Магмедов Георгій Іванович
Шевченко на плоту біля Межигір'я
ХХ ст.
м. Київ

Автори та відповідальні:
Магмедов Георгій Іванович

Магмедов Георгій Іванович (1921 - 2001)
Магмедов Георгій Іванович (1921 - 2001). Шевченко на плоту біля Межигір'я. Полотно, олія. 1956. м. Київ

Шевченко Т. Г.
Автопортрет
[Червень-липень, 1840 р.]
м. Санкт-Петербург, Російська імперія

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Імператорська академія мистецтв

Шевченко Тарас Григорович (1814-1861 рр.)
Шевченко Т. Г. Автопортрет. 1840 р.
Перший олійний автопортрет Тараса Шевченка, виконаний у віці 26 років під час навчання в Імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі.

Шевченко Т.Г.
Автопортрет з бородою

Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Автопортрет з бородою. 1860 р.
Папір; офорт, 426×317 мм; зображення 169×125 мм, дошка 220×160 мм
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Реставраційний паспорт П-747 г
Художник-реставратор Ганна Горишняк, 1977 рік

Внизу на аркуші дарчий напис автора: Н.Я. Макарову на пам'ять Т. Шевченко 1860 квитня 12.

Шевченко Тарас Григорович
Автопортрет у шапці та кожусі

Петербург

Автори та відповідальні:
Шевченко Тарас Григорович

Тарас Шевченко. Автопортрет у шапці та кожусі 1860 р.
Після повернення із заслання до Петербурга Шевченко найбільше працює в техніці офорта акватинти, що приваблює його як один із найдемократичніших видів мистецтва. В цей період він виконав ряд офортів-копій та низку оригінальних творів, п'ять автопортретів та портрети знайомих.
Автопортрет у шапці й кожусі Шевченко виконав за літографією паризького художника Адольфа Мульєрона. Літографію останній виконав за світлиною Генріха Деньєра: Т. Шевченко. 1959 р. Про обставини, за яких виконувався літографований портрет , згадував приятель поета, художник Лев Жемчужников: "На прохання Куліша мною були замовлені кращому в Парижі літографу Мульєрону з фотографій портрети Куліша, Костомарова і Шевченка, прекрасно виконані вони є нині надзвичайною рідкістю" (Жемчужников Л. Мои воспоминания из прошлого. Л., 1971. С. 339)
Катерина Юнге - художниця, донька скульптора Федора Толстого, - яка добре знала Тараса Шевенка, вважала цей портрет найкращим і найподібнішим з усіх тогочасних портретів Шевченка.
Даний офорт - естамп першого стану. Штрихи рівномірно травлені.

Акварельний етюдник, що належав Т.Г. Шевченку 1840–1860 рр., Західна Європа

Акварельний етюдник, що належав Т.Г. Шевченку 1840–1860 рр., Західна Європа
Дерево (клен, шпон цінних порід деревини), метал (латунь); столярні роботи, шпонування, лакування, інкрустування металом, гравіювання, 17,5×24,8×5 см
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Реставраційний паспорт П-2392 дм
Художник-реставратор Олександр Закусило, 2005 рік

Шевченко Т. Г.
Аскольдова могила
1846 [Травень-кінець вересня]
[Київ, місто, Україна]

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Шевченко Т.Г. Аскольдова могила. 1846 [Травень-кінець вересня. Київ]
На звороті – зарисовка «Аскольдова могила» (не репродукується). Праворуч унизу олівцем напис : Рисовалъ Михаилъ Сажинъ. На малюнку – кам’яна церка-ротонда Святого Миколая, споруджена архітектором А.І. Меленським 1809 р. на схилах Дніпра на Печерську. За літописом, саме тут новгородський князь Олег 882 р. вбив київського князя Аскольда (у хрещенні Миколу). В часи княгині Ольги тут було збудовано дерев’яну церкву, навколо якої згодом облаштовано цвинтар. Датується за спогадами О.С. Афанасьєва-Чужбинського про спільне малювання Шевченком і М.М. Сажиним київських краєвидів у 1846 р. з урахуванням часу перебування Шевченка у Києві. Вперше репродукований як твір М.М. Сажина 1861 р. Вперше як малюнок Шевченка атрибутований 1959 р. П.О. Білецьким. Вперше репродукований 1959 р. Я.П. Затенацьким. Виконаний М.М. Сажиним малюнок «Аскольдова могила» репродуковано 1993 р. Місця зберігання: власність П.І. Щукіна; з 1911-1912 – ДІМ; з 1926 – ВІМШ; з 1930 – Софійський заповідник; БМШ; з 1963 – ДМШ.

