Верес Ганна Іванівна
Фотофіксація експозицій 2ої зали виставки "І на оновленій землі...", 18.08-11.09 2022 р., м. Київ

м. Київ, Україна

Автори та відповідальні:
Верес Ганна Іванівна

Верес Ганна Іванівна (1926-2003)

Ястреб Л.
Фотофіксація експозицій виставки живопису і графіки Люди Ястреб, 10.04-21.04.2024 р.

м. Київ, Україна

Автори та відповідальні:
Ястреб Л.

Фотофіксація експозицій виставки живопису і графіки Люди Ястреб, з фондової колекції Національного музею Тараса Шевченка, м. Київ, 10.04-21.04.2024 р.
З 10 по 21 квітня 2024 р. у Національному музеї Тараса Шевченка відбулась виставка української художниці Люди Ястреб (1945–1980 рр.), яка є однією з найпопулярніших мисткинь свого покоління. Сьогодні її творчість займає в нашому культурному просторі особливе місце. Її твори експонуються в багатьох музеях в Україні та за кордоном, зберігаються у приватних колекціях.

Вона – яскрава постать знаменитої групи художників нонконформістів Одеси, учасниця міжнародних виставок з 1969 року. Навчалася в Одеському художньому училищі ім. Грекова, яке закінчила у 1964 році. Її перша персональна виставка відкрилася в 1982 році у Одесі.

Картини художниці вирізняє самобутність та особливе внутрішнє світло. Вражає цілісність творів, від якої простежується зв’язок із мистецтвом Раннього Відродження, іконописом, українською вишивкою і народним малярством. Світло в її роботах стає філософією, образним знаком переживань та відчуттів, системою нового порядку, де відсутні кордони між «початком» і «кінцем». Ця метафора особливо виразно прочитується в трактуванні жіночого образу й сюжетів, пов’язаних із ним. Оголене тіло – вічність краси, а колір і світло – матерія, що творить її візуальну вічність у світі й мистецтві.

«Життя, яким ми живемо, наш реальний світ, який дістався нам у спадок, все, що нас оточує – стало причиною того, що художники одними з перших вказали на духовні вічні істини. Треба повернути людей з порожнечі революцій, війни, голоду, руїни. Наш час – час, коли сила мистецтва, його справжня сутність, в багатьох випадках – сила сучасного мистецтва спричинила і спричиняє такий могутній тиск на долю суспільства. До цього розуміння ми йшли довгі роки. Зіркою дороговказом нам були совість і віра», — Люда Ястреб.

Науково-дослідний відділ виставкових проектів, видавничої справи, дитячих музейних програм, зв‘язків із громадскістю
Фотофіксація експозицій виставки “Катерина Білокур. Квіти на блакитному”, 6.12.2024 р. – 31.12.2025 р.

м. Київ, Україна

Автори та відповідальні:
Науково-дослідний відділ виставкових проектів, видавничої справи, дитячих музейних програм, зв‘язків із громадскістю

Фотофіксація експозицій виставки “Катерина Білокур. Квіти на блакитному”, з фондової колекції Національного музею Тараса Шевченка, м. Київ, 6.12.2024 р. – 31.12.2025 р.
6 грудня 2024 р. в Національному музеї Тараса Шевченка розпочала роботу виставка “Катерина Білокур. Квіти на блакитному”. В центрі експозиції — полотно, яке художниця присвятила Музею. Білокур розпочала роботу над ним у 1942 році, коли її рідне село перебувало під німецькою окупацією.

“Війна! І потемнів мені світ білий. Кругом і гухало, і бухало…“ — згадувала художниця в 1947 році. Та попри трагічні обставини, Катерина Білокур створила світлий і життєствердний світ, обертаючи власну мистецьку оптику до мирного майбутнього.

У мистецьких колах про художницю дізналися саме під час війни, у 1940 році, коли її картини почали експонувати на виставках у Полтаві та Києві. Через спротив рідних вона не здобула фахової освіти, і це суттєво ускладнило її шлях до мрії стати професійною художницею. Та жодні труднощі не спинили Катерину Білокур.

Шевченко був для неї орієнтиром, прикладом, адже сам попри всі виклики став професійним художником. Коли було особливо важко, Білокур зверталася до нього у внутрішньому діалозі, навіть здійснила паломництво на могилу Шевченка.

