Шевченко Т. Г.
Ак-Кудук, 1848 р., Шевченко Т. Г.

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)

Зліва внизу олівцем рукою Шевченка напис: ак-кудук. Ак-Кудук означає «білий колодязь». Під такою назвою є колодязі та річка по дорозі між Орськом та Раїмом, через яку експедиція проходила в червні 1848 р. [див. А. Макшеев, Путешествия по киргизским степям и Туркестанскому краю, СПб., 1896, стор. 15], а також колодязь на березі затоки Перовського. Датується V – VI 1848 р., тобто часом переходу експедиції від Орська до Раїма.

Карл Брюллов
Вершниця, 1832 р., Карл Брюллов

Автори та відповідальні:
Карл Брюллов

«Вершниця» (рос. «Всадница») — картина російського художника Карла Брюллова (1799–1852), написана та вперше виставлена 1832 року. Створена на замовлення графині Юлії Самойлової і зображує її прийомних дочок — Джованніну й Амаліцію Пачині.

Шевченко Т.Г.
Діоген, малюнок Тараса Шевченка

Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.

Діоген
Тарас Шевченко, 1856
Папір, бістр, сепія

Давньогрецький філософ Діоген, за легендою, жив у бочці, бо
заперечував користь цивілізації для людини. Ходив із ліхтарем удень
серед байдужого натовпу зі словами "шукаю людину".
В неволі, в самоті немає,
Нема з ким серце поєднать.
Та сам собі оце шукаю
Когось-то, з ним щоб
розмовлять.

Шукаю Бога, а нахожу
Таке, що цур йому й казать...
«В неволі, в самоті немає...»,
1848

Казах на верблюді. Верблюд. Зарисовки, 1848 р., Шевченко Т. Г.

Датуєтьсяя часом переходу Аральської експедиції від Ораська до Раїма. Вперше описано 1932 р. під назвою "Киргиз на двогорбому верблюді. Другий такий же верблюд лежить" та репродуковано під назвою "Етюди верблюдів"

Казах на коні, 1848 р., Шевченко Т. Г.

Малюнок наклеєно на брістольський папір, на звороті якого, зліва внизу чорнилом напис: акварель киргиз // верхи на коні.

Шевченко Т. Г.
Катерина

м. Санкт-Петербург, Російська імперія

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Шевченко Т. Г. Катерина. 1842 р.
Олійна робота Тараса Шевченка, на які зображена дівчина-покритка. Виконана на тему однойменної поеми "Катерина" влітку 1842 року в Санкт-Петербурзі.

Мілон Кротонський 1856 р., Шевченко Т. Г.

Т. Г. Шевченко. Мілон Кротонський, 1856 р.
Зліва внизу чорнилом підпис автора: Т. Шевченко. На звороті зліва внизу чорнилом рукою Шевченка напис: 6. Милонь Кротонскій. Мілон Кротонський – грецький атлет, жив біля 520 р. до н. є. За переказами, вже старим він хотів розірвати руками пень, який не могли клинками розколоти дроворуби, але частини пня так міцно стиснули його пальці, що він не міг їх звільнити і сам став здобиччю хижих звірів.

Наскельні малюнки з зображенням тварин первісними людьми
близько 580 мільйонів років тому

Перерване побачення, 1830 р., Шевченко Т. Г.

Пес Патрон

м. Київ, Україна

Пес Патрон (нар. 20 липня 2019) — український собака-винюхувач вибухівки, талісман Державної служби з надзвичайних ситуацій, який здобув велику популярність за часів російсько-української війни. Офіційний символ Міжнародного координаційного центру з питань гуманітарного розмінування, сформованого при Міністерстві внутрішніх справ. За даними ДСНС, до 19 березня Патрон допоміг виявити понад 90 вибухових пристроїв, встановлених російськими військами.

Шевченко Т. Г.
Пожежа в степу

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Пожежа в степу. 1848. [12 травня]

Портрет дівчини з собачкою, 1838 р., Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович
Портрет О.Є. Коцебу
[н. п. травня]
[С.-Петербург]

Автори та відповідальні:
Шевченко Тарас Григорович

Г-897

Шевченко Тарас Григорович
Пристань на Сир-Дар’ї, 1848 р., Шевченко Т. Г.