Бароянц Михайло Сергійович
В експедиції
ХХ ст.
м. Київ

Автори та відповідальні:
Бароянц Михайло Сергійович

Бароянц Михайло Сергійович (1925 - 2006)
Бароянц Михайло Сергійович (1925 - 2006). В експедиції. Полотно, олія. 1964. м. Київ

Шевченко Т.Г.
Видубицький монастир у Києві
1844.[Березень-листопад]
[С.-Петербург]

Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.

Шевченко Т.Г. Видубицький монастир у Києві. Офорт. 1844.[Березень-листопад. С.-Петербург].
Зображено Михайлівську церкву Видубицького монастиря в Києві, побудовану в 1070-1078 рр. князем Всеволодом, сином Ярослава Мудрого, і відбудовану в 1766-1769 рр. архітектором М. Юрасовим. Датується березнем-листопадом 1844 р. з урахуванням наявної інформації у статті Р. Подберезького «Ukraina Malownicza», де офорт уперше згадано та описано з назвою «Вид Видубицького монастиря під Києвом». Підготовчий малюнок до офорта. Офорт детально описано і репродуковано 1895 р. Д.О. Ровінським. Офортна дошка зберігається у Варшавській національній бібліотеці. У ДЛМ (Москва) знаходиться приписувана Шевченкові акварель, виконана в тому ж відображенні, що й офорт. Відбиток, що зберігається в НМТШ - № Г-914. 17,3х24,7; 20,1х26,5; 33,7х42,0. Місця зберігання: н.п. 1885 надійшов до В.В. Тарновського; з 1899 – ЧМТ; з 1925 – ЧІМ; з 1933 – ГКШ; з 1948 – ДМШ.

Етюдник червоного дерева з приладдям для малювання, що належав Т.Г. Шевченку
1840–1860 рр.

Етюдник червоного дерева з приладдям для малювання, що належав Т.Г. Шевченку 1840–1860 рр.
Червоне дерево, сплав на основі міді, луджене залізо; столярні роботи, лакування, лудження, 43,5х35,5х9,5 см
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Реставраційний паспорт П-2393 дм
Художник-реставратор Любомир Арістархов, 2006 р.

Запальничка, що належала Костомарову

Запальничка, що належала Костомарову
Національний музей Тараса Шевченка
Художник-реставратор Геннадій Дриль, 2020 рік

Базилевич Анатолій Дмитрович
Зустріч з сестрою
ХХ ст.

Автори та відповідальні:
Базилевич Анатолій Дмитрович

Базилевич Анатолій Дмитрович (1926 - 2005)
Базилевич Анатолій Дмитрович (1926 - 2005). Зустріч з сестрою Яриною. Офорт, м'який лак. 1963. м. Київ

Шевченко Т.Г.
Казашка Катя
[1857. Червень-липень]
[Мангишлак]

Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.

