Шевченко Т. Г.
Автопортрет
[Червень-липень, 1840 р.]
м. Санкт-Петербург, Російська імперія

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Імператорська академія мистецтв

Шевченко Тарас Григорович (1814-1861 рр.)
Шевченко Т. Г. Автопортрет. 1840 р.
Перший олійний автопортрет Тараса Шевченка, виконаний у віці 26 років під час навчання в Імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі.

Шевченко Т. Г.
В гаремі

м. Санкт-Петербург, Російська імперія

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
В гаремі. 1843, [н. п. травня. С.-Петербург].

Шевченко Т. Г.
Вид на Кара-Тау з долини Апазир

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Вид на Кара-Тау з долини Апазир. [1851, 1-20 червня].

Шевченко Т. Г.
Гамалія

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)

Шевченко Т. Г.
Гористий берег острова Ніколая
1848-1849

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Гористий берег острова Ніколая. [1848, 12-21 вересня; 1849, 22-30 серпня].

Шевченко Т. Г.
Джангис-агач

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Джангис-агач. [1848, 26 травня].

Шевченко Т. Г.
Катерина

м. Санкт-Петербург, Російська імперія

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Шевченко Т. Г. Катерина. 1842 р.
Олійна робота Тараса Шевченка, на які зображена дівчина-покритка. Виконана на тему однойменної поеми "Катерина" влітку 1842 року в Санкт-Петербурзі.

Шевченко Т. Г.
Костьол у Києві

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Костьол у Києві. [1846, квітень – вересень. Київ].

Шевченко Т. Г.
Місячна ніч на Косаралі
1848-1849

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Місячна ніч на Косаралі. 1848. [Кінець вересня – н. п. 27 листопада] або 1849. [Квітень – н. п. 6 травня. Косарал].

Шевченко Т.Г.
Марія. За поемою О.С. Пушкіна "Полтава"

[С.-Петербург]

Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.

Шевченко Т.Г. Марія. За поемою О.С. Пушкіна "Полтава". 1840.[С.-Петербург].
Ліворуч унизу червоною аквареллю авторські дата і підпис: 1840. Шевченко. На звороті олівцем напис: T. Schevchenko. Подібний напис є на звороті малюнка "Циганка-ворожка". Зображено сповнену драматизмом сцену – мати прийшла просити дочку умовити гетьмана Мазепу врятувати її батька, Василя Кочубея, якого мали скарати на смерть. Малюнок міг готуватися для альманаху "Утренняя заря", який видавав В.А. Владиславлєв у 1839-1843 рр. Шевченко для цього видання тоді вже виконав дві акварельні копії з творів К.П. Брюллова – "Перерване побачення»" і "Сон бабусі та онуки". Ці твори Шевченка разом із творами інших художників – його сучасників, репродукованими в альманасі, зберігалися в альбомі В.А. Владиславлєва. Спираючись на повідомлення у пресі 1841 р. про підготовку малюнків до майбутнього видання творів О.С. Пушкіна, В.М. Яцюк висловив довільне припущення, що акварель призначалася як ілюстрація до цього видання. Окремі елементи інтер’єру та реквізиту використані також в акварелях «Жінка в ліжку», «Одаліска» та в ілюстрації до «Історії Суворова» - «Суворов у Людовіка XVIII». Вперше малюнок опубліковано І.Я. Айзенштоком із назвою «Марія». У літературі згадується з назвами: «Мотря Кочубей у палатах Мазепи»; «Сон Марії»; «Сцена из «Полтавы»». Місця зберігання: власність В.А. Владиславлєва; згодом – К.Т. Солдатьонкова; з 1901 – В.І. Солдатьонкова; 1925 – від Н.Г. Солдатьонкової надійшов до ДМОМП; згодом – до Всеросійського музею О.С. Пушкіна (Санкт-Петербург); з 1948 – ДМШ.

Шевченко Т. Г.
Мис Тюк-Карагай на півострові Мангишлак
1856-1857

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Мис Тюк-Карагай на півострові Мангишлак. [1856-1857, 13 травня. Новопетровське укріплення].

