Шевченко Тарас Григорович
Тарас Шевченко. Портрет Ганни Закревської. 1843 (9-23 грудня)
1843 (9-23 грудня
с. Березова Рудка, Пирятинського повіту Полтавської губернії

Authors and responsible:
Шевченко Тарас Григорович

Шевченко Тарас Григорович
Портрет Платона Закревського
(9-23 грудня)
с. Березова Рудка, Пирятинського повіту Полтавської губернії

Authors and responsible:
Шевченко Тарас Григорович

Шевченко Т. Г.
Автопортрет
[Червень-липень, 1840 р.]
м. Санкт-Петербург, Російська імперія

Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Імператорська академія мистецтв

Шевченко Тарас Григорович (1814-1861 рр.)
Шевченко Т. Г. Автопортрет. 1840 р.
Перший олійний автопортрет Тараса Шевченка, виконаний у віці 26 років під час навчання в Імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі.

Шевченко Т. Г.
На пасіці

[Україна]

Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814-1861 рр.)
Шевченко Т. Г. На пасіці. 1843 р.
На картині автор відтворив один із характерних моментів сімейної злагоди: малі дітки принесли обід батькові, який працює за селом у лісі. Привітні личка малят, навіть така деталь, як віночок на голові старшої дівчинки, – все промовляє про радість зустрічі із татом.
Відчуття приязні, поваги й любові в родині художник підтвердив теплими тонами пейзажу, м'яким золотавим освітленням. Т. Г. Шевченко виявив свою особливу майстерність у передачі повітря: постаті й предмети наче розчиняються у розсіяному світлі, набуваючи розм'яклих, нечітких форм, прийом, що вдало передає атмосферу спекотного літнього полудня.

Шевченко Т.Г.
Марія. За поемою О.С. Пушкіна "Полтава"

[С.-Петербург]

Authors and responsible:
Шевченко Т.Г.

Шевченко Т.Г. Марія. За поемою О.С. Пушкіна "Полтава". 1840.[С.-Петербург].
Ліворуч унизу червоною аквареллю авторські дата і підпис: 1840. Шевченко. На звороті олівцем напис: T. Schevchenko. Подібний напис є на звороті малюнка "Циганка-ворожка". Зображено сповнену драматизмом сцену – мати прийшла просити дочку умовити гетьмана Мазепу врятувати її батька, Василя Кочубея, якого мали скарати на смерть. Малюнок міг готуватися для альманаху "Утренняя заря", який видавав В.А. Владиславлєв у 1839-1843 рр. Шевченко для цього видання тоді вже виконав дві акварельні копії з творів К.П. Брюллова – "Перерване побачення»" і "Сон бабусі та онуки". Ці твори Шевченка разом із творами інших художників – його сучасників, репродукованими в альманасі, зберігалися в альбомі В.А. Владиславлєва. Спираючись на повідомлення у пресі 1841 р. про підготовку малюнків до майбутнього видання творів О.С. Пушкіна, В.М. Яцюк висловив довільне припущення, що акварель призначалася як ілюстрація до цього видання. Окремі елементи інтер’єру та реквізиту використані також в акварелях «Жінка в ліжку», «Одаліска» та в ілюстрації до «Історії Суворова» - «Суворов у Людовіка XVIII». Вперше малюнок опубліковано І.Я. Айзенштоком із назвою «Марія». У літературі згадується з назвами: «Мотря Кочубей у палатах Мазепи»; «Сон Марії»; «Сцена из «Полтавы»». Місця зберігання: власність В.А. Владиславлєва; згодом – К.Т. Солдатьонкова; з 1901 – В.І. Солдатьонкова; 1925 – від Н.Г. Солдатьонкової надійшов до ДМОМП; згодом – до Всеросійського музею О.С. Пушкіна (Санкт-Петербург); з 1948 – ДМШ.