Назва: | Медіаархів Національного музею Тараса Шевченка |
Дата створення: | 2022-10-27 |
Ідентифікатор: | https://collection.museumshevchenko.org.ua/collections/41 |
Об'єктів: | 29 |
Дата оновлення: | 2022-12-27 |
Дата публікації: | 2022-10-27 |
"На межі сприйняття" Ігор Гречаник, скульптура й цифрове мистецтво".Експозиція в Національному музеї Тараса Шевченка
2022
Автор: Гречаник Ігор
Опубліковано: 2022-11-28
Вчора в Національний музей Тараса Шевченка відбулось відкриття виставки ВЕЛИКА СІМКА Скажу коротко - це має подивитись і відчути кожний, хто буде в Києві наступні 10 днів, так тільки до 13 листопада! Вражаюче, виразно, потужно і елегантно! Дякую @Julia Shylenko за запрошення Дякую Богу, що я украінка! #велика_сімка #культура #мистецтво #ukraine
2022
Автор: Костенко Василевська Катерина
Опубліковано: 2022-11-08
На відкритті виставки "ВЕЛИКА СІМКА 2.0" до Національного музею Тараса Шевченка з організаторами експозиції картин великих українських художників. Національний проект «ВЕЛИКА СІМКА 2.0» триватиме лише до 13 листопада.
2022
Автор: Саміт Книга
Опубліковано: 2022-11-08
У колишній садибі Терещенка на бульварі Шевченка в Києві, в якій уже багато десятиріч працює Музей Кобзаря нині, у дні Великої війни, не порожньо. У вихідні тут одночасно мандрують експозицією десятки відвідувачів, і долучаються до інтерактиву про Шевченкові вірші, мистецькі стилі, знайомляться з персоналіями кількох століть. Люди з цікавістю розглядають започатковану 1795 року метричну книгу із записом про народження у Моринцях 25 лютого за старим стилем 1814-го майбутнього українського Пророка. Тут же знаменитий автопортрет молодого Шевченка і фото 2022 року - пам“ятник Кобзарю в Бородянці з простріленою окупантами бронзовою головою… Про усе це і не лише про це ми говоримо з гендректором Національного музею Тараса Шевченка Дмитром Стусом. Розмова відбувалася у день, коли за допомогою підйомного крану ремонтники ліквідували наслідки ураження будівлі ударною хвилею 10 жовтня, коли ворожі ракети падали в кількох десятках метрів від Музею, де зберігаються національні святині України.
2023
Автор: Ukrinform
Опубліковано: 2023-02-01
Картины МАРИИ ПРИМАЧЕНКО из коллекции Иванковского историко-краеведческого музея, спасённые от уничтожения во время боевых действий, будут представлены в Лондоне. Сердечно признательны Анна Куценко и Олеся Авраменко за приглашение издательства Саміт-Книга в проект, а Андрій Бодейчук и Co за качественную и оперативную полиграфическую работу.
2022
Автор: Степухін Іван
Опубліковано: 2022-11-23
2022
Автор: Ukrainian Media Network
Опубліковано: 2022-10-27
Коли прийшла зима, а війна ще не пішла геть із нашого життя. Коли бракує сонця. Коли накривають емоції і думки про те, як же важко твоїм друзям і знайомим ТАМ. Коли треба не впасти у зневіру. Необхідно торкнутися світлого й справді вічного, перезавантажити почуття, настрій, згармонізувати внутрішній світ.
І таку можливість дає виставка "ПроЗимове" в Національному музеї Тараса Шевченка. Експонуються твори з музейної колекції, які поведуть вас у чистий, світлий, добрий зимовий світ.
Засніжений Київ і Київщина у творах Ю. Химича, біло-блакитна зимова седнівська казка Л. Задорожної, місячна морозна ніч І. Марчука, підсвічена снігами Шевченкова гора Є. Болдирєвої... За два дні - вихідні. Приходьте! Тут вам буде добре, цікаво й затишно. Усміхнетесь і впевнено скажете собі: "Переживемо!"
2023
Автор: Чуйко Т.
Опубліковано: 2024-01-25
24 грудня 1916 року на Румунському фронті від кількох пострілів у серце загинув юнкер російської армії Олександр. У його польовій сумці знайшли щоденник, лист до сестри і "Кобзар" Тараса Шевченка виданий 1912 року. На сторінках книжки залишилися сліди крові. 20 липня 2015 року розвідник Володимир Регеша знайшов у зруйнованому житловому будинку у селищі Піски під Донецьком домашню бібліотеку. Книжки належали комусь із місцевих мешканців. З усієї бібліотеки простреленим виявився тільки "Кобзар"
2022
Автор: istpravda
Опубліковано: 2023-11-25
На открытии выставки "ВЕЛИКА СІМКА 2.0" в Національний музей Тараса Шевченка с организаторами экспозиции картин великих украинских художников.
2022
Автор: Степухін Іван
Опубліковано: 2022-11-09
Монтую свій новий проект Національний проєкт «ВЕЛИКА СІМКА 2.0» в чудовому атріумі Національний музей Тараса Шевченка. Це продовження мого проекту "Велика сімка", який був реалізований у 2021 р. Але суттєво змінений за час війни. Публікую фото з головним експонатом - всесвітньовідомою розстріляною скульптурою Тараса Шевченка, яка стала символом знищення орками культури України. Її бачили в Бородянці майже всі лідери країн світу. Тепер у вас є така можливість! З 4 по 13 листопада. Із приємного. Знайшов однодумця і партнера Володимир Гавриш, дуже активного волонтера і громадського діяча. Він очолює волонтерский благодійний фонд "Сучасна Україна". Фонд став організатором міжнародного мистецького туру по 22 країнам світу. Тепер "ВЕЛІКУ СІМКУ 2.0" побачить весь світ. P.S. В першому коментарі публікую посилання на подію з повною інформацією
2022
Автор: Комельков Юрій
Опубліковано: 2022-11-08
Юрій Шаповал малює Кобзаря у незвичайних образах. Полтавець Юрій Шаповал створив серію картин під назвою "Григорович". Головним героєм серії став великий український поет Тарас Шевченко. На одній з картин Шевченко робить селфи на айфон, на іншому полотні він з шинами та каністрою бензину їде автостопом до Москви, на третій - несе службу в зоні АТО, на четвертій - робить татуювання Володимиру Путіну. Першою роботою в серії стала картина "Григорович проти". Шевченко зображений на ній як активний учасник Майдану. До речі, ця картина згодом з'явилася на поштовій марці, яку випустили представники української асоціації Нової Зеландії. "Старий образ Тараса Шевченка - образ такої сільської напівграмотної людини в кожусі і шапці - нав'язувався комуністичною пропагандою. Але, якщо подивитись глибше біографію поета, то можна побачити, що він жива людина, а радості життя йому зовсім не чужі", - так Юрій Шаповал говорить про свої роботи. Картини полтавського художника викликають неоднозначну реакцію у глядачів. Юрій зізнається, що через роботу, на якій зображені Шевченко і Путін, російські користувачі часто пишуть йому образи і погрози. Втім, далеко не всі українці позитивно сприймають портрети Кобзаря в індіанських пір'ях або з маленькою собачкою в руках. "Використовуючи образ Шевченка я намагаюся зачепити актуальні теми, які хвилюють мене і суспільство. Багато нашіх співвітчизників дуже поверхнево мислять. У картинах є і гумор, і, звичайно, фантазія. Я приміряв на Тараса Григоровича різні образи. Наприклад, у мультфільмі про черепашок-ніндзя мені подобався мудрий вчитель-щур, і на його місці в моїй картині виявився Шевченко", - розповів ZN.UA Юрій Шаповал. Картини Шаповала зберігаються в київському музеї Тараса Шевченка. Зараз у серії "Григорович" 12 робіт, але до наступної річниці народження українського поета митець планує створити ще 8 або 9 картин.
2023
Автор: Дзеркало тижня
Опубліковано: 2023-11-25
Картина “Катерина” - головний шедевр Тараса Шевченка як художника. Вона написана за мотивами поеми “Катерина”, яку теж написав Кобзар. Всі, звісно, пам’ятають зі школи рядки поеми (хоча б “Кохайтеся, чорнобриві”) та бачили картину, в центрі якої - сумна українська дівчина. Та не всі до кінця розуміють, про що там йдеться. WAS розкаже вам про це. Відео виходить у рамках проєкту “мистецтво в деталях”, присвяченого видатним зразкам українського мистецтва різних епох. Висловлюємо вдячність Національному музею Тараса Шевченка та персонально головній зберігачці фондів Юлії Шиленко за надані фото та консультацію.
2024
Автор: WAS: Популярна історія
Опубліковано: 2024-01-16
У кінці травня 1847 року жандармське слідство закінчене, і шеф жандармів Олексій Орлов (1786-1861) подав Миколі І «доклад» із висновками про роль кожного з обвинувачених, шеф жандармів пропонував цареві віддати поета на службу до війська - Микола І власноручно дописав на докладі: «Під найсуворіший нагляд, з забороною писати й малювати».У супроводі унтер-офіцера Тарас прибув на нове місце заслання: до Новопетровського. Нагляд за Шевченком був посилений. Інтер’єр солдатської казарми відобразив Шевченко в сепії «Кара колодкою» з серії «Притча про блудного сина». Тематика живописних творів Шевченка у казахських степах різноманітна: серія пейзажів, малюнки історичного та побутового жанрів, ряд портретів, а також численні олівцеві ескізи. Тарас шукає й інших засобів для втілення своїх творчих задумів. Знайшовши біля укріплення глину, він починає займатися новим для нього видом мистецтва — скульптурою. Шевченко не був задоволений роботою, що свідчить лише про велику вимогливість художника до себе. Значне місце в образотворчій спадщині Шевченка цього періоду займають пейзажі: з 179 малюнків, що дійшли до нас, 128 - Кара-Тау, Новопетровського укріплення та околиць. Значне місце серед акварелей та олівцевих ескізів і начерків займають зображення укріплення. Збереглося 10 сепій, на яких Шевченко зобразив Мангишлацький сад, з однієї з них після заслання, в 1859 році, він виконав офорт. Зображення саду знаходимо у сепії «Хлопчик грається з кішкою». Біля входу, накинувши на плечі шинель, сидить Шевченко. Це - землянка, що була викопана в саду Новопетровського укріплення спеціально для Шевченка. В глибині видно дерева. Перед ними надмірно великий соняшник. Шевченкові сепії ж, з погляду етнографів, - це винятковий зображальний матеріал про вбрання дітей та найзнедоленішої верстви населення Арало-Прикаспію. Тарас Шевченко залишив помітний слід в казахській культурі, на якій перебував провів 10 років, 2 місяці і 27 днів і був першим живописцем у Казахстані, повно та глибоко відобразив життя та побут казахів. Нагадаю, що перший пам'ятник Тарасу Шевченку поставлено не в його рідній Україні, а в Казахстані, автором якого є Тарасів товариш, казахський скульптор Каражусуп (1920 року – зруйнований). Погруддя поета на півострові Мангишлак в 1881 році встановив комендант Новопетровського укріплення Іраклій Усков (1810-1882). Другий монумент - гіпсовий бюст - встановлено 1 травня 1927 року в міському парку (автор – казахський скульптор Атрау), а сучасний відкрито 25 травня 1997 року (автор – український скульптор Володимир Чепелик зобразив українського поета в солдатській формі). У 2014 році Національний банк Казахстану ввів в обіг пам’ятні срібні монети із зображенням Т. Шевченка на тлі українських орнаментальних уставок. Тоді ж видано новий шкільний підручник з історії Казахстану, в який уключено окремим розділом матеріал про Кобзаря. Багатовимірна спадщина Великого українця, що торкається ключових ділянок національного життя націй Арало-Каспію, наштовхнула класика літератури Мухтара Ауєзова до дещо незвичної, проте глибокої думки, яку цитують вдячні казахстанці: «Поява Тараса Шевченка в казахському степу тих часів була жорстоким, але пречудовим фактом». Якщо Абай (Ібрагім) Кунанбаєв (каз. Абай Кунанбайули (1845-1904) є неперевершеним великим поетом Казахського степу, то в Україні, також вважають казахи, немає особистості яскравішої за Тараса Шевченка. Разом з тим його постать є одним із символів духовного єднання українського і казахського народів. Великого Акина Таразі - Тараса Шевченка, казахи вважають національним героєм. Попри заборону малювати Шевченко за 11 років свого заслання у Казахстані створив майже 450 творів, з яких 350 змальовують красу казахів і їхнього краю. Образ казаха XIX століття сучасникам залишив саме українець, Тарас Шевченко.