Шевченко Т.Г. Казашка Катя. [1857. Червень-липень. Мангишлак]
Цей малюнок разом з іншими творами Шевченко 1857 р. подарував родині Ускових, про що відомо зі спогадів Наталії Ускової: "Было нарисовано и несколько портретов. Усковым на память о прожитом с ними времени и о самом себе Шевченко оставил портреты: жены коменданта Агафьи Емельяновны со старшей дочерью на руках, Кати – няни Наташиной, в киргизском костюме…". Моделлю для малюнка була молодша сестра уральскої козачки Явдохи, няньки дітей Ускових – Катя, яку Шевченко згадував у листі до Іраклія Ускова від 17 лютого 1858 р.: "Письмо мое вы получите не раньше праздника Воскресенья Христова. Та я и поздравляю вас с этим светлым праздником и от души целую вас всех – и Катю, и няню, и в особенности больших друзей моих Наташеньку и Наденьку". Імовірно, що Катя позувала також для жіночих образів на сепіях "Благословіння дітей", "Самарянка", "Киргизка". Про це згадувала донька коменданта Надія Іракліївна Смоляк: "Була ще одна сепія: та ж Катя ставить мисочку з прісною водою на могилі, щоб пили її птиці. Не пам’ятаю уже, кому подарував Шевченко ту картину. Десь, мабуть, загинула". 1929 р. малюнок був придбаний ІТШ як портрет "Киргизки Каті» разом з іншими творами Шевченка. В.М. Яцюк атрибутував малюнок як "Молитва за небіжчиків", ототожнивши його з незнайденими до сьогодні малюнками, надісланими Шевченком Б. Залеському для продажу. Цю атрибуцію підтримав О. Боронь. За іншою аргументацією, стало переконливішим повернення традиційної назви малюнка. Л.Н. Большаков пов’язує сюжет малюнка з казахським народним звичаєм, за яким під час хуртовини дівчата палять у мисочках жир, щоб подорожній міг знайти дорогу. Датується останніми місяцями перебування Шевченка на Мангишлаці. Вперше згадано 1882 р. під назвою "Портрет Кати, няни Наташиной, в киргизском костюме». Вперше репродуковано 1929 р. під назвою "Катя ставить світильник на могилі". Згадується під назвами: "Портрет Катрі, годованки Ускових"; "Портрет киргизки, няньки Наташеньки"; "Катя; киргизка наймичка"; "Портрет служниці Каті"; "Киргизка Катя"; "Служниця Катря"; "Казашка Катя"; "Казахская девушка Катя"; "Поклонение мертвым"; "Киргизская девушка Катя Батогоз"; "Казашка біля надгробка"; "Портрет казашки Батогоз". Місця зберігання: з 1857 – власність родини Ускових; з 1882 – в А.О. Ускової та доньок; з 1899 – у Наталії Іракліївни (у заміжжі Зарянко), з 1914 – у Надії Іракліївни (у заміжжі Смоляк); з 1929 – ІТШ; з 1933 – ГКШ; з 1948 – ДМШ.

Ложка срібна, що належала Т. Г. Шевченку

Ложка срібна, що належала Т. Г. Шевченку
Срібло. 1,7 х 19,5 х 4,4 см

Мала срібна медаль Тарасу Шевченку, Академії художеств за успіхи в рисуванні

Уткін Микола Іванович (1780–1863)
Мала срібна медаль Тарасу Шевченку, Академії художеств за успіхи в рисуванні
Срібло, гравірування, діаметр 45 мм, вага 40,19 г
Національний музей Тараса Шевченка
Художник-реставратор Олександр Орищак, 2020 рік

Шевченко Тарас Григорович
Мангишлацький сад
літо
Новопетровське укріплення, Мангишлак, Російська імперія

Автори та відповідальні:
Шевченко Тарас Григорович

Шевченко Т.Г.
Марія. За поемою О.С. Пушкіна "Полтава"

[С.-Петербург]

Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.

Шевченко Т.Г. Марія. За поемою О.С. Пушкіна "Полтава". 1840.[С.-Петербург].
Ліворуч унизу червоною аквареллю авторські дата і підпис: 1840. Шевченко. На звороті олівцем напис: T. Schevchenko. Подібний напис є на звороті малюнка "Циганка-ворожка". Зображено сповнену драматизмом сцену – мати прийшла просити дочку умовити гетьмана Мазепу врятувати її батька, Василя Кочубея, якого мали скарати на смерть. Малюнок міг готуватися для альманаху "Утренняя заря", який видавав В.А. Владиславлєв у 1839-1843 рр. Шевченко для цього видання тоді вже виконав дві акварельні копії з творів К.П. Брюллова – "Перерване побачення»" і "Сон бабусі та онуки". Ці твори Шевченка разом із творами інших художників – його сучасників, репродукованими в альманасі, зберігалися в альбомі В.А. Владиславлєва. Спираючись на повідомлення у пресі 1841 р. про підготовку малюнків до майбутнього видання творів О.С. Пушкіна, В.М. Яцюк висловив довільне припущення, що акварель призначалася як ілюстрація до цього видання. Окремі елементи інтер’єру та реквізиту використані також в акварелях «Жінка в ліжку», «Одаліска» та в ілюстрації до «Історії Суворова» - «Суворов у Людовіка XVIII». Вперше малюнок опубліковано І.Я. Айзенштоком із назвою «Марія». У літературі згадується з назвами: «Мотря Кочубей у палатах Мазепи»; «Сон Марії»; «Сцена из «Полтавы»». Місця зберігання: власність В.А. Владиславлєва; згодом – К.Т. Солдатьонкова; з 1901 – В.І. Солдатьонкова; 1925 – від Н.Г. Солдатьонкової надійшов до ДМОМП; згодом – до Всеросійського музею О.С. Пушкіна (Санкт-Петербург); з 1948 – ДМШ.

