Сластіон О.Г. (Сластьон), А.Сластьонов, (псевдоніми – С.Сластьон, Гончар, Опішнянський гончар) народився у м. Бердянську, тепер – Запорізької обл.—український художник, живописець і графік, архітектор, етнограф, дослідник малярської спадщини Т.Шевченка, колекціонер, збирач шевченкіани, педагог і громадсько-культурний діяч. Навчався у петербурзькій Академії мистецтв (1874 – 1882 рр., викладачі – І.Крамськой, П.Чистяков), закінчив її зі званням класного художника ІІІ ступеня. Багато мандрував Україною, змальовуючи краєвиди Чернігівщини, Волині, Полтавщини, Наддніпрянщини, Причорномор’я, сільські типажі в народному вбранні, притаманному для певної місцевості, предмети селянського побуту, пам’ятки старовини. Протягом 1875 – 1928 рр. створив серію портретів українських кобзарів. Один із перших (разом з Ф.Колессою) записав на фонограф українські народні думи. У 1880-х – 1890-х рр. подорожував Центральною і Лівобережною Україною, разом з Д.Яворницьким побував на Запоріжжі, працював над літографіями до альбому "Старовина українська і запорізька" (480 примірників втрачено у 1895 р. під час повені у Петербурзі; єдиний уцілілий примірник зберігається в Харківському Художньому музеї). Під час навчання в Академії мистецтв потоваришував із земляками – майбутніми українськими художниками П.Мартиновичем, С.Васильківським, К.Костанді, М.Самокишем. 

    Від М.Лисенка, який прибув у 1875 р. до Петербурга з метою організації серії слов’янських етнографічних концертів, отримав двотомник празького безцензурного видання "Кобзаря" 1876 р. і з П.Мартиновичем читав заборонені твори Т.Шевченка. 

    О.Сластіон – один з перших ілюстраторів поетичних творів Т.Шевченка. Найпершою виконав у 1877 р. ілюстрацію до Шевченкової поеми "Невольник", у 1910 – 1911 рр. працював над ілюстраціями до поезій Т.Шевченка з метою видати малий ілюстрований "Кобзар" і зробив їх близько 100, у 1884р., 1905р, 1925р. виконав 15 графічних ілюстрацій до поеми "Катерина", у 1883 – 1885рр. створив цикл ілюстрацій до поеми "Гайдамаки" (папір, туш, акварель, білило). За свідченням самого художника, ще за багато років перед виданням "Гайдамаків" зі своїми ілюстраціями, він присвячував себе ілюструванню "Кобзаря", мав намір "вміщувати в руських журналах окремі величенькі рисунки на якусь із поем Т.Шевченка, і коли таких рисунків набереться доволі, тоді… видати їх окремо". Книга "Шевченко Т. Кобзарь. Гайдамаки» з ілюстраціями О.Сластіона з’явилася так: ілюстрації були віддруковані віденською фірмою "Ангерер і Гешль"  наприкінці 1885 р., а текст українською і російською (в перекладі М.В.Гербеля) – в Петербурзі. Поему "Гамалія" О.Сластіон ілюстрував у 1888р., 1897 р. Протягом 1929 – 1933рр. О.Сластіон передав понад 270 експонатів своєї шевченкіани до ІТШ в Харкові, нині ця колекція – в НМТШ. Вона поповнювалася у 1977 р., 1983 р, 1986 р.  

    Автор ілюстрацій до історичних праць Д.Яворницького, літературних творів члена Української громади Петербурга, Шевченкового друга Д.Мордовця (Мордовцева), М.Коцюбинського.    

    Із 1900 р. мешкав у Миргороді, викладав у місцевій Художньо-промисловій школі ім. М.Гоголя у1900 – 1928 рр.(із 1921 р.—це Художньо-керамічний технікум). У 1920-х рр. заснував у Миргороді Науковий і художньо-промисловий музей (нині краєзнавчий), першу селянську капелу бандуристів ім.Т.Шевченка та капелу бандуристів ім.І.Франка. Член Наукового товариства ім.Т.Шевченка у Львові (з 1893 р.), Полтавської вченої архівної комісії (з 1905 р.), Українського наукового товариства в Києві (з 1908 р.).

    З 1929 р. працював над серією малюнків шевченківських місць на Миргородщині, що залишилася незавершеною: художник помер 24 вересня 1933 р. у Миргороді, де і похований.