2023
Автор: Сонце Правди Шевченкового Слова
Опубліковано: 2023-02-01
Виставка дитячих ілюстрацій до творів Шандора Петефі та Тараса Шевченка "Батьківщині" експонована у виставкових залах Національного музею Тараса Шевченка 27.11-15.12.2024 р. Основна частина експозиції — це роботи переможців і призерів Всеукраїнського конкурсу "Батьківщині". Друга частина експозиції присвячена угорському поету Шандору Петефі. Пересувна виставка, створена до двохсотріччя від дня народження поета, окреслює життєвий та творчий шлях "угорського Кобзаря" яскравими ілюстраціями, віршами та фрагментами листування. Експозицію доповнюють портрети Шандора Петефі та його сучасників, які значно вплинули на творчість і громадянську позицію поета. Організатори — Посольство Угорщини в Україні та Національна бібліотека України для дітей.
2024
Опубліковано: 2024-12-17
Цей день в долі Тараса Шевченка. Переп’ят. 10 грудня 1845 року Постановою Київської археографічної комісії затверджено Тараса Шевченка співробітником комісії. У період між п’ятнадцятим червня і двадцять п’ятим липня 1846 року Тарас Шевченко, як уже член «Археографічної комісії», із ординарним професором кафедри законів державного благоустрою Миколою Дмитровичем Іванишевим (1811–1874) розкопував історичні поховання поблизу сіл Фастівець, Велика Снітинка та Мар’янівка Київської губернії, зокрема, курган Переп’ят. Існує легенда про насип над стародавнім похованням біля села Фастівець, записана етнографом Павлом Чубинським (1839−1884), яка розповідає про те, як київський князь Переп’ят пішов війною проти половців. Три роки не повертався, не подавав звістки. Тоді дружина, княгиня Переп’ятиха, зібравши військо, відправилась шукати чоловіка. Табір княгині зупинився на ночівлю серед степу, у темряві вартові запримітили, що їх оточують, зав’язався бій, а наступного дня виявилося, що то було військо князя Переп’ята, який загинув. Гірко оплакувала княгиня судженого, наказала викопати дві могили, в одній поховати з колісницею, кіньми на місці кривавої бійні князя, а в другій − «засипати її, вірну дружину, разом із колісницею й прислугою». Князя Переп’ята поховали серед поля біля села Фастівець і насипали курган, а дружину, Переп’ятиху, біля села Мар’янівка, звідки родом. …Співпраця з Миколою Іванишевим переконала Тараса Шевченка у важливості археології як науки. Художник назвав її «таинственной матерью истории» і згадав про це в «Щоденнику»: «Я люблю археологию. Я уважаю людей, посвятивших себя этой таинственной матери истории. Я вполне сознаю пользу этих раскапываний». Засвідчуючи пошану до вченого-археолога із університету св. Володимира, поет подарував М. Іванишеву «Кобзаря» з автографом. Зранку до вечора члени «Археографічної комісії» працювали з місцевими селянами, які допомагали на розкопках У кургані висотою десять метрів, у дубовому саркофазі, університетські археологи знайшли людські кістки, ліплені тюльпаноподібні горщики, бойові сокири, ножі, дзеркало, наконечники стріл, двадцять чотири золоті бляшки з зображенням грифонів, що свідчило про знатне поховання. Після роботи ночувати члени експедиція їхали за десять верст, до Фастівця. Шевченко квартирував у хаті родини Липських (Лібських), спочатку − у Флора, а потім − у його сина Мартина. У Шевченковому альбомі є малюнки-портрети копачів, виконані олівцем, на яких Тарасовою рукою вказано місце й час: «На Переп’яті – 1846 – іюня». Відомо дванадцять олівцевих начерків та зарисовок, зроблених Тарасом під час десятиденного перебування на розкопках кургану. Тоді художник замальовував чимало знахідок, які зберігаються в музеї Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а на перепочинку − місцевих селян, які працювали копачами. Це ескізи: «Коло каші», «Селянин у брилі», «Постаті селян», «Гурт селян», «Пейзаж», «Парубок з люлькою», «Селянин з граблями», «Сільські будівлі». Записав Тарас і пісню про Семена Палія та зазначено від кого: «Від Мартина Лібського, іюля 15, у Хвастівці». Пісню «У Києві на ринку п’ють козаки горілку», переповідають, Тарас Григорович співав у родині київського вчителя Івана Красковського (1880−1955). Від фастівців Тарас Шевченко записав іще фольклорні пісні: «Ой Улито, ой Улито», «Балакучий балакучу», «Ой, горе ж мені та на чужині», «В Переп’яті на валу», «Ой… копачі», «В Переп’яті, в ямі», «Ой, за пана Браницького орали волами», «Ой, хвалився Бондаренко», «Під городом під Солидоном», «Ой, пише, пише наш імператор», «Ще не світ, ще й не світає», «О боже наш». Також поет занотував народну пісню «Ой, пише, пише нам імператор до князя Котляренка», як засвідчив у своєму «Щоденнику», почуту «…од Грицька Демиденка». Через багато років композитор Микола Лисенко (1842–1912) записав од дружини І. Красковського мелодію пісні «У Києві на ринку п’ють козаки горілку» та вмістив до збірника, позначивши «Записано од Е. П. Красковської; перечула від Т. Шевченка». Утім, пам’ятки, розкопані на Переп’ятовому полі, не були на той час ретельно проаналізовані. Маю Тарасове свідчення про байдужість влади до знайдених у кургані історичних речей та розчарування від невизначеності, кому розкопане поховання належить. Польський письменник, Шевченків товариш Беліна Кенджицький Юліан (1827−1889; у 1846–1851 роках навчався в університеті св. Володимира; 1846 року заприятелював із членами Кирило-Мефодіївського товариства) занотував згадки поета про його роботу на кургані та про знахідки: «Те, що відкопали і що бачили, зрисували гарно, описали − і тільки. А що там було? Хочеш знати? Людські й кінські костомахи, трохи попелу, трохи зогнилих дубових палів − і тільки. Але чиї то кості, нащо їх разом з кінськими в один ряд покладено − хто ж відгада?» …Від Києва до Фастівця – двадцять п’ять кілометрів асфальтівки - поїхав. Обабіч дороги стоять тополі. Як їх любив поет! Вони були на багатьох його картинах і не в одному рядку поезій. Переїжджаю лісосмугу, на початку поля видніється курган Переп’ят не первинної широти та й висота не та. У тридцятих роках ХХ століття поруч кургану відкрили пам’ятний охоронний знак та поліровану гранітну плиту, із записом про перебування тут Кобзаря.
2022
Автор: Жадько Віктор
Опубліковано: 2022-12-15
2022
Автор: Ukrainian Media Network
Опубліковано: 2022-10-30
2022
Автор: Ukrainian Media Network
Опубліковано: 2022-10-30
Данило Яневський — український історик, редактор, теле- та радіоведучий, заслужений журналіст України , доктор історичних наук. Чуйко Тетяна — заступниця ген.директора Національного музею Тараса Шевченка з наукової роботи.
2022
Автор: Ukrainian Media Network
Опубліковано: 2022-10-30
2022
Автор: Ukrainian Media Network
Опубліковано: 2022-10-30
Данило Яневський — український історик, редактор, теле- та радіоведучий, заслужений журналіст України , доктор історичних наук. Олег Магдич — історик
2022
Автор: Ukrainian Media Network
Опубліковано: 2022-10-30
"На межі сприйняття" Ігор Гречаник, скульптура й цифрове мистецтво".Експозиція в Національному музеї Тараса Шевченка
2022
Автор: Гречаник Ігор
Опубліковано: 2022-11-28
Вчора в Національний музей Тараса Шевченка відбулось відкриття виставки ВЕЛИКА СІМКА Скажу коротко - це має подивитись і відчути кожний, хто буде в Києві наступні 10 днів, так тільки до 13 листопада! Вражаюче, виразно, потужно і елегантно! Дякую @Julia Shylenko за запрошення Дякую Богу, що я украінка! #велика_сімка #культура #мистецтво #ukraine
2022
Автор: Костенко Василевська Катерина
Опубліковано: 2022-11-08
На відкритті виставки "ВЕЛИКА СІМКА 2.0" до Національного музею Тараса Шевченка з організаторами експозиції картин великих українських художників. Національний проект «ВЕЛИКА СІМКА 2.0» триватиме лише до 13 листопада.
2022
Автор: Саміт Книга
Опубліковано: 2022-11-08
У колишній садибі Терещенка на бульварі Шевченка в Києві, в якій уже багато десятиріч працює Музей Кобзаря нині, у дні Великої війни, не порожньо. У вихідні тут одночасно мандрують експозицією десятки відвідувачів, і долучаються до інтерактиву про Шевченкові вірші, мистецькі стилі, знайомляться з персоналіями кількох століть. Люди з цікавістю розглядають започатковану 1795 року метричну книгу із записом про народження у Моринцях 25 лютого за старим стилем 1814-го майбутнього українського Пророка. Тут же знаменитий автопортрет молодого Шевченка і фото 2022 року - пам“ятник Кобзарю в Бородянці з простріленою окупантами бронзовою головою… Про усе це і не лише про це ми говоримо з гендректором Національного музею Тараса Шевченка Дмитром Стусом. Розмова відбувалася у день, коли за допомогою підйомного крану ремонтники ліквідували наслідки ураження будівлі ударною хвилею 10 жовтня, коли ворожі ракети падали в кількох десятках метрів від Музею, де зберігаються національні святині України.
