Автор або виробник |
Науково-дослідний інститут Т. Г. Шевченка |
Назва | Інститут Т. Г. Шевченка. Акти вступу експонатів за 1930 р. (01.VІІ.1928 – 27.ХІІ.1930) |
Частина / Номер | 1928: Частина 3 (Листи 159-203) |
Походження | 1928, [01.07.1928 – 27.12.1930], м. Харків, УРСР (нині – Україна) |
Музей, фонд |
Національний музей Тараса Шевченка |
Класифікація | Писемні пам'ятки |
Склад / Комплект | Частин / аркушів / складових: 49 |
Мова тексту | Українська |
Анотація | Третя частина зшитку документів щодо формування фондів музейного відділу та відділу рукописів Науково-дослідного інституту Т. Шевченка (1928-1930 рр.) Зшиток містить акти прийому на постійне зберігання, акти прийому на тимчасове зберігання, листи, подяки, накладні, заяви за період 02.01.1929 р. по 17.12.1930 р. Документи зшиті у зворотному порядку номерів, у зворотній хронології дат. |
Теми | Формування фондового зібрання Національного музею Тараса Шевченка. Розвиток музейної справи в Україні |
Періоди і дати | ХХ ст.. ХІХ ст. |
Території, міста | с. Нью-Йорк, Бахмутський повіт, УРСР (нині – смт. Нью-Йорк, Донецька область, Україна). м. Луганськ, УРСР (нині – Україна). м. Харків, УРСР (нині – Україна). м. Лубни, Полтавська обл., УРСР (нині – Україна). м. Миргород, Полтавська обл., УРСР (нині – Україна). м. Лебедин, Сумська обл., УРСР (нині – Україна) |
Особи, пов’язані з музейним предметом | Шевченко Тарас Григорович (1814-1861). Стефанович Михайло Павлович (1898-1970). Биковець Михайло Миколайович (1894-1937). Єрофеїв Іван Федорович (1882–1953). Коряк Володимир Дмитрович (1889-1937). Кушніренко Георгій Анатолійович (1900-2000). Лук'янович Олександр Андрійович (1803-1879). Брюллов Карл Павлович (1799-1852). Бруні Федір Антонович (1799-1875). Толстой Федір Петрович (1783-1873). Шульга Іван Миколайович (1889-1956). Данилевський Григорій Петрович (1829-1890). Білецький Олександр Іванович (1884-1961). Свидницький Анатолій Патрикійович (1834-1871). Пилипенко Сергій Володимирович (1891-1934). Сластіон Опанас Георгійович (1855-1933). Багалій Дмитро Іванович (1857-1932). Омельченко Василь Дмитрович (1884-1942). Куліш Пантелеймон Олександрович (1819-1897). Каменецький Данило Семенович (1830-1880). Гулак-Артемовський Семен Степанович (1813-1873). Нечуй-Левицький Іван Семенович (1838-1918). Квітка-Основ'яненко Григорій Федорович (1778-1843). Коцюбинський Михайло Михайлович (1864-1913). Потапенко В'ячеслав Опанасович (1863-1937) |
Організації, пов’язані з музейним предметом | Науково-дослідний інститут Т. Г. Шевченка (ІТШ) (м. Харків, УРСР). Державне видавництво УРСР. Миргородський соціально-краєзнавчий музей. Літературно-мистецький журнал "Плуг". Щомісячний художньо-літературний журнал-альманах "Літературний ярмарок |
Тип контента | Зображення |
Медіа-типи/формати | image/jpeg |
Обсяг ресурсу |
49 files : 26.16 Mb |
Додаткові формати | image/jpeg (7 files : 11.95 Mb) - фото оригіналу |
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL оцифрованого об’єкту | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/visu/434 |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/434 |
Дата онлайнової публікації | 2021-11-16 |
На предмет | Національний музей Тараса Шевченка |
На депозитарій | Національний музей Тараса Шевченка |
На ресурс | Національний музей Тараса Шевченка |
На метадані | Національний музей Тараса Шевченка |
Належність до цифрових колекцій |
Цифровий архів історичної облікової документації установ, що збирали Шевченкіану (1896-1949 рр.) |
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими. Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий. Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання, отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі. Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.
Lorem Ipsum - це текст-"риба", що використовується в друкарстві та дизайні. Lorem Ipsum є, фактично, стандартною "рибою" аж з XVI сторіччя, коли невідомий друкар взяв шрифтову гранку та склав на ній підбірку зразків шрифтів. "Риба" не тільки успішно пережила п'ять століть, але й прижилася в електронному верстуванні, залишаючись по суті незмінною. Вона популяризувалась в 60-их роках минулого сторіччя завдяки виданню зразків шрифтів Letraset, які містили уривки з Lorem Ipsum, і вдруге - нещодавно завдяки програмам комп'ютерного верстування на кшталт Aldus Pagemaker, які використовували різні версії Lorem Ipsum.
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими.
Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий.
Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання,
отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі.
Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.