Назва: | Добірка "Вільно" : літовська Шевченкіана |
Створювач: | Національний музей Тараса Шевченка |
Дата створення: | 2023-05-30 |
Ідентифікатор: | https://collection.museumshevchenko.org.ua/collections/47 |
Права на депозитарій (фонд, колекцію): | Національний музей Тараса Шевченка |
Об'єктів: | 42 |
Дата оновлення: | 2023-08-09 |
Дата публікації: | 2023-05-31 |
Ікона Пресвятої Богородиці, Остробрамська. Список кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Оригінал ХVІ ст. знаходиться на міських воротах Вільнюса "Остра брама" (литовською Aušros Vartai – Ворота світанку).
кін. ХІХ – поч. ХХ ст.
Опубліковано: 2023-05-31
Майже 2,5 роки ( з 1828 року) прожив юний Тарас у Вільно. Він приїхав у місто у якості козачка і “покоєвого маляра” поміщика Енгельгарда. Напевне, це була його перша велика подорож за кордон. Дружина пана, Софія, домовилась з професором Вільнюського університету Йонасом Рустемасом про приватні “неофіційні” уроки живопису, адже кріпак не мав права навчатись.
У Вільно юний Кобзар закохався у красиву польську дівчину, швачку Ядвігу, захопився романтикою творів Адама Міцкевича та ідеями польської революції. Тут він чи не вперше приходить до думки про несправедливість існування кріпацтва: «Чому і нам, нещасним кріпакам, не бути такими ж людьми, як і інші свобідні верстви». Спогади про Вільно є у багатьох творах Т. Г. Шевченка, серед яких “Щоденник”, “Варнак”, “У Вільні, городі преславнім». Приємно бачити пам’ятник українському митцю так далеко від рідної країни.
2011
Опубліковано: 2023-05-31
Опубліковано: 2023-05-31
1843
Автор: Вербицький Г. М.
Опубліковано: 2023-05-31
Edition artistique D. Visoune. Vilna.
1914
Опубліковано: 2023-05-31
Кін. ХІХ ст.
Автор: Видавництво "NEOMETA"
Опубліковано: 2023-05-31
Кін. ХІХ ст.
Автор: Видавництво "NEOMETA"
Опубліковано: 2023-05-31
Поч. ХІХ ст.
Автор: Видавництво Д. Візуна
Опубліковано: 2023-05-31
1829-1830 рр. датують часом перебування юного Тараса у Вільні. Знову ж таки "віленським роком" - 1830-м - хронологізують і "Погруддя жінки", припускаючи, що це є копія з естампного портрета французької трагедійної актриси А. Лекуврер (1692-1730), хоча водночас є й сумніви щодо датування цього твору, який відкриває публікацію мистецької спадщини Шевченка.
1830
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2023-05-31
Під час заслання Шевченко цікавився поезією Міцкевича, про що свідчить його листуванняя з Броніславом Залеським. Адам Міцкевич - один із найвидатніших польських поетів, засновник польського романтизму, діяч національно-визвольного руху. Засновник польської романтичної драми. Під час свого життя у Парижі був професором Слов'янської літератури в Колеж де Франс. Адама Міцкевича та Тараса Шевченка поєднали час та епоха, в яких вони жили. Це справжні патріоти своєї рідної землі які допомагали прозріти своєму народу та вирватись із лабет російського самодержавства. Міцкевич - засновник польського романтизму, тоді як Шевченко зробив величезний внесок у розвиток романтичної лірики на теренах української літератури. Обидва входили до підпільних організацій, обидва багато років жили у вигнанні, далеко від своїх рідних земель. Шевченко, як і Міцкевич, писали політичну сатиру на російське самодержавство.
Опубліковано: 2023-05-31
Знайдений у приватному зібранні у Вільнюсі рисунок виконано на папері (перо, пензель). Зображення супроводжуєтьсяя двома написами: "Се мій батько"(чорнилом) та (пізніший) "Rys. Taras Szewczenko" (олівцем). Портретний живопис посідає, як це вже давно визнано, центральне місце в усьому мистецькому доробку Шевченка. Саме до цього жанру належить "Портрет батька" - робота, що її авторство досить упевнено приписують Шевченкові, датуючи 1829-1830 рр. - часом перебування юного Тараса у Вільні.
