Автор або виробник |
Псьол Глафіра Петрівна (1823-1886) |
Назва | Портрет Варвари Рєпніної |
Походження | 1839, [Женева] |
Музей, фонд |
Національний музей Тараса Шевченка |
Класифікація |
Образотворче мистецтво Твори живопису |
Опис оригіналу |
На темно-брунатному тлі - погрудне зображення княжни Варвари Миколаївни Рєпніної (молоді роки). Обличчя звернене на 3/4 анфас ліворуч, погляд спрямований на глядача. На голові - темно-червона шапочка з оксамиту, облямована темно-коричневим хутром. З-під шапочки на ліву скроню звисають три пасма чорного волосся, підібрані вниз біля лівого вуха. У княжни високе опукле чоло, тонкі чорні брови, великі промовисті карі очі, прямий ніс середньої довжини, невеликі повні вуста. З плечей на груди спадає темне хутро, що виграє відтінками сірого кольору. |
Надписи, підписи, клейма, печатки тощо | На звороті, на верхній планці підрамника - олівцевий напис: "Г.М.Ф. 8644 Т.Шевченко. Портрет В.Рєпніної, наклеєному на папері - напис олівцем: "9230" |
Склад / Комплект | Частин / аркушів / складових: 0 |
Фізичні характеристики |
46,0х37,0 см |
Матеріал | полотно, олія |
Техніка | олійний живопис |
Анотація | В родині Рєпніних жила вихованка Глафіра Псьол (з 3-літнього віку), яка була художницею-аматоркою. У Женеві навчаласяв художньому ательє. У 1842 Рєпніни повернулися в Росію, оселилися у своєму родовому маєтку в Яготині Пирятинського повіту Полтавської губернії. <br> влітку 1843 р. до Яготина у супроводі О.Капніста вперше завітав Тарас Шевченко, тоді він познайомився з княжною Варварою Рєпніною. <br> Під час другого приїзду до Яготина Шевченко жив тут від червня до грудня 1843 р. Третій візит Шевченка до Яготина тривав з 23 грудня по 10 січня 1844 р. Крім копії портрета Миколи Рєпніна з роботи Й.Горнунга, Шевченко написав олією також портрети дітей князя Василя Рєпніна, котрий зі своєю дружиною, уродженою Балабіною, жив тоді в Яготині. <br> Онучка княжни Варвари Рєпніної Є.М.Орлова стверджує, що "Портрет В.М. Рєпніної" написаний у Женеві 1839 р Глафірою Іванівною Псьол. |
Періоди і дати | |
Бібліографія | Шероцький К. Шевченко-художник // Русский библиофил, 1914. - Кн.1, С.39 Русские пропилеи - Т.2 - М., 1916 // Т.Г.Шевченко і княжна В.Н.Репнина, С.181-182. Раєвський С. Хто автор портрету В.М. Рєпніної, приписуваного пензлю Т.Г.Шевченка // Образотворче мистецтво, 1941 - №5, травень. - СС. 30-31 Рєпніна Варвара Миколаївна // Шевченківський словник. - Т. - К., 1978. - С. 162 Кузьменко А.Є. // В.Н. Рєпніна "Я Вас слишком искренне люблю". Повесть, письма Т.Шевченко и Ш.Ейнару. - Х.: Прапор, 1991 Чумацький шлях, 2014. - №1 - СС. 16-18 // Зайцев П. Яготин |
Тип контента | Зображення |
Медіа-типи/формати | application |
Обсяг ресурсу |
1 files : 2.72 Mb |
Додаткові формати | image/jpeg (1 files : 2.72 Mb) - фото оригіналу |
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/150 |
Дата онлайнової публікації | 2021-10-28 |
Виставки |
2021 Справжній Шевченко. Мистецька спадщина Шевченка, м. Івано-Франківськ, Україна, Музей мистецтв Прикарпаття, 23.10.21-30.11.21 1902 Виставка, присвячена пам’яті М. В. Гоголя й В. А. Жуковського, м. Москва, Російська імперія |
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими. Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий. Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання, отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі. Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.
Lorem Ipsum - це текст-"риба", що використовується в друкарстві та дизайні. Lorem Ipsum є, фактично, стандартною "рибою" аж з XVI сторіччя, коли невідомий друкар взяв шрифтову гранку та склав на ній підбірку зразків шрифтів. "Риба" не тільки успішно пережила п'ять століть, але й прижилася в електронному верстуванні, залишаючись по суті незмінною. Вона популяризувалась в 60-их роках минулого сторіччя завдяки виданню зразків шрифтів Letraset, які містили уривки з Lorem Ipsum, і вдруге - нещодавно завдяки програмам комп'ютерного верстування на кшталт Aldus Pagemaker, які використовували різні версії Lorem Ipsum.
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими.
Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий.
Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання,
отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі.
Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.