Назва: | Споріднені душі |
Створювач: | Національний музей Тараса Шевченка |
Стислий опис: | Національний музей Тараса Шевченка СПОРІДНЕНІ ДУШІ міжнародний проект Україна-Іспанія Франсіско де Гойя Тарас Шевченко Карлос Гарсія Лаос Куратор проекту – Юлія Шиленко Редагування – Тамара Холоша Дизайн афіші – Ганна Шиленко Підбір матеріалів та текстів – Анастасія Євглевська, Тамара Холоша, Юлія Берестовська, Зоя Малахова, Наталія Захарченко Переклад текстів, дизайн буклету – Анастасія Євглевська |
Дата створення: | 2022-06-03 |
Ідентифікатор: | https://collection.museumshevchenko.org.ua/collections/37 |
Права на депозитарій (фонд, колекцію): | Національний музей Тараса Шевченка |
Об'єктів: | 30 |
Дата оновлення: | 2024-02-27 |
Дата публікації: | 2022-06-04 |
Автопортрет зі свічкою
Тарас Шевченко, 1860
Папір, офорт, акватинта
Обличчя молодого Шевченка з проникливим поглядом ніби виступає з мороку, освітлене свічкою. Він не закриває джерело світла, а демонстративно підносить його, вогник пломеніє трохи вище голови.
Думи душу осідають,
І капають сльози.
І хочеться сповідатись,
Серце розповити,
І хочеться... Боже милий!
Як хочеться жити,
І любити Твою правду,
І весь світ обняти!
«Ми восени такі похожі...», 1849
1860
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2022-06-04
Діоген
Тарас Шевченко, 1856
Папір, бістр, сепія
Давньогрецький філософ Діоген, за легендою, жив у бочці, бо
заперечував користь цивілізації для людини. Ходив із ліхтарем удень
серед байдужого натовпу зі словами "шукаю людину".
В неволі, в самоті немає,
Нема з ким серце поєднать.
Та сам собі оце шукаю
Когось-то, з ним щоб
розмовлять.
Шукаю Бога, а нахожу
Таке, що цур йому й казать...
«В неволі, в самоті немає...»,
1848
1856
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2022-06-08
Державний кулак (Байгуші під вікном)
Тарас Шевченко, 1855 – 1856
Папір, сепія
Хлопчик, сховавши за своєю спиною мисочку для милостині,
ніби й не надіється отримати щось із величезної руки, яка чи-то
погрожує, чи-то протягує йому копійку, затиснуту в кулаці.
Не так тії вороги,
Як добрії люди —
І окрадуть, жалкуючи,
Плачучи, осудять,
І попросять тебе в хату,
І будуть вітати,
І питать тебе про тебе,
Щоб потім сміятись...
«Не так тії вороги...», 1848
1855
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2022-06-07
Сама собі в своїй господі
Тарас Шевченко, 1859
Папір, плюр, офорт, акватинта
Молода напівоголена жінка після ночі гуляння заснула з
тліючою цигаркою в руці. Вона почувається затишно вдома і навряд
чи відчуває сором. Цигарка та гральні карти, недбало кинуті на
столику, лише підкреслюють безсоромність цієї жінки.
Розплелася густа коса
Аж до пояса,
Розкрилися перси-гори —
Хвилі серед моря,
Засіяли карі очі —
Зорі серед ночі,
Білі руки простяглися —
Так би й обвилися
Кругом стану...
«Дівичії ночі...», 1844
1859
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2022-06-06
Серед товаришів
Тарас Шевченко, 1851
Кольоровий папір, сепія, білило
Въ бЂломъ кителЂ за столомъ сидитъ Шевченко и чинитъ
карандашъ, передъ нимъ стоитъ его товарищъ — натурщикъ
обнаженный до бедеръ и рассматриваетъ нарисованн[ое]. (Писано
въ ссылкЂ), – напис на звороті аркуша.
То так і я тепер пишу,
Папір тілько, чорнило трачу...
А перш! Єй-богу, не брешу!
Згадаю що чи що набачу,
То так утну, що аж заплачу.