1829-1830
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2023-05-31
Опубліковано: 2023-05-31
Найпершою роботою Шевченка, в якій ні підпис автора, ні датування твору не викликають жодних сумнівів, є "Портрет П. В. Енгельгарда. Акварель. 1833". Так ми підійшли до теми "Іконографія Енгельгардів", до якої в 1833 р. виявився причетним як автор і сам Шевченко. Та безперечно те, що на ту пору юний Тарас уже був знайомий з тією частиною іконографії родини Енгельгардів, котра зберігалася вдома у його поміщика.
1833
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2023-05-31
кін. ХVIII – пер. пол. ХІХ
Автор: Йоган Баптист
Опубліковано: 2023-05-31
Костьол св. Анни, прекрасний витвір литовської готики, про який уперше згадуєтьсяя 1501 р., нині є архітектурною пам'яткою всесоюзного значення. Виявляючи певні зв'язки з нідерландськими та північнонімецькими архітектурними стиляяями, ця унікальна споруда разом з тим вирізняється поміж готичних пам'ятників Європи оригінальністю своїх форм та низвичністю самого будівельного матеріалу - червоною цеглою. У перший період перебування у Вільні - з осені 1829 р. по березень 1830 р., - коли Т. Г. Шевченко жив за першою адресою (нині вул. Пілєс, № 10), від його дому до костьолу (через провулок Пілєс) було лише 3-4 хвилини ходу...
І пол. ХІХ ст.
Автор: Бенуа Ф.
Опубліковано: 2023-05-31
Фотографія. Вільнюс. Тишкевичівський палац з боку вулиці Комьяднимо. Тут на 2 поверсі 1830 року була майстерня художника Яна Баптиста Лампі.
Опубліковано: 2023-05-31
Ікона Пресвятої Богородиці, Остробрамська. Список кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Оригінал ХVІ ст. знаходиться на міських воротах Вільнюса "Остра брама" (литовською Aušros Vartai – Ворота світанку).
кін. ХІХ – поч. ХХ ст.
Опубліковано: 2023-05-31
Майже 2,5 роки ( з 1828 року) прожив юний Тарас у Вільно. Він приїхав у місто у якості козачка і “покоєвого маляра” поміщика Енгельгарда. Напевне, це була його перша велика подорож за кордон. Дружина пана, Софія, домовилась з професором Вільнюського університету Йонасом Рустемасом про приватні “неофіційні” уроки живопису, адже кріпак не мав права навчатись.
У Вільно юний Кобзар закохався у красиву польську дівчину, швачку Ядвігу, захопився романтикою творів Адама Міцкевича та ідеями польської революції. Тут він чи не вперше приходить до думки про несправедливість існування кріпацтва: «Чому і нам, нещасним кріпакам, не бути такими ж людьми, як і інші свобідні верстви». Спогади про Вільно є у багатьох творах Т. Г. Шевченка, серед яких “Щоденник”, “Варнак”, “У Вільні, городі преславнім». Приємно бачити пам’ятник українському митцю так далеко від рідної країни.
2011
Опубліковано: 2023-05-31
Опубліковано: 2023-05-31
1843
Автор: Вербицький Г. М.
Опубліковано: 2023-05-31
Edition artistique D. Visoune. Vilna.
1914
Опубліковано: 2023-05-31
Кін. ХІХ ст.
Автор: Видавництво "NEOMETA"
Опубліковано: 2023-05-31
Кін. ХІХ ст.
Автор: Видавництво "NEOMETA"
Опубліковано: 2023-05-31
Поч. ХІХ ст.
Автор: Видавництво Д. Візуна
Опубліковано: 2023-05-31
1829-1830 рр. датують часом перебування юного Тараса у Вільні. Знову ж таки "віленським роком" - 1830-м - хронологізують і "Погруддя жінки", припускаючи, що це є копія з естампного портрета французької трагедійної актриси А. Лекуврер (1692-1730), хоча водночас є й сумніви щодо датування цього твору, який відкриває публікацію мистецької спадщини Шевченка.
