Виставка “Катерина Білокур. Квіти на блакитному”, 6.12.2024 р. – 31.12.2025 р.
| Назва: | Виставка “Катерина Білокур. Квіти на блакитному”, 6.12.2024 р. – 31.12.2025 р. |
| Створювач: | Національний музей Тараса Шевченка |
| Дата створення: | 2024-12-21 |
| Ідентифікатор: | https://collection.museumshevchenko.org.ua/collections/64 |
| Права на депозитарій (фонд, колекцію): | Національний музей Тараса Шевченка |
| Об'єктів: | 9 |
| Дата оновлення: | 2024-12-21 |
| Дата публікації: | 2024-12-21 |
"Як узяла я того «Кобзаря» в руки, як глянула на ті чарівні малюнки, як прочитала ті вірші дорогі і прозу (там же він і про художників пише!)... І я мов зрочилась!.. От як засіло мені в голову те велике слово художник! І як його вдіяти, і що б вдіяти, щоб носити заслужено те велике слово?!" Катерина Білокур народилася 7 грудня 1900 року в селі Богданівка (нині Яготинський район, Київщина). До мрії — стати професійною художницею, висловленої в цитованому вище листі, йшла довго і шлях цей не був легким. Через спротив рідних вона не змогла здобути фахової освіти. Але й це не спинило майбутню художницю. Коли було особливо важко, Катерина Білокур зверталася у внутрішньому діалозі до Тараса Шевченка. Навіть здійснила паломництво на його могилу. Шевченко був для Білокур прикладом, адже попри далеко не найкращі стартові умови не покинув мрії малювати і став професійним художником. До дня народження художниці в Національному музеї Тараса Шевченка розпочав роботу проєкт “Катерина Білокур. Квіти на блакитному”. Крім однойменної картини, в залі можна побачити графіку Шевченка, яка дає уявлення про рослинність Центральної Азії. Саме там у другій половині 1850-х художник відбував заслання.
2024
Автор: Національний музей Тараса Шевченка
Опубліковано: 2024-12-22
"Як узяла я того «Кобзаря» в руки, як глянула на ті чарівні малюнки, як прочитала ті вірші дорогі і прозу (там же він і про художників пише!)... І я мов зрочилась!.. От як засіло мені в голову те велике слово художник! І як його вдіяти, і що б вдіяти, щоб носити заслужено те велике слово?!" Катерина Білокур народилася 7 грудня 1900 року в селі Богданівка (нині Яготинський район, Київщина). До мрії — стати професійною художницею, висловленої в цитованому вище листі, йшла довго і шлях цей не був легким. Через спротив рідних вона не змогла здобути фахової освіти. Але й це не спинило майбутню художницю. Коли було особливо важко, Катерина Білокур зверталася у внутрішньому діалозі до Тараса Шевченка. Навіть здійснила паломництво на його могилу. Шевченко був для Білокур прикладом, адже попри далеко не найкращі стартові умови не покинув мрії малювати і став професійним художником. До дня народження художниці в Національному музеї Тараса Шевченка розпочав роботу проєкт “Катерина Білокур. Квіти на блакитному”. Крім однойменної картини, в залі можна побачити графіку Шевченка, яка дає уявлення про рослинність Центральної Азії. Саме там у другій половині 1850-х художник відбував заслання.
2024
Автор: Національний музей Тараса Шевченка
Опубліковано: 2024-12-22
"Як узяла я того «Кобзаря» в руки, як глянула на ті чарівні малюнки, як прочитала ті вірші дорогі і прозу (там же він і про художників пише!)... І я мов зрочилась!.. От як засіло мені в голову те велике слово художник! І як його вдіяти, і що б вдіяти, щоб носити заслужено те велике слово?!" Катерина Білокур народилася 7 грудня 1900 року в селі Богданівка (нині Яготинський район, Київщина). До мрії — стати професійною художницею, висловленої в цитованому вище листі, йшла довго і шлях цей не був легким. Через спротив рідних вона не змогла здобути фахової освіти. Але й це не спинило майбутню художницю. Коли було особливо важко, Катерина Білокур зверталася у внутрішньому діалозі до Тараса Шевченка. Навіть здійснила паломництво на його могилу. Шевченко був для Білокур прикладом, адже попри далеко не найкращі стартові умови не покинув мрії малювати і став професійним художником. До дня народження художниці в Національному музеї Тараса Шевченка розпочав роботу проєкт “Катерина Білокур. Квіти на блакитному”. Крім однойменної картини, в залі можна побачити графіку Шевченка, яка дає уявлення про рослинність Центральної Азії. Саме там у другій половині 1850-х художник відбував заслання.
2024
Автор: Національний музей Тараса Шевченка
Опубліковано: 2024-12-22
Національний музей Тараса Шевченка
... Коли було особливо важко, Катерина Білокур зверталася у внутрішньому діалозі до Тараса Шевченка. ...
м. Київ, Україна
Автори та відповідальні:
Національний музей Тараса Шевченка
"Як узяла я того «Кобзаря» в руки, як глянула на ті чарівні малюнки, як прочитала ті вірші дорогі і прозу (там же він і про художників пише!)... І я мов зрочилась!.. От як засіло мені в голову те велике слово художник! І як його вдіяти, і що б вдіяти, щоб носити заслужено те велике слово?!"
Катерина Білокур народилася 7 грудня 1900 року в селі Богданівка (нині Яготинський район, Київщина). До мрії — стати професійною художницею, висловленої в цитованому вище листі, йшла довго і шлях цей не був легким.
Через спротив рідних вона не змогла здобути фахової освіти. Але й це не спинило майбутню художницю. Коли було особливо важко, Катерина Білокур зверталася у внутрішньому діалозі до Тараса Шевченка. Навіть здійснила паломництво на його могилу. Шевченко був для Білокур прикладом, адже попри далеко не найкращі стартові умови не покинув мрії малювати і став професійним художником.
До дня народження художниці в Національному музеї Тараса Шевченка розпочав роботу проєкт “Катерина Білокур. Квіти на блакитному”. Крім однойменної картини, в залі можна побачити графіку Шевченка, яка дає уявлення про рослинність Центральної Азії. Саме там у другій половині 1850-х художник відбував заслання.
... Коли було особливо важко, Катерина Білокур зверталася у внутрішньому діалозі до Тараса Шевченка. ...
Автори та відповідальні:
Національний музей Тараса Шевченка
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/3038 |
| Дата онлайнової публікації | 2024-12-22 |
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими.
Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий.
Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання,
отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі.
Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.