І ніби сам перелечу
Хоч на годину на Вкраїну,
На неї гляну, подивлюсь,
І, мов добро кому зроблю,
Так любо серце одпочине...
«То так і я тепер пишу...», 1847
1851
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2022-06-08
Сліпа з дочкою
Тарас Шевченко, 1842
Папір, олівець, сепія
Сліпа мати ніжно притискає до себе свою дочку, єдину відраду,
яка заснула у неї на колінах. Вона стереже сон свого дитяти від
кожного подиху вітру та шелесту листя.
Перед самим перелазом
Дитина сповита —
Та й не туго, й новенькою
Свитиною вкрита;
Бо то мати сповивала —
І літом укрила
Останньою свитиною!..
«Наймичка», 1845
1842
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2022-06-06
Старець на кладовищі
Тарас Шевченко, 1859
Папір, офорт, акватинта
Старий жебрак, що стоїть на алеї кладовища з розкритою
книгою в руках, сповнений величі й глибокої думки. Він більше
схожий на філософа, ніж жебрака. Він знає ціну життя та смерті.
О Господи, як-то тяжко
Тії дні минають.
А літа пливуть меж ними,
Пливуть собі стиха,
Забирають за собою
І добро і лихо!
Забирають, не вертають
Ніколи нічóго!
І не благай, бо пропаде
Молитва за Богом...
«Лічу в неволі дні і ночі...», 1850-
1858
1859
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2022-06-09
Судня рада
Тарас Шевченко, 1844
Папір, офорт
У минулому традиційна громада сама вирішувала суперечки
між односельцями, не звертаючись до офіційного суду.
«Отаман збира на село громаду коли що трапиться незвичайне
на раду і суд, коло оранди або на майдані, громада, порадивши і
посудивши добре і давши мир ворогам чи то кару, розходиться,
п’ючи по чарци позвової», – пояснювальний текст Шевченка до
офорта.
Чи є що краще, лучче в світі,
Як укупі жити,
З братом добрим добро певне
Познать, не ділити?..
«Давидові псалми», 1845
1844
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2022-06-08
У хліві
Тарас Шевченко, 1856 – 1857
Папір, туш, бістр
Молодий гульвіса, сп’янівши, заліз у хлів поблизу корчми і
заснув, обійнявши свиню.
Тим самим нам показане моральне зубожіння людини, яке
відображається у її тваринній сутності.
Мені здається, я не знаю,
А люде справді не вмирають,
А перелізе ще живе
В свиню абощо, та й живе,
Купається собі в калюжі,
Мов перш купалося в гріхах.
І справді так...
«Мені здається, я не знаю...»,
1850
1856
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2022-06-08
Хлопчик із собакою у лісі
Тарас Шевченко, 1840
Папір, сепія
Дитина спокійно спить у лісі, а її сон охороняє собака.
Цей малюнок пов’язують із роботою Т. Шевченка «Сирітка-
хлопчик, що дає хліб собаці», де хлопчик-жебрак, проявляючи свою
людяність, ділиться своїм шматком хліба із собакою.
Добре жить
Тому, чия душа і дума
Добро навчилася любить!
Не раз такому любо стане,
Не раз барвінком зацвіте.
Отак, буває, в темну яму
Святеє сонечко загляне,
І в темній ямі, як на те,
Зелена травка поросте.
«Буває, іноді старий...», 1849
1840
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2022-06-08
Автопортрет зі свічкою
Тарас Шевченко, 1860
Папір, офорт, акватинта
Обличчя молодого Шевченка з проникливим поглядом ніби виступає з мороку, освітлене свічкою. Він не закриває джерело світла, а демонстративно підносить його, вогник пломеніє трохи вище голови.
Думи душу осідають,
І капають сльози.
І хочеться сповідатись,
Серце розповити,
І хочеться... Боже милий!
Як хочеться жити,
І любити Твою правду,
І весь світ обняти!
«Ми восени такі похожі...», 1849
1860
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2022-06-04
Діоген
Тарас Шевченко, 1856
Папір, бістр, сепія
Давньогрецький філософ Діоген, за легендою, жив у бочці, бо
заперечував користь цивілізації для людини. Ходив із ліхтарем удень
серед байдужого натовпу зі словами "шукаю людину".
