Шевченко Т. Г.
Автопортрет
[Червень-липень, 1840 р.]
м. Санкт-Петербург, Російська імперія

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Імператорська академія мистецтв

Шевченко Тарас Григорович (1814-1861 рр.)
Шевченко Т. Г. Автопортрет. 1840 р.
Перший олійний автопортрет Тараса Шевченка, виконаний у віці 26 років під час навчання в Імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі.

Акварельний етюдник, що належав Т.Г. Шевченку 1840–1860 рр., Західна Європа

Акварельний етюдник, що належав Т.Г. Шевченку 1840–1860 рр., Західна Європа
Дерево (клен, шпон цінних порід деревини), метал (латунь); столярні роботи, шпонування, лакування, інкрустування металом, гравіювання, 17,5×24,8×5 см
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Реставраційний паспорт П-2392 дм
Художник-реставратор Олександр Закусило, 2005 рік

Етюдник червоного дерева з приладдям для малювання, що належав Т.Г. Шевченку
1840–1860 рр.

Етюдник червоного дерева з приладдям для малювання, що належав Т.Г. Шевченку 1840–1860 рр.
Червоне дерево, сплав на основі міді, луджене залізо; столярні роботи, лакування, лудження, 43,5х35,5х9,5 см
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Реставраційний паспорт П-2393 дм
Художник-реставратор Любомир Арістархов, 2006 р.

Мала срібна медаль Тарасу Шевченку, Академії художеств за успіхи в рисуванні

Уткін Микола Іванович (1780–1863)
Мала срібна медаль Тарасу Шевченку, Академії художеств за успіхи в рисуванні
Срібло, гравірування, діаметр 45 мм, вага 40,19 г
Національний музей Тараса Шевченка
Художник-реставратор Олександр Орищак, 2020 рік

Шевченко Т.Г.
Марія. За поемою О.С. Пушкіна "Полтава"

[С.-Петербург]

Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.

Шевченко Т.Г. Марія. За поемою О.С. Пушкіна "Полтава". 1840.[С.-Петербург].
Ліворуч унизу червоною аквареллю авторські дата і підпис: 1840. Шевченко. На звороті олівцем напис: T. Schevchenko. Подібний напис є на звороті малюнка "Циганка-ворожка". Зображено сповнену драматизмом сцену – мати прийшла просити дочку умовити гетьмана Мазепу врятувати її батька, Василя Кочубея, якого мали скарати на смерть. Малюнок міг готуватися для альманаху "Утренняя заря", який видавав В.А. Владиславлєв у 1839-1843 рр. Шевченко для цього видання тоді вже виконав дві акварельні копії з творів К.П. Брюллова – "Перерване побачення»" і "Сон бабусі та онуки". Ці твори Шевченка разом із творами інших художників – його сучасників, репродукованими в альманасі, зберігалися в альбомі В.А. Владиславлєва. Спираючись на повідомлення у пресі 1841 р. про підготовку малюнків до майбутнього видання творів О.С. Пушкіна, В.М. Яцюк висловив довільне припущення, що акварель призначалася як ілюстрація до цього видання. Окремі елементи інтер’єру та реквізиту використані також в акварелях «Жінка в ліжку», «Одаліска» та в ілюстрації до «Історії Суворова» - «Суворов у Людовіка XVIII». Вперше малюнок опубліковано І.Я. Айзенштоком із назвою «Марія». У літературі згадується з назвами: «Мотря Кочубей у палатах Мазепи»; «Сон Марії»; «Сцена из «Полтавы»». Місця зберігання: власність В.А. Владиславлєва; згодом – К.Т. Солдатьонкова; з 1901 – В.І. Солдатьонкова; 1925 – від Н.Г. Солдатьонкової надійшов до ДМОМП; згодом – до Всеросійського музею О.С. Пушкіна (Санкт-Петербург); з 1948 – ДМШ.

Скринька Тараса Шевченка
І пол. ХІХ ст.
Італія

Скринька Тараса Шевченка. ХІХ ст
Дерево, метал; маркетрі, 25×12×12 см
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Реставраційний паспорт П-2287 дм
Художник-реставратор Олександр Закусило, 2004 рік

Брюллов К.П.
Фігура Т.Г. Шевченка (портрет-шарж)
1839-1840 рр.
Петербург

Автори та відповідальні:
Брюллов К.П.

Брюллов Карл Павлович (1799–1852)
Фігура Т.Г. Шевченка
Папір; олівець, 210×122 мм
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Реставраційний паспорт П-751 г
Художник-реставратор Любов Рапопорт, 1976 рік

Шевченко Т.Г.
Циганка-ворожка

[С.-Петербург]

Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.

Шевченко Т.Г. Циганка-ворожка. 1841.[С.-Петербург].
Праворуч унизу коричневою аквареллю авторські дата і підпис: 1841. Шевченко. На звороті олівцем напис:T. Schevchenko. Подібний напис є на звороті малюнка "Марія". Внизу на паспарту бронзовою фарбою друкованим шрифтом відтиснуто: T. Schevchenko. Малюнок є авторською копією або варіантом картини, "що зображує циганку", за яку 26 вересня 1841 р. Шевченка було нагороджено срібною медаллю другого ступеня. Іноді акварель помилково ототожнювалася із картиною, хоча за акварельні твори учнів Академії медалями не нагороджували. Д.В. Антонович вважає, що "акварель з ворожкою є повторення олійного образу, за який Шевченко дістав в Академії відзначення в 1841 р., - а це більш ніж імовірно". Такої думки дотримується і О.М. Скворцов: "... нема даних вважати цю акварель тією картиною "Циганка", за яку Шевечнко в 1841 р. одержав другу срібну медаль". Для рослин, зображених унизу на передньому плані акварелі, використано зарисовки 1840-1841 рр. "Куток Смоленського кладовища" та "Бур'яни". Г.М. Честахівський, переказуючи спогади Шевченка, свідчив, що художник часто вміщував рослини на першому плані творів як деталі композиції: "Воно дуже пригоже на картині". Малюнок, можливо, готувався до гравірування та вміщення в альманасі "Утренняя заря", оскільки зберігався в альбомі його видавця В.А. Владиславлєва серед творів інших художників, які в гравюрах-вклейках уміщувалися в цьому виданні. В описі творів альбому Владиславлєва акварель Шевченка значиться під №6 з назвою "Цыганка, гадающая малороссиянке". Малюнок вперше згадано і репродуковано І.Я.Айзенштоком з цією ж назвою і припущенням, що постать дівчини була етюдом до картини "Катерина". Згадується також з назвою "Катерина з ворожкою". Місця зберігання: власність В.А. Владиславлєва; згодом - К.Т. Солдатьонкова; з 1901 - В.І. Солдатьонкова; 1925 - від Н.Г. Солдатьонкової надійшов до ДМОМП; з 1938 - ГКШ; з 1940 - ЦМШ; з 1948 - ДМШ.