2023
Автор: Ukrinform
Опубліковано: 2023-02-01
Картины МАРИИ ПРИМАЧЕНКО из коллекции Иванковского историко-краеведческого музея, спасённые от уничтожения во время боевых действий, будут представлены в Лондоне. Сердечно признательны Анна Куценко и Олеся Авраменко за приглашение издательства Саміт-Книга в проект, а Андрій Бодейчук и Co за качественную и оперативную полиграфическую работу.
2022
Автор: Степухін Іван
Опубліковано: 2022-11-23
2022
Автор: Ukrainian Media Network
Опубліковано: 2022-10-27
Коли прийшла зима, а війна ще не пішла геть із нашого життя. Коли бракує сонця. Коли накривають емоції і думки про те, як же важко твоїм друзям і знайомим ТАМ. Коли треба не впасти у зневіру. Необхідно торкнутися світлого й справді вічного, перезавантажити почуття, настрій, згармонізувати внутрішній світ.
І таку можливість дає виставка "ПроЗимове" в Національному музеї Тараса Шевченка. Експонуються твори з музейної колекції, які поведуть вас у чистий, світлий, добрий зимовий світ.
Засніжений Київ і Київщина у творах Ю. Химича, біло-блакитна зимова седнівська казка Л. Задорожної, місячна морозна ніч І. Марчука, підсвічена снігами Шевченкова гора Є. Болдирєвої... За два дні - вихідні. Приходьте! Тут вам буде добре, цікаво й затишно. Усміхнетесь і впевнено скажете собі: "Переживемо!"
2023
Автор: Чуйко Т.
Опубліковано: 2024-01-25
24 грудня 1916 року на Румунському фронті від кількох пострілів у серце загинув юнкер російської армії Олександр. У його польовій сумці знайшли щоденник, лист до сестри і "Кобзар" Тараса Шевченка виданий 1912 року. На сторінках книжки залишилися сліди крові. 20 липня 2015 року розвідник Володимир Регеша знайшов у зруйнованому житловому будинку у селищі Піски під Донецьком домашню бібліотеку. Книжки належали комусь із місцевих мешканців. З усієї бібліотеки простреленим виявився тільки "Кобзар"
2022
Автор: istpravda
Опубліковано: 2023-11-25
На открытии выставки "ВЕЛИКА СІМКА 2.0" в Національний музей Тараса Шевченка с организаторами экспозиции картин великих украинских художников.
2022
Автор: Степухін Іван
Опубліковано: 2022-11-09
Монтую свій новий проект Національний проєкт «ВЕЛИКА СІМКА 2.0» в чудовому атріумі Національний музей Тараса Шевченка. Це продовження мого проекту "Велика сімка", який був реалізований у 2021 р. Але суттєво змінений за час війни. Публікую фото з головним експонатом - всесвітньовідомою розстріляною скульптурою Тараса Шевченка, яка стала символом знищення орками культури України. Її бачили в Бородянці майже всі лідери країн світу. Тепер у вас є така можливість! З 4 по 13 листопада. Із приємного. Знайшов однодумця і партнера Володимир Гавриш, дуже активного волонтера і громадського діяча. Він очолює волонтерский благодійний фонд "Сучасна Україна". Фонд став організатором міжнародного мистецького туру по 22 країнам світу. Тепер "ВЕЛІКУ СІМКУ 2.0" побачить весь світ. P.S. В першому коментарі публікую посилання на подію з повною інформацією
2022
Автор: Комельков Юрій
Опубліковано: 2022-11-08
Юрій Шаповал малює Кобзаря у незвичайних образах. Полтавець Юрій Шаповал створив серію картин під назвою "Григорович". Головним героєм серії став великий український поет Тарас Шевченко. На одній з картин Шевченко робить селфи на айфон, на іншому полотні він з шинами та каністрою бензину їде автостопом до Москви, на третій - несе службу в зоні АТО, на четвертій - робить татуювання Володимиру Путіну. Першою роботою в серії стала картина "Григорович проти". Шевченко зображений на ній як активний учасник Майдану. До речі, ця картина згодом з'явилася на поштовій марці, яку випустили представники української асоціації Нової Зеландії. "Старий образ Тараса Шевченка - образ такої сільської напівграмотної людини в кожусі і шапці - нав'язувався комуністичною пропагандою. Але, якщо подивитись глибше біографію поета, то можна побачити, що він жива людина, а радості життя йому зовсім не чужі", - так Юрій Шаповал говорить про свої роботи. Картини полтавського художника викликають неоднозначну реакцію у глядачів. Юрій зізнається, що через роботу, на якій зображені Шевченко і Путін, російські користувачі часто пишуть йому образи і погрози. Втім, далеко не всі українці позитивно сприймають портрети Кобзаря в індіанських пір'ях або з маленькою собачкою в руках. "Використовуючи образ Шевченка я намагаюся зачепити актуальні теми, які хвилюють мене і суспільство. Багато нашіх співвітчизників дуже поверхнево мислять. У картинах є і гумор, і, звичайно, фантазія. Я приміряв на Тараса Григоровича різні образи. Наприклад, у мультфільмі про черепашок-ніндзя мені подобався мудрий вчитель-щур, і на його місці в моїй картині виявився Шевченко", - розповів ZN.UA Юрій Шаповал. Картини Шаповала зберігаються в київському музеї Тараса Шевченка. Зараз у серії "Григорович" 12 робіт, але до наступної річниці народження українського поета митець планує створити ще 8 або 9 картин.
2023
Автор: Дзеркало тижня
Опубліковано: 2023-11-25
Картина “Катерина” - головний шедевр Тараса Шевченка як художника. Вона написана за мотивами поеми “Катерина”, яку теж написав Кобзар. Всі, звісно, пам’ятають зі школи рядки поеми (хоча б “Кохайтеся, чорнобриві”) та бачили картину, в центрі якої - сумна українська дівчина. Та не всі до кінця розуміють, про що там йдеться. WAS розкаже вам про це. Відео виходить у рамках проєкту “мистецтво в деталях”, присвяченого видатним зразкам українського мистецтва різних епох. Висловлюємо вдячність Національному музею Тараса Шевченка та персонально головній зберігачці фондів Юлії Шиленко за надані фото та консультацію.
2024
Автор: WAS: Популярна історія
Опубліковано: 2024-01-16
У кінці травня 1847 року жандармське слідство закінчене, і шеф жандармів Олексій Орлов (1786-1861) подав Миколі І «доклад» із висновками про роль кожного з обвинувачених, шеф жандармів пропонував цареві віддати поета на службу до війська - Микола І власноручно дописав на докладі: «Під найсуворіший нагляд, з забороною писати й малювати».У супроводі унтер-офіцера Тарас прибув на нове місце заслання: до Новопетровського. Нагляд за Шевченком був посилений. Інтер’єр солдатської казарми відобразив Шевченко в сепії «Кара колодкою» з серії «Притча про блудного сина». Тематика живописних творів Шевченка у казахських степах різноманітна: серія пейзажів, малюнки історичного та побутового жанрів, ряд портретів, а також численні олівцеві ескізи. Тарас шукає й інших засобів для втілення своїх творчих задумів. Знайшовши біля укріплення глину, він починає займатися новим для нього видом мистецтва — скульптурою. Шевченко не був задоволений роботою, що свідчить лише про велику вимогливість художника до себе. Значне місце в образотворчій спадщині Шевченка цього періоду займають пейзажі: з 179 малюнків, що дійшли до нас, 128 - Кара-Тау, Новопетровського укріплення та околиць. Значне місце серед акварелей та олівцевих ескізів і начерків займають зображення укріплення. Збереглося 10 сепій, на яких Шевченко зобразив Мангишлацький сад, з однієї з них після заслання, в 1859 році, він виконав офорт. Зображення саду знаходимо у сепії «Хлопчик грається з кішкою». Біля входу, накинувши на плечі шинель, сидить Шевченко. Це - землянка, що була викопана в саду Новопетровського укріплення спеціально для Шевченка. В глибині видно дерева. Перед ними надмірно великий соняшник. Шевченкові сепії ж, з погляду етнографів, - це винятковий зображальний матеріал про вбрання дітей та найзнедоленішої верстви населення Арало-Прикаспію. Тарас Шевченко залишив помітний слід в казахській культурі, на якій перебував провів 10 років, 2 місяці і 27 днів і був першим живописцем у Казахстані, повно та глибоко відобразив життя та побут казахів. Нагадаю, що перший пам'ятник Тарасу Шевченку поставлено не в його рідній Україні, а в Казахстані, автором якого є Тарасів товариш, казахський скульптор Каражусуп (1920 року – зруйнований). Погруддя поета на півострові Мангишлак в 1881 році встановив комендант Новопетровського укріплення Іраклій Усков (1810-1882). Другий монумент - гіпсовий бюст - встановлено 1 травня 1927 року в міському парку (автор – казахський скульптор Атрау), а сучасний відкрито 25 травня 1997 року (автор – український скульптор Володимир Чепелик зобразив українського поета в солдатській формі). У 2014 році Національний банк Казахстану ввів в обіг пам’ятні срібні монети із зображенням Т. Шевченка на тлі українських орнаментальних уставок. Тоді ж видано новий шкільний підручник з історії Казахстану, в який уключено окремим розділом матеріал про Кобзаря. Багатовимірна спадщина Великого українця, що торкається ключових ділянок національного життя націй Арало-Каспію, наштовхнула класика літератури Мухтара Ауєзова до дещо незвичної, проте глибокої думки, яку цитують вдячні казахстанці: «Поява Тараса Шевченка в казахському степу тих часів була жорстоким, але пречудовим фактом». Якщо Абай (Ібрагім) Кунанбаєв (каз. Абай Кунанбайули (1845-1904) є неперевершеним великим поетом Казахського степу, то в Україні, також вважають казахи, немає особистості яскравішої за Тараса Шевченка. Разом з тим його постать є одним із символів духовного єднання українського і казахського народів. Великого Акина Таразі - Тараса Шевченка, казахи вважають національним героєм. Попри заборону малювати Шевченко за 11 років свого заслання у Казахстані створив майже 450 творів, з яких 350 змальовують красу казахів і їхнього краю. Образ казаха XIX століття сучасникам залишив саме українець, Тарас Шевченко.
2023
Автор: Сонце Правди Шевченкового Слова
Опубліковано: 2023-02-01
Виставка дитячих ілюстрацій до творів Шандора Петефі та Тараса Шевченка "Батьківщині" експонована у виставкових залах Національного музею Тараса Шевченка 27.11-15.12.2024 р. Основна частина експозиції — це роботи переможців і призерів Всеукраїнського конкурсу "Батьківщині". Друга частина експозиції присвячена угорському поету Шандору Петефі. Пересувна виставка, створена до двохсотріччя від дня народження поета, окреслює життєвий та творчий шлях "угорського Кобзаря" яскравими ілюстраціями, віршами та фрагментами листування. Експозицію доповнюють портрети Шандора Петефі та його сучасників, які значно вплинули на творчість і громадянську позицію поета. Організатори — Посольство Угорщини в Україні та Національна бібліотека України для дітей.