Автори та відповідальні:
Шевченко Тарас Григорович

Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)

Під малюнком був напис рукою Шевченка: Пристань на Сыръ ДарьЂ въ 1848 (див. примітку до № 2 — 45). На звороті зліва внизу олівцем теж напис: пристань на Сыръ ДарьЂ въ 1848. Датується на підставі запису Бутакова про час спорядження шхун на СирДар’ї біля Раїма: «20 числа (июня 1848) я кончил перевозку на берег Сыр-Дарьи всех членов и принадлежностей новой шхуны, а 21 начал собирать ее». «25 июля, в 7 часов вечера, подняв свой брейд-вымпел на шхуне Константин, я снялся от Раимской пристани вместе со шхуной Николай и, отсалютовав крепости, начал спускаться к устью Сыр-Дарьи...» В літературі зустрічається під назвою «Аральське море» (О. Новицький, Т. Шевченко, К., 1930, табл. XIX).

Робінзон Крузо, 1856 р., Шевченко Т. Г.

Зліва внизу чорнилом підпис автора: Т. Шевченко. На звороті зліва внизу чорнилом рукою Шевченка напис: 2. Робинзонъ Крузо. Малюнок зроблено на сюжет однойменного твору Данієля Дефо.

Шевченко Т. Г.
Селянська родина

[Україна]

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814-1861 рр.)
Шевченко Т. Г. Селянська родина. 1843 р.

Шевченко Т. Г.
Сон бабусі та онуки
[1839-1840]
Санкт-Петербург, місто, Росія (1703-1913, С.-Петербург, С.-Пб.)

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
"Сон бабусі та онуки", Г-800, копія з малюнка К. П. Брюллова [1839-1840]. Папір, акварель. 218х276 мм.

Шевченко Тарас Григорович
Тигр, 1848 р., Шевченко Т. Г.

Автори та відповідальні:
Шевченко Тарас Григорович

Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)

Датується на підставі листа О. І. Бутакова до рідних від 24 листопада 1848 р., в якому він розповідає: «Так как последний подвиг джулбарса был весьма близко от укрепления и он мог скушать кого-нибудь из имущих образ и подобие божие, то 20-го мы и собрались в числе человек 45 и сделали облаву поперек всего острова… джулбарс показался из камыша и приопустился на передние лапы, чтобы прыгнуть на него [солдата]; но тот предупредил тигра и в то самое мгновенье, как он прилег перед прыжком, пустил ему пулю прямо в лоб, с расстояния двух сажен. Удар был так хорош, что тигр как был, так и остался, прилегши на передние лапы» [Л. С. Берг, Очерки по истории русских географических открытий, М. – Л., 1949, стор. 207 – 208]. В літературі зустрічається під назвами: «Тигр, который растерзал нескольких человек» [«Украинская жизнь», М., 1912, № 11, стор. 76]; «Тигр, що загриз під час Аральської експедиції її чоловіка» [О. Новицький, Тарас Шевченко як маляр, Львів – Москва, 1914, стор. 77, № 593].

Шевченко Тарас Григорович
У хліві, 1856 р., Шевченко Т. Г.

Автори та відповідальні:
Шевченко Тарас Григорович

Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)

На погоні шинелі, яка лежить на землі, цифра «23», що означає номер піхотної дивізії, в складі якої Шевченко служив солдатом під час заслання. Внизу на аркуші овальний водяний знак з палітрою в центрі та літерами по колу BOARDST. В літературі зустрічається під назвою «У свинушнику» [М. Г. Бурачек, Великий народний художник, X., 1939, стор. 38; С. Є. Раєвський, Художник Тарас Шевченко, X., 1939, стор. 88, та ін.].

Шевченко Т.Г.
Хлопчик із собакою в лісі, малюнок Тараса Шевченка

Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.

Хлопчик із собакою у лісі
Тарас Шевченко, 1840
Папір, сепія

Дитина спокійно спить у лісі, а її сон охороняє собака.
Цей малюнок пов’язують із роботою Т. Шевченка «Сирітка-
хлопчик, що дає хліб собаці», де хлопчик-жебрак, проявляючи свою
людяність, ділиться своїм шматком хліба із собакою.