Виставка “Катерина Білокур. Квіти на блакитному” розпочинає проєкт “Мисткині” Національного музею Тараса Шевченка, присвячений українським художницям. Команда музею надалі представлятиме мисткинь, які брали за основу сюжети й образи з поезії Шевченка чи прийшли в професію, надихнувшись його прикладом, і чиї твори є частиною колекції музею.

Національний музей Тараса Шевченка
Фотофіксіція експозицій виставки "Григорій Честахівський. Проста історія"

м. Київ, Україна

Автори та відповідальні:
Національний музей Тараса Шевченка

Честахівський Григорій Миколайович (1820-1893)
Фотофіксіція експозицій виставки "Григорій Честахівський. Проста історія" з фондової колекції Національного музею Тараса Шевченка, м. Київ, 22.05-31.08.2025 р.
Колекція "Григорій Честахівський: з оточення Тараса Шевченка" - це зведений ресурс, який акумулював в собі предмети, що зберігаються в музейних зібраннях Національного музею Тараса Шевченка, Державного обласного історичного музею ім. В. Тарновського та Інституті літератури Національної Академії Наук України. Проект присвячений людині, яка відіграла вагому роль у перепоховані Тараса Шевченка в Україні, обранні місця поховання біля Канева на Чернечій горі та збереженні спадщини Кобзаря, що згодом лягла в основу зібрання різних наукових установ.
Колекція складається з "Альбому Грицька Честахівського", рисунки якого охоплюють період з 1842 по 1861 рр., оригінальні фотографії 1860-1880 - х років та особисті речі Григорія Миколайовича. Яскравим доповненням колекції стали документи, які пов’язані з життям художника, і зберігаються як в Національному музеї Тараса Шевченка, так і Інституті літератури НАН України.
Особливу увагу привертаються бюст "Григорій Честахівський" та Пам'ятний знак (монумент) "Григорій Миколайович Честахівський" (2020). Їх автором є відомий український скульптор Володимир Іванович Щур.

Фотофіксіція експозицій виставки "Місця щасливих людей", 06-30.03.2025 р.

м. Київ, Україна

Фотофіксіція експозицій виставки "Місця щасливих людей" з фондової колекції Національного музею Тараса Шевченка, м. Київ, 06-30.03.2025 р.

Верес Ганна Іванівна
Фотофіксація експозицій 1ої зали виставки "І на оновленій землі...", 18.08-11.09 2022 р., м. Київ

м. Київ, Україна

Автори та відповідальні:
Верес Ганна Іванівна

Верес Ганна Іванівна (1926-2003)

Верес Ганна Іванівна
Фотофіксація експозицій 3ої зали виставки "І на оновленій землі...", 18.08-11.09 2022 р., м. Київ

м. Київ, Україна

Автори та відповідальні:
Верес Ганна Іванівна

Верес Ганна Іванівна (1926-2003)

Христенко В.
Фотофіксація експозицій виставки "Від Різдва до Різдва" Владислава Христенко, 15.12.2023-21.01.2024 р.
2023-2024

Автори та відповідальні:
Христенко В.

Виставка "Від Різдва до Різдва" Владислава Христенко з фондової колекції НМТШ, 15.12.2023-21.01.2024 р.

Христенко В. Є.
Фотофіксація експозицій виставки "Від Різдва до Різдва" Владислава Христенко, 15.12.2023-21.01.2024 р.
2023-2024
м. Київ, Україна

Автори та відповідальні:
Христенко В. Є.

Христенко Владислав Євгенійович (1963 р. н.)
Фотофіксація експозицій виставки "Від Різдва до Різдва" Владислава Христенко, з фондової колекції Національного музею Тараса Шевченка, м. Київ, 15.12.2023-21.01.2024 р.
Виставка "Від Різдва до Різдва", експонована у виставкових залах Національного музею Тараса Шевченка 15.12.2023-21.01.2024 р., широко репрезентує художній доробок талановитого харківського графіка Владислава Христенка - майстра графічного дизайну, книжкової та станкової графіки, глибокого художника і філософа. Його творчість сформувалася в контексті багатих традицій харківської школи графіки, закладених видатними педагогами Харківського художнього інституту І. Падалкою, В. Єрміловим, Г. Бондаренком, В. Мироненком.