2024
Опубліковано: 2024-12-17
Цей день в долі Тараса Шевченка. Переп’ят. 10 грудня 1845 року Постановою Київської археографічної комісії затверджено Тараса Шевченка співробітником комісії. У період між п’ятнадцятим червня і двадцять п’ятим липня 1846 року Тарас Шевченко, як уже член «Археографічної комісії», із ординарним професором кафедри законів державного благоустрою Миколою Дмитровичем Іванишевим (1811–1874) розкопував історичні поховання поблизу сіл Фастівець, Велика Снітинка та Мар’янівка Київської губернії, зокрема, курган Переп’ят. Існує легенда про насип над стародавнім похованням біля села Фастівець, записана етнографом Павлом Чубинським (1839−1884), яка розповідає про те, як київський князь Переп’ят пішов війною проти половців. Три роки не повертався, не подавав звістки. Тоді дружина, княгиня Переп’ятиха, зібравши військо, відправилась шукати чоловіка. Табір княгині зупинився на ночівлю серед степу, у темряві вартові запримітили, що їх оточують, зав’язався бій, а наступного дня виявилося, що то було військо князя Переп’ята, який загинув. Гірко оплакувала княгиня судженого, наказала викопати дві могили, в одній поховати з колісницею, кіньми на місці кривавої бійні князя, а в другій − «засипати її, вірну дружину, разом із колісницею й прислугою». Князя Переп’ята поховали серед поля біля села Фастівець і насипали курган, а дружину, Переп’ятиху, біля села Мар’янівка, звідки родом. …Співпраця з Миколою Іванишевим переконала Тараса Шевченка у важливості археології як науки. Художник назвав її «таинственной матерью истории» і згадав про це в «Щоденнику»: «Я люблю археологию. Я уважаю людей, посвятивших себя этой таинственной матери истории. Я вполне сознаю пользу этих раскапываний». Засвідчуючи пошану до вченого-археолога із університету св. Володимира, поет подарував М. Іванишеву «Кобзаря» з автографом. Зранку до вечора члени «Археографічної комісії» працювали з місцевими селянами, які допомагали на розкопках У кургані висотою десять метрів, у дубовому саркофазі, університетські археологи знайшли людські кістки, ліплені тюльпаноподібні горщики, бойові сокири, ножі, дзеркало, наконечники стріл, двадцять чотири золоті бляшки з зображенням грифонів, що свідчило про знатне поховання. Після роботи ночувати члени експедиція їхали за десять верст, до Фастівця. Шевченко квартирував у хаті родини Липських (Лібських), спочатку − у Флора, а потім − у його сина Мартина. У Шевченковому альбомі є малюнки-портрети копачів, виконані олівцем, на яких Тарасовою рукою вказано місце й час: «На Переп’яті – 1846 – іюня». Відомо дванадцять олівцевих начерків та зарисовок, зроблених Тарасом під час десятиденного перебування на розкопках кургану. Тоді художник замальовував чимало знахідок, які зберігаються в музеї Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а на перепочинку − місцевих селян, які працювали копачами. Це ескізи: «Коло каші», «Селянин у брилі», «Постаті селян», «Гурт селян», «Пейзаж», «Парубок з люлькою», «Селянин з граблями», «Сільські будівлі». Записав Тарас і пісню про Семена Палія та зазначено від кого: «Від Мартина Лібського, іюля 15, у Хвастівці». Пісню «У Києві на ринку п’ють козаки горілку», переповідають, Тарас Григорович співав у родині київського вчителя Івана Красковського (1880−1955). Від фастівців Тарас Шевченко записав іще фольклорні пісні: «Ой Улито, ой Улито», «Балакучий балакучу», «Ой, горе ж мені та на чужині», «В Переп’яті на валу», «Ой… копачі», «В Переп’яті, в ямі», «Ой, за пана Браницького орали волами», «Ой, хвалився Бондаренко», «Під городом під Солидоном», «Ой, пише, пише наш імператор», «Ще не світ, ще й не світає», «О боже наш». Також поет занотував народну пісню «Ой, пише, пише нам імператор до князя Котляренка», як засвідчив у своєму «Щоденнику», почуту «…од Грицька Демиденка». Через багато років композитор Микола Лисенко (1842–1912) записав од дружини І. Красковського мелодію пісні «У Києві на ринку п’ють козаки горілку» та вмістив до збірника, позначивши «Записано од Е. П. Красковської; перечула від Т. Шевченка». Утім, пам’ятки, розкопані на Переп’ятовому полі, не були на той час ретельно проаналізовані. Маю Тарасове свідчення про байдужість влади до знайдених у кургані історичних речей та розчарування від невизначеності, кому розкопане поховання належить. Польський письменник, Шевченків товариш Беліна Кенджицький Юліан (1827−1889; у 1846–1851 роках навчався в університеті св. Володимира; 1846 року заприятелював із членами Кирило-Мефодіївського товариства) занотував згадки поета про його роботу на кургані та про знахідки: «Те, що відкопали і що бачили, зрисували гарно, описали − і тільки. А що там було? Хочеш знати? Людські й кінські костомахи, трохи попелу, трохи зогнилих дубових палів − і тільки. Але чиї то кості, нащо їх разом з кінськими в один ряд покладено − хто ж відгада?» …Від Києва до Фастівця – двадцять п’ять кілометрів асфальтівки - поїхав. Обабіч дороги стоять тополі. Як їх любив поет! Вони були на багатьох його картинах і не в одному рядку поезій. Переїжджаю лісосмугу, на початку поля видніється курган Переп’ят не первинної широти та й висота не та. У тридцятих роках ХХ століття поруч кургану відкрили пам’ятний охоронний знак та поліровану гранітну плиту, із записом про перебування тут Кобзаря.
2022
Автор: Жадько Віктор
Опубліковано: 2022-12-15
2022
Автор: Ukrainian Media Network
Опубліковано: 2022-10-30
2022
Автор: Ukrainian Media Network
Опубліковано: 2022-10-30
Данило Яневський — український історик, редактор, теле- та радіоведучий, заслужений журналіст України , доктор історичних наук. Чуйко Тетяна — заступниця ген.директора Національного музею Тараса Шевченка з наукової роботи.
2022
Автор: Ukrainian Media Network
Опубліковано: 2022-10-30
2022
Автор: Ukrainian Media Network
Опубліковано: 2022-10-30
Данило Яневський — український історик, редактор, теле- та радіоведучий, заслужений журналіст України , доктор історичних наук. Олег Магдич — історик
2022
Автор: Ukrainian Media Network
Опубліковано: 2022-10-30
"На межі сприйняття" Ігор Гречаник, скульптура й цифрове мистецтво".Експозиція в Національному музеї Тараса Шевченка
2022
Автор: Гречаник Ігор
Опубліковано: 2022-11-28
Вчора в Національний музей Тараса Шевченка відбулось відкриття виставки ВЕЛИКА СІМКА Скажу коротко - це має подивитись і відчути кожний, хто буде в Києві наступні 10 днів, так тільки до 13 листопада! Вражаюче, виразно, потужно і елегантно! Дякую @Julia Shylenko за запрошення Дякую Богу, що я украінка! #велика_сімка #культура #мистецтво #ukraine
2022
Автор: Костенко Василевська Катерина
Опубліковано: 2022-11-08
На відкритті виставки "ВЕЛИКА СІМКА 2.0" до Національного музею Тараса Шевченка з організаторами експозиції картин великих українських художників. Національний проект «ВЕЛИКА СІМКА 2.0» триватиме лише до 13 листопада.
2022
Автор: Саміт Книга
Опубліковано: 2022-11-08
У колишній садибі Терещенка на бульварі Шевченка в Києві, в якій уже багато десятиріч працює Музей Кобзаря нині, у дні Великої війни, не порожньо. У вихідні тут одночасно мандрують експозицією десятки відвідувачів, і долучаються до інтерактиву про Шевченкові вірші, мистецькі стилі, знайомляться з персоналіями кількох століть. Люди з цікавістю розглядають започатковану 1795 року метричну книгу із записом про народження у Моринцях 25 лютого за старим стилем 1814-го майбутнього українського Пророка. Тут же знаменитий автопортрет молодого Шевченка і фото 2022 року - пам“ятник Кобзарю в Бородянці з простріленою окупантами бронзовою головою… Про усе це і не лише про це ми говоримо з гендректором Національного музею Тараса Шевченка Дмитром Стусом. Розмова відбувалася у день, коли за допомогою підйомного крану ремонтники ліквідували наслідки ураження будівлі ударною хвилею 10 жовтня, коли ворожі ракети падали в кількох десятках метрів від Музею, де зберігаються національні святині України.
2023
Автор: Ukrinform
Опубліковано: 2023-02-01
Картины МАРИИ ПРИМАЧЕНКО из коллекции Иванковского историко-краеведческого музея, спасённые от уничтожения во время боевых действий, будут представлены в Лондоне. Сердечно признательны Анна Куценко и Олеся Авраменко за приглашение издательства Саміт-Книга в проект, а Андрій Бодейчук и Co за качественную и оперативную полиграфическую работу.
2022
Автор: Степухін Іван
Опубліковано: 2022-11-23
2022
Автор: Ukrainian Media Network
Опубліковано: 2022-10-27
Коли прийшла зима, а війна ще не пішла геть із нашого життя. Коли бракує сонця. Коли накривають емоції і думки про те, як же важко твоїм друзям і знайомим ТАМ. Коли треба не впасти у зневіру. Необхідно торкнутися світлого й справді вічного, перезавантажити почуття, настрій, згармонізувати внутрішній світ.
І таку можливість дає виставка "ПроЗимове" в Національному музеї Тараса Шевченка. Експонуються твори з музейної колекції, які поведуть вас у чистий, світлий, добрий зимовий світ.
Засніжений Київ і Київщина у творах Ю. Химича, біло-блакитна зимова седнівська казка Л. Задорожної, місячна морозна ніч І. Марчука, підсвічена снігами Шевченкова гора Є. Болдирєвої... За два дні - вихідні. Приходьте! Тут вам буде добре, цікаво й затишно. Усміхнетесь і впевнено скажете собі: "Переживемо!"
2023
Автор: Чуйко Т.
Опубліковано: 2024-01-25
24 грудня 1916 року на Румунському фронті від кількох пострілів у серце загинув юнкер російської армії Олександр. У його польовій сумці знайшли щоденник, лист до сестри і "Кобзар" Тараса Шевченка виданий 1912 року. На сторінках книжки залишилися сліди крові. 20 липня 2015 року розвідник Володимир Регеша знайшов у зруйнованому житловому будинку у селищі Піски під Донецьком домашню бібліотеку. Книжки належали комусь із місцевих мешканців. З усієї бібліотеки простреленим виявився тільки "Кобзар"
2022
Автор: istpravda
Опубліковано: 2023-11-25
На открытии выставки "ВЕЛИКА СІМКА 2.0" в Національний музей Тараса Шевченка с организаторами экспозиции картин великих украинских художников.