1830
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2023-05-31
Під час заслання Шевченко цікавився поезією Міцкевича, про що свідчить його листуванняя з Броніславом Залеським. Адам Міцкевич - один із найвидатніших польських поетів, засновник польського романтизму, діяч національно-визвольного руху. Засновник польської романтичної драми. Під час свого життя у Парижі був професором Слов'янської літератури в Колеж де Франс. Адама Міцкевича та Тараса Шевченка поєднали час та епоха, в яких вони жили. Це справжні патріоти своєї рідної землі які допомагали прозріти своєму народу та вирватись із лабет російського самодержавства. Міцкевич - засновник польського романтизму, тоді як Шевченко зробив величезний внесок у розвиток романтичної лірики на теренах української літератури. Обидва входили до підпільних організацій, обидва багато років жили у вигнанні, далеко від своїх рідних земель. Шевченко, як і Міцкевич, писали політичну сатиру на російське самодержавство.
Опубліковано: 2023-05-31
Знайдений у приватному зібранні у Вільнюсі рисунок виконано на папері (перо, пензель). Зображення супроводжуєтьсяя двома написами: "Се мій батько"(чорнилом) та (пізніший) "Rys. Taras Szewczenko" (олівцем). Портретний живопис посідає, як це вже давно визнано, центральне місце в усьому мистецькому доробку Шевченка. Саме до цього жанру належить "Портрет батька" - робота, що її авторство досить упевнено приписують Шевченкові, датуючи 1829-1830 рр. - часом перебування юного Тараса у Вільні.
1829-1830
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2023-05-31
Опубліковано: 2023-05-31
Найпершою роботою Шевченка, в якій ні підпис автора, ні датування твору не викликають жодних сумнівів, є "Портрет П. В. Енгельгарда. Акварель. 1833". Так ми підійшли до теми "Іконографія Енгельгардів", до якої в 1833 р. виявився причетним як автор і сам Шевченко. Та безперечно те, що на ту пору юний Тарас уже був знайомий з тією частиною іконографії родини Енгельгардів, котра зберігалася вдома у його поміщика.
1833
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2023-05-31
кін. ХVIII – пер. пол. ХІХ
Автор: Йоган Баптист
Опубліковано: 2023-05-31
Костьол св. Анни, прекрасний витвір литовської готики, про який уперше згадуєтьсяя 1501 р., нині є архітектурною пам'яткою всесоюзного значення. Виявляючи певні зв'язки з нідерландськими та північнонімецькими архітектурними стиляяями, ця унікальна споруда разом з тим вирізняється поміж готичних пам'ятників Європи оригінальністю своїх форм та низвичністю самого будівельного матеріалу - червоною цеглою. У перший період перебування у Вільні - з осені 1829 р. по березень 1830 р., - коли Т. Г. Шевченко жив за першою адресою (нині вул. Пілєс, № 10), від його дому до костьолу (через провулок Пілєс) було лише 3-4 хвилини ходу...
І пол. ХІХ ст.
Автор: Бенуа Ф.
Опубліковано: 2023-05-31
Фотографія. Вільнюс. Тишкевичівський палац з боку вулиці Комьяднимо. Тут на 2 поверсі 1830 року була майстерня художника Яна Баптиста Лампі.
Опубліковано: 2023-05-31
Ікона Пресвятої Богородиці, Остробрамська. Список кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Оригінал ХVІ ст. знаходиться на міських воротах Вільнюса "Остра брама" (литовською Aušros Vartai – Ворота світанку).
кін. ХІХ – поч. ХХ ст.
Опубліковано: 2023-05-31
Майже 2,5 роки ( з 1828 року) прожив юний Тарас у Вільно. Він приїхав у місто у якості козачка і “покоєвого маляра” поміщика Енгельгарда. Напевне, це була його перша велика подорож за кордон. Дружина пана, Софія, домовилась з професором Вільнюського університету Йонасом Рустемасом про приватні “неофіційні” уроки живопису, адже кріпак не мав права навчатись.
