ШЕВЧЕНКО, ПУШКІН, ХАРКІВ І МІХНОВСЬКИЙ. Історія про перший пам’ятник «Кобзарю» в світі, яку має знати кожен українець…

ШЕВЧЕНКО, ПУШКІН, ХАРКІВ І МІХНОВСЬКИЙ. Історія про перший пам’ятник «Кобзарю» в світі, яку має знати кожен українець… «Війна пам’ятників» в Україні розпочалась ще в 1900 році. У Харкові. В листопаді того року коштом родини Алчевських у місті встановлено бюст Шевченку. Роботи скульптора-художника Володимира Беклемішева, уродженця з околиць Бахмута. Того самого Бахмута! То був не лише перший пам'ятник Кобзарю в Україні й світі. Ви не повірите, але це був взагалі перший пам’ятник в Харкові. Якщо не рахувати "монументу" у формі кам'яного стовпа-п'єдесталу на куті вулиці Університетської та Павлівської площі. Шансів встановити Шевченка у публічному просторі не було. Окупаційна московська влада добре розуміла що це за символ. Тому бюст розташовано на приватній території – в саду садиби Алчевських, який виходив на Мироносницький перевулок (тепер вул. Жон Мироносиць, 13). В самому центрі міста. Преса повідомляла, що поставлено його "такъ что бюстъ будетъ виденъ съ улицы черезъ железную решетку сада". На світлині - саме цей пам’ятник. А внизу під ним сидять два легендарні побратими-націоналісти: Левко Мацієвич та Микола Міхновський. Перший був визначним в царській росії авіатором. І коли він трагічно загинув, то на центральну вулицю Пітера (Невський проспект) масово вийшли мешканці столиці імперії. Тисячі пітерців прощали одного із творців українського націоналізму. Після трагічної смерті Олексія Алчевського і багатьох подальших несправедливих судів, його родині довелося залишити свою садибу. Проте бюст Алчевські зберегли. А постамент (п'єдестал пам'ятнику), який був одним з перших зразків модерну у Харкові, демонтований – за однією із версій, відповідно до вказівки російського уряду. Демонтувавши пам'ятник Шевченку, тодішня харківська влада організувала встановлення одразу трьох нових. Які маркували імперську ідентичність міста: Пушкіну (1904), Каразіну (1905) і Гоголю (1909). Перший же пам'ятник – Пушкіну, за лічені тижні після відкриття підірвали члени підпільної Української Народної Партії, створеної вище згаданими Міхновським та Мацієвичем. Організатор підриву, згодом твердив: "Я був переконаний, що доки на Україні нема пам'ятника Шевченку — не сміє стояти інший пам'ятник". Міхновський крок за кроком українізував індустріальний Харків. І вже на початку 1911 року, як гласний Харківської міської думи (читай – депутат міськради), вимагав: а) придбати для міського музею портрет Шевченка; б) назвати іменем Шевченка нову вулицю; в) створити "фонд імени Шевченка" для студентів-істориків; г) фінансово підтримати український відділ харківської громадської бібліотеки і надати йому ім'я Шевченка; д) "поставити в Харькові обеліск-колону з барельєфом Т. Г. Шевченка й оздобленням в українському стилю". Міська управа розглянула запит і загалом задовольнила усі вище зазначені пункти. Зокрема, вирішила надати фінансування для облаштування Мироносицького скверу (опісля сквер Перемоги), "де буде поставлено пам'ятник-колону Т. Г. Шевченкові". Тобто фактично Міхновський добився рішення про відновлення пам'ятника Кобзарю у тому ж місті, де його встановив Олексій Алчевський. Але уже не на приватній ділянці, а на громадській. З невідомих причин рішення думи реалізувати не вийшло. Однак, харківські українці продовжували боротьбу. І вже у 1912 році ще один бюст Т. Шевченка, явно не без участі і наполегливості Міхновського, з'явився на будівлі новозбудованого Селянського дому в самісінькому центрі Харкова. Обидва харківські бюсти Шевченка пережили дві світові війни та сучасні російські обстріли. Ці «привіти від Міхновського» й сьогодні можна побачити. Один на фасаді будинку БТІ Харкова (Павлівський майдан, 4). А бюст роботи Беклемішева – в Національнмоу музеї Шевченка у Києві. Правнучка Алчевського, того самого, сьогодні є очільницею Пласт - український скаутинг в Харкові та продовжує національну справу своєї легендарної родини.

Автор або виробник	Юзич Юрій
Назва	ШЕВЧЕНКО, ПУШКІН, ХАРКІВ І МІХНОВСЬКИЙ. Історія про перший пам’ятник «Кобзарю» в світі, яку має знати кожен українець…
Походження	2023
Музей, фонд	Національний музей Тараса Шевченка
Класифікація	Публікації

Склад / Комплект

Частин / аркушів / складових: 0

Мова тексту

Українська

Особи, пов’язані з музейним предметом

Юзич Юрій

Тип контента	Інтернет-ресурс
Медіа-типи/формати	image/jpeg
Обсяг ресурсу	(1 files : 0 Mb)
Додаткові формати	image/jpeg (2 files : 1 Mb) - фото оригіналу
Позначення типу ресурсу	Електронні графічні дані
Примітки про ресурс	Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана
URL сторінки з описом	https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2029
Дата онлайнової публікації	2023-03-11

На предмет	Юзич Юрій
На депозитарій	Національний музей Тараса Шевченка
На ресурс	Національний музей Тараса Шевченка
На метадані	Національний музей Тараса Шевченка

	інтерфейс
	контент

Належність до цифрових колекцій	Пам'ятники Тарасу Шевченку
Інтернет ресурси і публікації	ШЕВЧЕНКО, ПУШКІН, ХАРКІВ І МІХНОВСЬКИЙ. Історія про перший пам’ятник «Кобзарю» в світі, яку має знати кожен українець…