2022
Автор: Степухін Іван
Опубліковано: 2022-11-09
Монтую свій новий проект Національний проєкт «ВЕЛИКА СІМКА 2.0» в чудовому атріумі Національний музей Тараса Шевченка. Це продовження мого проекту "Велика сімка", який був реалізований у 2021 р. Але суттєво змінений за час війни. Публікую фото з головним експонатом - всесвітньовідомою розстріляною скульптурою Тараса Шевченка, яка стала символом знищення орками культури України. Її бачили в Бородянці майже всі лідери країн світу. Тепер у вас є така можливість! З 4 по 13 листопада. Із приємного. Знайшов однодумця і партнера Володимир Гавриш, дуже активного волонтера і громадського діяча. Він очолює волонтерский благодійний фонд "Сучасна Україна". Фонд став організатором міжнародного мистецького туру по 22 країнам світу. Тепер "ВЕЛІКУ СІМКУ 2.0" побачить весь світ. P.S. В першому коментарі публікую посилання на подію з повною інформацією
2022
Автор: Комельков Юрій
Опубліковано: 2022-11-08
Юрій Шаповал малює Кобзаря у незвичайних образах. Полтавець Юрій Шаповал створив серію картин під назвою "Григорович". Головним героєм серії став великий український поет Тарас Шевченко. На одній з картин Шевченко робить селфи на айфон, на іншому полотні він з шинами та каністрою бензину їде автостопом до Москви, на третій - несе службу в зоні АТО, на четвертій - робить татуювання Володимиру Путіну. Першою роботою в серії стала картина "Григорович проти". Шевченко зображений на ній як активний учасник Майдану. До речі, ця картина згодом з'явилася на поштовій марці, яку випустили представники української асоціації Нової Зеландії. "Старий образ Тараса Шевченка - образ такої сільської напівграмотної людини в кожусі і шапці - нав'язувався комуністичною пропагандою. Але, якщо подивитись глибше біографію поета, то можна побачити, що він жива людина, а радості життя йому зовсім не чужі", - так Юрій Шаповал говорить про свої роботи. Картини полтавського художника викликають неоднозначну реакцію у глядачів. Юрій зізнається, що через роботу, на якій зображені Шевченко і Путін, російські користувачі часто пишуть йому образи і погрози. Втім, далеко не всі українці позитивно сприймають портрети Кобзаря в індіанських пір'ях або з маленькою собачкою в руках. "Використовуючи образ Шевченка я намагаюся зачепити актуальні теми, які хвилюють мене і суспільство. Багато нашіх співвітчизників дуже поверхнево мислять. У картинах є і гумор, і, звичайно, фантазія. Я приміряв на Тараса Григоровича різні образи. Наприклад, у мультфільмі про черепашок-ніндзя мені подобався мудрий вчитель-щур, і на його місці в моїй картині виявився Шевченко", - розповів ZN.UA Юрій Шаповал. Картини Шаповала зберігаються в київському музеї Тараса Шевченка. Зараз у серії "Григорович" 12 робіт, але до наступної річниці народження українського поета митець планує створити ще 8 або 9 картин.
2023
Автор: Дзеркало тижня
Опубліковано: 2023-11-25
Картина “Катерина” - головний шедевр Тараса Шевченка як художника. Вона написана за мотивами поеми “Катерина”, яку теж написав Кобзар. Всі, звісно, пам’ятають зі школи рядки поеми (хоча б “Кохайтеся, чорнобриві”) та бачили картину, в центрі якої - сумна українська дівчина. Та не всі до кінця розуміють, про що там йдеться. WAS розкаже вам про це. Відео виходить у рамках проєкту “мистецтво в деталях”, присвяченого видатним зразкам українського мистецтва різних епох. Висловлюємо вдячність Національному музею Тараса Шевченка та персонально головній зберігачці фондів Юлії Шиленко за надані фото та консультацію.
2024
Автор: WAS: Популярна історія
Опубліковано: 2024-01-16
У кінці травня 1847 року жандармське слідство закінчене, і шеф жандармів Олексій Орлов (1786-1861) подав Миколі І «доклад» із висновками про роль кожного з обвинувачених, шеф жандармів пропонував цареві віддати поета на службу до війська - Микола І власноручно дописав на докладі: «Під найсуворіший нагляд, з забороною писати й малювати».У супроводі унтер-офіцера Тарас прибув на нове місце заслання: до Новопетровського. Нагляд за Шевченком був посилений. Інтер’єр солдатської казарми відобразив Шевченко в сепії «Кара колодкою» з серії «Притча про блудного сина». Тематика живописних творів Шевченка у казахських степах різноманітна: серія пейзажів, малюнки історичного та побутового жанрів, ряд портретів, а також численні олівцеві ескізи. Тарас шукає й інших засобів для втілення своїх творчих задумів. Знайшовши біля укріплення глину, він починає займатися новим для нього видом мистецтва — скульптурою. Шевченко не був задоволений роботою, що свідчить лише про велику вимогливість художника до себе. Значне місце в образотворчій спадщині Шевченка цього періоду займають пейзажі: з 179 малюнків, що дійшли до нас, 128 - Кара-Тау, Новопетровського укріплення та околиць. Значне місце серед акварелей та олівцевих ескізів і начерків займають зображення укріплення. Збереглося 10 сепій, на яких Шевченко зобразив Мангишлацький сад, з однієї з них після заслання, в 1859 році, він виконав офорт. Зображення саду знаходимо у сепії «Хлопчик грається з кішкою». Біля входу, накинувши на плечі шинель, сидить Шевченко. Це - землянка, що була викопана в саду Новопетровського укріплення спеціально для Шевченка. В глибині видно дерева. Перед ними надмірно великий соняшник. Шевченкові сепії ж, з погляду етнографів, - це винятковий зображальний матеріал про вбрання дітей та найзнедоленішої верстви населення Арало-Прикаспію. Тарас Шевченко залишив помітний слід в казахській культурі, на якій перебував провів 10 років, 2 місяці і 27 днів і був першим живописцем у Казахстані, повно та глибоко відобразив життя та побут казахів. Нагадаю, що перший пам'ятник Тарасу Шевченку поставлено не в його рідній Україні, а в Казахстані, автором якого є Тарасів товариш, казахський скульптор Каражусуп (1920 року – зруйнований). Погруддя поета на півострові Мангишлак в 1881 році встановив комендант Новопетровського укріплення Іраклій Усков (1810-1882). Другий монумент - гіпсовий бюст - встановлено 1 травня 1927 року в міському парку (автор – казахський скульптор Атрау), а сучасний відкрито 25 травня 1997 року (автор – український скульптор Володимир Чепелик зобразив українського поета в солдатській формі). У 2014 році Національний банк Казахстану ввів в обіг пам’ятні срібні монети із зображенням Т. Шевченка на тлі українських орнаментальних уставок. Тоді ж видано новий шкільний підручник з історії Казахстану, в який уключено окремим розділом матеріал про Кобзаря. Багатовимірна спадщина Великого українця, що торкається ключових ділянок національного життя націй Арало-Каспію, наштовхнула класика літератури Мухтара Ауєзова до дещо незвичної, проте глибокої думки, яку цитують вдячні казахстанці: «Поява Тараса Шевченка в казахському степу тих часів була жорстоким, але пречудовим фактом». Якщо Абай (Ібрагім) Кунанбаєв (каз. Абай Кунанбайули (1845-1904) є неперевершеним великим поетом Казахського степу, то в Україні, також вважають казахи, немає особистості яскравішої за Тараса Шевченка. Разом з тим його постать є одним із символів духовного єднання українського і казахського народів. Великого Акина Таразі - Тараса Шевченка, казахи вважають національним героєм. Попри заборону малювати Шевченко за 11 років свого заслання у Казахстані створив майже 450 творів, з яких 350 змальовують красу казахів і їхнього краю. Образ казаха XIX століття сучасникам залишив саме українець, Тарас Шевченко.
2023
Автор: Сонце Правди Шевченкового Слова
Опубліковано: 2023-02-01
Виставка дитячих ілюстрацій до творів Шандора Петефі та Тараса Шевченка "Батьківщині" експонована у виставкових залах Національного музею Тараса Шевченка 27.11-15.12.2024 р. Основна частина експозиції — це роботи переможців і призерів Всеукраїнського конкурсу "Батьківщині". Друга частина експозиції присвячена угорському поету Шандору Петефі. Пересувна виставка, створена до двохсотріччя від дня народження поета, окреслює життєвий та творчий шлях "угорського Кобзаря" яскравими ілюстраціями, віршами та фрагментами листування. Експозицію доповнюють портрети Шандора Петефі та його сучасників, які значно вплинули на творчість і громадянську позицію поета. Організатори — Посольство Угорщини в Україні та Національна бібліотека України для дітей.
