Рідкісні книги та унікальні видання
| Назва: | Рідкісні книги та унікальні видання |
| Створювач: | Національний музей Тараса Шевченка |
| Дата створення: | 2025-08-02 |
| Ідентифікатор: | https://collection.museumshevchenko.org.ua/collections/72 |
| Права на депозитарій (фонд, колекцію): | Національний музей Тараса Шевченка |
| Об'єктів: | 110 |
| Дата оновлення: | 2025-11-25 |
| Дата публікації: | 2025-08-03 |
“Основа” (“Основа, южно-русскій литературно - ученый вѣстникъ”) – перший український літературно - науковий щомісячний журнал. Редактор В. Білозерський. Помічник головного редактора й відповідальний секретар О. Кістяківський, організаційно - господарські справи вів Д. Каменецький. Тираж 1000 прим. (за ін. даними – 2000). Видавався в Петербурзі з січня 1861 до жовтня 1862 рр. українською та російською мовами. Друкувався в типографії П. Куліша. Фінансову базу (20 000 руб.) забезпечив родич Білозерського (дядько його дружини) поміщик М. Катенін.
Основними співробітниками видання були члени петербурзької української громади, сформованої після повернення кирило–мефодіївців із заслання. Метою “Основи” було сприяння розвиткові національного руху й самопізнання, провідною – теза про права українців на умови для свого подальшого розвитку. Ця програма визначила характер статей і розвідок з історії України, етнографії, географії, фольклору, матеріалів на мовні й освітні теми та значну частину літературно – художнього й критичного відділів. Заради ширшого представлення тогочасної публіцистики частина матеріалів подавалася російською мовою.
Ініціатор видання, автор назви, програми й найактивніший співробітник – П. Куліш, співзасновник і провідний автор – М. Костомаров. Т. Шевченко взяв участь у започаткуванні “Основи” і встиг передати автографи поезій періоду заслання, публікація яких продовжувалася в кожному номері після його смерті. В “Основі” вперше опубліковано понад 70 віршів, а також щоденник (зі значними скороченнями) й деякі листи Т. Шевченка, статті й спогади про нього. Журнал став одним із центрів українського літературного процесу своєї доби. В ньому надруковано твори понад сорока українських письменників – поетів, прозаїків, драматургів.
Обстоюючи національну програму й свободу літературного слова, “Основа” вимушено полемізувала з шовіністичними виданнями щодо самого факту існування українського народу, його мови й літератури. Водночас усю її короткотривалу діяльність супроводжували як внутрішні суперечки навколо змісту, мети та двомовності видання, так і критика з боку частини передплатників, яким програма здалася занадто радикальною. Це викликало фінансові проблеми, а через наступ цензури в умовах підготовки Валуєвського циркуляру дозвіл на реорганізацію журналу отримати не вдалося. В історію української журналістики “Основа” увійшла як визначне явище громадсько – політичного й літературного життя к. 1850-х – поч. 1860 –х рр. ХІХ ст.
1861: Март
м. Санкт-Петербург, Російська імперія
Опубліковано: 2023-08-03
“Основа” (“Основа, южно-русскій литературно - ученый вѣстникъ”) – перший український літературно - науковий щомісячний журнал. Редактор В. Білозерський. Помічник головного редактора й відповідальний секретар О. Кістяківський, організаційно - господарські справи вів Д. Каменецький. Тираж 1000 прим. (за ін. даними – 2000). Видавався в Петербурзі з січня 1861 до жовтня 1862 рр. українською та російською мовами. Друкувався в типографії П. Куліша. Фінансову базу (20 000 руб.) забезпечив родич Білозерського (дядько його дружини) поміщик М. Катенін.
Основними співробітниками видання були члени петербурзької української громади, сформованої після повернення кирило–мефодіївців із заслання. Метою “Основи” було сприяння розвиткові національного руху й самопізнання, провідною – теза про права українців на умови для свого подальшого розвитку. Ця програма визначила характер статей і розвідок з історії України, етнографії, географії, фольклору, матеріалів на мовні й освітні теми та значну частину літературно – художнього й критичного відділів. Заради ширшого представлення тогочасної публіцистики частина матеріалів подавалася російською мовою.