У Вільно юний Кобзар закохався у красиву польську дівчину, швачку Ядвігу, захопився романтикою творів Адама Міцкевича та ідеями польської революції. Тут він чи не вперше приходить до думки про несправедливість існування кріпацтва: «Чому і нам, нещасним кріпакам, не бути такими ж людьми, як і інші свобідні верстви». Спогади про Вільно є у багатьох творах Т. Г. Шевченка, серед яких “Щоденник”, “Варнак”, “У Вільні, городі преславнім». Приємно бачити пам’ятник українському митцю так далеко від рідної країни.
2011
Опубліковано: 2023-05-31
Опубліковано: 2023-05-31
1843
Автор: Вербицький Г. М.
Опубліковано: 2023-05-31
Edition artistique D. Visoune. Vilna.
1914
Опубліковано: 2023-05-31
Кін. ХІХ ст.
Автор: Видавництво "NEOMETA"
Опубліковано: 2023-05-31
Кін. ХІХ ст.
Автор: Видавництво "NEOMETA"
Опубліковано: 2023-05-31
Поч. ХІХ ст.
Автор: Видавництво Д. Візуна
Опубліковано: 2023-05-31
1829-1830 рр. датують часом перебування юного Тараса у Вільні. Знову ж таки "віленським роком" - 1830-м - хронологізують і "Погруддя жінки", припускаючи, що це є копія з естампного портрета французької трагедійної актриси А. Лекуврер (1692-1730), хоча водночас є й сумніви щодо датування цього твору, який відкриває публікацію мистецької спадщини Шевченка.
1830
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2023-05-31
Під час заслання Шевченко цікавився поезією Міцкевича, про що свідчить його листуванняя з Броніславом Залеським. Адам Міцкевич - один із найвидатніших польських поетів, засновник польського романтизму, діяч національно-визвольного руху. Засновник польської романтичної драми. Під час свого життя у Парижі був професором Слов'янської літератури в Колеж де Франс. Адама Міцкевича та Тараса Шевченка поєднали час та епоха, в яких вони жили. Це справжні патріоти своєї рідної землі які допомагали прозріти своєму народу та вирватись із лабет російського самодержавства. Міцкевич - засновник польського романтизму, тоді як Шевченко зробив величезний внесок у розвиток романтичної лірики на теренах української літератури. Обидва входили до підпільних організацій, обидва багато років жили у вигнанні, далеко від своїх рідних земель. Шевченко, як і Міцкевич, писали політичну сатиру на російське самодержавство.
Опубліковано: 2023-05-31
Знайдений у приватному зібранні у Вільнюсі рисунок виконано на папері (перо, пензель). Зображення супроводжуєтьсяя двома написами: "Се мій батько"(чорнилом) та (пізніший) "Rys. Taras Szewczenko" (олівцем). Портретний живопис посідає, як це вже давно визнано, центральне місце в усьому мистецькому доробку Шевченка. Саме до цього жанру належить "Портрет батька" - робота, що її авторство досить упевнено приписують Шевченкові, датуючи 1829-1830 рр. - часом перебування юного Тараса у Вільні.
1829-1830
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2023-05-31
Опубліковано: 2023-05-31
Найпершою роботою Шевченка, в якій ні підпис автора, ні датування твору не викликають жодних сумнівів, є "Портрет П. В. Енгельгарда. Акварель. 1833". Так ми підійшли до теми "Іконографія Енгельгардів", до якої в 1833 р. виявився причетним як автор і сам Шевченко. Та безперечно те, що на ту пору юний Тарас уже був знайомий з тією частиною іконографії родини Енгельгардів, котра зберігалася вдома у його поміщика.
1833
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2023-05-31
кін. ХVIII – пер. пол. ХІХ
Автор: Йоган Баптист
Опубліковано: 2023-05-31
Костьол св. Анни, прекрасний витвір литовської готики, про який уперше згадуєтьсяя 1501 р., нині є архітектурною пам'яткою всесоюзного значення. Виявляючи певні зв'язки з нідерландськими та північнонімецькими архітектурними стиляяями, ця унікальна споруда разом з тим вирізняється поміж готичних пам'ятників Європи оригінальністю своїх форм та низвичністю самого будівельного матеріалу - червоною цеглою. У перший період перебування у Вільні - з осені 1829 р. по березень 1830 р., - коли Т. Г. Шевченко жив за першою адресою (нині вул. Пілєс, № 10), від його дому до костьолу (через провулок Пілєс) було лише 3-4 хвилини ходу...