В неволі, в самоті немає,
Нема з ким серце поєднать.
Та сам собі оце шукаю
Когось-то, з ним щоб
розмовлять.
Шукаю Бога, а нахожу
Таке, що цур йому й казать...
«В неволі, в самоті немає...»,
1848
1856
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2022-06-08
Державний кулак (Байгуші під вікном)
Тарас Шевченко, 1855 – 1856
Папір, сепія
Хлопчик, сховавши за своєю спиною мисочку для милостині,
ніби й не надіється отримати щось із величезної руки, яка чи-то
погрожує, чи-то протягує йому копійку, затиснуту в кулаці.
Не так тії вороги,
Як добрії люди —
І окрадуть, жалкуючи,
Плачучи, осудять,
І попросять тебе в хату,
І будуть вітати,
І питать тебе про тебе,
Щоб потім сміятись...
«Не так тії вороги...», 1848
1855
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2022-06-07
Сама собі в своїй господі
Тарас Шевченко, 1859
Папір, плюр, офорт, акватинта
Молода напівоголена жінка після ночі гуляння заснула з
тліючою цигаркою в руці. Вона почувається затишно вдома і навряд
чи відчуває сором. Цигарка та гральні карти, недбало кинуті на
столику, лише підкреслюють безсоромність цієї жінки.
Розплелася густа коса
Аж до пояса,
Розкрилися перси-гори —
Хвилі серед моря,
Засіяли карі очі —
Зорі серед ночі,
Білі руки простяглися —
Так би й обвилися
Кругом стану...
«Дівичії ночі...», 1844
1859
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2022-06-06
Серед товаришів
Тарас Шевченко, 1851
Кольоровий папір, сепія, білило
Въ бЂломъ кителЂ за столомъ сидитъ Шевченко и чинитъ
карандашъ, передъ нимъ стоитъ его товарищъ — натурщикъ
обнаженный до бедеръ и рассматриваетъ нарисованн[ое]. (Писано
въ ссылкЂ), – напис на звороті аркуша.
То так і я тепер пишу,
Папір тілько, чорнило трачу...
А перш! Єй-богу, не брешу!
Згадаю що чи що набачу,
То так утну, що аж заплачу.
І ніби сам перелечу
Хоч на годину на Вкраїну,
На неї гляну, подивлюсь,
І, мов добро кому зроблю,
Так любо серце одпочине...
«То так і я тепер пишу...», 1847
1851
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2022-06-08
Сліпа з дочкою
Тарас Шевченко, 1842
Папір, олівець, сепія
Сліпа мати ніжно притискає до себе свою дочку, єдину відраду,
яка заснула у неї на колінах. Вона стереже сон свого дитяти від
кожного подиху вітру та шелесту листя.
Перед самим перелазом
Дитина сповита —
Та й не туго, й новенькою
Свитиною вкрита;
Бо то мати сповивала —
І літом укрила
Останньою свитиною!..
«Наймичка», 1845
1842
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2022-06-06
Старець на кладовищі
Тарас Шевченко, 1859
Папір, офорт, акватинта
Старий жебрак, що стоїть на алеї кладовища з розкритою
книгою в руках, сповнений величі й глибокої думки. Він більше
схожий на філософа, ніж жебрака. Він знає ціну життя та смерті.
О Господи, як-то тяжко
Тії дні минають.
А літа пливуть меж ними,
Пливуть собі стиха,
Забирають за собою
І добро і лихо!
Забирають, не вертають
Ніколи нічóго!
І не благай, бо пропаде
Молитва за Богом...
«Лічу в неволі дні і ночі...», 1850-
1858
1859
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2022-06-09
Судня рада
Тарас Шевченко, 1844
Папір, офорт
У минулому традиційна громада сама вирішувала суперечки
між односельцями, не звертаючись до офіційного суду.
«Отаман збира на село громаду коли що трапиться незвичайне
на раду і суд, коло оранди або на майдані, громада, порадивши і
посудивши добре і давши мир ворогам чи то кару, розходиться,
п’ючи по чарци позвової», – пояснювальний текст Шевченка до
офорта.
