Автор або виробник |
Пономаренко О.Б. |
Назва | Персональна виставка живопису і килимарства Ельдара Гаджиєва в Національному музеї Тараса Шевченка |
Походження | 2022, січень - лютий 2022, м. Київ |
Класифікація | Публікації |
Склад / Комплект | Частин / аркушів / складових: 0 |
Мова тексту | укр |
Анотація | У статті розглянуто живопис і килимарство видатного азербайджанського художника Ельдара Гаджиєва, зокрема, авторські роботи з його персональної виставки, яка експонувалася в НМТШ у грудні січні 2022 року. Відвідувачі виставки мали можливість через живопис ознайомитися зі стародавніми звичаями азербайджанського народу, а саме: святкуванням Наврузу (Нового Року), танцем килимів, дізнатися про народні танці молоді, особливості побутових занять місцевих дівчат і жінок (збирання апельсинів, інжиру, ходіння з глеками по воду, птахівництво). Сюжети представлених на виставці килимів мають витоки у творчості всесвітньо відомого середньовічного поета Нізамі, котрий народився на території сучасного Азербайджану і писав перською мовою. До п'ятериці ліро-епічних творів Нізамі увійшли поеми "Іскандер-наме" та "Сім красунь", за мотивами яких були створені окремі килими Гаджиєва. У статті на основі представлених картин і килимів простежено азербайджанську народну символіку чисел 7 і 4, пов'язану з космогонічними уявленнями і релігійними поглядами давнини, що мають витоки в зороастризмі та ісламі. Символіка сімки і четвірки виразно проглядає у живописі та килимарстві Гаджиєва, котрий у власній творчості дотримується ритмічних закономірностей рідного народно-декоративного мистецтва. Ознайомлення з першотвором килима "Сім красунь" – однойменною поемою Нізамі, порівняння літературного взірця з авторською роботою Е. Гаджиєва – дасть шевченкознавцям новий ключ до розуміння мотиву поеми "Марія" Т. Шевченка (епізод із козеням перед Благою Вістю Народження Христа). Досліджено світоглядно-міфологічну основу повсякденних занять азербайджанського народу, яка виявляється у творчості Гаджиєва мимоволі: це образи-символи птахів-деміургів та прадерева у їхніх конкретних варіантах. У роботі над статтею враховані консультації Е. Гаджиєва та відповіді художника на мої запитання. |
Теми | Живопис і килимарство Ельдара Гаджиєва |
Території, міста | м. Баку, Азербайджан. м. Праиж, Франція. м. Дубаї, Об'єднані Арабські Ємірати (ОАЄ) |
Особи, пов’язані з музейним предметом | Пономаренко Олеся Борисівна. Гаджиєв Ельдар |
Тип контента | Текст |
Медіа-типи/формати | multipart |
Обсяг ресурсу | application/pdf (1 files : 1.67 Mb) |
Додаткові формати | image/jpeg (13 files : 15.44 Mb) - фото оригіналу |
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/1014 |
Дата онлайнової публікації | 2022-01-18 |
Виробництво, зберігання |
автор : Пономаренко О.Б. |
На депозитарій | Національний музей Тараса Шевченка |
На ресурс | Національний музей Тараса Шевченка |
На метадані | Національний музей Тараса Шевченка |
Належність до цифрових колекцій |
Наукова діяльність: цифровий архів публікацій, презентацій, інформаційних і методичних матеріалів |
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими. Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий. Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання, отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі. Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.
Lorem Ipsum - це текст-"риба", що використовується в друкарстві та дизайні. Lorem Ipsum є, фактично, стандартною "рибою" аж з XVI сторіччя, коли невідомий друкар взяв шрифтову гранку та склав на ній підбірку зразків шрифтів. "Риба" не тільки успішно пережила п'ять століть, але й прижилася в електронному верстуванні, залишаючись по суті незмінною. Вона популяризувалась в 60-их роках минулого сторіччя завдяки виданню зразків шрифтів Letraset, які містили уривки з Lorem Ipsum, і вдруге - нещодавно завдяки програмам комп'ютерного верстування на кшталт Aldus Pagemaker, які використовували різні версії Lorem Ipsum.
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими.
Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий.
Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання,
отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі.
Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.