І пол. ХІХ ст.
Автор: Бенуа Ф.
Опубліковано: 2023-05-31
Фотографія. Вільнюс. Тишкевичівський палац з боку вулиці Комьяднимо. Тут на 2 поверсі 1830 року була майстерня художника Яна Баптиста Лампі.
Опубліковано: 2023-05-31
Ікона Пресвятої Богородиці, Остробрамська
кін. ХІХ – поч. ХХ ст.
Ікона Пресвятої Богородиці, Остробрамська. Список кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Оригінал ХVІ ст. знаходиться на міських воротах Вільнюса "Остра брама" (литовською Aušros Vartai – Ворота світанку).
Ікона Пресвятої Богородиці, Остробрамська
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2250 |
Дата онлайнової публікації | 2023-05-30 |
Відкриття пам’ятника Т. Шевченку у Вільнюсі
Кольорова фотографія: "Відкриття пам’ятника Т. Шевченку у Вільнюсі." 3 вересня 2011 року. На постаменті напис литовською: "Український поет Тарас Шевченко 1814-1861" Майже 2,5 роки ( з 1828 року) прожив юний Тарас у Вільно. Він приїхав у місто у якості козачка і “покоєвого маляра” поміщика Енгельгарда. Напевне, це була його перша велика подорож за кордон. Дружина пана, Софія, домовилась з професором Вільнюського університету Йонасом Рустемасом про приватні “неофіційні” уроки живопису, адже кріпак не мав права навчатись. У Вільно юний Кобзар закохався у красиву польську дівчину, швачку Ядвігу, захопився романтикою творів Адама Міцкевича та ідеями польської революції. Тут він чи не вперше приходить до думки про несправедливість існування кріпацтва: «Чому і нам, нещасним кріпакам, не бути такими ж людьми, як і інші свобідні верстви». Спогади про Вільно є у багатьох творах Т. Г. Шевченка, серед яких “Щоденник”, “Варнак”, “У Вільні, городі преславнім». Приємно бачити пам’ятник українському митцю так далеко від рідної країни.
Відкриття пам’ятника Т. Шевченку у Вільнюсі
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2264 |
Дата онлайнової публікації | 2023-05-31 |
Вільнюс. Меморіальна дошка на стіні університету
Вільнюс. Меморіальна дошка на стіні університету
Вільнюс. Меморіальна дошка на стіні університету
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2268 |
Дата онлайнової публікації | 2023-05-31 |
Деруа І.
Загальний вигляд міста Вільно
І пол. ХІХ ст.
Автори та відповідальні:
Деруа І.
Загальний вигляд міста Вільно, І. Деруа
Загальний вигляд міста Вільно
Автори та відповідальні:
Деруа І.
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2253 |
Дата онлайнової публікації | 2023-05-30 |
Вербицький Г. М.
Копія автопортрета Т. Шевченка 1843 р., Вербицький Георгій Миколайович
Автори та відповідальні:
Вербицький Г. М.
Копія автопортрета Т. Шевченка 1843 р., Вербицький Георгій Миколайович
Автори та відповідальні:
Вербицький Г. М.
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2256 |
Дата онлайнової публікації | 2023-05-30 |
Листівка поштова "Вільно. Каплиця Остробрамська"
Листівка поштова "Вільно. Каплиця Остробрамська"
Edition artistique D. Visoune. Vilna.
Листівка поштова "Вільно. Каплиця Остробрамська"
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2260 |
Дата онлайнової публікації | 2023-05-31 |
Видавництво "NEOMETA"
Листівка поштова "Вільнюс, вул. Пілєс"
Кін. ХІХ ст.
Автори та відповідальні:
Видавництво "NEOMETA"
Листівка поштова "Вільнюс, вул. Пілєс"
Автори та відповідальні:
Видавництво "NEOMETA"
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2259 |
Дата онлайнової публікації | 2023-05-31 |
Видавництво "NEOMETA"
Листівка поштова "Вільнюс, Театральна (Ратушна) площа"
Кін. ХІХ ст.