Чи є що краще, лучче в світі,
Як укупі жити,
З братом добрим добро певне
Познать, не ділити?..
«Давидові псалми», 1845
1844
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2022-06-08
У хліві
Тарас Шевченко, 1856 – 1857
Папір, туш, бістр
Молодий гульвіса, сп’янівши, заліз у хлів поблизу корчми і
заснув, обійнявши свиню.
Тим самим нам показане моральне зубожіння людини, яке
відображається у її тваринній сутності.
Мені здається, я не знаю,
А люде справді не вмирають,
А перелізе ще живе
В свиню абощо, та й живе,
Купається собі в калюжі,
Мов перш купалося в гріхах.
І справді так...
«Мені здається, я не знаю...»,
1850
1856
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2022-06-08
Хлопчик із собакою у лісі
Тарас Шевченко, 1840
Папір, сепія
Дитина спокійно спить у лісі, а її сон охороняє собака.
Цей малюнок пов’язують із роботою Т. Шевченка «Сирітка-
хлопчик, що дає хліб собаці», де хлопчик-жебрак, проявляючи свою
людяність, ділиться своїм шматком хліба із собакою.
Добре жить
Тому, чия душа і дума
Добро навчилася любить!
Не раз такому любо стане,
Не раз барвінком зацвіте.
Отак, буває, в темну яму
Святеє сонечко загляне,
І в темній ямі, як на те,
Зелена травка поросте.
«Буває, іноді старий...», 1849
1840
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2022-06-08
Автопортрет зі свічкою
Тарас Шевченко, 1860
Папір, офорт, акватинта
Обличчя молодого Шевченка з проникливим поглядом ніби виступає з мороку, освітлене свічкою. Він не закриває джерело світла, а демонстративно підносить його, вогник пломеніє трохи вище голови.
Думи душу осідають,
І капають сльози.
І хочеться сповідатись,
Серце розповити,
І хочеться... Боже милий!
Як хочеться жити,
І любити Твою правду,
І весь світ обняти!
«Ми восени такі похожі...», 1849
1860
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2022-06-04
Діоген
Тарас Шевченко, 1856
Папір, бістр, сепія
Давньогрецький філософ Діоген, за легендою, жив у бочці, бо
заперечував користь цивілізації для людини. Ходив із ліхтарем удень
серед байдужого натовпу зі словами "шукаю людину".
В неволі, в самоті немає,
Нема з ким серце поєднать.
Та сам собі оце шукаю
Когось-то, з ним щоб
розмовлять.
Шукаю Бога, а нахожу
Таке, що цур йому й казать...
«В неволі, в самоті немає...»,
1848
1856
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2022-06-08
Державний кулак (Байгуші під вікном)
Тарас Шевченко, 1855 – 1856
Папір, сепія
Хлопчик, сховавши за своєю спиною мисочку для милостині,
ніби й не надіється отримати щось із величезної руки, яка чи-то
погрожує, чи-то протягує йому копійку, затиснуту в кулаці.
Не так тії вороги,
Як добрії люди —
І окрадуть, жалкуючи,
Плачучи, осудять,
І попросять тебе в хату,
І будуть вітати,
І питать тебе про тебе,
Щоб потім сміятись...
«Не так тії вороги...», 1848
1855
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2022-06-07
Сама собі в своїй господі
Тарас Шевченко, 1859
Папір, плюр, офорт, акватинта
Молода напівоголена жінка після ночі гуляння заснула з
тліючою цигаркою в руці. Вона почувається затишно вдома і навряд
чи відчуває сором. Цигарка та гральні карти, недбало кинуті на
столику, лише підкреслюють безсоромність цієї жінки.
Розплелася густа коса
Аж до пояса,
Розкрилися перси-гори —
Хвилі серед моря,
Засіяли карі очі —
Зорі серед ночі,
Білі руки простяглися —
Так би й обвилися
Кругом стану...