2024
Опубліковано: 2024-12-17
Цей день в долі Тараса Шевченка. Переп’ят. 10 грудня 1845 року Постановою Київської археографічної комісії затверджено Тараса Шевченка співробітником комісії. У період між п’ятнадцятим червня і двадцять п’ятим липня 1846 року Тарас Шевченко, як уже член «Археографічної комісії», із ординарним професором кафедри законів державного благоустрою Миколою Дмитровичем Іванишевим (1811–1874) розкопував історичні поховання поблизу сіл Фастівець, Велика Снітинка та Мар’янівка Київської губернії, зокрема, курган Переп’ят. Існує легенда про насип над стародавнім похованням біля села Фастівець, записана етнографом Павлом Чубинським (1839−1884), яка розповідає про те, як київський князь Переп’ят пішов війною проти половців. Три роки не повертався, не подавав звістки. Тоді дружина, княгиня Переп’ятиха, зібравши військо, відправилась шукати чоловіка. Табір княгині зупинився на ночівлю серед степу, у темряві вартові запримітили, що їх оточують, зав’язався бій, а наступного дня виявилося, що то було військо князя Переп’ята, який загинув. Гірко оплакувала княгиня судженого, наказала викопати дві могили, в одній поховати з колісницею, кіньми на місці кривавої бійні князя, а в другій − «засипати її, вірну дружину, разом із колісницею й прислугою». Князя Переп’ята поховали серед поля біля села Фастівець і насипали курган, а дружину, Переп’ятиху, біля села Мар’янівка, звідки родом. …Співпраця з Миколою Іванишевим переконала Тараса Шевченка у важливості археології як науки. Художник назвав її «таинственной матерью истории» і згадав про це в «Щоденнику»: «Я люблю археологию. Я уважаю людей, посвятивших себя этой таинственной матери истории. Я вполне сознаю пользу этих раскапываний». Засвідчуючи пошану до вченого-археолога із університету св. Володимира, поет подарував М. Іванишеву «Кобзаря» з автографом. Зранку до вечора члени «Археографічної комісії» працювали з місцевими селянами, які допомагали на розкопках У кургані висотою десять метрів, у дубовому саркофазі, університетські археологи знайшли людські кістки, ліплені тюльпаноподібні горщики, бойові сокири, ножі, дзеркало, наконечники стріл, двадцять чотири золоті бляшки з зображенням грифонів, що свідчило про знатне поховання. Після роботи ночувати члени експедиція їхали за десять верст, до Фастівця. Шевченко квартирував у хаті родини Липських (Лібських), спочатку − у Флора, а потім − у його сина Мартина. У Шевченковому альбомі є малюнки-портрети копачів, виконані олівцем, на яких Тарасовою рукою вказано місце й час: «На Переп’яті – 1846 – іюня». Відомо дванадцять олівцевих начерків та зарисовок, зроблених Тарасом під час десятиденного перебування на розкопках кургану. Тоді художник замальовував чимало знахідок, які зберігаються в музеї Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а на перепочинку − місцевих селян, які працювали копачами. Це ескізи: «Коло каші», «Селянин у брилі», «Постаті селян», «Гурт селян», «Пейзаж», «Парубок з люлькою», «Селянин з граблями», «Сільські будівлі». Записав Тарас і пісню про Семена Палія та зазначено від кого: «Від Мартина Лібського, іюля 15, у Хвастівці». Пісню «У Києві на ринку п’ють козаки горілку», переповідають, Тарас Григорович співав у родині київського вчителя Івана Красковського (1880−1955). Від фастівців Тарас Шевченко записав іще фольклорні пісні: «Ой Улито, ой Улито», «Балакучий балакучу», «Ой, горе ж мені та на чужині», «В Переп’яті на валу», «Ой… копачі», «В Переп’яті, в ямі», «Ой, за пана Браницького орали волами», «Ой, хвалився Бондаренко», «Під городом під Солидоном», «Ой, пише, пише наш імператор», «Ще не світ, ще й не світає», «О боже наш». Також поет занотував народну пісню «Ой, пише, пише нам імператор до князя Котляренка», як засвідчив у своєму «Щоденнику», почуту «…од Грицька Демиденка». Через багато років композитор Микола Лисенко (1842–1912) записав од дружини І. Красковського мелодію пісні «У Києві на ринку п’ють козаки горілку» та вмістив до збірника, позначивши «Записано од Е. П. Красковської; перечула від Т. Шевченка». Утім, пам’ятки, розкопані на Переп’ятовому полі, не були на той час ретельно проаналізовані. Маю Тарасове свідчення про байдужість влади до знайдених у кургані історичних речей та розчарування від невизначеності, кому розкопане поховання належить. Польський письменник, Шевченків товариш Беліна Кенджицький Юліан (1827−1889; у 1846–1851 роках навчався в університеті св. Володимира; 1846 року заприятелював із членами Кирило-Мефодіївського товариства) занотував згадки поета про його роботу на кургані та про знахідки: «Те, що відкопали і що бачили, зрисували гарно, описали − і тільки. А що там було? Хочеш знати? Людські й кінські костомахи, трохи попелу, трохи зогнилих дубових палів − і тільки. Але чиї то кості, нащо їх разом з кінськими в один ряд покладено − хто ж відгада?» …Від Києва до Фастівця – двадцять п’ять кілометрів асфальтівки - поїхав. Обабіч дороги стоять тополі. Як їх любив поет! Вони були на багатьох його картинах і не в одному рядку поезій. Переїжджаю лісосмугу, на початку поля видніється курган Переп’ят не первинної широти та й висота не та. У тридцятих роках ХХ століття поруч кургану відкрили пам’ятний охоронний знак та поліровану гранітну плиту, із записом про перебування тут Кобзаря.
2022
Автор: Жадько Віктор
Опубліковано: 2022-12-15
2022
Автор: Ukrainian Media Network
Опубліковано: 2022-10-30
2022
Автор: Ukrainian Media Network
Опубліковано: 2022-10-30
Данило Яневський — український історик, редактор, теле- та радіоведучий, заслужений журналіст України , доктор історичних наук. Чуйко Тетяна — заступниця ген.директора Національного музею Тараса Шевченка з наукової роботи.
2022
Автор: Ukrainian Media Network
Опубліковано: 2022-10-30
2022
Автор: Ukrainian Media Network
Опубліковано: 2022-10-30
Данило Яневський — український історик, редактор, теле- та радіоведучий, заслужений журналіст України , доктор історичних наук. Олег Магдич — історик
2022
Автор: Ukrainian Media Network
Опубліковано: 2022-10-30
Гречаник Ігор
"На межі сприйняття" Ігор Гречаник, скульптура й цифрове мистецтво".Експозиція в Національному музеї Тараса Шевченка
м. Київ, Україна
Автори та відповідальні:
Гречаник Ігор
"На межі сприйняття" Ігор Гречаник, скульптура й цифрове мистецтво".Експозиція в Національному музеї Тараса Шевченка
"На межі сприйняття" Ігор Гречаник, скульптура й цифрове мистецтво".Експозиція в Національному музеї Тараса Шевченка
Автори та відповідальні:
Гречаник Ігор
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/1932 |
Дата онлайнової публікації | 2022-11-28 |
Костенко Василевська Катерина
Відкриття виставки Велика Сімка
м. Київ, Україна
Автори та відповідальні:
Костенко Василевська Катерина
Вчора в Національний музей Тараса Шевченка відбулось відкриття виставки ВЕЛИКА СІМКА
Скажу коротко - це має подивитись і відчути кожний, хто буде в Києві наступні 10 днів, так тільки до 13 листопада!
Вражаюче, виразно, потужно і елегантно!
Дякую @Julia Shylenko за запрошення
Дякую Богу, що я украінка!
#велика_сімка
#культура
#мистецтво
#ukraine
Відкриття виставки Велика Сімка
Автори та відповідальні:
Костенко Василевська Катерина
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/1893 |
Дата онлайнової публікації | 2022-11-08 |
Саміт Книга
ВЕЛИКА СІМКА 2.0, Саміт Книга
м. Київ, Україна
Автори та відповідальні:
Саміт Книга
"ВЕЛИКА СІМКА 2.0"
На відкритті виставки "ВЕЛИКА СІМКА 2.0" до Національного музею Тараса Шевченка з організаторами експозиції картин великих українських художників.
Національний проект «ВЕЛИКА СІМКА 2.0» триватиме лише до 13 листопада.
ВЕЛИКА СІМКА 2.0, Саміт Книга
Автори та відповідальні:
Саміт Книга
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/1895 |
Дата онлайнової публікації | 2022-11-08 |
Ukrinform
Дмитро Стус, гендиректор Національного музею Тараса Шевченка: Шевченко — це точка входу в українську культуру
м. Київ, Україна
Автори та відповідальні:
Ukrinform
Дмитро Стус, гендиректор Національного музею Тараса Шевченка: Шевченко — це точка входу в українську культуру
У колишній садибі Терещенка на бульварі Шевченка в Києві, в якій уже багато десятиріч працює Музей Кобзаря нині, у дні Великої війни, не порожньо. У вихідні тут одночасно мандрують експозицією десятки відвідувачів, і долучаються до інтерактиву про Шевченкові вірші, мистецькі стилі, знайомляться з персоналіями кількох століть.
Люди з цікавістю розглядають започатковану 1795 року метричну книгу із записом про народження у Моринцях 25 лютого за старим стилем 1814-го майбутнього українського Пророка. Тут же знаменитий автопортрет молодого Шевченка і фото 2022 року - пам“ятник Кобзарю в Бородянці з простріленою окупантами бронзовою головою…
Про усе це і не лише про це ми говоримо з гендректором Національного музею Тараса Шевченка Дмитром Стусом. Розмова відбувалася у день, коли за допомогою підйомного крану ремонтники ліквідували наслідки ураження будівлі ударною хвилею 10 жовтня, коли ворожі ракети падали в кількох десятках метрів від Музею, де зберігаються національні святині України.
Дмитро Стус, гендиректор Національного музею Тараса Шевченка: Шевченко — це точка входу в українську культуру
Автори та відповідальні:
Ukrinform
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/1991 |
Дата онлайнової публікації | 2023-02-01 |
Степухін Іван
Картини Марії Примаченко з колекції Іванківського історико-краєзнавчого музею, які були врятовані від знищення під час бойових дій, будуть представлені в Лондоні
м. Київ, Україна
Автори та відповідальні:
Степухін Іван
Картини Марії Примаченко з колекції Іванківського історико-краєзнавчого музею, які були врятовані від знищення під час бойових дій, будуть представлені в Лондоні
Картины МАРИИ ПРИМАЧЕНКО из коллекции Иванковского историко-краеведческого музея, спасённые от уничтожения во время боевых действий, будут представлены в Лондоне.
Сердечно признательны Анна Куценко и Олеся Авраменко за приглашение издательства Саміт-Книга в проект, а Андрій Бодейчук и Co за качественную и оперативную полиграфическую работу.
Картини Марії Примаченко з колекції Іванківського історико-краєзнавчого музею, які були врятовані від знищення під час бойових дій, будуть представлені в Лондоні
Автори та відповідальні:
Степухін Іван
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/1931 |
Дата онлайнової публікації | 2022-11-23 |
Ukrainian Media Network
Колекція Тараса. Данило Яневський та Юлія Шиленко
м. Київ, Україна
Автори та відповідальні:
Ukrainian Media Network
Колекція Тараса. Данило Яневський та Юлія Шиленко
Автори та відповідальні:
Ukrainian Media Network
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/1885 |
Дата онлайнової публікації | 2022-10-27 |
Чуйко Т.
Коли прийшла зима, а війна ще не пішла геть із нашого життя
м. Київ, Україна
Автори та відповідальні:
Чуйко Т.
Коли прийшла зима, а війна ще не пішла геть із нашого життя
Коли прийшла зима, а війна ще не пішла геть із нашого життя. Коли бракує сонця. Коли накривають емоції і думки про те, як же важко твоїм друзям і знайомим ТАМ. Коли треба не впасти у зневіру. Необхідно торкнутися світлого й справді вічного, перезавантажити почуття, настрій, згармонізувати внутрішній світ.
І таку можливість дає виставка "ПроЗимове" в Національному музеї Тараса Шевченка. Експонуються твори з музейної колекції, які поведуть вас у чистий, світлий, добрий зимовий світ.
Засніжений Київ і Київщина у творах Ю. Химича, біло-блакитна зимова седнівська казка Л. Задорожної, місячна морозна ніч І. Марчука, підсвічена снігами Шевченкова гора Є. Болдирєвої... За два дні - вихідні. Приходьте! Тут вам буде добре, цікаво й затишно. Усміхнетесь і впевнено скажете собі: "Переживемо!"
Коли прийшла зима, а війна ще не пішла геть із нашого життя
Автори та відповідальні:
Чуйко Т.