Автори та відповідальні:
Видавництво "NEOMETA"
Листівка поштова "Вільнюс, Театральна (Ратушна) площа"
Автори та відповідальні:
Видавництво "NEOMETA"
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2258 |
Дата онлайнової публікації | 2023-05-31 |
Видавництво Д. Візуна
Листівка поштова "Вильна. Николаевскій Соборъ"
Поч. ХІХ ст.
Автори та відповідальні:
Видавництво Д. Візуна
Листівка поштова "Вильна. Николаевскій Соборъ"
Автори та відповідальні:
Видавництво Д. Візуна
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2257 |
Дата онлайнової публікації | 2023-05-30 |
Шевченко Т. Г.
Погруддя жінки
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Погруддя жінки, Тарас Шевченко
1829-1830 рр. датують часом перебування юного Тараса у Вільні. Знову ж таки "віленським роком" - 1830-м - хронологізують і "Погруддя жінки", припускаючи, що це є копія з естампного портрета французької трагедійної актриси А. Лекуврер (1692-1730), хоча водночас є й сумніви щодо датування цього твору, який відкриває публікацію мистецької спадщини Шевченка.
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Погруддя жінки
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2255 |
Дата онлайнової публікації | 2023-05-30 |
Портрет Адама Міцкевича (1798-1855)
Портрет Адама Міцкевича (1798-1855)
Під час заслання Шевченко цікавився поезією Міцкевича, про що свідчить його листуванняя з Броніславом Залеським. Адам Міцкевич - один із найвидатніших польських поетів, засновник польського романтизму, діяч національно-визвольного руху. Засновник польської романтичної драми. Під час свого життя у Парижі був професором Слов'янської літератури в Колеж де Франс. Адама Міцкевича та Тараса Шевченка поєднали час та епоха, в яких вони жили. Це справжні патріоти своєї рідної землі які допомагали прозріти своєму народу та вирватись із лабет російського самодержавства. Міцкевич - засновник польського романтизму, тоді як Шевченко зробив величезний внесок у розвиток романтичної лірики на теренах української літератури. Обидва входили до підпільних організацій, обидва багато років жили у вигнанні, далеко від своїх рідних земель. Шевченко, як і Міцкевич, писали політичну сатиру на російське самодержавство.
Портрет Адама Міцкевича (1798-1855)
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2251 |
Дата онлайнової публікації | 2023-05-30 |
Шевченко Т. Г.
Портрет батька
1829-1830
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Знайдений у приватному зібранні у Вільнюсі рисунок виконано на папері (перо, пензель). Зображення супроводжуєтьсяя двома написами: "Се мій батько"(чорнилом) та (пізніший) "Rys. Taras Szewczenko" (олівцем).
Портретний живопис посідає, як це вже давно визнано, центральне місце в усьому мистецькому доробку Шевченка. Саме до цього жанру належить "Портрет батька" - робота, що її авторство досить упевнено приписують Шевченкові, датуючи 1829-1830 рр. - часом перебування юного Тараса у Вільні.
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Портрет батька
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2269 |
Дата онлайнової публікації | 2023-05-31 |
Портрет Йоахима Лелевеля (1786 - 1861)
Портрет Йоахима Лелевеля (1786 - 1861)
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2252 |
Дата онлайнової публікації | 2023-05-30 |
Шевченко Т. Г.
Портрет Павла Енгельгардта
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Найпершою роботою Шевченка, в якій ні підпис автора, ні датування твору не викликають жодних сумнівів, є "Портрет П. В. Енгельгарда. Акварель. 1833".
Так ми підійшли до теми "Іконографія Енгельгардів", до якої в 1833 р. виявився причетним як автор і сам Шевченко. Та безперечно те, що на ту пору юний Тарас уже був знайомий з тією частиною іконографії родини Енгельгардів, котра зберігалася вдома у його поміщика.
