Бароянц Михайло Сергійович
В експедиції
ХХ ст.
м. Київ

Автори та відповідальні:
Бароянц Михайло Сергійович

Бароянц Михайло Сергійович (1925 - 2006)
Бароянц Михайло Сергійович (1925 - 2006). В експедиції. Полотно, олія. 1964. м. Київ

Шевченко Т.Г.
Казашка Катя
[1857. Червень-липень]
[Мангишлак]

Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.

Шевченко Т.Г. Казашка Катя. [1857. Червень-липень. Мангишлак]
Цей малюнок разом з іншими творами Шевченко 1857 р. подарував родині Ускових, про що відомо зі спогадів Наталії Ускової: "Было нарисовано и несколько портретов. Усковым на память о прожитом с ними времени и о самом себе Шевченко оставил портреты: жены коменданта Агафьи Емельяновны со старшей дочерью на руках, Кати – няни Наташиной, в киргизском костюме…". Моделлю для малюнка була молодша сестра уральскої козачки Явдохи, няньки дітей Ускових – Катя, яку Шевченко згадував у листі до Іраклія Ускова від 17 лютого 1858 р.: "Письмо мое вы получите не раньше праздника Воскресенья Христова. Та я и поздравляю вас с этим светлым праздником и от души целую вас всех – и Катю, и няню, и в особенности больших друзей моих Наташеньку и Наденьку". Імовірно, що Катя позувала також для жіночих образів на сепіях "Благословіння дітей", "Самарянка", "Киргизка". Про це згадувала донька коменданта Надія Іракліївна Смоляк: "Була ще одна сепія: та ж Катя ставить мисочку з прісною водою на могилі, щоб пили її птиці. Не пам’ятаю уже, кому подарував Шевченко ту картину. Десь, мабуть, загинула". 1929 р. малюнок був придбаний ІТШ як портрет "Киргизки Каті» разом з іншими творами Шевченка. В.М. Яцюк атрибутував малюнок як "Молитва за небіжчиків", ототожнивши його з незнайденими до сьогодні малюнками, надісланими Шевченком Б. Залеському для продажу. Цю атрибуцію підтримав О. Боронь. За іншою аргументацією, стало переконливішим повернення традиційної назви малюнка. Л.Н. Большаков пов’язує сюжет малюнка з казахським народним звичаєм, за яким під час хуртовини дівчата палять у мисочках жир, щоб подорожній міг знайти дорогу. Датується останніми місяцями перебування Шевченка на Мангишлаці. Вперше згадано 1882 р. під назвою "Портрет Кати, няни Наташиной, в киргизском костюме». Вперше репродуковано 1929 р. під назвою "Катя ставить світильник на могилі". Згадується під назвами: "Портрет Катрі, годованки Ускових"; "Портрет киргизки, няньки Наташеньки"; "Катя; киргизка наймичка"; "Портрет служниці Каті"; "Киргизка Катя"; "Служниця Катря"; "Казашка Катя"; "Казахская девушка Катя"; "Поклонение мертвым"; "Киргизская девушка Катя Батогоз"; "Казашка біля надгробка"; "Портрет казашки Батогоз". Місця зберігання: з 1857 – власність родини Ускових; з 1882 – в А.О. Ускової та доньок; з 1899 – у Наталії Іракліївни (у заміжжі Зарянко), з 1914 – у Надії Іракліївни (у заміжжі Смоляк); з 1929 – ІТШ; з 1933 – ГКШ; з 1948 – ДМШ.

Ложка срібна, що належала Т. Г. Шевченку

Ложка срібна, що належала Т. Г. Шевченку
Срібло. 1,7 х 19,5 х 4,4 см

Сорочка солдатська, що належала Т.Г. Шевченку ІІ половина ХІХ ст.

Сорочка солдатська, що належала Т.Г. Шевченку ІІ половина ХІХ ст.
Домоткане льняне полотно; ручне шиття
75×61,5 см, довжина рукава – 49 см
Літературно-меморіальний будинок-музей Т.Г. Шевченка – філія Національного музею Тараса Шевченка (м. Київ)
Реставраційний паспорт П-2783 дм
Художник-реставратор Інна Чорнокапська, 2010 рік

Шевченко Т.Г.
Шхуни "Костянтин" та "Николай"
1848 [кін червня - 1 пол липня]
Урочище Раїм, річка Сирдар’я, Казахстан

Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.

Шевченко Т.Г. Шхуни "Костянтин" та "Николай". 1848 [кін червня - 1 пол липня], Раїм
На малюнку зображена шхуна "Константин" під час її побудови. На другому плані – шхуна "Николай", на якій переправляли вантажі експедиції по Сирдар’ї від Раїма до Косаралу. "По распоряжению Обручева, в начале 1847 года в Оренбурге были построены два двухмачтовые судна: одно военное "Николай", а другое частное "Михаил". Первое назначалось исключительно для исследования моря, а второе для заведения на нем компанейского рыболовства… Между тем в Оренбурге было построено другое военное судно, "Константин", несколько больше первого, которое таким же образом было доставлено на Раим: на нем лейтенант Бутаков должен был в том же году начать систематическую опись Аральского моря». Датується часом спорядження шхун, про що є записи у О.І. Бутакова та О.І. Макшеєва. Вперше згадано і репродуковано 1911 р. під описовою назвою "Краєвид сепією: берег Аральского моря; шхуна "Константин", на якій Шевченко плавав у експедиції Бутакова». Згадується під назвами: "«Над Аральским озером», "Шхуни "Константин" та "Михаил", "Шхуни «Николай" и "Константин"», "Шхуни "Константин" і "Ніколай» на якорі". Місця зберігання: з 1850 – у К.І. Герна; н.п. 1858 надійшов до Бутакових; з 1869 – в О.М. Бутакової; з 1903 – у Глазенапів, з 1912 – КММ; з 1924 – ВІМШ; з 1933 – ГКШ; з 1948 – ДМШ.