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2645 |
Дата онлайнової публікації | 2024-01-25 |
istpravda
Культ Тараса Шевченка і війна
м. Київ, Україна
Автори та відповідальні:
istpravda
24 грудня 1916 року на Румунському фронті від кількох пострілів у серце загинув юнкер російської армії Олександр. У його польовій сумці знайшли щоденник, лист до сестри і "Кобзар" Тараса Шевченка виданий 1912 року. На сторінках книжки залишилися сліди крові. 20 липня 2015 року розвідник Володимир Регеша знайшов у зруйнованому житловому будинку у селищі Піски під Донецьком домашню бібліотеку. Книжки належали комусь із місцевих мешканців. З усієї бібліотеки простреленим виявився тільки "Кобзар"
Культ Тараса Шевченка і війна
Автори та відповідальні:
istpravda
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2590 |
Дата онлайнової публікації | 2023-11-25 |
Степухін Іван
На відкритті виставки "ВЕЛИКА СІМКА 2.0"
м. Київ, Україна
Автори та відповідальні:
Степухін Іван
На открытии выставки "ВЕЛИКА СІМКА 2.0" в Національний музей Тараса Шевченка с организаторами экспозиции картин великих украинских художников.
На відкритті виставки "ВЕЛИКА СІМКА 2.0"
Автори та відповідальні:
Степухін Іван
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/1896 |
Дата онлайнової публікації | 2022-11-09 |
Комельков Юрій
Національний проєкт «ВЕЛИКА СІМКА 2.0»
м. Київ, Україна
Автори та відповідальні:
Комельков Юрій
Монтую свій новий проект Національний проєкт «ВЕЛИКА СІМКА 2.0» в чудовому атріумі Національний музей Тараса Шевченка.
Це продовження мого проекту "Велика сімка", який був реалізований у 2021 р. Але суттєво змінений за час війни.
Публікую фото з головним експонатом - всесвітньовідомою розстріляною скульптурою Тараса Шевченка, яка стала символом знищення орками культури України. Її бачили в Бородянці майже всі лідери країн світу. Тепер у вас є така можливість!
З 4 по 13 листопада.
Із приємного. Знайшов однодумця і партнера Володимир Гавриш, дуже активного волонтера і громадського діяча. Він очолює волонтерский благодійний фонд "Сучасна Україна". Фонд став організатором міжнародного мистецького туру по 22 країнам світу. Тепер "ВЕЛІКУ СІМКУ 2.0" побачить весь світ.
P.S. В першому коментарі публікую посилання на подію з повною інформацією
Національний проєкт «ВЕЛИКА СІМКА 2.0»
Автори та відповідальні:
Комельков Юрій
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/1894 |
Дата онлайнової публікації | 2022-11-08 |
Дзеркало тижня
Полтавець Юрій Шаповал створив серію картин під назвою "Григорович"
м. Полтава, Полтавська обл.
Автори та відповідальні:
Дзеркало тижня
ПОЛТАВСЬКИЙ ХУДОЖНИК ЗОБРАЗИВ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА З АВТОМАТОМ В АТО
Юрій Шаповал малює Кобзаря у незвичайних образах.
Полтавець Юрій Шаповал створив серію картин під назвою "Григорович". Головним героєм серії став великий український поет Тарас Шевченко.
На одній з картин Шевченко робить селфи на айфон, на іншому полотні він з шинами та каністрою бензину їде автостопом до Москви, на третій - несе службу в зоні АТО, на четвертій - робить татуювання Володимиру Путіну.
Першою роботою в серії стала картина "Григорович проти". Шевченко зображений на ній як активний учасник Майдану. До речі, ця картина згодом з'явилася на поштовій марці, яку випустили представники української асоціації Нової Зеландії.
"Старий образ Тараса Шевченка - образ такої сільської напівграмотної людини в кожусі і шапці - нав'язувався комуністичною пропагандою. Але, якщо подивитись глибше біографію поета, то можна побачити, що він жива людина, а радості життя йому зовсім не чужі", - так Юрій Шаповал говорить про свої роботи.
Картини полтавського художника викликають неоднозначну реакцію у глядачів. Юрій зізнається, що через роботу, на якій зображені Шевченко і Путін, російські користувачі часто пишуть йому образи і погрози. Втім, далеко не всі українці позитивно сприймають портрети Кобзаря в індіанських пір'ях або з маленькою собачкою в руках.
"Використовуючи образ Шевченка я намагаюся зачепити актуальні теми, які хвилюють мене і суспільство. Багато нашіх співвітчизників дуже поверхнево мислять. У картинах є і гумор, і, звичайно, фантазія. Я приміряв на Тараса Григоровича різні образи. Наприклад, у мультфільмі про черепашок-ніндзя мені подобався мудрий вчитель-щур, і на його місці в моїй картині виявився Шевченко", - розповів ZN.UA Юрій Шаповал.
Картини Шаповала зберігаються в київському музеї Тараса Шевченка. Зараз у серії "Григорович" 12 робіт, але до наступної річниці народження українського поета митець планує створити ще 8 або 9 картин.
Полтавець Юрій Шаповал створив серію картин під назвою "Григорович"
Автори та відповідальні:
Дзеркало тижня
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2589 |
Дата онлайнової публікації | 2023-11-25 |
WAS: Популярна історія
Таємниця Катерини. Чому не варто кохатися з моск..лями. Пояснення картини Шевченка | WAS
м. Київ, Україна
Автори та відповідальні:
WAS: Популярна історія ; Шиленко Ю. А.
Таємниця Катерини. Чому не варто кохатися з моск..лями. Пояснення картини Шевченка | WAS
Картина “Катерина” - головний шедевр Тараса Шевченка як художника. Вона написана за мотивами поеми “Катерина”, яку теж написав Кобзар. Всі, звісно, пам’ятають зі школи рядки поеми (хоча б “Кохайтеся, чорнобриві”) та бачили картину, в центрі якої - сумна українська дівчина. Та не всі до кінця розуміють, про що там йдеться. WAS розкаже вам про це.
Відео виходить у рамках проєкту “мистецтво в деталях”, присвяченого видатним зразкам українського мистецтва різних епох.
Висловлюємо вдячність Національному музею Тараса Шевченка та персонально головній зберігачці фондів Юлії Шиленко за надані фото та консультацію.
Таємниця Катерини. Чому не варто кохатися з моск..лями. Пояснення картини Шевченка | WAS
Автори та відповідальні:
WAS: Популярна історія ; Шиленко Ю. А.
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2640 |
Дата онлайнової публікації | 2024-01-16 |
Сонце Правди Шевченкового Слова
ТАРАС ШЕВЧЕНКО (АКИН ТАРАЗИ) У КАЗАХІВ ЯК СВІЙ
Автори та відповідальні:
Сонце Правди Шевченкового Слова
ТАРАС ШЕВЧЕНКО (АКИН ТАРАЗИ) У КАЗАХІВ ЯК СВІЙ
У кінці травня 1847 року жандармське слідство закінчене, і шеф жандармів Олексій Орлов (1786-1861) подав Миколі І «доклад» із висновками про роль кожного з обвинувачених, шеф жандармів пропонував цареві віддати поета на службу до війська - Микола І власноручно дописав на докладі: «Під найсуворіший нагляд, з забороною писати й малювати».У супроводі унтер-офіцера Тарас прибув на нове місце заслання: до Новопетровського. Нагляд за Шевченком був посилений. Інтер’єр солдатської казарми відобразив Шевченко в сепії «Кара колодкою» з серії «Притча про блудного сина».
Тематика живописних творів Шевченка у казахських степах різноманітна: серія пейзажів, малюнки історичного та побутового жанрів, ряд портретів, а також численні олівцеві ескізи. Тарас шукає й інших засобів для втілення своїх творчих задумів. Знайшовши біля укріплення глину, він починає займатися новим для нього видом мистецтва — скульптурою. Шевченко не був задоволений роботою, що свідчить лише про велику вимогливість художника до себе.
Значне місце в образотворчій спадщині Шевченка цього періоду займають пейзажі: з 179 малюнків, що дійшли до нас, 128 - Кара-Тау, Новопетровського укріплення та околиць. Значне місце серед акварелей та олівцевих ескізів і начерків займають зображення укріплення.
Збереглося 10 сепій, на яких Шевченко зобразив Мангишлацький сад, з однієї з них після заслання, в 1859 році, він виконав офорт. Зображення саду знаходимо у сепії «Хлопчик грається з кішкою». Біля входу, накинувши на плечі шинель, сидить Шевченко. Це - землянка, що була викопана в саду Новопетровського укріплення спеціально для Шевченка. В глибині видно дерева. Перед ними надмірно великий соняшник. Шевченкові сепії ж, з погляду етнографів, - це винятковий зображальний матеріал про вбрання дітей та найзнедоленішої верстви населення Арало-Прикаспію.
Тарас Шевченко залишив помітний слід в казахській культурі, на якій перебував провів 10 років, 2 місяці і 27 днів і був першим живописцем у Казахстані, повно та глибоко відобразив життя та побут казахів.
Нагадаю, що перший пам'ятник Тарасу Шевченку поставлено не в його рідній Україні, а в Казахстані, автором якого є Тарасів товариш, казахський скульптор Каражусуп (1920 року – зруйнований). Погруддя поета на півострові Мангишлак в 1881 році встановив комендант Новопетровського укріплення Іраклій Усков (1810-1882). Другий монумент - гіпсовий бюст - встановлено 1 травня 1927 року в міському парку (автор – казахський скульптор Атрау), а сучасний відкрито 25 травня 1997 року (автор – український скульптор Володимир Чепелик зобразив українського поета в солдатській формі).
У 2014 році Національний банк Казахстану ввів в обіг пам’ятні срібні монети із зображенням Т. Шевченка на тлі українських орнаментальних уставок. Тоді ж видано новий шкільний підручник з історії Казахстану, в який уключено окремим розділом матеріал про Кобзаря. Багатовимірна спадщина Великого українця, що торкається ключових ділянок національного життя націй Арало-Каспію, наштовхнула класика літератури Мухтара Ауєзова до дещо незвичної, проте глибокої думки, яку цитують вдячні казахстанці: «Поява Тараса Шевченка в казахському степу тих часів була жорстоким, але пречудовим фактом».
Якщо Абай (Ібрагім) Кунанбаєв (каз. Абай Кунанбайули (1845-1904) є неперевершеним великим поетом Казахського степу, то в Україні, також вважають казахи, немає особистості яскравішої за Тараса Шевченка. Разом з тим його постать є одним із символів духовного єднання українського і казахського народів. Великого Акина Таразі - Тараса Шевченка, казахи вважають національним героєм. Попри заборону малювати Шевченко за 11 років свого заслання у Казахстані створив майже 450 творів, з яких 350 змальовують красу казахів і їхнього краю. Образ казаха XIX століття сучасникам залишив саме українець, Тарас Шевченко.
