службу в зоні АТО, на четвертій - робить татуювання Володимиру Путіну.
Першою роботою в серії стала картина "Григорович проти". Шевченко зображений на ній як активний учасник Майдану. До речі, ця картина згодом з'явилася на поштовій марці, яку випустили представники української асоціації Нової Зеландії.
"Старий образ Тараса Шевченка - образ такої сільської напівграмотної людини в кожусі і шапці - нав'язувався комуністичною пропагандою. Але, якщо подивитись глибше біографію поета, то можна побачити, що він жива людина, а радості життя йому зовсім не чужі", - так Юрій Шаповал говорить про свої роботи.
Картини полтавського художника викликають неоднозначну реакцію у глядачів. Юрій зізнається, що через роботу, на якій зображені Шевченко і Путін, російські користувачі часто пишуть йому образи і погрози. Втім, далеко не всі українці позитивно сприймають портрети Кобзаря в індіанських пір'ях або з маленькою собачкою в руках.
"Використовуючи образ Шевченка я намагаюся зачепити актуальні теми, які хвилюють мене і суспільство. Багато нашіх співвітчизників дуже поверхнево мислять. У картинах є і гумор, і, звичайно, фантазія. Я приміряв на Тараса Григоровича різні образи. Наприклад, у мультфільмі про черепашок-ніндзя мені подобався мудрий вчитель-щур, і на його місці в моїй картині виявився Шевченко", - розповів ZN.UA Юрій Шаповал.
Картини Шаповала зберігаються в київському музеї Тараса Шевченка. Зараз у серії "Григорович" 12 робіт, але до наступної річниці народження українського поета митець планує створити ще 8 або 9 картин.
Полтавець Юрій Шаповал створив серію картин під назвою "Григорович"
Authors and responsible:
Дзеркало тижня
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2589 |
Дата онлайнової публікації | 2023-11-25 |
istpravda
Культ Тараса Шевченка і війна
м. Київ, Україна
Authors and responsible:
istpravda
24 грудня 1916 року на Румунському фронті від кількох пострілів у серце загинув юнкер російської армії Олександр. У його польовій сумці знайшли щоденник, лист до сестри і "Кобзар" Тараса Шевченка виданий 1912 року. На сторінках книжки залишилися сліди крові. 20 липня 2015 року розвідник Володимир Регеша знайшов у зруйнованому житловому будинку у селищі Піски під Донецьком домашню бібліотеку. Книжки належали комусь із місцевих мешканців. З усієї бібліотеки простреленим виявився тільки "Кобзар"
Культ Тараса Шевченка і війна
Authors and responsible:
istpravda
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2590 |
Дата онлайнової публікації | 2023-11-25 |
Юзич Юрій
ШЕВЧЕНКО, ПУШКІН, ХАРКІВ І МІХНОВСЬКИЙ. Історія про перший пам’ятник «Кобзарю» в світі, яку має знати кожен українець…
Authors and responsible:
Юзич Юрій
ШЕВЧЕНКО, ПУШКІН, ХАРКІВ І МІХНОВСЬКИЙ. Історія про перший пам’ятник «Кобзарю» в світі, яку має знати кожен українець…
ШЕВЧЕНКО, ПУШКІН, ХАРКІВ І МІХНОВСЬКИЙ. Історія про перший пам’ятник «Кобзарю» в світі, яку має знати кожен українець…
«Війна пам’ятників» в Україні розпочалась ще в 1900 році. У Харкові. В листопаді того року коштом родини Алчевських у місті встановлено бюст Шевченку. Роботи скульптора-художника Володимира Беклемішева, уродженця з околиць Бахмута. Того самого Бахмута!
То був не лише перший пам'ятник Кобзарю в Україні й світі. Ви не повірите, але це був взагалі перший пам’ятник в Харкові. Якщо не рахувати "монументу" у формі кам'яного стовпа-п'єдесталу на куті вулиці Університетської та Павлівської площі.