«Дівичії ночі...», 1844
1859
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2022-06-06
Серед товаришів
Тарас Шевченко, 1851
Кольоровий папір, сепія, білило
Въ бЂломъ кителЂ за столомъ сидитъ Шевченко и чинитъ
карандашъ, передъ нимъ стоитъ его товарищъ — натурщикъ
обнаженный до бедеръ и рассматриваетъ нарисованн[ое]. (Писано
въ ссылкЂ), – напис на звороті аркуша.
То так і я тепер пишу,
Папір тілько, чорнило трачу...
А перш! Єй-богу, не брешу!
Згадаю що чи що набачу,
То так утну, що аж заплачу.
І ніби сам перелечу
Хоч на годину на Вкраїну,
На неї гляну, подивлюсь,
І, мов добро кому зроблю,
Так любо серце одпочине...
«То так і я тепер пишу...», 1847
1851
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2022-06-08
Сліпа з дочкою
Тарас Шевченко, 1842
Папір, олівець, сепія
Сліпа мати ніжно притискає до себе свою дочку, єдину відраду,
яка заснула у неї на колінах. Вона стереже сон свого дитяти від
кожного подиху вітру та шелесту листя.
Перед самим перелазом
Дитина сповита —
Та й не туго, й новенькою
Свитиною вкрита;
Бо то мати сповивала —
І літом укрила
Останньою свитиною!..
«Наймичка», 1845
1842
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2022-06-06
Старець на кладовищі
Тарас Шевченко, 1859
Папір, офорт, акватинта
Старий жебрак, що стоїть на алеї кладовища з розкритою
книгою в руках, сповнений величі й глибокої думки. Він більше
схожий на філософа, ніж жебрака. Він знає ціну життя та смерті.
О Господи, як-то тяжко
Тії дні минають.
А літа пливуть меж ними,
Пливуть собі стиха,
Забирають за собою
І добро і лихо!
Забирають, не вертають
Ніколи нічóго!
І не благай, бо пропаде
Молитва за Богом...
«Лічу в неволі дні і ночі...», 1850-
1858
1859
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2022-06-09
Судня рада
Тарас Шевченко, 1844
Папір, офорт
У минулому традиційна громада сама вирішувала суперечки
між односельцями, не звертаючись до офіційного суду.
«Отаман збира на село громаду коли що трапиться незвичайне
на раду і суд, коло оранди або на майдані, громада, порадивши і
посудивши добре і давши мир ворогам чи то кару, розходиться,
п’ючи по чарци позвової», – пояснювальний текст Шевченка до
офорта.
Чи є що краще, лучче в світі,
Як укупі жити,
З братом добрим добро певне
Познать, не ділити?..
«Давидові псалми», 1845
1844
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2022-06-08
У хліві
Тарас Шевченко, 1856 – 1857
Папір, туш, бістр
Молодий гульвіса, сп’янівши, заліз у хлів поблизу корчми і
заснув, обійнявши свиню.
Тим самим нам показане моральне зубожіння людини, яке
відображається у її тваринній сутності.
Мені здається, я не знаю,
А люде справді не вмирають,
А перелізе ще живе
В свиню абощо, та й живе,
Купається собі в калюжі,
Мов перш купалося в гріхах.
І справді так...
«Мені здається, я не знаю...»,
1850
1856
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2022-06-08
Хлопчик із собакою у лісі
Тарас Шевченко, 1840
Папір, сепія
Дитина спокійно спить у лісі, а її сон охороняє собака.
Цей малюнок пов’язують із роботою Т. Шевченка «Сирітка-
хлопчик, що дає хліб собаці», де хлопчик-жебрак, проявляючи свою
людяність, ділиться своїм шматком хліба із собакою.
Добре жить
Тому, чия душа і дума
Добро навчилася любить!
Не раз такому любо стане,
Не раз барвінком зацвіте.
Отак, буває, в темну яму
Святеє сонечко загляне,
І в темній ямі, як на те,
Зелена травка поросте.
«Буває, іноді старий...», 1849
1840
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2022-06-08
Шевченко Т.Г.
Автопортрет зі свічкою, малюнок Тараса Шевченка
Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.
Автопортрет зі свічкою
Тарас Шевченко, 1860
Папір, офорт, акватинта
Обличчя молодого Шевченка з проникливим поглядом ніби виступає з мороку, освітлене свічкою. Він не закриває джерело світла, а демонстративно підносить його, вогник пломеніє трохи вище голови.
