На малюнку - інтер'єр просторої кімнати царя Македонії Александра Македонського, в якій троє вікон із овальними прорізами, між ними - колони. Біля середнього вікна на постаменті - статуя легіонера. По центру, у глибині, на подіумі стоїть ліжко з високою спинкою. На ліжку зображено хворого Александра Македонського, який одержавши записку з повідомленням про намір лікаря Філіппа отруїти його, не повірив цьому і, передавши записку Філіппові, випив його ліки. Над ліжком зі стелі спадає бордово-рожеве знамено з китицями. У правій руці Александра - чаша, лівою тримається за бильце ліжка, водночас підтримуючи на ногах біле покривало. Пильним поглядом він звернений до лисого чоловіка з бородою у синьо-блакитній накидці, що читає посеред кімнати сувій паперу. За його спиною у зеленій накидці стоїть воїн. Тут же, праворуч, від глядача, стоять двоє чоловіків, з оголеними торсами. Один із них виливає воду з амфори у великий чан, за ним - другий з амфорою на плечі. Ліворуч від Александра, в ногах, біля ліжка, спиною до глядача, стоїть чоловік у синій накидці, правою рукою вказує на читця. Ліворуч стоїть озброєний воїн. Сюжет 1830 р. був рекомендований Академією мистецтв для конкурсу на золоту медаль. Історичним джерелом при створені Шевченком малюнка могла бути книжка Квінта Курція "История об Александре Македонском", видана в Росії в кількох перекладах. У 1835-37 рр., оволодіваючи технікою побудови багатофігурної композиції, Т. Шевченко почав компонувати сюжетні малюнки на історичні теми. Вперше прокоментовано в 1932 р. О.П. Новицьким. Вперше малюнок згадано в 1886 р. з помилковою назвою "Смерть Сократа". Починаючи з 1911 р. його зміст пов'язується з епізодом із життя Александра Македонського.