Протягом навчання у харківському художньо-промисловому інституті (1980 – 1985) В. Христенко здобув фах художника-конструктора на кафедрі промислової графіки. З 1987 р. художник працює на кафедрі графічного дизайну, де в різні роки викладав спеціальні дисципліни циклу "Робота в графічних матеріалах"

Художник плідно працює у жанрі прикладної графіки, тому значну частину експозиції виставки займають його авторські художні листівки до різдвяних і новорічних свят, виконані в техніці класичного офорта з акватинтою, а також кольоровою шовкографію у період з 1984 року і до сьогодні. У сценах народження Христа автор поєднує традиційних біблійних персонажів з героями козацької доби та нашими сучасниками. Митець змальовує своїх персонажів з гумором і теплотою, майстерно передаючи дух українського Різдва та народних традицій.
Унікальними є великоформатні офортні аркуші-поліптихи із циклу "Твердині України", які відтворюють найвидатніші замки та фортифікаційні споруди. У цих творах автор застосовує оригінальний художній задум, друкуючи невеликі сюжетні зображення із окремих офортних кліше на одній площині. Композиційно вони нагадують колаж або аплікацію.

Багато своїх творів майстер присвятив козацтву, образам мешканців рідної Слобожанщини, традиційному народному герою – козаку Мамаю, розумінню справжньої суті і характеру цього образу, що поєднує мудрість і відвагу з філософським розумінням невідворотності долі та лицарським кодексом честі. Використовуючи впізнавану композицію народної картини, автор насичує мілітарними деталями простір краєвиду – мальви проростають крізь протитанкові «їжаки», модерне звучання образу Мамая підкреслено сучасною екіпіровкою та озброєнням, спис та порохівниця поступаються автомату та джавеліну.

На виставці присутня серія, яка була створена під впливом рефлексій автора від обстрілів та руйнувань Харківщини під час повномасштабної російської агресії. Офорт «Григорій Сковорода серед війни» - втілення враження від зруйнованого меморіального музею. Уцілілий пам’ятник філософу серед руїн музею виглядає, як символ стійкості та незламності української культури.
Для Владислава Христенка характерна філігранна манера виконання, де основним чинником є штрих і лінія. Гравюри Христенка нагадують художній досвід таких корифеїв української графіки як Г. Нарбут, П. Ковжун та М. Бутович. Графічні твори Владислава Христенка – це своєрідна форма сповіді, як пісні кобзарів, яких митець часто зображує у своїх аркушах. Художник поєднує у сюжетах сучасність та традиційні українські історичні та народні мотиви, витворюючи власне бачення і розуміння подій.

Фотофіксація експозицій виставки "Про Зимове: виставка українського живопису", 06.12-17.12.2023 р.

м. Київ, Україна

Фотофіксіція експозицій "ПроЗимове: виставка українського живопису" з фондової колекції Національного музею Тараса Шевченка, м. Київ, 06.12-17.12.2023 р.
З 6 по 17 грудня 2023 р. у Національному музеї Тараса Шевченка відбулась виставка українського живопису "ПроЗимове".
На виставці було представлено 20 творів з фондової колекцій Національного музею Тараса Шевченка та 4 роботи з приватного зібрання Максима Мельника (видавництва "Софія-А").
Хронологічно межі виставки окреслюються 20-тими роками минулого століття ХХ століття і дотепер.
Виставка експонувалася на виставковій локації Національного музею Тараса Шевченка - в атріумі.

Фотофіксація експозицій виставки "Сковорода. На межі світів", 01.12.2022-12.03.2023, м. Київ

м. Київ, Україна

Фіщенко О.
Фотофіксація експозицій виставки "Сутеніти" Віктора Бистрякова і Олексія Фіщенка, 14.02-24.02.2024 р.

м. Київ, Україна

Автори та відповідальні:
Фіщенко О. ; Бистряков В.

Фотофіксація експозицій виставки "Сутеніти" Віктора Бистрякова і Олексія Фіщенка, з фондової колекції Національного музею Тараса Шевченка, м. Київ, 14.02-24.02.2024 р.
У Національному музею Тараса Шевченка на виставці "Сутеніти" експонувались 14 графічних творів заслуженого діяча мистецтв, народного художника України Олексія Федоровича Фіщенка (1920-2010 рр.). Твори з пейзажних серій "Канів" та "Тарасова земля" створено у техниці кольорової ліногравюри у період 1957 - 1959 років.
Олексій Федорович Фіщенко - український графік. У 1953 році закінчив Одеське художнє училище. У 1959 році закінчив навчання у Київському художньому інституті, у майстерні станкової графіки Олександра Пащенка. Його перша персональна виставка відбулася у 1963 році.