ТАРАС ШЕВЧЕНКО (АКИН ТАРАЗИ) У КАЗАХІВ ЯК СВІЙ
Автори та відповідальні:
Сонце Правди Шевченкового Слова
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/1994 |
Дата онлайнової публікації | 2023-02-01 |
Фотофіксація експозицій виставки дитячих ілюстрацій "Батьківщині" до творів Шандора Петефі та Тараса Шевченка, 27.11-15.12.2024 р.
м. Київ, Україна
Фотофіксація експозицій виставки дитячих ілюстрацій "Батьківщині" до творів Шандора Петефі та Тараса Шевченка, м. Київ, 27.11-15.12.2024 р.
Виставка дитячих ілюстрацій до творів Шандора Петефі та Тараса Шевченка "Батьківщині" експонована у виставкових залах Національного музею Тараса Шевченка 27.11-15.12.2024 р.
Основна частина експозиції — це роботи переможців і призерів Всеукраїнського конкурсу "Батьківщині".
Друга частина експозиції присвячена угорському поету Шандору Петефі. Пересувна виставка, створена до двохсотріччя від дня народження поета, окреслює життєвий та творчий шлях "угорського Кобзаря" яскравими ілюстраціями, віршами та фрагментами листування. Експозицію доповнюють портрети Шандора Петефі та його сучасників, які значно вплинули на творчість і громадянську позицію поета.
Організатори — Посольство Угорщини в Україні та Національна бібліотека України для дітей.
Фотофіксація експозицій виставки дитячих ілюстрацій "Батьківщині" до творів Шандора Петефі та Тараса Шевченка, 27.11-15.12.2024 р.
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/3034 |
Дата онлайнової публікації | 2024-12-17 |
Жадько Віктор
Цей день в долі Тараса Шевченка. Переп’ять
м. Переп'ять
Автори та відповідальні:
Жадько Віктор
Цей день в долі Тараса Шевченка. Переп’ят.
10 грудня 1845 року Постановою Київської археографічної комісії затверджено Тараса Шевченка співробітником комісії.
У період між п’ятнадцятим червня і двадцять п’ятим липня 1846 року Тарас Шевченко, як уже член «Археографічної комісії», із ординарним професором кафедри законів державного благоустрою Миколою Дмитровичем Іванишевим (1811–1874) розкопував історичні поховання поблизу сіл Фастівець, Велика Снітинка та Мар’янівка Київської губернії, зокрема, курган Переп’ят.
Існує легенда про насип над стародавнім похованням біля села Фастівець, записана етнографом Павлом Чубинським (1839−1884), яка розповідає про те, як київський князь Переп’ят пішов війною проти половців. Три роки не повертався, не подавав звістки. Тоді дружина, княгиня Переп’ятиха, зібравши військо, відправилась шукати чоловіка. Табір княгині зупинився на ночівлю серед степу, у темряві вартові запримітили, що їх оточують, зав’язався бій, а наступного дня виявилося, що то було військо князя Переп’ята, який загинув. Гірко оплакувала княгиня судженого, наказала викопати дві могили, в одній поховати з колісницею, кіньми на місці кривавої бійні князя, а в другій − «засипати її, вірну дружину, разом із колісницею й прислугою». Князя Переп’ята поховали серед поля біля села Фастівець і насипали курган, а дружину, Переп’ятиху, біля села Мар’янівка, звідки родом.
…Співпраця з Миколою Іванишевим переконала Тараса Шевченка у важливості археології як науки. Художник назвав її «таинственной матерью истории» і згадав про це в «Щоденнику»: «Я люблю археологию. Я уважаю людей, посвятивших себя этой таинственной матери истории. Я вполне сознаю пользу этих раскапываний». Засвідчуючи пошану до вченого-археолога із університету св. Володимира, поет подарував М. Іванишеву «Кобзаря» з автографом.
Зранку до вечора члени «Археографічної комісії» працювали з місцевими селянами, які допомагали на розкопках У кургані висотою десять метрів, у дубовому саркофазі, університетські археологи знайшли людські кістки, ліплені тюльпаноподібні горщики, бойові сокири, ножі, дзеркало, наконечники стріл, двадцять чотири золоті бляшки з зображенням грифонів, що свідчило про знатне поховання. Після роботи ночувати члени експедиція їхали за десять верст, до Фастівця. Шевченко квартирував у хаті родини Липських (Лібських), спочатку − у Флора, а потім − у його сина Мартина.
У Шевченковому альбомі є малюнки-портрети копачів, виконані олівцем, на яких Тарасовою рукою вказано місце й час: «На Переп’яті – 1846 – іюня». Відомо дванадцять олівцевих начерків та зарисовок, зроблених Тарасом під час десятиденного перебування на розкопках кургану. Тоді художник замальовував чимало знахідок, які зберігаються в музеї Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а на перепочинку − місцевих селян, які працювали копачами. Це ескізи: «Коло каші», «Селянин у брилі», «Постаті селян», «Гурт селян», «Пейзаж», «Парубок з люлькою», «Селянин з граблями», «Сільські будівлі».
Записав Тарас і пісню про Семена Палія та зазначено від кого: «Від Мартина Лібського, іюля 15, у Хвастівці». Пісню «У Києві на ринку п’ють козаки горілку», переповідають, Тарас Григорович співав у родині київського вчителя Івана Красковського (1880−1955). Від фастівців Тарас Шевченко записав іще фольклорні пісні: «Ой Улито, ой Улито», «Балакучий балакучу», «Ой, горе ж мені та на чужині», «В Переп’яті на валу», «Ой… копачі», «В Переп’яті, в ямі», «Ой, за пана Браницького орали волами», «Ой, хвалився Бондаренко», «Під городом під Солидоном», «Ой, пише, пише наш імператор», «Ще не світ, ще й не світає», «О боже наш». Також поет занотував народну пісню «Ой, пише, пише нам імператор до князя Котляренка», як засвідчив у своєму «Щоденнику», почуту «…од Грицька Демиденка». Через багато років композитор Микола Лисенко (1842–1912) записав од дружини І. Красковського мелодію пісні «У Києві на ринку п’ють козаки горілку» та вмістив до збірника, позначивши «Записано од Е. П. Красковської; перечула від Т. Шевченка».
Утім, пам’ятки, розкопані на Переп’ятовому полі, не були на той час ретельно проаналізовані. Маю Тарасове свідчення про байдужість влади до знайдених у кургані історичних речей та розчарування від невизначеності, кому розкопане поховання належить.
Польський письменник, Шевченків товариш Беліна Кенджицький Юліан (1827−1889; у 1846–1851 роках навчався в університеті св. Володимира; 1846 року заприятелював із членами Кирило-Мефодіївського товариства) занотував згадки поета про його роботу на кургані та про знахідки: «Те, що відкопали і що бачили, зрисували гарно, описали − і тільки. А що там було? Хочеш знати? Людські й кінські костомахи, трохи попелу, трохи зогнилих дубових палів − і тільки. Але чиї то кості, нащо їх разом з кінськими в один ряд покладено − хто ж відгада?»
…Від Києва до Фастівця – двадцять п’ять кілометрів асфальтівки - поїхав. Обабіч дороги стоять тополі. Як їх любив поет! Вони були на багатьох його картинах і не в одному рядку поезій. Переїжджаю лісосмугу, на початку поля видніється курган Переп’ят не первинної широти та й висота не та. У тридцятих роках ХХ століття поруч кургану відкрили пам’ятний охоронний знак та поліровану гранітну плиту, із записом про перебування тут Кобзаря.
Цей день в долі Тараса Шевченка. Переп’ять
Автори та відповідальні:
Жадько Віктор
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/1946 |
Дата онлайнової публікації | 2022-12-15 |
Ukrainian Media Network
Шевченко: мандри всесвітом. Тетяна Чуйко та Данило Яневський
м. Київ, Україна
Автори та відповідальні:
Ukrainian Media Network
Шевченко: мандри всесвітом. Тетяна Чуйко та Данило Яневський
Автори та відповідальні:
Ukrainian Media Network
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/1889 |
Дата онлайнової публікації | 2022-10-30 |
Ukrainian Media Network
Шевченко: навіщо він для нас? Данило Яневський, Алла Істоміна та Тетяна Чуйко
м. Київ, Україна
Автори та відповідальні:
Ukrainian Media Network
Шевченко: навіщо він для нас? Данило Яневський, Алла Істоміна та Тетяна Чуйко
Шевченко: навіщо він для нас? Данило Яневський, Алла Істоміна та Тетяна Чуйко
Автори та відповідальні:
Ukrainian Media Network
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/1892 |
Дата онлайнової публікації | 2022-10-30 |
Ukrainian Media Network
Шевченко: Тарас і еліта імперії | Данило Яневський та Чуйко Тетяна
м. Київ, Україна
Автори та відповідальні:
Ukrainian Media Network
Шевченко: Тарас і еліта імперії | Данило Яневський та Чуйко Тетяна
Данило Яневський — український історик, редактор, теле- та радіоведучий, заслужений журналіст України , доктор історичних наук.
Чуйко Тетяна — заступниця ген.директора Національного музею Тараса Шевченка з наукової роботи.
Шевченко: Тарас і еліта імперії | Данило Яневський та Чуйко Тетяна
Автори та відповідальні:
Ukrainian Media Network
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/1886 |
Дата онлайнової публікації | 2022-10-30 |
Ukrainian Media Network
Шевченко: Тарас і Київ | Мрозек Галина та Данило Яневський
м. Київ, Україна
Автори та відповідальні:
Ukrainian Media Network
Шевченко: Тарас і Київ | Мрозек Галина та Данило Яневський
Шевченко: Тарас і Київ | Мрозек Галина та Данило Яневський
Автори та відповідальні:
Ukrainian Media Network
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/1888 |
Дата онлайнової публікації | 2022-10-30 |
Ukrainian Media Network
Шевченко: Тарас і образ України
м. Київ, Україна
Автори та відповідальні:
Ukrainian Media Network
Шевченко: Тарас і образ України
Шевченко: Тарас і образ України
Автори та відповідальні:
Ukrainian Media Network
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/1891 |
Дата онлайнової публікації | 2022-10-30 |
Ukrainian Media Network
Шевченко: Тарас орієнтальний
м. Київ, Україна
Автори та відповідальні:
Ukrainian Media Network
Шевченко: Тарас орієнтальний
Шевченко: Тарас орієнтальний
Автори та відповідальні:
Ukrainian Media Network
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/1890 |
Дата онлайнової публікації | 2022-10-30 |
Ukrainian Media Network
Шевченко: Тарас та кобзарі | Данило Яневський та Олег Магдич
м. Київ, Україна
Автори та відповідальні:
Ukrainian Media Network
Шевченко: Тарас та кобзарі | Данило Яневський та Олег Магдич
Данило Яневський — український історик, редактор, теле- та радіоведучий, заслужений журналіст України , доктор історичних наук.
Олег Магдич — історик
Шевченко: Тарас та кобзарі | Данило Яневський та Олег Магдич
Автори та відповідальні:
Ukrainian Media Network
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/1887 |
Дата онлайнової публікації | 2022-10-30 |
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими.
Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий.
Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання,
отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі.
Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.