Добре жить
Тому, чия душа і дума
Добро навчилася любить!
Не раз такому любо стане,
Не раз барвінком зацвіте.

Отак, буває, в темну яму
Святеє сонечко загляне,
І в темній ямі, як на те,
Зелена травка поросте.
«Буває, іноді старий...», 1849

Хлопчик з кішкою, 1851 р., Шевченко Т. Г.

Справа внизу сепією рукою Шевченка позначено: Т. В кінці квітня – на початку травня 1857 р. малюнок було надіслано через Бр. Залеського і С. Сераковського з дарчим написом А. І. Толстій. Тому напис «Т» можна вважати залишком дарчого напису. За характером пейзажу на другому плані початкова дата виконання малюнка визначається літом 1856 р., після одержання Шевченком в кінці квітня першого листа від А. І. Толстої, яка обіцяє вжити заходів для його визволення

Шевченко Т.Г.
Циганка-ворожка

[С.-Петербург]

Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.

Шевченко Т.Г. Циганка-ворожка. 1841.[С.-Петербург].
Праворуч унизу коричневою аквареллю авторські дата і підпис: 1841. Шевченко. На звороті олівцем напис:T. Schevchenko. Подібний напис є на звороті малюнка "Марія". Внизу на паспарту бронзовою фарбою друкованим шрифтом відтиснуто: T. Schevchenko. Малюнок є авторською копією або варіантом картини, "що зображує циганку", за яку 26 вересня 1841 р. Шевченка було нагороджено срібною медаллю другого ступеня. Іноді акварель помилково ототожнювалася із картиною, хоча за акварельні твори учнів Академії медалями не нагороджували. Д.В. Антонович вважає, що "акварель з ворожкою є повторення олійного образу, за який Шевченко дістав в Академії відзначення в 1841 р., - а це більш ніж імовірно". Такої думки дотримується і О.М. Скворцов: "... нема даних вважати цю акварель тією картиною "Циганка", за яку Шевечнко в 1841 р. одержав другу срібну медаль". Для рослин, зображених унизу на передньому плані акварелі, використано зарисовки 1840-1841 рр. "Куток Смоленського кладовища" та "Бур'яни". Г.М. Честахівський, переказуючи спогади Шевченка, свідчив, що художник часто вміщував рослини на першому плані творів як деталі композиції: "Воно дуже пригоже на картині". Малюнок, можливо, готувався до гравірування та вміщення в альманасі "Утренняя заря", оскільки зберігався в альбомі його видавця В.А. Владиславлєва серед творів інших художників, які в гравюрах-вклейках уміщувалися в цьому виданні. В описі творів альбому Владиславлєва акварель Шевченка значиться під №6 з назвою "Цыганка, гадающая малороссиянке". Малюнок вперше згадано і репродуковано І.Я.Айзенштоком з цією ж назвою і припущенням, що постать дівчини була етюдом до картини "Катерина". Згадується також з назвою "Катерина з ворожкою". Місця зберігання: власність В.А. Владиславлєва; згодом - К.Т. Солдатьонкова; з 1901 - В.І. Солдатьонкова; 1925 - від Н.Г. Солдатьонкової надійшов до ДМОМП; з 1938 - ГКШ; з 1940 - ЦМШ; з 1948 - ДМШ.

Шевченко Тарас Григорович
Щасливий ловець, 1856 р., Шевченко Т. Г.

Автори та відповідальні:
Шевченко Тарас Григорович

Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)

Під малюнком справа на паспарту олівцем напис: Taras Szewczenko od Br. Zaleskiego, на звороті паспарту олівцем напис: щасливый ловець. Разом з малюнком «Спритний продавець» (див. № 219) сепія була надіслана для продажу Бр. Залеському з листом від 8 – 20.V 1857 р., в приписці до якого 13.V Шевченко писав: «Еще посылаю тебе Счастливого ловца и Ловкого продавца. Этим молодцам тебе цена известна». Обидва малюнки по часу виконання близькі до сепії «Т. Г. Шевченко і казахський хлопчик, що грається з кішкою». Шевченко називає їх рідними братами у листі до Бр. Залеського від 10. VIII 1857 р.