Незмінною пристрастю Олексія Фіщенка є кольорова ліногравюра: в українському естампі, починаючи з кінця 1950-х років йому по праву належить особливе і визначне місце. Значущість його забезпечується і яскравою своєрідністю творчого почерку художника, і майстерністю виконання, а також особливою "фіщенківською" змістовністю, що дає змогу завжди пізнати і виділити його гравюри серед інших.

Шевченківський Канев – давнє, ще зі студентських років уподобання художника. Серія "Канів" та "Тарасова земля" є дипломним проєктом Олександра Фіщенка, що присвячена шевченківським місцям у Каневі. Тема канівських пейзажів могла б повести художника шляхом "протокольного" відтворення побаченого, зафіксувати існування музею, архітектуру його будівлі, силует шевченківського монументу, Тарасової гори – саме такою була тогочасна традиція меморіальних графічних серій. Але авторській задум полягав у тому, щоб зобразити у ліноритах шевченківські місця, як частину вічного руху життя та природи – придніпровські пагорби, широкий простір Дніпра та високе небо над ним, тобто відобразити непідвладну часу пам’ять про поета. В цих графічних аркушах відчувається намагання художника вийти за межі традиційних уявлень про класичні пейзажні серії, висловити щось більше, ніж дозволяє мотив.

У цей період автора приваблюють прості композиційні побудови, у яких чітко визначені основні площини і форми, які організують аркуш. У гравюрах початку - середини 1960-х. рр. художник розгортає елементи пейзажу у глибину аркушу у неспішному, плавному ритмі. Часто він обирає точки зору, які відкривють йому "і Дніпро, і кручі" – тоді у аркуші з’явля’ється глибина, відчуття простору, що наповнений спекотним літнім повітрям, нічною прохолодою або морозяною свіжістю.

Площина білого аркушу для художника не папір, а світло і простір, в якому оживає все, що він бачить і відтворює. Можна стверджувати, що гравюри Олександра Фіщенка призначені не для поспішного сприяння на ходу, вони розраховані на чуйного і уважного співрозмовника, здатного на співпереживання і співтворчість. У його творах немає емоційних пустот, при всій їх досконалій завершеності глядач відчуває деяку недомовленість, яка стимулює роботу думки, почуття та уяви.
Виникають далекі асоціації з класичним мистецтвом Китаю та Японії. Графіку українського художника пов’язують з ними задумливість і споглядальність, які народжуються у схилянні перед винятковою досконалістю природи, романтичне налаштування у її сприйнятті, вміння за часткою уявити та відтворити ціле, нарешті, потяг до афористичності естетичного вислову як властивості художнього узагальнення.

На виставці "Сутеніти" глядач зустрівся з графіком неординарним і талановитим, який має власне бачення світу, особисте уявленням про зміст і засоби мистецтва, який завжди був одержимий прагненням довершеності.

Фотофіксація експозицій виставки дитячих ілюстрацій "Батьківщині" до творів Шандора Петефі та Тараса Шевченка, 27.11-15.12.2024 р.

м. Київ, Україна

Фотофіксація експозицій виставки дитячих ілюстрацій "Батьківщині" до творів Шандора Петефі та Тараса Шевченка, м. Київ, 27.11-15.12.2024 р.
Виставка дитячих ілюстрацій до творів Шандора Петефі та Тараса Шевченка "Батьківщині" експонована у виставкових залах Національного музею Тараса Шевченка 27.11-15.12.2024 р.
Основна частина експозиції — це роботи переможців і призерів Всеукраїнського конкурсу "Батьківщині".
Друга частина експозиції присвячена угорському поету Шандору Петефі. Пересувна виставка, створена до двохсотріччя від дня народження поета, окреслює життєвий та творчий шлях "угорського Кобзаря" яскравими ілюстраціями, віршами та фрагментами листування. Експозицію доповнюють портрети Шандора Петефі та його сучасників, які значно вплинули на творчість і громадянську позицію поета.
Організатори — Посольство Угорщини в Україні та Національна бібліотека України для дітей.

Науково-дослідний відділ виставкових проектів, видавничої справи, дитячих музейних програм, зв‘язків із громадскістю
Фотофіксація експозицій виставки “Сині Чудасії” Марії Примаченко, 19.12.2024-12.01.2025 р.

м. Київ, Україна

Автори та відповідальні:
Науково-дослідний відділ виставкових проектів, видавничої справи, дитячих музейних програм, зв‘язків із громадскістю

Фотофіксація експозицій виставки “Сині Чудасії” Марії Примаченко, з фондової колекції Національного музею Тараса Шевченка, м. Київ, 19.12.2024-12.01.2025 р.
З 19 грудня до 12 січня у Національному музеї Тараса Шевченка розпочала роботу виставка творів Марії Примаченко “Сині чудасії”.