Думи душу осідають,
І капають сльози.
І хочеться сповідатись,
Серце розповити,
І хочеться... Боже милий!
Як хочеться жити,
І любити Твою правду,
І весь світ обняти!
«Ми восени такі похожі...», 1849
Автопортрет зі свічкою, малюнок Тараса Шевченка
Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/1590 |
Дата онлайнової публікації | 2022-06-03 |
Шевченко Т.Г.
Діоген, малюнок Тараса Шевченка
Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.
Діоген
Тарас Шевченко, 1856
Папір, бістр, сепія
Давньогрецький філософ Діоген, за легендою, жив у бочці, бо
заперечував користь цивілізації для людини. Ходив із ліхтарем удень
серед байдужого натовпу зі словами "шукаю людину".
В неволі, в самоті немає,
Нема з ким серце поєднать.
Та сам собі оце шукаю
Когось-то, з ним щоб
розмовлять.
Шукаю Бога, а нахожу
Таке, що цур йому й казать...
«В неволі, в самоті немає...»,
1848
Діоген, малюнок Тараса Шевченка
Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/1619 |
Дата онлайнової публікації | 2022-06-07 |
Шевченко Т.Г.
Державний кулак (Байгуші під вікном), картина Т. Г. Шевченка
Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.
Державний кулак (Байгуші під вікном)
Тарас Шевченко, 1855 – 1856
Папір, сепія
Хлопчик, сховавши за своєю спиною мисочку для милостині,
ніби й не надіється отримати щось із величезної руки, яка чи-то
погрожує, чи-то протягує йому копійку, затиснуту в кулаці.
Не так тії вороги,
Як добрії люди —
І окрадуть, жалкуючи,
Плачучи, осудять,
І попросять тебе в хату,
І будуть вітати,
І питать тебе про тебе,
Щоб потім сміятись...
«Не так тії вороги...», 1848
Державний кулак (Байгуші під вікном), картина Т. Г. Шевченка
Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/1613 |
Дата онлайнової публікації | 2022-06-07 |
Шевченко Т.Г.
Сама собі в своїй господі, малюнок Тараса Шевченка
Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.
Сама собі в своїй господі
Тарас Шевченко, 1859
Папір, плюр, офорт, акватинта
Молода напівоголена жінка після ночі гуляння заснула з
тліючою цигаркою в руці. Вона почувається затишно вдома і навряд
чи відчуває сором. Цигарка та гральні карти, недбало кинуті на
столику, лише підкреслюють безсоромність цієї жінки.
Розплелася густа коса
Аж до пояса,
Розкрилися перси-гори —
Хвилі серед моря,
Засіяли карі очі —
Зорі серед ночі,
Білі руки простяглися —
Так би й обвилися
Кругом стану...
«Дівичії ночі...», 1844
Сама собі в своїй господі, малюнок Тараса Шевченка
Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/1594 |
Дата онлайнової публікації | 2022-06-05 |
Шевченко Т.Г.
Серед товаришів, малюнок Тараса Шевченка
Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.
Серед товаришів
Тарас Шевченко, 1851
Кольоровий папір, сепія, білило
Въ бЂломъ кителЂ за столомъ сидитъ Шевченко и чинитъ
карандашъ, передъ нимъ стоитъ его товарищъ — натурщикъ
обнаженный до бедеръ и рассматриваетъ нарисованн[ое]. (Писано
въ ссылкЂ), – напис на звороті аркуша.
То так і я тепер пишу,
Папір тілько, чорнило трачу...
А перш! Єй-богу, не брешу!
Згадаю що чи що набачу,
То так утну, що аж заплачу.
І ніби сам перелечу
Хоч на годину на Вкраїну,
На неї гляну, подивлюсь,
І, мов добро кому зроблю,
Так любо серце одпочине...
«То так і я тепер пишу...», 1847
Серед товаришів, малюнок Тараса Шевченка
Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/1628 |
Дата онлайнової публікації | 2022-06-07 |
Шевченко Т.Г.
Сліпа з дочкою, малюнок Тараса Шевченка
Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.