Шансів встановити Шевченка у публічному просторі не було. Окупаційна московська влада добре розуміла що це за символ. Тому бюст розташовано на приватній території – в саду садиби Алчевських, який виходив на Мироносницький перевулок (тепер вул. Жон Мироносиць, 13). В самому центрі міста. Преса повідомляла, що поставлено його "такъ что бюстъ будетъ виденъ съ улицы черезъ железную решетку сада".
На світлині - саме цей пам’ятник. А внизу під ним сидять два легендарні побратими-націоналісти: Левко Мацієвич та Микола Міхновський. Перший був визначним в царській росії авіатором. І коли він трагічно загинув, то на центральну вулицю Пітера (Невський проспект) масово вийшли мешканці столиці імперії. Тисячі пітерців прощали одного із творців українського націоналізму.
Після трагічної смерті Олексія Алчевського і багатьох подальших несправедливих судів, його родині довелося залишити свою садибу. Проте бюст Алчевські зберегли. А постамент (п'єдестал пам'ятнику), який був одним з перших зразків модерну у Харкові, демонтований – за однією із версій, відповідно до вказівки російського уряду.
Демонтувавши пам'ятник Шевченку, тодішня харківська влада організувала встановлення одразу трьох нових. Які маркували імперську ідентичність міста: Пушкіну (1904), Каразіну (1905) і Гоголю (1909).
Перший же пам'ятник – Пушкіну, за лічені тижні після відкриття підірвали члени підпільної Української Народної Партії, створеної вище згаданими Міхновським та Мацієвичем. Організатор підриву, згодом твердив: "Я був переконаний, що доки на Україні нема пам'ятника Шевченку — не сміє стояти інший пам'ятник".
Міхновський крок за кроком українізував індустріальний Харків. І вже на початку 1911 року, як гласний Харківської міської думи (читай – депутат міськради), вимагав: а) придбати для міського музею портрет Шевченка; б) назвати іменем Шевченка нову вулицю; в) створити "фонд імени Шевченка" для студентів-істориків; г) фінансово підтримати український відділ харківської громадської бібліотеки і надати йому ім'я Шевченка; д) "поставити в Харькові обеліск-колону з барельєфом Т. Г. Шевченка й оздобленням в українському стилю".
Міська управа розглянула запит і загалом задовольнила усі вище зазначені пункти. Зокрема, вирішила надати фінансування для облаштування Мироносицького скверу (опісля сквер Перемоги), "де буде поставлено пам'ятник-колону Т. Г. Шевченкові".
Тобто фактично Міхновський добився рішення про відновлення пам'ятника Кобзарю у тому ж місті, де його встановив Олексій Алчевський. Але уже не на приватній ділянці, а на громадській.
З невідомих причин рішення думи реалізувати не вийшло. Однак, харківські українці продовжували боротьбу. І вже у 1912 році ще один бюст Т. Шевченка, явно не без участі і наполегливості Міхновського, з'явився на будівлі новозбудованого Селянського дому в самісінькому центрі Харкова.
Обидва харківські бюсти Шевченка пережили дві світові війни та сучасні російські обстріли. Ці «привіти від Міхновського» й сьогодні можна побачити. Один на фасаді будинку БТІ Харкова (Павлівський майдан, 4). А бюст роботи Беклемішева – в Національнмоу музеї Шевченка у Києві. Правнучка Алчевського, того самого, сьогодні є очільницею Пласт - український скаутинг в Харкові та продовжує національну справу своєї легендарної родини.
ШЕВЧЕНКО, ПУШКІН, ХАРКІВ І МІХНОВСЬКИЙ. Історія про перший пам’ятник «Кобзарю» в світі, яку має знати кожен українець…
Authors and responsible:
Юзич Юрій
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2029 |
Дата онлайнової публікації | 2023-03-11 |
Степухін Іван
На відкритті виставки "ВЕЛИКА СІМКА 2.0"
м. Київ, Україна
Authors and responsible:
Степухін Іван
На открытии выставки "ВЕЛИКА СІМКА 2.0" в Національний музей Тараса Шевченка с организаторами экспозиции картин великих украинских художников.