Шевченко Тарас Григорович
Одаліска

С.-Петербург

Автори та відповідальні:
Шевченко Тарас Григорович

  Малюнок з натури виконано на прямокутному аркуші паперу аквареллю. За сюжетом і манерою письма нагадує акварельні малюнки періоду навчання в Академії мистецтв під керівництвом професора Карла Брюллова. У цьому творі, позначеному багатством колірних поєднань та вишуканою грою світлотіні, проявилося властиве Шевченкові тонке відчуття натури, уміння реалістично передавати форми людського тіла. Незвичним тут є те, що за рівнем виконання твір превищує завдання мистецьких студій, оскільки модель трактується не як об'єкт академічних вправ, а як справжній художній образ. На барвистому смугастому ліжку спиною до глядача лежить оголена жінка з покривалом на ногах. В центрі над нею  - рожева завіса. Волосся темне з закрученою косою.  Окремі елементи оформлення інтер'єру та реквізиту цього малюнка використані також у малюнках "Жінка і ліжку" і "Марія". Твір уперше згаданий 1911 р. з назвою "Спящая женщина". З назвою "Одаліска" прокоментовано і введено до наукового обігу К.В.Широцьким 1915 р. Вперше репродуковано з назвою "Сама собі господиня в хаті" у 1925 р. У ПЗТ твір уміщено з назвою "Натурщиця".

Шевченко Т. Г.
Почаївська лавра з півдня

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Почаївська лавра з півдня. [1846, жовтень. Почаїв].

Шевченко Т. Г.
Укріплення Раїм. Вид з верфі на Сир-Дар’ї.

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Укріплення Раїм. Вид з верфі на Сир-Дар’ї. 1848. [19 червня – 25 липня. Раїм].

Шевченко Т.Г.
Циганка-ворожка

[С.-Петербург]

Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.

Шевченко Т.Г. Циганка-ворожка. 1841.[С.-Петербург].
Праворуч унизу коричневою аквареллю авторські дата і підпис: 1841. Шевченко. На звороті олівцем напис:T. Schevchenko. Подібний напис є на звороті малюнка "Марія". Внизу на паспарту бронзовою фарбою друкованим шрифтом відтиснуто: T. Schevchenko. Малюнок є авторською копією або варіантом картини, "що зображує циганку", за яку 26 вересня 1841 р. Шевченка було нагороджено срібною медаллю другого ступеня. Іноді акварель помилково ототожнювалася із картиною, хоча за акварельні твори учнів Академії медалями не нагороджували. Д.В. Антонович вважає, що "акварель з ворожкою є повторення олійного образу, за який Шевченко дістав в Академії відзначення в 1841 р., - а це більш ніж імовірно". Такої думки дотримується і О.М. Скворцов: "... нема даних вважати цю акварель тією картиною "Циганка", за яку Шевечнко в 1841 р. одержав другу срібну медаль". Для рослин, зображених унизу на передньому плані акварелі, використано зарисовки 1840-1841 рр. "Куток Смоленського кладовища" та "Бур'яни". Г.М. Честахівський, переказуючи спогади Шевченка, свідчив, що художник часто вміщував рослини на першому плані творів як деталі композиції: "Воно дуже пригоже на картині". Малюнок, можливо, готувався до гравірування та вміщення в альманасі "Утренняя заря", оскільки зберігався в альбомі його видавця В.А. Владиславлєва серед творів інших художників, які в гравюрах-вклейках уміщувалися в цьому виданні. В описі творів альбому Владиславлєва акварель Шевченка значиться під №6 з назвою "Цыганка, гадающая малороссиянке". Малюнок вперше згадано і репродуковано І.Я.Айзенштоком з цією ж назвою і припущенням, що постать дівчини була етюдом до картини "Катерина". Згадується також з назвою "Катерина з ворожкою". Місця зберігання: власність В.А. Владиславлєва; згодом - К.Т. Солдатьонкова; з 1901 - В.І. Солдатьонкова; 1925 - від Н.Г. Солдатьонкової надійшов до ДМОМП; з 1938 - ГКШ; з 1940 - ЦМШ; з 1948 - ДМШ.

Шевченко Т. Г.
Шхуни біля форту Кос-Арал
1848-1849

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Шхуни біля форту Кос-Арал. [1848, 6 жовтня – 1849, 6 травня. Кос-Арал].