На виставці представлено 35 унікальних робіт Марії Примаченко з колекції Національного музею Тараса Шевченка. Сині та блакитні кольори у творах художниці наповнені енергією душевного піднесення, вірою в чудеса та передчуттям доброго майбутнього.

“Якось біля хати, над річкою, на заквітчаному лузі пасла я гусей; там, на піску, малювала я всілякі квіти, раніше бачені. Аж раптом помітила я синій глей, і він так мені сподобався, що я набрала його в пелену й розмалювала нашу хату… Кожен приходив дивитися на дивину”, — розповідала Марія Оксентіївна. Водночас художниця ніколи не боялася власної уяви, а навпаки давала їй волю і живилася від неї у непрості періоди життя. Тому Примаченко взяла до рук пензля навіть після 20-тилітньої перерви, спричиненої ІІ Світовою війною, де втратила чоловіка. Завдяки вірності мисткині власним творчим прагненням з'явилося багато неймовірних творів, за які її заслужено називають “Національною легендою України”.

Їжакевич І.
Фотофіксація експозицій ювілейної виставки живопису Івана Їжакевича, 18.01-4.04.2024 р.

м. Київ, Україна

Автори та відповідальні:
Їжакевич І.

18 січня 1864 року народився видатний український художник, іконописець, графік Іван Їжакевич. За своє довге, майже столітнє життя митець залишив нам у спадщину понад 20 тисяч робіт, із них майже 200 — шевченкіана.

Івана Їжакевича вважають чи не найкращим ілюстратором творів Тараса Шевченка. До образів Шевченкової поезії звертався упродовж усього життя - створив серію полотен, присвячених життю Кобзаря, неперевершений цикл ілюстрацій до “Кобзаря”, за який у 1939 р. отримав державну премію.

На ювілейній виставці представлено живописні твори Івана Їжакевича, створені для Будинку-музею Тараса Шевченка. Ілюстрації до творів Тараса Шевченка, сюжети, пов'язані із біографією поета – ця шевченкіана художника відома ще зі шкільних підручників і стала хрестоматійною. Потужний образ “Перебенді”, якого митець малював зі свого батька; “Катерина” - один із 13 створених художником варіантів; експресивні історико-біографічні полотна “Шевченко в майстерні Ширяєва” та “Кріпаків міняють на собак”. Цікаво простежити творчий процес митця за двома однойменними творами “Мені тринадцятий минало”, один із них у техніці гризайль. Романтичний краєвид Їжакевича “Володимирська гірка у Києві” знаний лише за кольоровою репродукцією в альбомі “Київ” (1913), на виставці ж можна побачити олійну роботу, місцезнаходження якої вважалось невідомим. Експонується і унікальний автопортрет І. Їжакевича (1950) із фондової колекції Національного музею Тараса Шевченка.

Про шевченкіану художника Павло Тичина писав: “У Вас є те, чого нема в інших. Так відчути геніального Шевченка ніхто не може...”. Не одне покоління українців сприймало життя і творчість Шевченка через призму творів Їжакевича. З його іменем пов’язана ціла епоха в образотворчому мистецтві.

Національний музей Тараса Шевченка
Фотофіксація колекції експонованої у виставковому проєкті “МАТЕРІЯ MATTERS. УКРАЇНСЬКИЙ АРТТЕКСТИЛЬ”, 18.07.2024 р. – 01.09.2024 р.

м. Київ, Україна

Автори та відповідальні:
Національний музей Тараса Шевченка
Український дім ; Науково-дослідний відділ виставкових проектів, видавничої справи, дитячих музейних програм, зв‘язків із громадскістю

Фотофіксація колекції експонованої у виставковому проєкті “МАТЕРІЯ MATTERS. УКРАЇНСЬКИЙ АРТТЕКСТИЛЬ”, з фондової колекції Національного музею Тараса Шевченка, м. Київ, 18.07.2024 р. – 01.09.2024 р.

Верес Ганна Іванівна
Цифрова фотофіксація виставки "І на оновленій землі...", 18.08-11.09 2022 р., м. Київ

м. Київ, Україна

Автори та відповідальні:
Верес Ганна Іванівна

Верес Ганна Іванівна (1926-2003)