На відкритті виставки "ВЕЛИКА СІМКА 2.0"
Authors and responsible:
Степухін Іван
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/1896 |
Дата онлайнової публікації | 2022-11-09 |
Костенко Василевська Катерина
Відкриття виставки Велика Сімка
м. Київ, Україна
Authors and responsible:
Костенко Василевська Катерина
Вчора в Національний музей Тараса Шевченка відбулось відкриття виставки ВЕЛИКА СІМКА
Скажу коротко - це має подивитись і відчути кожний, хто буде в Києві наступні 10 днів, так тільки до 13 листопада!
Вражаюче, виразно, потужно і елегантно!
Дякую @Julia Shylenko за запрошення
Дякую Богу, що я украінка!
#велика_сімка
#культура
#мистецтво
#ukraine
Відкриття виставки Велика Сімка
Authors and responsible:
Костенко Василевська Катерина
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/1893 |
Дата онлайнової публікації | 2022-11-08 |
Комельков Юрій
Національний проєкт «ВЕЛИКА СІМКА 2.0»
м. Київ, Україна
Authors and responsible:
Комельков Юрій
Монтую свій новий проект Національний проєкт «ВЕЛИКА СІМКА 2.0» в чудовому атріумі Національний музей Тараса Шевченка.
Це продовження мого проекту "Велика сімка", який був реалізований у 2021 р. Але суттєво змінений за час війни.
Публікую фото з головним експонатом - всесвітньовідомою розстріляною скульптурою Тараса Шевченка, яка стала символом знищення орками культури України. Її бачили в Бородянці майже всі лідери країн світу. Тепер у вас є така можливість!
З 4 по 13 листопада.
Із приємного. Знайшов однодумця і партнера Володимир Гавриш, дуже активного волонтера і громадського діяча. Він очолює волонтерский благодійний фонд "Сучасна Україна". Фонд став організатором міжнародного мистецького туру по 22 країнам світу. Тепер "ВЕЛІКУ СІМКУ 2.0" побачить весь світ.
P.S. В першому коментарі публікую посилання на подію з повною інформацією
Національний проєкт «ВЕЛИКА СІМКА 2.0»
Authors and responsible:
Комельков Юрій
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/1894 |
Дата онлайнової публікації | 2022-11-08 |
Саміт Книга
ВЕЛИКА СІМКА 2.0, Саміт Книга
м. Київ, Україна
Authors and responsible:
Саміт Книга
"ВЕЛИКА СІМКА 2.0"
На відкритті виставки "ВЕЛИКА СІМКА 2.0" до Національного музею Тараса Шевченка з організаторами експозиції картин великих українських художників.
Національний проект «ВЕЛИКА СІМКА 2.0» триватиме лише до 13 листопада.
ВЕЛИКА СІМКА 2.0, Саміт Книга
Authors and responsible:
Саміт Книга
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/1895 |
Дата онлайнової публікації | 2022-11-08 |
Про проєкт "Saving the original lifetime archive of the well-known Ukrainian poet, artist and thinker, T.H. Shevchenko" (EAP657)
Про проєкт: Saving the original lifetime archive of the well-known Ukrainian poet, artist and thinker, T.H. Shevchenko (EAP657) = Збереження оригінального прижиттєвого архіву відомого українського поета, художника і мислителя Т.Г. Шевченка
Цифровий архів створено у 2014 р. у рамках реалізації спільного проєкту Національного музею Тараса Шевченка і Британської бібліотеки "Архіви під загрозою".
Проєктний ресурс розміщений на веб-сайті Британської бібліотеки https://eap.bl.uk/project/EAP657, містить 7 тематичних розділів колекцій: 367 оцифрованих архівних документів та книг, наданих у зображеннях високій якості у захищених форматах TIFF.
Про проєкт "Saving the original lifetime archive of the well-known Ukrainian poet, artist and thinker, T.H. Shevchenko" (EAP657)
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/1288 |
Дата онлайнової публікації | 2022-04-07 |
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими.
Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий.
Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання,
отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі.
Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.