Сліпа з дочкою
Тарас Шевченко, 1842
Папір, олівець, сепія
Сліпа мати ніжно притискає до себе свою дочку, єдину відраду,
яка заснула у неї на колінах. Вона стереже сон свого дитяти від
кожного подиху вітру та шелесту листя.
Перед самим перелазом
Дитина сповита —
Та й не туго, й новенькою
Свитиною вкрита;
Бо то мати сповивала —
І літом укрила
Останньою свитиною!..
«Наймичка», 1845
Сліпа з дочкою, малюнок Тараса Шевченка
Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/1597 |
Дата онлайнової публікації | 2022-06-05 |
Шевченко Т.Г.
Старець на кладовищі, малюнок Тараса Шевченка
Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.
Старець на кладовищі
Тарас Шевченко, 1859
Папір, офорт, акватинта
Старий жебрак, що стоїть на алеї кладовища з розкритою
книгою в руках, сповнений величі й глибокої думки. Він більше
схожий на філософа, ніж жебрака. Він знає ціну життя та смерті.
О Господи, як-то тяжко
Тії дні минають.
А літа пливуть меж ними,
Пливуть собі стиха,
Забирають за собою
І добро і лихо!
Забирають, не вертають
Ніколи нічóго!
І не благай, бо пропаде
Молитва за Богом...
«Лічу в неволі дні і ночі...», 1850-
1858
Старець на кладовищі, малюнок Тараса Шевченка
Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/1631 |
Дата онлайнової публікації | 2022-06-08 |
Шевченко Т.Г.
Судня рада, малюнок Тараса Шевченка
Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.
Судня рада
Тарас Шевченко, 1844
Папір, офорт
У минулому традиційна громада сама вирішувала суперечки
між односельцями, не звертаючись до офіційного суду.
«Отаман збира на село громаду коли що трапиться незвичайне
на раду і суд, коло оранди або на майдані, громада, порадивши і
посудивши добре і давши мир ворогам чи то кару, розходиться,
п’ючи по чарци позвової», – пояснювальний текст Шевченка до
офорта.
Чи є що краще, лучче в світі,
Як укупі жити,
З братом добрим добро певне
Познать, не ділити?..
«Давидові псалми», 1845
Судня рада, малюнок Тараса Шевченка
Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/1622 |
Дата онлайнової публікації | 2022-06-07 |
Шевченко Т.Г.
У хліві, малюнок Тараса Шевченка
Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.
У хліві
Тарас Шевченко, 1856 – 1857
Папір, туш, бістр
Молодий гульвіса, сп’янівши, заліз у хлів поблизу корчми і
заснув, обійнявши свиню.
Тим самим нам показане моральне зубожіння людини, яке
відображається у її тваринній сутності.
Мені здається, я не знаю,
А люде справді не вмирають,
А перелізе ще живе
В свиню абощо, та й живе,
Купається собі в калюжі,
Мов перш купалося в гріхах.
І справді так...
«Мені здається, я не знаю...»,
1850
У хліві, малюнок Тараса Шевченка
Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/1616 |
Дата онлайнової публікації | 2022-06-07 |
Шевченко Т.Г.
Хлопчик із собакою в лісі, малюнок Тараса Шевченка
Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.
Хлопчик із собакою у лісі
Тарас Шевченко, 1840
Папір, сепія
Дитина спокійно спить у лісі, а її сон охороняє собака.
Цей малюнок пов’язують із роботою Т. Шевченка «Сирітка-
хлопчик, що дає хліб собаці», де хлопчик-жебрак, проявляючи свою
людяність, ділиться своїм шматком хліба із собакою.
Добре жить
Тому, чия душа і дума
Добро навчилася любить!
Не раз такому любо стане,
Не раз барвінком зацвіте.
Отак, буває, в темну яму
Святеє сонечко загляне,
І в темній ямі, як на те,
Зелена травка поросте.
«Буває, іноді старий...», 1849
Хлопчик із собакою в лісі, малюнок Тараса Шевченка
Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/1625 |
Дата онлайнової публікації | 2022-06-07 |
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими.
Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий.
Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання,
отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі.
Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.