Медаль в честь 100-річчя виходу "Енеїди"

Медаль в честь сторіччя виходу «Енеїди»
срібло, діаметр 24 мм
Національний музей Тараса Шевченка
Художник-реставратор Геннадій Дриль, 2020 рік

Медаль до 50-річчя смерті Т. Шевченка

Медаль до 50-річчя смерті Т. Шевченка
срібло, діаметр 20 мм
Національний музей Тараса Шевченка
Художник-реставратор Геннадій Дриль, 2020 рік

Металева чашечка з речей М. Костомарова

Металева чашечка з речей М. Костомарова
Національний музей Тараса Шевченка
Художник-реставратор Олександр Орищак, 2020 рік

Метрична книга

с. Моринець

Метрична книга с. Моринець Звенигородського повіту, з записом про народження Т. Г. Шевченко.

Шевченко Т. Г.
На пасіці

[Україна]

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814-1861 рр.)
Шевченко Т. Г. На пасіці. 1843 р.
На картині автор відтворив один із характерних моментів сімейної злагоди: малі дітки принесли обід батькові, який працює за селом у лісі. Привітні личка малят, навіть така деталь, як віночок на голові старшої дівчинки, – все промовляє про радість зустрічі із татом.
Відчуття приязні, поваги й любові в родині художник підтвердив теплими тонами пейзажу, м'яким золотавим освітленням. Т. Г. Шевченко виявив свою особливу майстерність у передачі повітря: постаті й предмети наче розчиняються у розсіяному світлі, набуваючи розм'яклих, нечітких форм, прийом, що вдало передає атмосферу спекотного літнього полудня.

Жаров Петро Васильович
На рідній землі
ХХ ст.
м. Київ

Автори та відповідальні:
Жаров Петро Васильович

Жаров Петро Васильович (1915-1970)
Жаров Петро Васильович (1915 - 1970). На рідній землі. Полотно, олія. 1959. м. Київ

Народні оповідання. 1858 р.

Марко Вовчок (1833–1907)
Народні оповідання. 1858 р.
Особиста бібліотека Т. Шевченка
Папір, друк; обкладинка 190×125 мм, блок 183×116 мм
Національний музей Тараса Шевченка
Реставраційний паспорт П-3067
Художник-реставратор Олег Будзан, 2004 рік

Шевченко Т.Г.
Натюрморт
[1860]
[С.-Петербург]

Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.

Шевченко Т.Г. Натюрморт. [1860. С.-Петербург].
Ліворуч угорі рукою Шевченка позначено номер, що нині напіввідрізаний: 3 або 5. За списком Г. Честахівського, це "Жіноча статура, по коліна з маленьким хлопчиком" і належить до малюнків, які "рисовані в Петербурзі 1860 року". Це підтверджується зображеними на малюнку речами (настінний годинник, килим, скульптура тощо, які були в шевченковій майстерні-квартирі й зареєстровані у списку предметів, що залишилися після його смерті. У списку М.М. Лазаревського зареєстровано як "Торс Венери". Вперше згадано і репродуковано 1901 р. під назвою "Торс". Згадується під назвами: "Мёртвая натура", "Жіноча спина", "Гіпсовий торс". Місця зберігання: власність Д.Л. Мордовця; з 1899 – ЧМТ; з 1925 – ЧІМ; з 1933 – ГКШ; з 1948 – ДМШ.