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Портрет Павла Енгельгардта
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Фізичні характеристики:
h: 10,3 см, l: 8,4 см
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2270 |
Дата онлайнової публікації | 2023-05-31 |
Йоган Баптист
Портрет польського вельможи – морського офіцера
кін. ХVIII – пер. пол. ХІХ
Автори та відповідальні:
Йоган Баптист ; Франц Ксавер
Йоган Баптист (Молодший; 1775-1837) або Франц Ксавер (1783-1852)
Портрет польського вельможи – морського офіцера
Йоган Баптист (Молодший; 1775-1837) або Франц Ксавер (1783-1852)
Портрет польського вельможи – морського офіцера
Автори та відповідальні:
Йоган Баптист ; Франц Ксавер
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2265 |
Дата онлайнової публікації | 2023-05-31 |
Бенуа Ф.
Старий костьол Св. Анни у Вільно
І пол. ХІХ ст.
Автори та відповідальні:
Бенуа Ф.
Старий костьол Св. Анни у Вільно, Ф. Бенуа
Костьол св. Анни, прекрасний витвір литовської готики, про який уперше згадуєтьсяя 1501 р., нині є архітектурною пам'яткою всесоюзного значення. Виявляючи певні зв'язки з нідерландськими та північнонімецькими архітектурними стиляяями, ця унікальна споруда разом з тим вирізняється поміж готичних пам'ятників Європи оригінальністю своїх форм та низвичністю самого будівельного матеріалу - червоною цеглою.
У перший період перебування у Вільні - з осені 1829 р. по березень 1830 р., - коли Т. Г. Шевченко жив за першою адресою (нині вул. Пілєс, № 10), від його дому до костьолу (через провулок Пілєс) було лише 3-4 хвилини ходу...
Старий костьол Св. Анни у Вільно
Автори та відповідальні:
Бенуа Ф.
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2254 |
Дата онлайнової публікації | 2023-05-30 |
Дерегус М. Г.
Т. Г. Шевченко читає Міцкевича\
Автори та відповідальні:
Дерегус М. Г.
Дерегус М. Г., Т. Г. Шевченко читає Міцкевича, 1949 р.
Т. Г. Шевченко читає Міцкевича\
Автори та відповідальні:
Дерегус М. Г.
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2267 |
Дата онлайнової публікації | 2023-05-31 |
Фотографія. Вільнюс. Тишкевичівський палац з боку вулиці Комьяднимо
Фотографія. Вільнюс. Тишкевичівський палац з боку вулиці Комьяднимо
Фотографія. Вільнюс. Тишкевичівський палац з боку вулиці Комьяднимо. Тут на 2 поверсі 1830 року була майстерня художника Яна Баптиста Лампі.
Фотографія. Вільнюс. Тишкевичівський палац з боку вулиці Комьяднимо
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2263 |
Дата онлайнової публікації | 2023-05-31 |
Фотографія. Вільнюс. Тишкевичівський палац, де на 2 поверсі була майстерня художника-портретиста Яна Батиста Лампі.
Фотографія. Вільнюс. Тишкевичівський палац, де на 2 поверсі була майстерня художника-портретиста Яна Батиста Лампі.
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2262 |
Дата онлайнової публікації | 2023-05-31 |
Фотографія. Вільнюс. Фасад Тишкевичівського палацу, де на 2 поверсі була майстерня художника-портретиста Яна Батиста Лампі.
Фотографія. Вільнюс. Фасад Тишкевичівського палацу, де на 2 поверсі була майстерня художника-портретиста Яна Батиста Лампі.
Фотографія. Вільнюс. Фасад Тишкевичівського палацу, де на 2 поверсі була майстерня художника-портретиста Яна Батиста Лампі.
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2261 |
Дата онлайнової публікації | 2023-05-31 |
Касьян В. І.
Шевченко читає А. Міцкевича з Дзюнею Гусіковською
Автори та відповідальні:
Касьян В. І.
Шевченко читає А. Міцкевича з Дзюнею Гусіковською, Касьян В. І., 1951 р.
Шевченко читає А. Міцкевича з Дзюнею Гусіковською
Автори та відповідальні:
Касьян В. І.
Фізичні характеристики:
h: 256 мм, l: 266 мм
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://collection.museumshevchenko.org.ua/documents/2266 |
Дата онлайнової публікації | 2023-05-31 |
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими.
Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий.
Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання,
отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі.
Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.