Ініціатор видання, автор назви, програми й найактивніший співробітник – П. Куліш, співзасновник і провідний автор – М. Костомаров. Т. Шевченко взяв участь у започаткуванні “Основи” і встиг передати автографи поезій періоду заслання, публікація яких продовжувалася в кожному номері після його смерті. В “Основі” вперше опубліковано понад 70 віршів, а також щоденник (зі значними скороченнями) й деякі листи Т. Шевченка, статті й спогади про нього. Журнал став одним із центрів українського літературного процесу своєї доби. В ньому надруковано твори понад сорока українських письменників – поетів, прозаїків, драматургів.
Обстоюючи національну програму й свободу літературного слова, “Основа” вимушено полемізувала з шовіністичними виданнями щодо самого факту існування українського народу, його мови й літератури. Водночас усю її короткотривалу діяльність супроводжували як внутрішні суперечки навколо змісту, мети та двомовності видання, так і критика з боку частини передплатників, яким програма здалася занадто радикальною. Це викликало фінансові проблеми, а через наступ цензури в умовах підготовки Валуєвського циркуляру дозвіл на реорганізацію журналу отримати не вдалося. В історію української журналістики “Основа” увійшла як визначне явище громадсько – політичного й літературного життя к. 1850-х – поч. 1860 –х рр. ХІХ ст.
1861: Март
м. Санкт-Петербург, Російська імперія
Опубліковано: 2023-08-03
“Основа” (“Основа, южно-русскій литературно - ученый вѣстникъ”) – перший український літературно - науковий щомісячний журнал. Редактор В. Білозерський. Помічник головного редактора й відповідальний секретар О. Кістяківський, організаційно - господарські справи вів Д. Каменецький. Тираж 1000 прим. (за ін. даними – 2000). Видавався в Петербурзі з січня 1861 до жовтня 1862 рр. українською та російською мовами. Друкувався в типографії П. Куліша. Фінансову базу (20 000 руб.) забезпечив родич Білозерського (дядько його дружини) поміщик М. Катенін.
Основними співробітниками видання були члени петербурзької української громади, сформованої після повернення кирило–мефодіївців із заслання. Метою “Основи” було сприяння розвиткові національного руху й самопізнання, провідною – теза про права українців на умови для свого подальшого розвитку. Ця програма визначила характер статей і розвідок з історії України, етнографії, географії, фольклору, матеріалів на мовні й освітні теми та значну частину літературно – художнього й критичного відділів. Заради ширшого представлення тогочасної публіцистики частина матеріалів подавалася російською мовою.
Ініціатор видання, автор назви, програми й найактивніший співробітник – П. Куліш, співзасновник і провідний автор – М. Костомаров. Т. Шевченко взяв участь у започаткуванні “Основи” і встиг передати автографи поезій періоду заслання, публікація яких продовжувалася в кожному номері після його смерті. В “Основі” вперше опубліковано понад 70 віршів, а також щоденник (зі значними скороченнями) й деякі листи Т. Шевченка, статті й спогади про нього. Журнал став одним із центрів українського літературного процесу своєї доби. В ньому надруковано твори понад сорока українських письменників – поетів, прозаїків, драматургів.
Обстоюючи національну програму й свободу літературного слова, “Основа” вимушено полемізувала з шовіністичними виданнями щодо самого факту існування українського народу, його мови й літератури. Водночас усю її короткотривалу діяльність супроводжували як внутрішні суперечки навколо змісту, мети та двомовності видання, так і критика з боку частини передплатників, яким програма здалася занадто радикальною. Це викликало фінансові проблеми, а через наступ цензури в умовах підготовки Валуєвського циркуляру дозвіл на реорганізацію журналу отримати не вдалося. В історію української журналістики “Основа” увійшла як визначне явище громадсько – політичного й літературного життя к. 1850-х – поч. 1860 –х рр. ХІХ ст.
