Цифровий архів історичної облікової документації установ, що збирали Шевченкіану (1896-1949 рр.)

Цифровий архів історичної облікової документації установ, що збирали Шевченкіану (1896-1949 рр.)

Розділ:

ПОКАЖЧИК ОРГАНІЗАЦІЙ, що формували колекцію Шевченкіани :

• Національний музей Тараса Шевченка, м. Київ:1933-1948 Галерея картин Т. Г. Шевченка (ГКШ), м. Харків

Цифровий архів історичної облікової документації містить акти передачі, листи, подяки, накладні, рахунки, які хронологічно охоплюють період 1928-1941 рр. Цифрова колекція репрезентує складний процес зібрання експонатів, які на сьогодні складають фонд Національного музею Тараса Шевченка.

Облікові документи були складені та впорядковані в 1928-1949 рр. співробітниками Інституту Тараса Шевченка (ІТШ, з 1936 р. – Інститут літератури Національної Академії Наук України), а також не існуючих нині установ – Галереї картин Т. Г. Шевченка в Харкові (ГКШ), оргкомітету Ювілейної виставки до 125-річчя поета в Києві (ЮШ), Центрального державного музею Т. Г. Шевченка в Києві (ЦМШ).

Архів містить інформацію про процес зосередження шевченкіани в єдиному сховищі: джерела надходження артефактів, дані про попередніх приватних (прізвища, адреси) та державних власників, посилання на документальні підстави для переміщень музейних предметів між установами. У 1940-х-1950-х рр. до загальних евакуаційних списків працівниками відділу фондів було вписано актуальні облікові номери.

Від цих установ Державний літературно-художній музей Т. Г. Шевченка в Києві (ДМШ; з 2001 р.– Національний музей Тараса Шевченка, НМТШ) успадкував основу сучасної колекції – оригінали малярських творів, прижиттєві книжкові видання, меморії Т. Шевченка, що, в свою чергу, надійшли туди з націоналізованих приватних збірок та окремих державних установ CРСР. Тексти документів складено українською та російською мовами. Документи на паперових носіях, заповнені від руки або надруковані на друкарській машинці. За відсутності якісного письмового паперу частково використовувався обгортковий папір, зворотний бік афіш, шпалер тощо, нарізаних за розміром стандартних аркушів.

Переведення архіву в цифровий формат дозволяє запобігти подальшому зношуванню паперу. Серед оцифрованих документів: акти прийому на зберігання та тимчасове експонування рукописних, образотворчих, документальних матеріалів про життя й творчість класиків української літератури, супровідні записки попередніх власників до переданих матеріалів, подяки від установ за них, акти оцінки та придбання музейних предметів, списки творів, закуплених у централізованому порядку для ЮШ (Ювілейної Шевченківської виставки), евакуаційні списки 1941-1944 рр., акти вступу експонатів після повернення з евакуації тощо.

В документах згадуються прізвища українських науковців, у т. ч. репресованих, задіяних у пошуковій та дослідницькій роботі в період назрівання більшовицького погрому наукових установ: Дмитро Багалій (перший директор ІТШ), Сергій Пилипенко (заступник, із 1932 р. – директор інституту), вчений секретар ІТШ Ієремія Айзеншток, зав. рукописного відділу ІТШ Агапій Шамрай, зав. меморіального відділу ГКШ Микола Мацапура (майбутній директор ДМШ), директор ГКШ Сергій Раєвський, перший головний зберігач ДМШ Глафіра Паламарчук та ін. Серед тих, у кого було придбано речі, згадано прізвища нащадків родини Лазаревських, Н. Смоляк (Ускової), Д. Ткаченка та ін., дарителів музейних предметів до музею ІТШ (зокрема, О. Сластіон, Д. Яворницький). Науковими консультантами установ були проф. М. Бурачек (ГКШ), О. Шовкуненко (ЦМШ), проф. В. Кричевський, В. Касіян (ЮШ).

Відображено географію перших надходжень до ІТШ (Чернігів, Ворошиловград, Лебедин, Миргород, Полтава, Решетилівка, леніградські й московські установи культури, рф). Окремі документи продовжують активно використовуватися під час наукової паспортизації фондів, полегшуючи відновлення історії побутування предметів. В цілому документація збагачує та урізноманітнює розуміння контексту формування колекції НМТШ як скарбниці національної культури.

Деякі зшитки з великою кількістю документів для зручної навігації за списками документів (змістами зшивок) розділени на віртуальні частини. На кожну таку частину складено окремий запис із змістом-переліком документів.  

Укладачи цифрової колекції:
Шиленко Юлія Анатолївна  – цифровий куратор, 
Баркова Ольга Валентинівна – укладач-редактор, 
Загоруйко Ольга Анатолївна – контент-менеджер (метадані)
Баркова Марія Юріївна – контент-менеджер, модератор цифрових колекцій (метадані, зображення)

 

 

Назва: Цифровий архів історичної облікової документації установ, що збирали Шевченкіану (1896-1949 рр.)
Створювач: Національний музей Тараса Шевченка
Стислий опис: Цифровий архів історичної облікової документації містить акти передачі, листи, подяки, накладні, рахунки, які хронологічно охоплюють період 1928-1941 рр. Цифрова колекція репрезентує складний процес зібрання експонатів, які на сьогодні складають фонд Національного музею Тараса Шевченка.
Дата створення: 2021-10-08
Ідентифікатор: https://collection.museumshevchenko.org.ua/collections/17
Права на депозитарій (фонд, колекцію): Національний музей Тараса Шевченка
Об'єктів: 148
Дата оновлення: 2025-05-23
Дата публікації: 2021-11-16

Зміст коллекції

Об'єктів: 32
Показувати на сторінці
Сортувати за
Об'єктів: 9