1861: Март
м. Санкт-Петербург, Російська імперія
Опубліковано: 2023-08-03
Основа : южно-русскій литературно-ученый вѣстникъ
м. Санкт-Петербург, Російська імперія
Основа. Южно-русский литературно-ученый вестник. — Петербургъ, 1861, мартъ (Въ типографіи П. А. Кулиша). — 219 с.
“Основа” (“Основа, южно-русскій литературно - ученый вѣстникъ”) – перший український літературно - науковий щомісячний журнал. Редактор В. Білозерський. Помічник головного редактора й відповідальний секретар О. Кістяківський, організаційно - господарські справи вів Д. Каменецький. Тираж 1000 прим. (за ін. даними – 2000). Видавався в Петербурзі з січня 1861 до жовтня 1862 рр. українською та російською мовами. Друкувався в типографії П. Куліша. Фінансову базу (20 000 руб.) забезпечив родич Білозерського (дядько його дружини) поміщик М. Катенін.
Основними співробітниками видання були члени петербурзької української громади, сформованої після повернення кирило–мефодіївців із заслання. Метою “Основи” було сприяння розвиткові національного руху й самопізнання, провідною – теза про права українців на умови для свого подальшого розвитку. Ця програма визначила характер статей і розвідок з історії України, етнографії, географії, фольклору, матеріалів на мовні й освітні теми та значну частину літературно – художнього й критичного відділів. Заради ширшого представлення тогочасної публіцистики частина матеріалів подавалася російською мовою.
Ініціатор видання, автор назви, програми й найактивніший співробітник – П. Куліш, співзасновник і провідний автор – М. Костомаров. Т. Шевченко взяв участь у започаткуванні “Основи” і встиг передати автографи поезій періоду заслання, публікація яких продовжувалася в кожному номері після його смерті. В “Основі” вперше опубліковано понад 70 віршів, а також щоденник (зі значними скороченнями) й деякі листи Т. Шевченка, статті й спогади про нього. Журнал став одним із центрів українського літературного процесу своєї доби. В ньому надруковано твори понад сорока українських письменників – поетів, прозаїків, драматургів.
Обстоюючи національну програму й свободу літературного слова, “Основа” вимушено полемізувала з шовіністичними виданнями щодо самого факту існування українського народу, його мови й літератури. Водночас усю її короткотривалу діяльність супроводжували як внутрішні суперечки навколо змісту, мети та двомовності видання, так і критика з боку частини передплатників, яким програма здалася занадто радикальною. Це викликало фінансові проблеми, а через наступ цензури в умовах підготовки Валуєвського циркуляру дозвіл на реорганізацію журналу отримати не вдалося. В історію української журналістики “Основа” увійшла як визначне явище громадсько – політичного й літературного життя к. 1850-х – поч. 1860 –х рр. ХІХ ст.
Основа : южно-русскій литературно-ученый вѣстникъ
. — Петербургъ, 1861, мартъ (Въ типографіи П. А. Кулиша). — 219 с.
1861 : Март
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL оцифрованого об’єкту | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/visu/2301 |
| URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2301 |
| Дата онлайнової публікації | 2023-08-02 |
Шевченко Т. Г.
Перебендя : дума Тараса Шевченка
Петербургъ
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Т. Г. “Перебендя”. СПб, 1862 р.
Перебендя : дума Тараса Шевченка
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL оцифрованого об’єкту | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/visu/3392 |
| URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/3392 |
| Дата онлайнової публікації | 2026-03-04 |
Шевченко Т. Г.
Тополя : баллада Тараса Шевченка
Петербургъ
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Тополя : баллада Тараса Шевченка / Т. Г. Шевченко – Петербург: В типографії департамента уделов, 1862. – 16 с.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Тополя : баллада Тараса Шевченка
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL оцифрованого об’єкту | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/visu/3393 |
| URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/3393 |
| Дата онлайнової публікації | 2026-03-07 |
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими.
Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий.
Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання,
отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі.
Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.